Постанова

від 17.02.2021 по справі 904/2784/20

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 року м.Дніпро Справа № 904/2784/20

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 (повний текст складено та підписано 09.10.2020 суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/2784/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР", м.Київ

до Комунального підприємства "Управляюча компанія "ЖИЛКОМСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, м.Вільногірськ Дніпропетровська область

про стягнення 100 534,60 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр" 26.05.2020 звернулося з позовом до Комунального підприємства "Управляюча компанія "Жилкомсервіс" Вільногірської міської ради, в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь заборгованості за договором доручення № 1-юр/01-09-2019 від 01.09.2019 у розмірі 100534,60 грн, з яких сума 7439,44 грн залишок недосплаченої винагороди за жовтень 2019, сума 93095,16 грн нарахована винагорода 20% на залишок заборгованості, яка залишилась нестягнутою із-за приховування відомостей відповідачем згідно п.4.7 Договору доручення та порушення умов договору доручення, а також судові витрати по справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі №904/2784/20 позов задоволено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Управляюча компанія "Жилкомсервіс" Вільногірської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр" заборгованість за договором доручення № 1-юр/01-09-2019 від 01.09.2019 у розмірі 585,05 грн залишку недосплаченої винагороди за жовтень 2019 та 12,23 грн судового збору. В решті позову відмовлено.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з вказаним рішенням, Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР", подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Апеляційну скаргу обгрунтовано наступним:

- суд першої інстанції не зазначив, що виписаний рахунок від 07.10.2019р. позивачем без акту виконаних робіт відповідача. Акт виконаних робіт відповідач не надавав позивачу разом з відомостями про сплату боргу боржникми. Тому акт №1 від 07.10.2019р. та рахунок№ 57 від 07.10.2019р. виписані позивачем і оплачений рахунок відповідачем чим підтвердив надання послуг позивачем.

Суд першої інстанції не звернув уваги, на той факт, що відповідач надав свій акт №1 від 09.11.2019р. вписаний щойно для суда. А сплачував фактично винагороду позивачеві по рахунку № 57 від 07.10.2019р. та по акту виконаних робіт від 07.10.2019р., що надав позивач.

Суд першої інстанції не витребував з відповідача докази надсилання акту виконаних робіт №1 на адресу позивача в електронному вигляді.

Оплата винагороди за вересень 2019р. сплачена повністю. Заперечень не має.

Надалі суд першої інстанції вказує, що наданий позивачем акт виконаних робіт №2 від 20.11.2019р та рахунок №67 від 20.11.2019р. на сплату винагороди за жовтень 2019р. зі сторони відповідача акт не підписаний.

В договорі доручення зазначено, що відповідач повинен надати відомості про сплату боржниками боргу на його розрахунковий рахунок до 10 числа місяця. Але відповідач надав відомості 18.11.2019р. на підставі листів від позивача з вимогою про надання відомостей за жовтень 2019р. Відповідач надав відомості про сплату боргу боржниками 18.11.2019р. на суму 92647,25грн.

Позивач виписав 20.11.2019р. акт №2 виконаних робіт та рахунок №67 від 20.11.2019р. і відразу направив відповідачу. До наданих відомостей відповідач знов акт виконаних робіт не надав.

Позивач достоменно не знає, який акт №2 надано відповідачем. На адресу позивача відповідач не надсилав акт №2. Відповідач склав акт №2 спеціально для суду. І угледіти зазначене у п.7 не має можливим.

Відповідач ніяких заперечень по сумі винагороди на адресу позивача не надсилав. Тільки листи в яких гарантує надати відомості про сплату боргу за листопад та грудень 2019р. та сплатити винагороду за вказані місяці та за жовтень 2019р. досплатити винагороду. Листи датовані груднем 2019р. та січнем 2020р.

На адресу відповідача було направлено листа з тим, що відповідач порушив умови договору доручення від 01.09.2019р.

Суд першої інстанції не звернув уваги, на всі розбіжності і підробку всіх документів зі сторони відповідача. Не взернув уваги, що відповідач вводить в оману суд і підробляє всі документи з розбіжностями.

