Постанова

від 15.02.2021 по справі 910/6727/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2021 р. Справа№ 910/6727/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Євсікова О.О.

суддів: Владимиренко С.В.

Корсака В.А.

за участю:

секретаря судового засідання: Кульчицької І.А.,

представників сторін:

позивача: Потапов Є.П.,

відповідача-1: не з`явилися;

відповідача-2: Макєєв Є.Ю.;

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика"

на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020

у справі №910/6727/20 (суддя С.М. Мудрий)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд"

про визнання правочину недійсним,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 відмовлено у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд" про:

- визнання недійсним договору купівлі-продажу серія та номер 2075, виданого 20.06.2018 приватним нотаріусом Войтовським В.С., згідно з яким було продане нерухоме майно, а саме: об`єкт будівлі майнового комплексу за адресою м. Київ, проспект Відрадний, будинок 107;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41708779 від 20.06.2018, прийнятого приватним нотаріусом Войтовським Валентином Сергійовичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер відповідного запису про право власності 26 715649.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ "ТД "Практика" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

17.08.2020 матеріали справи разом апеляційною скаргою надійшли до Північного апеляційного господарського суду та згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передані на розгляд колегії суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2020 апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки останню подано з порушенням строків, визначених ст. 256 ГПК України, та апелянт не порушував питання про поновлення строків та апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20. Апелянту надано десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, шляхом подання до суду заяви про поновлення строків на апеляційне оскарження з зазначенням підстав для поновлення цього строку.

31.08.2020 апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2020 відкрито апеляційне провадження. Розгляд справи призначено на 08.10.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., які входить до складу колегії суддів і не є суддями-доповідачами, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 05.10.2020 у справі №910/6727/20, у зв`язку з перебуванням у відпустці суддів Кропивної Л.В. та Пашкіної С.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Практика" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Дідиченко М.А.

Однак 08.10.2020 судове засідання не відбулося у зв`язку з перебуванням головуючого судді Поляк О.І. на лікарняному.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 призначено наступне судове засідання щодо розгляду справи №910/6727/20 на 05.11.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.10.2020 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Дідиченко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддєю-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.10.2020 у справі №910/6727/20, у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Дідиченко М.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.11.2020 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Практика" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Кропивна Л.В.

У судовому засіданні 05.11.2020 оголошено перерву до 12.11.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Калатай Н.Ф., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 12.11.2020 у справі №910/6727/20 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Калатай Н.Ф., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Руденко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Практика" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Руденко М.А., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.11.2020 відкладено розгляд справи до 26.11.2020.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Руденко М.А., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.11.2020 у справі №910/6727/20 у зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Руденко М.А., визначено колегію суддів у складі: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.11.2020 прийнято апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Практика" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 до провадження у новому складі суддів: Поляк О.І. (головуючий), Калатай Н.Ф., Кропивна Л.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2020 відкладено розгляд справи до 10.12.2020.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 визнано заяву ТОВ "ТД "Практика" про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Поляк О.І. від розгляду справи №910/6727/20 необґрунтованою. Відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" про відвід судді Північного апеляційного господарського суду Поляк О.І. від розгляду справи 910/6727/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 визнано заяву ТОВ "ТД "Практика" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Поляк О.І. (головуючий), Кропивної Л.В., Калатай Н.Ф. від розгляду справи №910/6727/20 необґрунтованою. Відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "ТД "Практика" про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду Поляк О.І. (головуючий), Кропивної Л.В., Калатай Н.Ф. від розгляду справи №910/6727/20.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 заяву про самовідвід судді Північного апеляційного господарського суду Поляк О.І. від розгляду апеляційної скарги ТОВ "ТД "Практика" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 задоволено. Матеріали справи №910/6727/20 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою у відповідності до положень ст. 32 ГПК України.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2020 апеляційну скаргу ТОВ "ТД "Практика" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Корсак В.А., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 до провадження у визначеному складі суду, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкладено судове засідання на 15.02.2021.

Вимоги та доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що: ухвалою Верховного Суду від 10.05.2018, на підставі якої реєстратор Мазуренко Андрій Володимирович Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області скасував обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного приватним виконавцем Турчином А.А., було зупинено вчинення виконавчих дій і аж ніяк не скасовано обтяження на нерухоме майно; арешт з нерухомого майна відповідача-1 був знятий лише 23.06.2018 постановою приватного виконавця Турчина А.А. ВП №56381531, а тому договір купівлі-продажу від 20.06.2018 (оспорюваний правочин) був укладений під час дії арешту майна, накладеного в межах виконавчого провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач-2 проти задоволення апеляційної скарги заперечив, зазначив, що рішення місцевого суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права і просив залишити вказане рішення без змін.

