Постанова

від 08.02.2021 по справі 925/154/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2021 р. Справа№ 925/154/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Поляк О.І.

за участю секретаря судового засідання: Костяк В.Д.

за участю представника(-ів): згідно протоколу судового засідання від 08.02.2021,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії

на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020, повний текст якого складено 18.08.2020

у справі №925/154/20 (суддя Скиба Г.М.)

за позовом Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта"

до Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії

про стягнення 125 430,00 грн,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта" (надалі - позивач) звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії (надалі - відповідач) про стягнення 125 430,00 грн збитків у виді проведеної передоплати за Договорами про надання послуг №15-192 та №15-193 від 12.02.2019.

Позов обґрунтовано тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства та положень договорів не виконав взяті на себе зобов`язання щодо надання послуг, що були частково оплачені позивачем у вигляді 30 % від загальної ціни договорів, а саме 11 730,00 грн відповідно до договору №15-192 від 12.02.2019 та 113 700,00 грн відповідно до договору №15-193 від 12.02.2019. Зазначені обставини, стали підставою для звернення позивача з вимогами про стягнення зазначених коштів.

29.07.2020 від позивача до суду надійшло письмове клопотання, в якому він повідомив суд про часткове повернення відповідачем сплачених позивачем за договорами коштів в сумі 11730,00 грн. Таким чином, за посиланням позивача, сума неповернутих коштів становить 113 700,00 грн. (а.с. 160)

Матеріально правовою підставою договору позивач обрав положення 526, 610, 901, 903, 906 Цивільного кодексу України, положення 193, 202 Господарського кодексу України.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у справі №925/154/20 позов задоволено частково. Закрито провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта" 11 730,00 грн збитків. Стягнуто з Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії на користь Акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта" 113 700,00 грн збитків та 2 102,00 грн судового збору.

Приймаючи рішення та задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що матеріалами справи підтверджується сума збитків у розмірі 113 700,00 грн, яку просив стягнути позивач, що становить вартість ненаданих послуг.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Державне підприємство "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у справі №925/154/20 в частині стягнення 113 700,00 грн збитків та 2 102,00 грн судового збору скасувати та прийняти в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Крім того, в апеляційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору та клопотання про розгляд справи з викликом представників сторін в судове засідання.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник наголосив на тому, що заявлені до стягнення кошти, не є збитками, оскільки сплачені на договорах №15-192 від 12.02.2019 та №15-193 від 12.02.2019.

Крім того, скаржник вказав на порушення норм процесуального права, зокрема п. 1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, з посиланням на те, що роботи виконувались Одеською регіональною філією Центру ДЗК, тому Господарський суд Черкаської області не мав права розглядати дану справу, тому справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Серед іншого, скаржник наполягає, що його не було належним чином повідомлено про дату та час судового засідання, що було призначене на 13.08.2020 на 11:00. У зв`язку із першою неявкою у судове засідання відповідача, якого не було належним чином повідомлено про дату судового засідання, зазначене є підставою скасування судового рішення в силу положень ст. 277 ГПК України.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2020 відмовлено в задоволенні клопотання Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у справі №925/154/20. Зазачену апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у справі №925/154/20 залишено без руху.

Після усунення недоліків, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 клопотання Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії про розгляд апеляційної скарги з повідомленням (викликом) учасників судового процесу - задоволено. Відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 02.11.2020 о 14:10 год. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 30.10.2020. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 30.10.2020. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов`язковою.

В процесі розгляду справи розгляд справи неодноразово відкладався та склад колегії суддів змінювався.

Зокрема, на підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5619/20 від 23.12.2020, у зв`язку з перебуванням суддів Попікової О.В. та Демидової А.М., які входять до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/154/20.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Поляк О.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 апеляційну скаргу Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у справі №925/154/20 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді Євсіков О.О., Поляк О.І. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у справі №925/154/20 до розгляду на 08.02.2021 о 14 год. 20 хв. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Одеської дирекції АТ "Укрпошта" у відзиві на апеляційну скаргу просив скаргу відхилити та оскаржене судове рішення залишити без змін, як правильне та обґрунтоване.

Явка представників сторін.