- відповідач надав акт №2 виконаних робіт від 08.11.2019р. особисто ним виписаний. Але позивачу відповідач не надав відомості про сплату боргу боржниками 08.11.2019р. З електронної виписки за 08.11.2019р. вбачається, що відповідач направив список боржників, без листа, щоб виключили зі списків боржників, які мають борг, щоб з ними не проводили претензійну роботу. А відомості про сплату, суму сплачену боржниками за жовтень 2019р. для визначення винагороди позивачу, відповідач надав тільки 18.11.2019р.

Листом від 13.01.2020р. за №42 відповідач підтверджує отримання юридичних послуг, підтверджує надходження від боржників невідому нам суму боргу на свій розрахунковий рахунок і гарантував перерахувати нашу недосплачену винагороду за жовтень 2019р. та запевнив, що надасть відомості про сплату боргу за листопад - грудень 2019р.

Суд першої інстанціїї не звернув увагу на цей лист та лист від 15.01.2020р. де відповідач підтверджує те, що доперерахує нам винагороду за жовтень 2019р. частку якої було перераховано 09.12.2019р. Не звернув уваги на акти виконаних робіт, не звірив їх. Не звернув уваги на пункти актів виконаних робіт.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Комунальним підприємством "Управляюча компанія "ЖИЛКОМСЕРВІС" Вільногірської міської ради Дніпропетровської області не подано відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк, Центральний апеляційний господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Дарміна М.О., суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.12.2020 апеляційну скаргу було залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

10.12.2020 та 14.12.2020 до канцелярії суду апеляційної інстанції від скаржника надійшла заява про усунення недоліків, до якої на виконання ухвали суду додано відповідні докази.

У зв`язку з перебуванням у відпусці судді Березкіної О.В. на підставі розпорядження керівника апарату суду №2333/20 від 15.12.2020 (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження тощо) проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.12.2020 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Дарміна М.О. (доповідач), суддів: Іванова О.Г., Антоніка С.Г.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.12.2020 поновлено строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі №904/2784/20. Розгляд апеляційної скарги вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, в порядку письмового провадження. Зупинено дію оскаржуваного рішення.

У зв`язку з виходом з відпустки судді Березкіної О.В. на підставі розпорядження керівника апарату суду №2370/20 від 28.12.2020 справу №904/2784/20 передано раніше визначеному складу суду у складі: головуючого судді - Дарміна М.О., суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

01.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридичний фінансовий центр" та Комунальним підприємством "Управляюча компанія "Жилкомсервіс" Вільногірської міської ради укладено Договір доручення №1-юр/01-09-19.

За підсумками вересня 2019 року Позивачем був оформлений Акт №1 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період - вересень 2019 року від 07.10.2019 (арк.с. 25а) та виставлений рахунок №57 від 07.10.2019 на сум 2496,11 грн (арк.с. 25). Наданий до позову Позивачем акт №1 з боку Відповідача не підписано.

Відповідачем надано до справи оформлений ним самостійно Акт №1 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 09.10.2019 (арк.с. 167) за вересень 2019 на суму винагороди за виконані роботи Позивача - 2496,11 грн, який підписаний тільки Відповідачем.

Платіжним дорученням №1398 від 10.10.2019 (арк.с. 170) Відповідач сплатив 2496,11 грн.

За підсумками жовтня 2019 року Позивачем був оформлений Акт №2 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період - жовтень 2019 року від 20.11.2019 (арк.с. 39) та виставлений рахунок №67 від 20.11.2019 на сум 17652,38 грн (арк.с. 38). Наданий до позову Позивачем акт №2 з боку Відповідача не підписано.

Відповідачем надано до справи оформлений ним самостійно Акт №2 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період - жовтень 2019 року від 08.11.2019 (арк.с. 168) за жовтень 2019 на суму винагороди за виконані роботи Позивача - 10213,44 грн, який підписаний тільки Відповідачем.