У судовому засіданні 15.02.2020 представник позивача надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу.

Представник відповідача-2 надав усні пояснення у справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Представники відповідача-1 у судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаних представників.

Частинами 1, 4 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, 20.06.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" (відповідач -1, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд" (відповідач-2, покупець) був укладений договір купівлі-продажу (зареєстрований в реєстрі за №2075) (далі - Договір), посвідчений приватним нотаріусом Войтовським В.С.

Відповідно до п. 1.1, 1.2, 1.5, 2.1, 3.1 за цим Договором продавець передає майно, вказане в п. 1 цього Договору, у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму у розмірі та в порядку, передбаченому цим Договором.

Предметом купівлі-продажу за цим Договором є таке нерухоме майно: нежилі будівлі майнового комплексу загальною площею 3.738,2 кв. м (у тому числі: будівля (літера В) площею 79,20 кв. м; будівля (літера Ґ) площею 178,60 кв. м; будівля (літера Г) площею 115,80 кв. м; будівля (літера Д) площею 11,30 кв. м; будівля (літера Ж) площею 837,10 кв. м; будівля (літера 3) площею 489,60 кв. м; будівля (літера К) площею 148,20 кв. м; будівля (літери Л, М) площею 490,60 кв. м; будівля (літера Н) площею 173,10 кв. м; будівля (літера О) площею 737,40 кв. м; будівля (літера Ц) площею 57,10 кв. м; будівля (літера Ч) площею 183,00 кв. м; будівля (літера Ш) площею 27,10 кв. м; будівля (літера Щ) площею 16,60 кв. м; будівля (літера Я) площею 80,00 кв. м; будівля (літера І) площею 29,70 кв. м; будівля (літера II) площею 83,80 кв.м), що знаходяться за адресою: місто Київ, проспект Відрадний, буд. 107 (сто сім) (далі - Нерухоме майно).

Нерухоме майно, що відчужується, належить продавцю на підставі Свідоцтва про право власності (бланк серії САЕ№777610), виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 31.08.2012 на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 31.08.2012 №723-В, зареєстрованого Комунальним підприємством "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" 04.10.2012, номер запису 785-3 в книзі 12з-161, Витяг про державну реєстрацію прав 35737329 від 04.10.2012, реєстраційний номер в реєстрі прав власності на нерухоме майно 37800030.

Право власності продавця зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.04.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Грек А.В., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 333906680000, номер запису про право власності 5270932. Продавець свідчить, що нерухоме майно розташоване на земельних ділянках: кадастровий номер (обліковий код) земельної ділянки 8000000000:75:332:0002, площею 1,6774 га; кадастровий номер (обліковий код) земельної ділянки 8000000000:75:332:0003, площею 0,2134 га.

Відповідно до вимог ст. 377 Цивільного кодексу України та ст. 120 Земельного кодексу України до покупця переходить відповідне право на земельну ділянку або її частину, на якій розміщене Нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Нерухоме майно є предметом іпотеки за Договором іпотеки, посвідченим Чігріною Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.03.2010 за реєстровим №1156; Договором про відступлення права вимоги, посвідченим Войтовським В.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 18.06.2018 за реєстровим №2057, (номер іпотеки 5270999, номер обтяження 5271033), іпотекодержателем за якими є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "АККОРД" (ідентифікаційний ко/ 39409668) і яке надало свою згоду на укладання цього Договору у вигляді листа, який зберігається у справах приватного нотаріуса.

Продаж Нерухомого майна вчиняється за 10.000.000,00 грн (десять мільйонів гривень 00 копійок), у тому числі ПДВ, які були сплачені покупцем продавцю у повному обсязі до моменту укладення цього Договору. Шляхом підписання цього договору продавець не заперечує проти державної реєстрації права власності на майно за покупцем.

Право власності на Нерухоме майно переходить від продавця до покупця з моменту державної реєстрації права власності.

Позивач зазначає, що укладанням даного Договору були порушені його права, оскільки відповідач-1 реалізував все своє майно з метою не відповідати за своїми зобов`язаннями перед позивачем, відповідно, позивач не зможе задовольнити свої вимоги за рахунок майна відповідача-1.

Позов обґрунтований тим, що договір купівлі-продажу від 20.06.2018 (зареєстрований в реєстрі за №2075), посвідчений приватним нотаріусом Войтовським В.С., згідно з яким було продано нерухоме майно, а саме об`єкт будівлі майнового комплексу за адресою м. Київ, проспект Відрадний, будинок 107, вчинений в період дії заборони розпорядження нерухомим майном, тобто без достатнього обсягу цивільної дієздатності та порушує права позивача як заінтересованої особи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно з висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі №6- 94цс13, частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №128035392 від 18.06.2018 іпотекодержателем нерухомого майна (реєстраційний номер 333906680000) є ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд".