В судове засідання від 08.02.2021 з`явилися представники позивача та відповідача.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх представника позивача та відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржене рішення у даній справі залишити без змін, виходячи з наступного.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

12 лютого 2019 року між Публічним акціонерним товариством "Укрпошта" в особі директора Одеської дирекції АТ "Укрпошта" Дрозд Сергія Ярославовича, який діє на підставі Положення про Одеську дирекцію АТ "Укрпошта" та довіреності, посвідченої приватним нотаріусом КМНО Козяриком В.М. та зареєстрований в реєстрі за №33 від 11.01.2019 року (Замовник - Позивач по справі) та Черкаська регіональна філія ДП "Центр ДЗК" в особі директора філії Підгайного Юрія Васильовича, який діє на підставі Положення про філію та довіреності №7 Від 02 січня 2019 року (Виконавець - Відповідач по справі) було укладено Договори про надання послуг № 15-192 та №15-193 (а.с. 6-11, 22-27).

Відповідно до п.1.1. договорів виконавець зобов`язується за замовленням замовника якісно та в строки, визначені договором, надавати послуги у сфері землеустрою, перелік та вартість яких визначені у додатку №1 до договору, а замовник у порядку та на умовах, визначених договором, зобов`язується їх прийняти та оплатити.

Згідно з додатком №1 до договору №15-192 виконавець зобов`язується здійснити на користь замовника, зокрема, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в Одеській області за наступними адресами: м. Біляївка, с. Маяки, вул. Богачова, 82 та Лиманський район, с. Крижанівка, вул. Ярошевська, 22-а (а.с.12)

Згідно з додатком №1 до договору №15-193, виконавець зобов`язується здійснити на користь замовника, зокрема розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в м. Одесі за наступними адресами: вул. Середньофонтанська, 26; вул. Садова, 10; вул Пестеля, 2; вул. Пастера, 1; вул. Фонтанська дорога, 121; вул. Дворянська, 14; Центральний аеропорт, 5/7. (а.с. 28).

Відповідно до п.3.1. договору №15-192 від 12.02.2019 загальна ціна Договору становить 39 100,00 грн.

Відповідно до п.3.1. договору №15-193 від 12.02.2019 загальна ціна Договору становить 379 000,00 грн.

Відповідно до п. 3.5. договорів №15-192 та №15-193 від 12.02.2019 оплата наданих послуг здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у розмірі 30% від суми договору на банківський рахунок виконавця протягом 15 календарних днів з моменту підписання сторонами актів наданих послуг та отримання замовником від виконавця оригіналу рахунку на оплату.

Замовник, відповідно до рахунку-фактури виконавця №ДЗК-617 від 26.02.2019 (а.с. 49), 27.02.2019 здійснив перерахування коштів на користь виконавця за договором №15-192 від 12.02.2019 - 11 730,00 грн, що складає 30% від загальної ціни договору, та підтверджується платіжним дорученням №1780 (а.с. 51).

Замовник, відповідно рахунку-фактури виконавця №ДЗК-618 від 26.02.2019 (а.с.50), 27.02.2019 здійснив перерахування коштів на користь виконавця за договором №15-193 від 12.02.2019 -113 700,00 грн, що складає 30% від загальної ціни договору, та підтверджується платіжним дорученням №1781 (а.с. 52).

Відповідно до п. 5.1. договорів - спірні договори діють до 31.12.2019.

04.03.2019 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №15-193 від 12.02.2019, якою було змінено найменування - Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" на Акціонерне товариство "Укрпошта" та відповідно найменування - Одеська дирекція Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на Одеську дирекцію Акціонерного товариства "Укрпошта". Інші умови залишено без змін (а.с. 53).

Позивач направляв відповідачу листи: вих. №15-171 від 05.03.2019, вих. №15-222 від 28.03.2019, вих. №15-242 від 08.04.2019, якими зазначав про необхідність виконання послуг за договорами та просив надати письмову відповідь про строки виконання договору (а.с. 56-63).

Позивачу надійшов лист від Одеської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" №22-08/605 від 12.04.2019, яким з посиланням на окреме доручення ДП "Центр Державного земельного кадастру" було повідомлено про необхідність надання документів для виконання зобов`язання виконавцем за договорами (а.с. 64-65).

Позивачем була надана відповідь лист №15-276 від 03.05.2019, яким позивач вказав на неможливість надання документів Одеській регіональній філії ДП "Центр Державного земельного кадастру", оскільки остання не є стороною спірних договорів (а.с. 66).

07.05.2019 відповідач надіслав позивачеві довіреність №4 на ім`я Кононенка Дмитра Юрійовича, якого уповноважено представляти інтереси відповідача (а.с. 67).

11.05.2019 позивачем уповноваженому представнику були надані обумовлені документи, що підтверджується актом приймання-передачі документів (а.с. 42-48).

Одеська регіональна філія ДП "Центр Державного земельного кадастру" повідомила позивача про зупинення виконання будь-яких робіт внаслідок неперерахування коштів з боку Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК".