Відповідачем сплачено на користь Позивача за платіжним дорученням №1801 від 09.12.2019 (арк.с. 160) винагороду за виконані роботи за жовтень 2019 згідно договору №1-юр/01-09-19 від 01.09.2019 на суму 10213,44 грн.

Відповідачем надано до справи копію його звернення від 02.12.2019 на адресу Позивача вих.№1096 (арк.с. 163), в якому він не погодився з даними рахунку Позивача №67 від 20.11.2019, оскільки сума в рахунку Позивача та бухгалтерських даних Відповідача є суттєва розбіжність, і додав до цього звернення видану ним довідку (зв. арк.с. 163), згідно з якою заборгованість боржників Відповідача у жовтні 2019 була погашена на суму 53992,47 грн, з якої винагорода Позивача за жовтень 2019 складає - 10798,49 грн.

Позивачем на підтвердження суми замовлення та наданих послуг надані до позову списки боржників із зазначенням суми боргу кожного (арк.с.19-23,26-34,43, 77-81, 85-93), які не містять підписів посадових осіб Відповідача. Останній під час судового розгляду зазначені списки не визнав, пояснив, що можливо ці списки потрапили до Позивача в процесі обговорення обсягів робіт, але офіційно Відповідач не замовляв послуг Позивача за цими списками боржників і погашення боргу за ними також не підтверджував і не визнає зараз.

Інших доказів надання послуг у жовтні 2019 на спірну суму та доказів надання послуг у листопаді 2019 та прийняття цих послуг на спірну суму Відповідачем матеріали справи не містять. З 01.01.2020 між сторонами розірвано договір з ініціативи Відповідача на підставі п.7.3 договору, про що останнім надіслано листа від 27.11.2019 (арк.с.48,49).

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Правовідносини сторін виникли з укладеного між ними 01.09.2019 року Договору доручення №1-юр/01-09-19 (далі-Договір).

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову є матеріально правова вимога позивача про стягнення з відповідача 100 534,60 грн, з яких сума 7439,44 грн залишок недосплаченої винагороди за жовтень 2019р. та 93095,16 грн нарахована винагорода 20% на залишок заборгованості, яка залишилась нестягнутою із-за приховування відомостей відповідачем згідно п.4.7 Договору доручення та порушення умов договору доручення.

Відповідно до статті 1000 Цивільного кодексу України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя (частина 1)

2. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Відповідно до пунтку 2.1 Договору, за цим договором Довіритель доручає, а Повірений приймає на себе зобов`язання в межах цієї угоди:

2.1.1. здійснювати комплекс юридичних та фактичних дій, направлених на стимулювання населення щодо сплати заборгованості довірителю за спожиті житлово - комунальні послуги, відповідно до письмових замовлень (вказівок) довірителя;

2.1.2. здійснювати супроводження господарської діяльності підприємства на підставі довіреності з метою виконання вимог п.п.2.1.1., в т.ч. відповідно до письмових вказівок Довірителя з метою (Представництва та захисту законних інтересів довірителя в усіх державних, громадських, господарських та інших органах, установах, організаціях, органах державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, з усіх без винятку питань, пов`язаних з представництвом Довірителя інтересів в усіх судах, передбачених Законом України, перед юридичними та фізичними особами при реалізації довірителем своїх прав та обов`язків на підставі довіреності;

При здійсненні комплексу юридичних та фактичних дій, направлених на стимулювання населення щодо сплати заборгованості довірителю за спожиті житлово-комунальні послуги, відповідно до замовлення (списку) боржників. Повірений має право здійснювати такі заходи:

2.1.3. вимагати своєчасної та в повному обсязі оплати заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, що були надані боржнику Довірителем.

2.4. Довіритель надає Повіреному замовлення (заявку), що містить дійсну (актуальну інформацію) про стан існуючої заборгованості за спожиті житлово - комунальні послуги, яка утворилась на момент укладання цього договору. Замовлення (заявка) надається в електронному вигляді на електронну адресу Повіреного, у разі потреби одній із сторін підтверджується та надається в письмовому вигляді із підписом уповноваженої особи Довірителя на поштову адресу Повіреного з печаткою сторін (Довірителя та Повіреного).

