Ухвала

від 15.02.2021 по справі 759/2743/21

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

пр. № 1-кс/759/995/21

ун. № 759/2743/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2021 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , представника ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора відділуКиївської міськоїпрокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32021100000000106 від 27.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту на майно (речові докази), вилучені 05.02.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , які (речові докази/майно) належать підприємству ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117), та зберігаються в ємкостях на території майнового комплексу, за тією ж адресою. Прокурор просив накласти арешт на виявлені та вилучені паливно-мастильні матеріали в кількості 1200 куб.м. Клопотання подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32021100000000106 від 27.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що вказане майно (дизельне пальне в кількості 1200 куб. м.) вилучене в ході проведеного санкціонованого обшуку приміщень на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 1-кс/759/816/21 ун.№759/2150/21, а саме: майнового комплексу, де зберігаються паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне) підприємства ТОВ «Фірма «Фідея» в м. Миколаєві по вул. Космонавтів, 1-Н. Прокурор посилається на те, що вилучене майно належить ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) та є речовими доказами і в подальшому дизельне пальне може бути використано як доказ фактів та обставин, що підлягають доказуванню, з метою їх збереження та недопущення їх втрати, та для забезпечення схоронності з метою проведення всіх необхідних судових експертиз, які будуть приєднані до матеріалів кримінального провадження. В клопотанні зазначається, що, на думку органу досудового розслідування, вилучені паливно-мастильні матеріали використовувались невстановленими особами в противоправній діяльності з метою ухиленню від сплати податків в особливо великих розмірах.

Враховуючи наведене вище, прокурор просив накласти арешт на майно з метою належного зберігання речових доказів та забезпечення подальшого розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави.

Відповідно до ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В судове засідання прокурор не з`явився. Про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Причини неявки суду не відомі, клопотань про відкладення судового засідання не подавав. На підставі ст. 172 КПК України клопотання розглянуто за відсутності прокурора.

Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання про накладення арешту з підстав, зазначених прокурором в клопотанні.

Представник ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» надав заперечення проти задоволення клопотання з тих підстав, що вилучене майно не належить ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ», а власником вилученого дизельного палива є ТОВ «ЕКСОН ЮК», тому вказане майно не є доказом в кримінальному провадженні та не має до нього жодного відношення. Вважає, що вилучене дизельне паливо є тимчасово вилученим майном і підлягає поверненню власнику.

Представник ТОВ «ЕКСОН ЮК» також заперечував проти задоволення клопотання з тих підстав, що вилучене майно належить йому, а тому дизельне паливо не може бути доказом в даному кримінальному провадженні. Посилається на невідповідність клопотання про арешт майна вимогам ст. 171 КПК України, а також на пропуск строків звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, оскільки воно має статус тимчасово вилученого майна.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, а також заперечення представників ТОВ«Фірма «ФІДЕЯ»і ТОВ«ЕКСОН ЮК», слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Так, відповідно до Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження № 32021100000000106 зареєстроване 27.01.2021 року про те, що невстановлені особи, діючи навмисно, протягом 2020-2021 років, використовуючи підконтрольні їм суб`єкти господарської діяльності юридичних осіб, а саме: ТОВ «Фірма «Фідея» (код ЄДРПОУ 41223117), ТОВ «Фрест груп» (код ЄДРПОУ 41701663), ТОВ «Тентпром» (код ЄДРПОУ 42934101), ТОВ «Інсет Компані» (код ЄДРПОУ 42873793), використовуючи майнові комплекси (резервуари для зберігання палива, обладнання та устаткування) підприємства ТОВ «Ойл Трансшипмент» (код ЄДРПОУ 41268404) на території Харківської, Миколаївської, Дніпропетровської та Київської областей, в порушення ст. 14 Податкового кодексу України здійснюють діяльність щодо купівлі-продажу та виробництва паливно-мастильних матеріалів, без необхідний дозвільних документів та відповідних ліцензій, що регулюють виробництво та обіг пального, тобто здійснюють виробництво пального та подальшу реалізацію, без сплати акцизного податку, за зазначену діяльність, що спричинило до фактичного ненадходження до бюджету України коштів в сумі більше ніж 10 млн. грн., що є особливо великим розміром

