Рішення

від 18.02.2021 по справі 922/4082/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4082/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР", м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет", смт.Печеніги Харківської обл. про стягнення 70000,00 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" про стягнення 70000,00 грн. за договором поставки.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.12.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4082/20 в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановивши сторонам строки для надання заяв по суті спору.

Ухвала суду отримана відповідачем 12.01.2021 року, що підтверджується матеріалами справи, також відповідач 02.02.2021 року ознайомився з матеріалами справи.

Однак відповідач своїм правом не скористався, відзив на позов не надав.

За таких обставин справа розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

01.10.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № Б-0110/15 (надалі - Договір). За умовами цього Договору ТОВ "ХЗБМ АСТОР" зобов`язується передати (поставити) у власність ТОВ "Харелектромет" товар, назва, кількість, ціна якого вказана у Специфікаціях, що є невід`ємною часткою договору, а ТОВ "Харелектромет" зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього вказану договором ціну.

Відповідно до п.5.4. Договору Постачальник має право відвантажити Покупцеві товар без його передплати. В цьому випадку Покупець зобов`язаний сплатити поставлений товар у строк не пізніше ніж 5(п`ять) днів з моменту поставки.

На виконання зобов`язань по договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" товар згідно з видатковою накладною № РНД-001291 від 06 серпня 2020 року на суму 87851,98, грн.

Як вбачається з фактичних обставин справи та документів, доданих до позовної заяви, Позивач здійснив поставку товару на суму 87851,98, грн.

До теперішнього часу неоплаченою залишається товар на суму 70000,00 грн.

Зазначені обставини зумовили необхідність звернення Позивача до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно з ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Ч.ч.1,2 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. В ст.1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Як вже було зазначено вище, між сторонами за договором поставки існували правовідносини з купівлі-продажу (поставки). Отже, обставини щодо поставки товару можуть підтверджуватися первинними документами в розумінні вищезазначених положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» складеними при виконанні певної господарської операції в рамках зазначеного договору.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав та поставив відповідачу товар на загальну суму 87851,98 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною (а.с13). Повернень товару або претензій щодо кількості та якості товару від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач направив на адресу відповідача претензії щодо сплати заборгованості, на які відповідач надав відповідь, що дійсно за ним рахується заборгованість в сумі 70000,00 грн., у зв`язку зі складним матеріальним становищем, та зобов`язується сплатити дану суму боргу до 31.10.2020 року (а.с.19). Однак, на час подання позову до суду, заборгованість відповідачем не сплачена.

Приймаючи до уваги те, що відповідач не вчинив необхідних дій, передбачених сторонами у договорі та не розрахувався повністю за поставлений товар у визначений умовами договору строк, доказів протилежного суду не надав, суд дійшов висновку, що останній є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання за Договором на суму 70000,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 78 ГПК України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані, та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст.13, 73-74, 76-80, 129, 232-233, 236-238, 240-241, 247, 252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харелектромет" (код ЄДРПОУ 24478611; адреса: 62801, Харківська обл., смт.Печеніги, вул.Поштова,2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський завод будівельних матеріалів АСТОР" (код ЄДРПОУ 32359553; адреса: 61106, м.Харків, вул.Індустріальна,3; ІПН 323595505157, р/р НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк") 70000,00 грн. боргу, 2102,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "18" лютого 2021 р.

Суддя К.В. Аріт