Відповідно до пунтку 4.1 Договору, Довіритель готує і передає Повіреному електронною поштою замовлення, в якому містяться відомості про суму боргу божників на день укладання Договору, як споживачів житлово-комунальних послуг і за якими існує заборгованість по сплаті за спожиті житлово комунальні послуги щодо вчинення дій, передбачених п.2.1 цього Договору. Сума боргу у наданому замовленню коригуються на перше число кожного кварталу з додованням поточного нарахування на протязі всієї дії Договору і передається повіренному в електронному вигляді. Також в електронному вигляді Довіритель подає Повіреному замовлення щодо нових боржників, які були відсутнів первинному замовленні.

Кожна заявка в замовленні вважається чинною з моменту передачі в електронному вигляді Довірителем Повіренному, і по якій Довірителем не вчинено дій передбачених п.п. 3.3.2 цього Договору.

Пунктом 4.4 сторони передбачили, що Повірений приступає до виконання дій, передбачених п.2.1 цього Договору після отримання від Довірителя замовлення.

Відповідно до частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заявами по суті справи , відповідно до частини 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, є : позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

З позицій позивача, яка викладена в позовній заяві вбачається, що згідно Замовлення, яке надав Відповідач сума заборгованості складає 901 333, 63 грн. Стягнуто боргу (оплачено боржниками) за вересень - жовтень 2019 року в сумі 100 742,43 грн. Борг населення до стягнення на 01.11.2019р. залишився у сумі 800 591,18 грн. Яка сума боргу сплачена боржниками за листопад - грудень 2019року позивачу невідомо, бо відповідач не надав відомості. Відповідач приховав від позивача оплату заборгованості населення, не надав відомості, щоб не оплачувати винагороду.

Відповідно до довідки за підписом директора ТОВ ЮФЦ замовлення перше та друге (були надані 04.09.2019р. та 16.09.2019р.) КП УК Жилкомсервіс м.Вільногорськ для стягнення боргу було надано у вигляді скана, де неможливо угледіти загальну суму боргу по боржникам.

ТОВ ЮФЦ було вручну набрано боржників у прокрамі EKSEL і нараховано кількість боржників та загальну суму боргу до стягнення.

На підставі викладеного загальна кількість боржників складає 92 чол. на загальну суму боргу до стягнення 198 824,73 грн (т.1 а.с. 13).

В матеріалах справи наявні зведений звіт заборгованості по ПО КП УК ЖИЛКОМСЕРВІС за підписом директора КП УК ЖИЛКОМСЕРВІС В.Б. Лупашко по 42 абонементам станом на 01.09.2019р. на суму 185 658,22 грн (т.1 а.с. 15), по 50 абонементам станом на 01.09.2019р. зі змісту якого через постановку печатки ТОВ ЮФЦ на колонку БОРГ УК неможливо встановити точну суму заборгованості абонементів (т.1 а.с. 17).

Крім цього до позовної заяви позивачем додано зведений звіт 25.09.2019р. для стягнення боргу ТОВ ЮФЦ м.Київ по 285 абонементам на загальну суму 680 559,8 грн та 9 працівникам бюджетних установ на загальну суму 21949,17 грн, який не містить вказівки на особу, яка його сформувала та її підпису (т.1 а.с .19-23).

Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Віповідно до частини 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів визнає звіти (т.1 а.с.15,17,19-23) неналежними, недопустимими та недостовірними доказами, на підставі яких неможливо встановити обставини, які входять до предмету доказування, а саме подання Довірителем Повіренному замовлення (заявки) в розумінні пунтку 2.4. Договору.