В клопотанні про накладення арешту на майно прокурор зазначає, що в ході досудового розслідування встановлена група осіб (особисті данні встановлюються), котрі причетні до протиправної діяльності ряду суб`єктів господарювання, в тому числі ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117), ТОВ «Ферст ГРУП» (код за ЄДРПОУ41701663), ТОВ «Інсет КОМПАНІ» (код 42873793), діями яких завдано збитків державі за рахунок несплати акцизного податку, а саме:

- ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) сума у розмірі 2,77 млн. грн.;\

- ТОВ«Ферст ГРУП» (код за ЄДРПОУ 41701663) сума у розмірі 81,8 млн. грн.;

- ТОВ "ТЕНПРОМ ЛТД" (код 42934101), - сума у розмірі 5,7 млн. грн.;

- ТОВ "Інсет КОМПАНІ" (код 42873793) - сума у розмірі 0,6 млн. грн., що призвело до ненадходження коштів до бюджету України в особливо великих розмірах.

Тобто, з клопотання вбачається, що досудове розслідування здійснюється щодо ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117), ТОВ «Ферст ГРУП» (код за ЄДРПОУ41701663), ТОВ «Інсет КОМПАНІ» і лише щодо вказаних суб`єктів господарювання існують підозри у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 1-кс/759/816/21 ун.№759/2150/21 надано дозвіл на проведення обшуку в приміщеннях за адресою: місто Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н, які належать підприємству ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117), які належать ТОВ «Ойл Трансшипмент» (код ЄДРПОУ 41268404) та які використовує, в тому числі, ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117) з метою виявлення та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування у тому числі паливно-мастильних матеріалів.

З ухвали слідчого судді, клопотання про арешт майна і доданих матеріалів вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку з метою виявлення та вилучення паливно-мастильних матеріалів конкретних суб`єктів господарювання, а саме: ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117), ТОВ «Ферст ГРУП» (код за ЄДРПОУ41701663), ТОВ «Інсет КОМПАНІ» (код 42873793) діями яких, на думку органу досудового розслідування, завдано збитків державі за рахунок несплати акцизного податку.

Проте, відповідно до ВМД № UA903180/2021/000142 від 30.01.2021, № UA903180/2021/000160 від 01.02.2021, актів прийому-передачі нафтопродуктів № 54 від 29.01.2021, № 55 від 29.01.2021, № 56 від 01.02.2021, складених між CORAL ENERGY DMCC і ТОВ «ЕКСОН ЮК», актів від 30.01.2021 і 01.02.2021 прийому-передачі товару на зберігання (за договором № 04/01/21 від 04.01.2021), власником вилученого під час обшуку дизельного палива в кількості 1000 т. є ТОВ «ЕКСОН ЮК», по відношенню до якого у органу досудового розслідування відсутні підозри у вчиненні кримінального правопорушення та не здійснюється досудове розслідування.Також,слідчим суддеюне надававсядозвіл напроведення обшукуз метоювиявлення тавилучення паливно-мастильнихматеріалів ТОВ «ЕКСОН ЮК» і ухвала слідчого судді не містить жодних посилань щодо вказаного товариства.

Тобто, в ході проведеного обшуку 04-05.02.2021 виявлені та вилучені паливо-мастильні матеріали ТОВ «ЕКСОН ЮК», яке не підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення і щодо якого на час розгляду клопотання не надано жодних доказів існування підозри в ухиленні від сплати податків.

Відповідно до ч. 2 ст.170КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 статті 170КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно дост.98КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,дізнавач,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,дізнавача,прокурора; 3)може бутивиконане завдання,для виконанняякого слідчий,дізнавач,прокурор звертаєтьсяіз клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч. 3, 5 ст. 132 КПК України).

