Рішення

від 05.02.2021 по справі 910/9685/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2021Справа № 910/9685/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІТЕК"

до Фізичної особи-підприємець Корницька Зінаїда Миколаївна

про розірвання договору та стягнення 76 899,92 грн.

Суддя Мельник В.І.

за участю секретаря судового засідання Федорової О.В.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮНІТЕК" подало на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до Фізичної соби - підприємець Корницької Зінаїди Миколаївни про стягнення 76899,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №б/н від 27.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2020 відкрито провадження у справі № 910/9685/20 та призначено засідання на 14.08.2020.

10.08.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано заяву про долучення до матеріалів справи.

14.08.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 01.09.2020 розгляд справи призначено на 25.09.2020.

24.09.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.

25.09.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку із перебуванням судді Мельника В.І. на лікарняному.

Ухвалою суду від 28.09.2020 розгляд справи призначено на 13.11.2020.

Ухвалою суду від 13.11.2020 відкладено розгляд справи на 14.12.2020.

04.12.2020 відділом діловодства суду від позивача отримано клопотання про уточнення позовних вимог та додаткові пояснення.

14.12.2020 відділом діловодства суду від відповідача отримано клопотання про приєднання доказів, клопотання про відкладення розгляду справи, заяву про закриття провадження у справі, додаткові матеріали по справі та заяву про залучення третьої особи.

В судове засіданні 14.12.2020 представник позивача з?явився, надав свої усні пояснення по суті позовної заяви.

В судове засіданні 14.12.2020 представник відповідача не з?явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.12.2020 відкладено розгляд справи на 05.02.2021.

12.01.2021 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача отримано заперечення на заяву про залучення третьої особи, заперечення на заяву про закриття провадження у справі, заперечення про доручення доказів до матеріалів справи.

04.02.2021 відділом діловодства суду від відповідача отримано заяву про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ФОП Деменджюнас Рамунас.

04.02.2021 відділом діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача отримано клопотання про приєднання доказів.

В судове засідання 05.02.2021 представник позивача з`явився, заперечив проти залучення до участі у справі третьої особи.

В судове засідання 05.02.2021 представник відповідача не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про залучення до участі у справі третьої особи.

Представник позивача надав суду усні пояснення у справі та проси суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.02.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом з`ясовано наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНІТЕК , як замовником та фізичною особою - підприємцем Корницькою Зінаїдою Миколаївною, як виконавцем був укладений Договір № б/н від 27 вересня 2019 року (далі - Договір ), відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець бере на себе обов`язки по виготовленню та передачі у власність Замовнику продукції відповідно наданої Замовником Специфікації, що оформляються Замовником та погоджуються з Виконавцем за строками та цінами (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до даного Договору Позивач 01.10.2019 здійснив повну попередню оплату вартості продукції у розмірі 67 600,00 гри, (шістдесят сім тисяч шістсот гривень нуль копійок), проте станом на день подання позову так і не отримав від Виконавця виготовлену продукцію, що свідчить про порушення Виконавцем своїх зобов`язань за Договором.

Пунктами 2.1-2.2 даного Договору визначено, що ціна продукції, їх номенклатура та кількість, а також строк виконання замовлення узгоджується Сторонами в Специфікації, які є невід`ємною частиною цього Договору, оформляються на кожне замовлення та підписуються Сторонами. Загальна вартість продукції визначається Специфікацією.

Згідно зі Специфікацією № 1 до Договору № б/н від 27.09.2019 Виконавець зобов`язувався виготовити та поставити Замовнику стіл холодильний № 1 (800x1400x800) вартістю 33 800,00 грн. (з ПДВ) та стіл холодильний № 2 (500x1800x800) вартістю 33 800,00 грн. (з ПДВ), тобто загальна вартість продукції склала 67 600,00 грн.

Порядок розрахунків встановлений у пункті 2.4 Договору. Так, оплата продукції проводиться при 100% відсотковій оплаті ціни продукції, вказаної у Специфікації, протягом 5-ти банківських днів після отримання Замовником рахунку на оплату (попередня оплату).

Виконавцем було Виписано рахунок-фактуру № 2709/138 від 27.09.2019, згідно з яким Замовник зобов`язувався сплатити кошти в сумі 67 600,00 грн. (ціна без ПДВ - 56 333,34 грн., ПДВ - 11 266,66 грн.). У рахунку-фактурі також вказується, що рахунок дійсний до сплати до 15.10.2019.