В зв`язку із чим відповідні твердження апеляційної скарги з цього першого доказу вбачається, що судом першої інстанції зовсім не були досліджені докази або навмисно не захотіли, щоб вони були досліджені відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до п.5.2 Договору , показником виконання робіт (наданих послуг) Повіреним за даним Договором оп стягенню дебіторської заборгованості з населення є будь яка сума сплачена боржниками (перелік яких міститься в замовленні, яке було надано після підписання даного договору), яка фактично надійшла на розрахунковий рахунок Довірителя. Цей показник формується на підставі відомостей про перелік осбі які оплатили будь яку суму на свій особовий рахунок у розрахунковому періоді, що надаються Довіретелем Повіренному в електронному вигляді, а також підписаного акту виконаних робіт. У разі ненадання акту виконаних робіт Довірителем, а тільки відомості про сплату сум боргу боржниками, то акти виконаних робіт формує Повірений, надсилає Довірителю в електронному вигляді разом зрахунком для сплати винагороди і він вже вважається підписаним Довірителем. Не вмотивована відмова Довірителя від підписання скалдаеннного Повіреним акту здачі -приймання виконаних робіт не допускається, якщо вже були надані ним відомості про сплату заборгованості в електронному вигляді.

5.5. Розмір винагороди Повіреного, у відповідності до п.п. 5.2., п.п. 5.4. цього Договору, складає 20% (двадцять відсотків) від суми заборгованості, погашеної боржниками Довірителя у наслідок виконання повіреним п.п. 2.1 цього Договору.

5.6. Повірений з моменту отримання в електронному вигляді відомостей (списку) про боржників, які сплатили заборгованість на розрахунковий рахунок Довірителя, та акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від Довірителя, в електронному вигляді надає Довірителю рахунок для сплати Повіреному винагороди. У разі потреби, одночасно з направленням довірителю для сплати Повіреному винагороди. У разі потреби, одночасно з направленням довірителю електронної копії рахунку Повірений направляє на адресу довірителя (поштою або нарочно) оригінал цього рахунку на паперових носіях, підписаних уповноваженою особою повіреного і скріплений печаткою повіреного. До отримання довірителем оригіналу рахунку його електронна копія має юридичну силу.

5.7. Довіритель зобов`язаний перерахувати на розрахунковий рахунок повіреного суму винагороди протягом 2-х банківських днів з моменту (з календарної дати) отримання від повіреного рахунку в електронному вигляді. Складений та надісланий в електронному вигляді довірителем або повіреним акт здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) та рахунок повіреного є підставою для перерахування винагороди повіреному.

За підсумками вересня 2019 року Позивачем був оформлений Акт №1 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період - вересень 2019 року від 07.10.2019 (арк.с. 25а) та виставлений рахунок №57 від 07.10.2019 на сум 2496,11 грн (арк.с. 25). Наданий до позову Позивачем акт №1 з боку Відповідача не підписано.

Відповідачем надано до справи оформлений ним самостійно Акт №1 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) від 09.10.2019 (арк.с. 167) за вересень 2019 на суму винагороди за виконані роботи Позивача - 2496,11 грн, який підписаний тільки Відповідачем.

Платіжним дорученням №1398 від 10.10.2019 (арк.с. 170) Відповідач сплатив 2496,11 грн, чим також підтвердив факт отримання від Позивача послуг за договором у вересні 2019 на вказану суму.

Доводи апеляційної скарги в частині того, що : суд першої інстанції не зазначив, що виписаний рахунок від 07.10.2019р. позивачем без акту виконаних робіт відповідача. Акт виконаних робіт відповідач не надав позивачу разом з відомостями про оплату боргу боржником. Тому акт № 1 від 07.10.2019р. та рахунок № 57 від 07.10.2019рю виписані позивачем і оплачений рахунок відповідачем чим підтвердив надання послуг позивачем є таким, що в цілому відповідає встановленим місцевим господарським судом вище обставинам справи і не містить в собі вказівок на помилковість висновків суду першої інстанції в зв`язку із чим не приймається до уваги.

Доводи апеляційної скарги про підроблення відповідачем акту виконаних робіт № 1 від 09.10.2019р. не підтверджено належними і допустимими засобами доказування, в зв`язку із чим відхиляються як необґрунтовані.