Позивач звернувся до Одеської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" з проханням повідомити про хід виконання договорів (а.с. 75-76).

16.12.2019 Одеська регіональна філія ДП "Центр Державного земельного кадастру" надіслала позивачу пропозицію укладення додаткової угоди до договорів з метою зміни виконавця з Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК на Одеську регіональну філію ДП "Центр Державного земельного кадастру", з додаванням примірника проекту додаткової угоди (а.с. 77).

Позивач направив письмову незгоду з цією пропозицією та лист №15-633 від 20.12.2019 про надання інформації стосовно виконання договорів (а.с. 78-85).

Враховуючи те, що визначенні за договорами роботи виконано не було, позивач звернувся з позовом про повернення грошових коштів, які ним було сплачено у вигляді 30% від загальної ціни договорів та складають: 11 730,00 грн відповідно до договору №15-192 від 12.02.2019 та 113 700,00 грн відповідно до договору №15-193 від 12.02.2019.

Разом з тим, 29.07.2020 позивач подав до суду письмову заяву, в якій повідомив, що відповідачем 01.06.2020 було частково повернуто кошти позивачу в сумі 11730,00 грн. Позивач просить врахувати цю обставину при розгляді справи судом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що позивач вказує на неналежне виконання відповідачем свого обов`язку по надання послуг за договорами, у зв`язку з чим просить стягнути з суму сплачених грошових коштів, що були перераховані позивачем на користь відповідача за виконання робіт у вигляді 30 % від суми договорів.

Як на матеріально-правову підставу для задоволення позовних вимог у вигляді стягнення коштів за договорами надання послуг, позивач послався на приписи 526, 610, 901, 903, 906 Цивільного кодексу України, положення 193, 202 Господарського кодексу України.

За змістом положень статей 626, 627 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами статей 525, 526, 629 ЦК і статті 193 ГК договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відносини сторін щодо надання послуг у сфері землеустрою урегульовано договорами від 12.02.2019 №15-192, №15-193 які за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить ознаки договору про надання послуг та підряду, підлягають під правове регулювання положень Глави 61 та 63 Цивільного кодексу України і є підставою для виникнення у сторін господарських зобов`язань відповідно до положень статей 173, 174 ГК України та статей 11, 202, 509 ЦК України.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач, як виконавець за договором, належним чином не виконав роботи, що передбачені договорами про надання послуг №15-192 та №15-193 від 12.02.2019, оскільки кошти у заявленій сумі були перераховані відповідачу, а роботи не виконано, позивачу завдано збитки у сумі 125 430,00 грн. Таким чином, суд, оцінивши фактичні обставини справи, дійшов висновку про доведеність права позивача на стягнення з відповідача 125 430,00 грн збитків. Крім того, суд врахував, що 29.07.2020 позивач подав до суду письмову заяву, в якій повідомив, що відповідачем 01.06.2020 було частково повернуто кошти позивачу в сумі 11 730,00 грн, які були сплачені позивачем за договором від 12.02.2019 №15-192.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (статті 901, 903 ЦК України).

За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

За загальним правилом зобов`язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ст. 598 ЦК України, ст. 202 ГК України). Перелік цих підстав наведено у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК України.

За правилами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 статті 570 ЦК України визначено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, замовником (Публічним акціонерним товариством "Укрпошта") було перераховано на користь відповідача 11 730,00 грн відповідно до договору №15-192 від 12.02.2019 та 113 700,00 грн відповідно до договору №15-193 від 12.02.2019, у вигляді 30% від суми договорів в порядку передбаченим п. 3.5.

Водночас, суд апеляційної інстанції врахував, що в силу приписів п. 3.5 Договорів послуг та ч. 2 ст. 570 ЦК України, правова природа перерахованих замовником відповідачу коштів в загальній сумі 125 430,00 грн - є авансом виконання послуг за договорами, за яким позивач виступив замовником, а відповідач - виконавцем певного обсягу послуг.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що умовою перерахування вказаних коштів відповідно до п. 3.5 є їх перерахування з моменту підписання сторонами договорів, тобто їх правовою природою є попередня оплата (аванс). У випадку, якщо б відповідач в подальшому виконав би обумовлений договорами та додатками №1, №2 договорів обсяг послуг, про що б сторони склали та підписали обумовлені договорами акти наданих послуг, перераховані замовником грошові кошти у розмірі 125 430,00 грн змінили б свою правову природу та набули б статусу оплати за надання послуг.