Звертаючись з клопотаннями про накладення арешту на майно з метою належного зберігання речових доказів, прокурор лише цитує відповідні положення ст. ст. 98, 170 КПК України, проте не зазначає, яким критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, відповідає таке майно, не надає жодних доказів на підтвердження своїх слів, прокурором у клопотанні не доведено таку мету арешту майна, як збереження речових доказів.

Зазначаючи про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення подальшого розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави, прокурор взагалі не враховує вимоги ч. 5 ст. 170 КПК України, відповідно до якої арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Оскільки в даному кримінальному провадженні відсутні підозрюваний, обвинувачений, засуджений або юридична особа, щодо якої здійснюється провадження, то накладення арешту на підставі п. 3 ч. 2 ст.170КПК України неможливе в силу вимог ч. 5 ст. 170 КПК України.

Прокурор просить накласти арешт на вилучене майно, що належить ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ», проте під час розгляду клопотання встановлено, що власником вилученого дизельного палива є ТОВ «ЕКСОН ЮК». Прокурор не надав жодних доказів належності ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» на праві власності дизельного палива, щодо якого подано клопотання про накладення арешту. Наведене свідчить про не встановлення органом досудового розслідування дійсних обставин справи, недоведення обставин, на які прокурор посилається в клопотанні, що свідчить про його безпідставність та необґрунтованість.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що в силу ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження і потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора.

Прокурор в клопотанні зазначив вичерпний перелік юридичних осіб, діями яких, на його думку, завдано збитків державі за рахунок несплати акцизного податку, - це ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117), ТОВ «Ферст ГРУП» (код за ЄДРПОУ41701663), ТОВ «Інсет КОМПАНІ» (код 42873793).

З матеріалів клопотання не вбачається причетність ТОВ «ЕКСОН ЮК» і належного йому дизельного палива до кримінального правопорушення, що розслідується в кримінальному провадженні № 32021100000000106 від 27.01.2021 року, тобто прокурором не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення або причетності ТОВ «ЕКСОН ЮК» до кримінального правопорушення взагалі, а тому потреби досудового розслідування не можуть виправдовувати такий ступінь втручання у права ТОВ «ЕКСОН ЮК» як право власності (володіння, користування, розпорядження) на майно. Наведене є підставою для відмови у задоволенні клопотання.

Обґрунтованими є посилання представника ТОВ «ЕКСОН ЮК», що клопотання про накладення арешту необхідно було подати протягом 48 годин після вилучення майна.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ч. 7 ст. 236 КПК України).

З встановлених обставин та з аналізу ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2021 у справі № 1-кс/759/816/21 ун.№759/2150/21 вбачається, що слідчому не надавався дозвіл на відшукання паливо-мастильних матеріалів, належних ТОВ «ЕКСОН ЮК», а враховуючи відсутність доказів і доводів причетності ТОВ «ЕКСОН ЮК» чи належного йому майна (ПММ) до кримінального правопорушення, вилучене дизельне паливо було тимчасово вилученим в силу ч. 7 ст. 236 КПК України.

За таких обставин клопотання про арешт тимчасового вилучення майна прокурор повинен був подати протягом 48 годин (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України), чого зроблено не було.

Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ст. 116 КПК України).

Отже, закріплений в абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України строк у 48 годин це той строк, протягом якого прокурор мав право подати клопотання про арешт, а по закінченню вказаного строку він може реалізувати таке право виключно у випадку поновлення такого строку, відповідно до ст. 117 КПК України.

Прокурором пропущено строк на подачу клопотання про накладення арешту і поновити строк він не просить, тому з аналізу положень ст. ст. ст. 113,116, 117 КПК України вбачається висновок про втрату прокурором процесуальної можливості (права) на подачу такого клопотання, що також є підставою для відмови в задоволенні клопотання.

При вирішенні питання арешту майна актуальною є практика Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Зосимовпроти України» (Заява № 4322/06) від 07.07.2016 (набуло статусу остаточного 07.10.2016).