На виконання умов Договору, зокрема пункту 2.4, Позивач виконав свої зобов`язання та оплатив на поточний рахунок Відповідача кошти у розмірі 67 600,00 грн. (шістдесят сім тисяч шістсот гривень нуль копійок), що підтверджується платіжним дорученням № 3237 від 01.10.2019.

Пунктом 4.5 вищезазначеного Договору передбачено, що поставка Товару Виконавцем здійснюється протягом 28 календарних днів після отримання передплати за Товар.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідача не виконав взяті на себе зобов`язання за Договором та не передав Замовнику оплачену продукцію, у строк передбачений Договором - 29.10.2019.

Відповідач не надав ніяких доказів до матеріалів справи, які б спростовували зазначене відповідачем.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Як вбачається із матеріалів справи Договір №б/н від 27.09.2019 є змішаним договором оскільки містить елементи договору підряду та договору поставки.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до положень статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Частина2 статті 849 ЦК України, передбачає, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Позивач обґрунтовує свої вимоги, тим , що внаслідок невиконання Відповідачем своїх зобов`язань з виготовлення та поставки продукції Позивач значною мірою був позбавлений того, на що розраховував при укладенні договору, а саме: своєчасного отримання обладнання, яке мало бути використане Замовником у його господарській діяльності та принести певні матеріальні вигоди для Позивача.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи пояснення позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача про розірвання Договору у зв`язку з істотним порушенням Відповідачем своїх зобов`язань, є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути із відповідача суму попередньої оплати в розмірі 67 000 грн.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Якщо договір розривається в судовому порядку, зобов`язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

За вимогами частини 5 статті 188 ГК України якщо судовим рішенням договір розірвано, договір вважається розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до частини 5 статті 653 ЦК України якщо договір розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих розірванням договору.

Пунктом 1 частини 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частини 1 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

При цьому у частині 2 статті 693 ЦК України закріплена норма, згідно з якою якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи вище зазначене, суд дійшов висновку, про задоволення вимоги Позивача щодо повернення Відповідачем попередньої оплати в розмірі 67600,00 грн.

Позивач також просить суд стягнути із Відповідача пеню в розмірі 6760,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1153,72 грн., 3 % річних в розмірі 1364,04 грн.

Відповідальність за порушення строків поставки продукції встановлена пунктами 7.1 -7.2 Договору. Так, Виконавець несе відповідальність за відповідність продукції вимогам конструкторської документації, своєчасне та якісне виготовлення продукції в кількості згідно Специфікації чи листа та в термін узгодження Сторонами (пункт 7.1 Договору).

За порушення строків поставки продукції, вказаних у Специфікації чи листі - Виконавець сплачує Замовнику пеню в розмірі 0,1 % від суми недопоставленої продукції за кожний день затримки, але не більше 10% від загальної суми замовлення. Сплата пені не звільняє Виконавця від виконання умов Договору (пункт 7.2 Договору).

Приписами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частинами 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 6760,00 грн. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи та умовам договору.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічні висновки викладено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц.

Враховуючи, що господарським судом на підставі поданих доказів були встановлені обставини прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого товару, вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на підставі ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, ґрунтуються на нормах закону.

Перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми,суд вважає його обґрунтованим, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 1364,04 грн. - 3% річних та 1153,72 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позивач просить суд стягнути із відповідача вартість наданих правничих послуг в розмірі 10 000 грн.

Так, відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Враховуючи відсутність клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу , суд задовольняє вимоги про стягнення витрат на послуги адвоката в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76 , 77-79 , 86 , 91 , 126, 129 , 236-241 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги.

2. Розірвати договір № б/н від 27 вересня 2019 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ЮНІТЕК (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, літера 1А, ідентифікаційний код 32157767) та Фізичною особою-підприємцем Корницька Зінаїда Миколаївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ).

3. Стягнути із Фізичної особи - підприємець Корницька Зінаїда Миколаївна ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ЮНІТЕК (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 9, літера 1А, ідентифікаційний код 32157767) заборгованість в розмірі 67 600 (шістдесят сім тисяч шістсот) грн., пеню в розмірі 6760 (шість тисяч сімсот шістдесят) грн., інфляційні втрати в розмірі 1153 (одна тисяча сто п`ятдесят три) грн. 72 коп., 3% річних в розмірі 1364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн., судовий збір в розмірі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

4. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 15.02.2020.

Суддя В.І. Мельник