Указаним договором не визначено строку виконання цього зобов`язання. Натомість, сторонами узгоджено, що перелік та вартість послуг, надання яких може замовлятися за цим договором, вказано у Додатку №1 до договору. (п. 1.3 договорів)

Додатками №1 до договорів сторонами обумовлено склад послуги, очікувану вартість. Крім того, додатками №2 від 28.03.2019 до договорів за назвою Замовлення №1 установлено строки виконання (дата закінчення надання послуги) до 31.12.2019. (а.с. 17; 34)

Матеріали справи не містять доказів того, що роботи у строк обумовлений додатком №2 до договорів - 31.12.2019, було виконано відповідачем, а також того, що відповідач розпочав виконання означених робіт. Відповідач даний факт не спростував.

Також сторони не подали доказів того, що строк виконання послуг за договорами та додатками до них був змінений чи продовжений.

З огляду на встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що за відсутності того, що відповідач виконав роботи у обумовлений сторонами строк, чим допустив, як порушення умов договору (в редакції додатку № 2 від 28.03.2019), так і порушення вимог статей 526, 530, 610 ЦК України, статті 193 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, оскільки відповідач (виконавець) взяті на себе зобов`язання з надання послуг у встановлений строк не виконав, то у нього виникло право на повернення коштів, які скаладють 30% від суми договору, перерахованих, як оплата наданих послуг відповідно до п.3.5 договорів. Відтак, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 125 430,00 грн.

Що стосується заявленої до стягнення суми 11 730,00 грн, яка була сплачена на підставі договору №15-192 від 12.02.2019, слід зазначити наступне.

Як свідчать матеріали справи, в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, відповідач 01.06.2020 частково повернув кошти позивачу в сумі 11730,00 грн про, що свідчить платіжне доручення №1229 від 01.06.2020 на суму 11 730,00 грн, з призначенням платежу Повернення коштів отриманих зг дог №15-192 від 12.02.19 . (а.с 161)

Відповідно до положень п. 2) ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки частина грошових коштів, заявлених позивачем до стягнення, була сплачена відповідачем до початку розгляду справи по суті, то предмет спору в цій частині позовних вимог відсутній. Відтак, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11 730,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

В решті позовних вимог про стягнення коштів, сплачених відповідно до договору №15-193 від 12.02.2019 позов належить задовольнити та стягнути 113 700,00 грн з відповідача на користь позивача.

Поряд з вищевикладеним колегія суддів зазначає, що при розгляді цієї справи, суд першої інстанції погодився з аргументами позивача в частині правової кваліфікації заявлених до стягнення сум, як збитків, відповідно до положень 22, 906 Цивільного кодексу України, статтей 224, 225 ГК України.

Колегія суддів, оцінюючи характер спірних правовідносин, наявні у справі докази, вважає означену правову кваліфікацію помилковою, оскільки як було встановлено вище, сплачені кошти мають правову природу авансу, з огляду на те, що сплачені, як оплата 30 % наданих послуг за договорами.

При перегляді цього рішення судом апеляційної інстанції враховано, що відповідачем в процесі розгляду справи у суді першої інстанції, частково повернуто кошти позивачу в сумі 11 730,00 грн про, що свідчить платіжне доручення №1229 від 01.06.2020 на суму 11 730,00 грн.

Разом з тим, апеляційним судом також взято до уваги той факт, що під час апеляційного перегляду даної справи відповідач самостійно повернув кошти у сумі 113 700,00 грн, про що свідчить платіжне доручення від 30.12.2020 №2012.

Враховуючи фактичні обставини справи що склались між сторонами, а також те, що відповідач повернув кошти, які є предметом розгляду цього судового спору, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування рішення суду.

Аргументи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права, зокрема положень п.1 ч. 1 ст. 31 ГПК України, з посиланням на те, що роботи виконувались Одеською регіональною філією Центру ДЗК, тому Господарський суд Черкаської області не мав права розглядати дану справу, колегія суддів визнає неспроможними. Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не вбачає порушень вимог процесуального закону, оскільки позивач використав своє право та звернувся із даним позов за місцезнаходженням відповідача, що відповідає положенням ст. 27 ГПК України. Докази внесення змін до договорів надання послуг №15-192 від 12.02.2019 та №15-193 від 12.02.2019 в частині зміни виконавця за договором - відсутні.

Серед іншого, скаржник наполягає, що його не було належним чином повідомлено про дату та час судового засідання, що було призначене на 13.08.2020 на 11:00. В ухвалі Господарського суду Черкаської області від 29.07.2020 серед іншого зазначено копію ухвали надіслати учасникам справи в порядку ч. 5 ст. 242 ГПК України засобами електронного зв`язку на вказані учасниками адреси електронної пошти. Проте, як зазначає, відповідач він не отримував означену ухвалу суду на електронну адресу Центру ДЗК: kanc@dzk.gov.ua. У зв`язку із першою неявкою до судового засідання, на думку відповідача, зазначені обставини слугують підставою скасування судового рішення відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 277 ГПК України. Відповідач наголосив, що вказані обставини позбавили його права, як на участь у судовому засіданні, так і можливості подання письмових та усних пояснень.