Відповідно до ч. 10 ст. 61 Закону України "Про виконавче провадження" у разі наявності кількох стягувачів, які виявили бажання залишити за собою нереалізоване майно, воно передається в порядку черговості, визначеної статтею 46 цього Закону (у разі наявності застави та/або іпотеки декількох стягувачів щодо такого майна - також з урахуванням відповідних норм Закону України "Про заставу" та/або Закону України "Про іпотеку"), а в межах однієї черги, визначеної статтею 46 цього Закону, - у порядку надходження виконавчих документів на виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо під час розподілу грошових сум у випадку, передбаченому пунктом 3 частини першої статті 45 цього Закону, стягнутої суми недостатньо для задоволення вимог стягувачів за виконавчими документами, кошти розподіляються виконавцем між стягувачами в такій черговості - у першу чергу задовольняються забезпечені заставою вимоги щодо стягнення з вартості заставленого майна.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 9 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя відчужувати предмет іпотеки.

Відповідно до листа ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" №2-2-/06 від 20.06.2018 "Про надання згоди на продаж предмета іпотеки" ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" надало згоду на продаж ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" предмета іпотеки будь-якій третій особі за ціною та інших умовах на розсуд ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення". Дана згода не має наслідком припинення іпотеки чи будь-якого обмеження прав ТОВ "Фінансова компанія "Аккорд" як іпотекодержателя предмета іпотеки.

Таким чином укладенням 20.06.2018 договору купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" (відповідач -1, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд" (відповідач-2, покупець) (зареєстрованого в реєстрі за №2075), що посвідчений приватним нотаріусом Войтовським В.С., не було порушено права позивача.

Як зазначалось вище, в обґрунтування даного позову зазначається, що договір купівлі продажу від 20.06.2018 (оспорюваний правочин) був укладений під час дії арешту майна, накладеного в межах виконавчого провадження.

Апеляційний суд встановив, що у провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа №910/22772/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" про стягнення 19.400.000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.10.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017, позов задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" грошові кошти у сумі 19.400.000,00 грн та 73.080,00 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.10.2017 постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.07.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 у справі №910/22772/15 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.12.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018, позов задоволено, присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" грошові кошти у сумі 19.400.000,00 грн та 73.080,00 грн судового збору.

20.04.2018 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду відкрито касаційне провадження у справі №910/22772/15 Господарського суду міста Києва за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018 у справі № 910/22772/15.

24.04.2018 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 №910/22772/15, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду № 910/22772/15 від 10.04.2018, видано наказ.

10.05.2018 ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №910/22772/15 зупинено виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі № 910/22772/15 до закінчення його перегляду в касаційному порядку; ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

11.05.2018 відповідно до постанови приватного виконавця Турчина А.А. про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, прийнятих в рамках виконавчого провадження ВП № 56381531, відкрито виконавче провадження та накладено арешт на усе майно, що належить боржнику ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення".

17.05.2020 відповідно до постанови приватного виконавця Турчина А.А. про зупинення вчинення виконавчих дій, прийнятої в рамках виконавчого провадження ВП № 56381531, зупинено вчинення виконавчих дій з примусового виконання.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяжень №128263627 від 20.06.2018 (станом на 13:28:41) рішенням №41699329 від 20.06.2018 (13:28:16) реєстратором Мазуренком Андрієм Володимировичем Комунального підприємства "Центр реєстрації" Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області на підставі ухвали Верховного Суду від 10.05.2018 скасовано обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного приватним виконавцем Турчином А.А. постановою про арешт майна боржника від 11.05.2018.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №156013876 від 12.02.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем проведена державна реєстрація права власності на нерухоме майно (№333906680000) за ТОВ "Навігаторспецбуд" (20.06.2018 о 16:06:01) та внесено запис №26715649 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №128309694 від 20.06.2018 (15:35:55) щодо об`єкта нерухомого майна (№333906680000 за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, будинок 107) відсутні відомості про державну реєстрацію обтяжень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено порядок проведення державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційні дії здійснюються в день реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадків, передбачених цією статтею. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав, крім випадку, передбаченого статтею 31-2 цього Закону. Надання інформації з Державного реєстру прав у електронній формі здійснюється в режимі реального часу.

Стаття 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлює вичерпний перелік підстав для відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до п.п. 6, 7 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставами для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, є: наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно; заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем.

Оскільки на момент проведення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем державної реєстрації права власності на нерухоме майно (№333906680000 за адресою: м. Київ, проспект Відрадний, будинок 107) за ТОВ "Навігаторспецбуд" були відсутні відомості про державну реєстрацію обтяжень, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що підстави для відмови в державній реєстрації прав були відсутні.

Відповідно до частини 2 статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права може бути зокрема, визнання правочину недійсним.

Згідно з статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Усі вище наведені вимоги статті 203 ЦК України, додержання яких є необхідним для чинності правочину, були дотримані сторонами під час укладання 20.06.2018 договору купівлі-продажу між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд", зареєстрованого у реєстрі за №2075 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським В.С.

З огляду на вищевикладене позивач не надав будь-яких допустимих доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин. Натомість відповідач надав документи, що їх спростовують, а тому апеляційний суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу від 20.06.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Навігаторспецбуд".

Враховуючи вищезазначене суд вважає, що позовна вимога про визнання недійсним правочину (договору купівлі-продажу від 20.06.2020) є необґрунтованою, документально недоведеною та не підлягає задоволенню.

Оскільки позивач не довів недійсності правочину (договору купівлі-продажу від 20.06.2020), місцевий суд також підставно відмовив і у задоволенні похідної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 41708779 від 20.06.2018, прийнятого приватним нотаріусом Войтовським Валентином Сергійовичем, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер відповідного запису про право власності 26715649.

В апеляційній скарзі позивач стверджує, що місцевий суд не надав належної оцінки тому, що: ухвалою Верховного Суду від 10.05.2018, на підставі якої реєстратор Мазуренко Андрій Володимирович Комунального підприємства Центр реєстрації Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області скасував обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, накладеного приватним виконавцем Турчином А.А., було зупинено вчинення виконавчих дій і аж ніяк не скасовано обтяження на нерухоме майно; арешт з нерухомого майна відповідача-1 був знятий лише 23.06.2018 постановою приватного виконавця Турчина А.А. ВП №56381531. А тому договір купівлі-продажу від 20.06.2018, на думку апелянта, був укладений під час дії арешту майна, накладеного в межах виконавчого провадження.

Колегія суддів вважає зазначене твердження помилковим з огляду на встановлені вище обставини, а також з огляду на таке.

Як зазначалося вище, 11.05.2018 відповідно до постанови приватного виконавця Турчина А.А. про відкриття виконавчого провадження та постанови про арешт майна боржника, прийнятих в рамках виконавчого провадження ВП № 56381531, відкрито виконавче провадження та накладено арешт на усе майно, що належить боржнику ТОВ "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення".

Вказане виконавче провадження відкрито на примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017, залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.04.2018, яким присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління по будівництву тунелів і підземних споруд спеціального призначення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" грошові кошти у сумі 19.400.000,00 грн та 73.080,00 грн судового збору.

Однак 10.05.2018 Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду було постановлено ухвалу про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 у справі№910/22772/15 до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

При цьому ухвалою Верховного Суду було не зупинено вчинення виконавчих дій, як помилково зазначає апелянт у апеляційній скарзі, а саме зупинено виконання рішення суду, що включало можливість відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем.

Однією з основних конституційних засад судочинства є обов`язковість судових рішень (п. 9 ч. 1 ст. 129 та ч. 1 ст. 129-1 Конституції України).

З урахуванням того, що на момент вчинення спірного правочину нерухоме майно перебувало в іпотеці у третьої особи, яка надала згоду на його продаж, зберігши за собою пріоритет (по відношенню до позивача) щодо можливого задоволення своїх вимог за рахунок цього майна, а також що виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 було зупинено 10.05.2018 Верховним Судом, приватний виконавець Турчин Андрій Анатолійович не мав підстав для відкриття 11.05.2018 виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду від 07.12.2017 у справі №910/22772/15 та, відповідно, вживати заходів з його примусового виконання у вигляді арешту майна відповідача-1.

При цьому необізнаність приватного виконавця про зупинення Верховним Судом виконання рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 та прийнятті виконавцем постанови з примусового виконання цього рішення суду не можуть слугувати підставою для визнання спірного договору недійсним у розмінні ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Крім того, як встановлено апеляційний судом вище, на момент вчинення оспорюваного правочину у державному реєстрі речових прав на об`єкти нерухомого майна були відсутні записи про обтяження майна відповідача-1 будь-якими арештами, зокрема і тими, на які посилається апелянт.

Також на необґрунтованість доводів апелянта вказує і те, що рішення Господарського суду міста Києва від 07.12.2017 було скасовано Верховним судом постановою від 20.06.2018 року, а справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.

Беручи до уваги усі вище встановлені обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає, що місцевий суд підставно відмовив у задоволенні позову з огляду на його необґрунтованість.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для вирішення спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень, викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників судового процесу колегія судів з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судове рішення господарського суду першої інстанції відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275 - 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Практика" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.07.2020 у справі №910/6727/20 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/6727/20.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постави складений 18.02.2021.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді С.В. Владимиренко

В.А. Корсак