В п. 73 наведеного рішення ЄСПЛ зазначено, що найважливішою вимогою статті 1 Першого протоколу є те, що будь-якевтручання органудержавної владиу мирневолодіння майноммає бутизаконним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності для цілей статті 1 Першого протоколу, як і для обговорених вище цілей статті 8, передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципу верховенства права, що включає в себе свободу відсвавілля (див., серед інших джерел, рішення у справі «Смірнов проти Росії» (Smirnov v. Russia), заява № 71362/01, пп. 55-56, від 7 червня 2007 року, та рішення у справі «Коваль та інші проти України» (Koval and Others v. Ukraine), заява № 22429/05, п. 125, від 15 листопада 2012 року).

Суд доходив до висновку, що зберігання майна в якості речових доказів у кримінальному провадженні може бути необхідним в інтересах належного відправлення судочинства, що є легітимною метою в «загальних інтересах» суспільства (див. вищезгадані рішення у справах Смірнов (Smirnov), п. 57, та«East West Alliance Limited», п. 188). При цьому має існувати розумне пропорційне співвідношення між використаними засобами та метою, яку прагнуть досягти будь-якими заходами, що застосовуються державою, у тому числі тими, що призначені для здійснення контролю за користуванням майном особи. Ця вимога виражена у визначенні «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи (див., наприклад, рішення у справі «Едвардс проти Мальти» (Edwards v. Malta), № 17647/04, п. 69, від 24 жовтня 2006 року, з подальшими посиланнями, та вищезгадане рішення у справі Смірнов (Smirnov) (п. 76. рішення ЄСПЛ у справі «Зосимов проти України»).

Отже, при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ та встановлені обставини при розгляді клопотання про арешт майна, слідчий суддя враховує, що накладення арешту на майно в спірних правовідносинах не відповідатиме принципу законності та не досягає «справедливого балансу» між загальним інтересом суспільства та захистом основних прав конкретної особи, оскільки прокурором не доведено причетність ТОВ «ЕКСОН ЮК» і його майна до кримінального правопорушення, що розслідується, не вказані критерії, зазначені у статті 98 КПК України, яким відповідає майно ТОВ «ЕКСОН ЮК», не доведено таку мету арешту майна, як збереження речових доказів, а твердження про необхідність накладення арешту на майно для забезпечення подальшого розгляду питання про їх конфіскацію в дохід держави суперечить вимоги ч. 5 ст. 170 КПК України, клопотання подане з пропуском строків і питання про їх поновлення не ставиться перед слідчим суддею, прокурор не долучив до клопотання документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, та належність такого майна ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ», а не ТОВ «ЕКСОН ЮК», чим порушено вимоги ч. 5 ст. 132, ч. 2 ст. 171 КПК України.

За таких обставин, слідчим суддею зроблено висновок про відсутність підстав для накладення арешту на майно, оскільки зміст клопотання прокурора свідчить про не доведеність існування сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вищезазначене майно є доказом злочину або підлягає конфіскації.

У зв`язку з наведеним, у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно третьої особи майно ТОВ «Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117): паливно-мастильні матеріали в кількості 1200 куб.м. необхідно відмовити.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити взадоволенні клопотанняпрокурора відділуКиївської міськоїпрокуратури ОСОБА_6 про накладення арешту, подане у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32021100000000106 від 27.01.2021, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 212 КК України, на речові докази, які вилучені 05.02.2021 під час проведення обшуку, на підставі ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 02.02.2021 у справі №1?кс/759/816/21, за адресою: місто Миколаїв, вул. Космонавтів, 1-Н, які належать підприємству ТОВ«Фірма «ФІДЕЯ» (код за ЄДРПОУ 41223117), та зберігаються в ємкостях на території майнового комплексу, за тією ж адресою, а саме: АДРЕСА_1 , де виявлені та вилучені паливно-мастильні матеріали в кількості 1200 куб.м.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1