Дослідивши матеріали справи, названі аргументи відповідача колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 12.02.2020, якою прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та встановлено відповідачу строк для подачу відзиву на позов, відповідач отримав 18.02.2020, що підтверджується наявним у справі зворотнім поштовим повідомленням. (т. 1 а.с. 94)

Поміж тим, матеріали справи містять неодноразові клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, зокрема, що подані 10.03.2020, від 18.03.2020, від 08.05.2020, від 19.06.2020, від 22.06.2020.

Крім того, ухвали суду від 10.03.2020, 19.03.2020 було направлено засобами поштового зв`язку простою кореспонденцією та отриманні останнім, що свідчить про неодноразово поданні відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи з посиланням на карантинні заходи на території України, які були задоволені судом першої інстанції.

Посилання скаржника про те, що він на електронну пошту kanc@dzk.gov.ua не отримав ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.07.2020, якою розгляд справи призначено на 13 серпня 2020 року, (дата прийняття оскарженого рішення) колегія суддів оцінює критично. Як свідчать матеріали справи ухвали суду від 13.04.2020 про призначення справи на 14.05.2020, від 14.05.2020 про призначення справи на 25.06.2020, від 26.06.2020 про призначення справи на 29.07.2020 було надіслано на електрону пошту: ckrf@ukr.net. При цьому, в контексті зазначеного судом враховується той факт, що відповідачем було неодноразово подано клопотання про відкладення розгляду справи, зокрема від 08.05.2020, від 19.06.2020, від 22.06.2020, що свідчить про те, що скаржнику було відомо про призначені дати судових засідань у цій справі.

Що стосується тверджень скаржника про те, що офіційною електронною адресою відповідача є kanc@dzk.gov.ua, а не ckrf@ukr.net, яку використав суд, колегія суддів зазначає, що ця адреса відповідача узгоджена сторонами у договорах №15-192 від 12.02.2019 та №15-193 від 12.02.2019. При цьому слід також взяти до уваги, що kanc@dzk.gov.ua є електронною адресою ДП Центр ДЗК , а не Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру" в особі Черкаської регіональної філії.

До того ж, тривалий розгляд справи, а також неодноразові клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, які було розглянуто судом та задоволено, свідчить про те, що відповідачу було відомо про наявність судового провадження у справі.

Таким чином, вищенаведене в сукупності свідчить, що відповідачу було завчасно відомо про наявність судового провадження, відповідач мав достатньо часу для реалізації ним процесуальних прав передбачених ГПК України, тому його аргументи про неналежне повідомлення про розгляд справи, про позбавлення можливості відповідача реалізувати своє право на надання письмових пояснень та заперечень, виходячи із встановлених судом обставин, не заслуговують на увагу.

Додатково, приводу цих аргументів відповідача про порушення судом вимог процесуального закону, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається, оскільки такі дії суперечать завданню господарського судочинства.

Національним судам належить функція керування провадженнями таким чином, щоб вони були швидкими та ефективними (рішення ЄСПЛ у справі "Скордіно проти Італії"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов`язків упродовж відповідного терміну (рішення ЄСПЛ у справах "Скордіно проти Італії", "Сюрмелі проти Німеччини").

У рішенні ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" зазначено, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів.

Такими нормами, у даному разі, є норми чинного Господарського процесуального кодексу України, якими, зокрема, врегульовано права та обов`язків учасників справи та порядок реалізації ними таких прав.

Згідно із частиною першою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У пункті 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України № 2" наголошується на принципі рівності сторін, одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення Європейського суду з прав людини "Богонос проти Росії" від 05.02.2004).

Таким чином, реалізація учасниками справи, зокрема відповідачем, своїх процесуальних прав, зокрема, права відповідача подати відзив на позов, подати письмові пояснення та взяти участь у судовому засіданні, залежала виключно від волевиявлення самого відповідача.

Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскарженого рішення скаржником не наведено.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, доводи апеляційного оскарження є необґрунтованими, підстав для зміни чи скасування оскарженого рішення у даній справі колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати.

Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 129 ГПК України та, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги, покладаються на скаржника.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 13.08.2020 у справі №925/154/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови суду складено та підписано - 18.02.2021.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

О.І. Поляк