За підсумками жовтня 2019 року Позивачем був оформлений Акт №2 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період - жовтень 2019 року від 20.11.2019 (арк.с. 39) та виставлений рахунок №67 від 20.11.2019 на сум 17 652,38 грн (арк.с. 38). Наданий до позову Позивачем акт №2 з боку Відповідача не підписано.

В акті №2, наданому Позивачем до позову, зазначається про те, що у жовтні 2019 споживачами , на яких Довірителем відповідно до умов договору подано замовлення, погашено заборгованість на суму 88 261,88грн.

Відповідачем надано до справи оформлений ним самостійно Акт №2 здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за розрахунковий період - жовтень 2019 року від 08.11.2019 (арк.с. 168) за жовтень 2019 на суму винагороди за виконані роботи Позивача - 10 213,44 грн, який підписаний тільки Відповідачем.

В акті №2, поданому Відповідачем до справи, зазначається про те, що у жовтні 2019 споживачами, на яких Довірителем відповідно до умов договору подано замовлення, погашено заборгованість на суму 51 067,20грн.

Відповідачем сплачено на користь Позивача за платіжним дорученням №1801 від 09.12.2019 (арк.с. 160) винагороду за виконані роботи за жовтень 2019 згідно договору №1-юр/01-09-19 від 01.09.2019 на суму 10 213,44 грн.

Водночас, Відповідачем надано до справи копію його звернення від 02.12.2019 на адресу Позивача вих.№1096 (арк.с. 163), в якому він не погодився з даними рахунку Позивача №67 від 20.11.2019, оскільки сума в рахунку Позивача та бухгалтерських даних Відповідача є суттєва розбіжність, і додав до цього звернення видану ним довідку (зв. арк.с. 163), згідно з якою заборгованість боржників Відповідача у жовтні 2019 була погашена на суму 53 992,47 грн, з якої винагорода Позивача за жовтень 2019 складає - 10798,49 грн.

Таким чином, зібрані у справі докази свідчать про визнання Відповідачем факту отримання ним послуг Позивача, що пов`язувалось із погашенням боржниками Відповідача у спірному місяці - жовтні 2019 року заборгованості на суму 53 992,47 грн, винагорода Позивача з якої складає 10 798,49 грн, яку було погашено Відповідачем частково на суму 10 213,44 грн.

Доводи апеляційної скарги в частині неврахування судом першої інстанції часткової оплати винагороди відхиляються як такі, що не відповідають змісту рішення, яке є предметом апеляційного оскарження.

В силу ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частин 1,4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зміст доручення за умовами договору та нормами права, що регулюють спірні правовідносини, полягає, передусім, у вчиненні Повіреним дій відповідно до змісту даного йому доручення та в інтересах довірителя. Крім того, повірений зобов`язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення.

Відповідачем не визнається факт отримання від Позивача послуг за договором доручення, а Позивачем не надано належних та достовірних доказів на підтвердження здійснення ним дій відповідно до змісту даного йому доручення. Погашення боргу цими боржниками не доводиться з боку Позивача належними доказами.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими, відповідно до актів цивільного законодавства.

Оскільки умови Договору не містять порядку підтвердження спрямування і отримання кореспонденції за допомогою електронного листування, а пунктом 2.4, 5.6 Договору передбачена можливість у разі потреби одній із сторін спрямування кореспонденції на поштову адресу сторін, доводи апеляційної скарги : В договорі доручення зазначено, що відповідач повинен надати відомості про сплату боржниками боргу на його розрахунковий рахунок до 10 місяця. Але віддповідач надав відомості про сплату боргу боржником 18.11.2019р .на суму 92 647,25 грн… відхиляються як необґрунтовані.

Доводи апеляційної скарги позивач достеменно не знає, який акт № 2 надано відповідачем. На адресу позивача відповідач не надсилав акт № 2. Відповідач склав акт № 2 спеціально для суду . І угледіти у п.7 не має можливим, відхиляються як такі, що не відповідають принципу змагальності, який саме на сторін покладає обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які вони посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи апеляційної скарги : суд першої інстанції не звернув уваги, на всі розбіжності і підробку всіх документів зі сторони відповідача. Не звернув уваги, що відповідач вводить в оману суд і підробляє всі документи з розбіжностями не підтверджено належними і допустими доказами, в зв`язку із чим відхиляються як необґрунтовані.

Твердження апеляційної скарги про відсутність доказів направлення на адресу позивача відзиву на позовну заяву спростовуються наявними в матеріалах справи описом вкладення (т.1 а.с. 171) накладною поштового відправлення 5170002420261 (т.1 з.с.171) та фіскальним чеком від 10.07.2020р. (т.1 з.с. 171), згідно яких на юридичну адресу ТОВ ЮФЦ м.Київ вулиця Оболонська 23/48, офіс № 4, яка збігається з юридичною адресою, вказаною позивачем у позовній заяві було спрямовано відзив і додані до нього документи, в зв`язку із чим відхиляються як такі, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги в частині невпевненості у правдивості наданих відомостей відповідачем за жовтень на вересень 2019р., позивач не знає, яка сума надійшла на розрахунковий рахунок відповідача. Позивач розраховує тільки на добросовістність відповідача, що той надасть правдиві відомості є такими, що не відповідають змісту пункту 5.2 Договору, яким сторони погодили порядок визначення показника виконання робіт (наданих послуг) Повіреним за даним Договором і відхиляються як необґрунтовані.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, в частині того, що надані Позивачем списки боржників із зазначенням заборгованості не є доказами на підставі яких можливо встановити обставини, які входять до предмету доказування.

Посилання скаржника на неврахування судом першої інстанції змісту листа від 13.01.2020р. (т.1 а.с.161) відхиляються колегією суддів як такі, що викривляють зміт листа : Після виконання Вами наших вимог, ми направимо списки оплат від мешканців міста за листопад 2019 року та перерахуємо належну Вам винагороду за надані послуги у жовтні 2019 року. Також відповідно після отримання оригіналів рахунку-фактури та акту здавання-приймання виконаних робіт за розрахунковий період листопада місяця, нами буде направлено списки оплат від мешканців міста за грудень 2019 року, і відповідно перераховано належну Вам винагороду за надані послуги у листопаді 2019 року .

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.09.20р. було ухвалено сповістити ТОВ ЮФЦ про проведення судового засідання 29.09.20р. Ухвала спрямована на адресу позивача, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 4930012712970 і вручена за довіреністю 19.09.20р. (т. 1 а.с. 255), в зв`язку із чим доводи апеляційної скарги в частині не спрямування на адресу позивача ухвали, якою було визначено дату судового засідання, в якому було винесено рішення визнаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Рішення суду від 29.09.20р. спрямовано на юридичну адресу позивача 16.10.20р. і повернулося до суду першої інстанції 21.11.20р. з відміткою за закінченням кінцевого терміну зберігання (т.1 а.с. 279-283), з урахуванням чого, доводи апеляційної скарги в частині того, що рішення суду не направлялося позивачу визнаються такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги у позивача склалося таке враження, що суд першої інстанції навмисно не став надсилати позивачу рішення суду, яка викладена у позовній заяві для листування. Наказ вислан, а рішенн ні з урахуванням вищи встановлених обставин визнаються необґрунтованими.

Інші доводи апеляційної скарги зводяться до цитування змісту договору і не містять в собі посилань на факти, які б свідчили про неправильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і відповідних ним правовідносинам, в зв`язку із чим відхиляються як необґрунтовані.

Згідно ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, суд першої інстанції діяв у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексуу України та вірно оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. (т.2 а.с. 6) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі №904/2784/20 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 29.09.2020 у справі №904/2784/20 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 3 153,00 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНИЙ ФІНАНСОВИЙ ЦЕНТР" (04071, м.Київ, вул. Оболонська, 23/48, оф.4, код ЄДРПОУ 40246275).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна