Рішення

від 17.02.2021 по справі 240/19508/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/19508/20

категорія 112030500

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гуріна Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна поліція України, про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа, на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Національна поліція України, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Житомирській області щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням з 15 червня 2020 року інвалідності 1 групи;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Житомирській області прийняти рішення щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги у сумі 400 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому прийнято рішення про виплату з урахуванням виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому 18 вересня 2017 року було встановлено 2 групу інвалідності, а з 15 червня 2020 року було встановлено 1 групу інвалідності. У зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності позивач звернувся із заявою до ГУ НП у Житомирській області для призначення йому одноразової грошової допомоги. Однак отримав відмову з посиланням на те, що ним вже використано право на отримання одноразової грошової допомоги. Вказане рішення слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 7 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

5 січня 2021 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а.с.38-43), відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень відповідач зазначає, що позивач уже скористався своїм правом на отримання одноразової грошової допомоги та відповідно до пункту 8 Порядку №4, затвердженого Наказом МВС від 11 січня 2016 року, у позивача відсутнє право на повторне призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.

8 лютого 2021 року на адресу суду від третьої особи надійшли письмові пояснення щодо позовних вимог (а.с.48-51) відповідно до яких третя особа заперечує проти позовних вимог та в обґрунтування заперечень зазначає, що положеннями Закону України Про Національну поліцію не передбачено збільшення виплати одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності, якщо особа раніше вже отримувала одноразову грошову допомогу.

Право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Згідно з частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до положень частини 5 статті 262, частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на службі в органах міліції, пізніше Національної поліції.

У 2013 році позивачем отримано травму голови, яка стала причиною втрати ним працездатності та професійної придатності (а.с.11-15).

21 квітня 2017 року позивача було звільнено із посади слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області.

З 18 вересня 2017 року ОСОБА_1 було встановлено 2 групу інвалідності (довідка МСЕК від 19 вересня 2017 року серія 12 ААА №861518) та виплачено одноразову грошову допомогу у сумі 480000,00 грн (а.с.44-45).

15 червня 2020 року Житомирською МСЕК №2 було складено акт МСЕК та видано довідку серії 12 ААВ №009912, відповідно до якої ОСОБА_1 було встановлено 1 групу інвалідності (а.с.9). Відповідно до довідки МСЕК №2 серії 12 ААА №029540 ступінь втрати працездатності - 90% (а.с.8).

З наведеними вище документами та відповідною заявою ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Національної поліції України в Житомирській області (далі - ГУ НП в Житомирській області) проте 12 жовтня 2020 року отримав лист №1162/29/105/05-2020 від 18 вересня 2020 року яким повідомлено про відмову у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги (а.с.10).

Вважаючи, що така відмова ГУ НП в Житомирській області є протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) у своїй діяльності поліція керується: Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Спірні правовідносини між сторонами у даній справі щодо порядку та підстав призначення і виплати одноразової грошової допомоги в разі втрати працездатності поліцейського, її розміру, регулюються Законом №580-VIII.

Зокрема статтею 97 Закону №580-VIII визначено, що одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) с соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, у разі:

1) загибелі поліцейського, що настала внаслідок протиправних дій третіх осіб, або під час учинення дій, спрямованих на рятування життя людей або усунення загрози їхньому життю, чи в ході участі в антитерористичній операції, під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або смерті поліцейського внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого за зазначених обставин;

2) смерті поліцейського, що настала під час проходження ним служби в поліції;

3) визначення поліцейському інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із виконанням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

4) визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва), пов`язаних з проходженням ним служби в органах внутрішніх справ або поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті;

5) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов`язків, пов`язаних із здійсненням повноважень та основних завдань міліції або поліції, чи участі в антитерористичній операції, захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності;

6) отримання поліцейським поранення (контузії, травми або каліцтва, пов`язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ або поліції, наслідком якого є часткова втрата працездатності без визначення йому інвалідності.

Частиною 2 статті 97 Закону №580-VIII вказано, що порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського встановлюється Міністерством внутрішніх справ України, а саме Наказом МВС України від 11 січня 2016 року №4 "Про затвердження порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського" (далі - Порядок №4).

Статтями 97-101 Закону №580-VIII не передбачено збільшення виплати одноразової грошової допомоги у разі зміни групи інвалідності, якщо особа раніше вже отримувала одноразову грошову допомогу.

Пунктом 1 розділу І Порядку №4 передбачено, що цей Порядок та умови визначають механізм оформлення і виплати одноразової грошової допомоги (надалі - ОГД) у разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейських центрального органу управління поліції, територіальних органів поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції, установ та організацій, що належать до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції), поліцейських в т. ч. слухачів та курсантів вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - навчальних закладів), поліцейських, відряджених до інших органів державної влади, установ, організацій (далі - інших органів).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2 розділу IV Порядку №4 висновок про призначення ОГД затверджує/відмовляє у територіальних органах поліції, міжрегіональних територіальних органах Національної поліції, закладах та установах, що належить до сфери управління Національної поліції України - керівник відповідного органу, закладу, установи або особа, на яку покладено виконання таких функцій.

Згідно з пунктом 3 розділу IV Порядку №4 рішення про призначення виплати ОГД приймається керівником органу поліції або навчального закладу у якому проходив (проходить) службу поліцейський, у п`ятнадцятиденний строк з дня затвердження висновку, шляхом видання наказу про виплату такої допомоги, а в разі відмови - письмовим повідомленням заявника із зазначенням підстав такої відмови.

Відповідно до абзацу першого пункту 8 Порядку №4, якщо поліцейському після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

Відповідно до частини 3 статті 100 Закону №580-VIII у разі визначення інвалідності або часткової втрати працездатності без визначення інвалідності поліцейському, особі, звільненій зі служби в органах поліції, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення відсотка часткової втрати працездатності без визначення інвалідності або на день його (її) звільнення з органів поліції займав (займала) посаду в державному органі, установі, організації або у вищому навчальному закладі, які виконують роботу в інтересах держави та її безпеки, із залишенням на службі в поліції, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів тих органів державної влади, до яких вони були відряджені.

З аналізу зазначених нормі права вбачається, що право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі мають особи, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду - встановлено групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності.

Порядком №4 визначено лише два випадки, який дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, а саме: пунктом 8 розділу IV Порядку №4 визначено, що якщо поліцейському (в даному випадку працюючому) після встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії групу інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.

ОСОБА_1 при первинному огляді встановлено інвалідність 2 групи з 18 вересня 2017 року та виплачено одноразову грошову допомогу, через певний час з 15 червня 2020 року позивачу було встановлено вищу групу інвалідності 1 групу, а тому відсутні правові підстави для повторного призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі.

Крім того, пункт 8 розділу IV Порядку №4 дає виключні підстави для набуття права саме діючому поліцейському на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми, лише у випадку повторного встановлення ступеня втрати працездатності поліцейському під час проходження ним служби в поліції та одноразово після звільнення - у разі отримання групи інвалідності.

Наказ МВС України від 11 січня 2016 року №4 (зі змінами внесеними наказом МВС України від 5 квітня 2019 року №249), яким затверджено порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського, є діючим та норми якого не скасовані.

Одноразову грошову допомогу, право на отримання якої мав позивач, призначено та виплачено в розмірі 480000,00 грн, таким чином у позивача відсутнє право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, з огляду на те, що позивачу під час первинного медичного огляду за рішенням МСЕК 18 вересня 2017 року встановлено 2 групу інвалідності та виплачено вказану допомогу.

Пунктом 8 Порядку №4 передбачено право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв`язку із встановленням вищої групи інвалідності є безпідставними, оскільки право на отримання допомоги в більшому розмірі стосується осіб, яким під час первинного огляду рішенням МСЕК було встановлено тільки ступінь втрати працездатності без установлення інвалідності, а під час повторного огляду встановлено інвалідність або більший відсоток втрати працездатності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №520/8617/19.

Позиція Європейського суду з прав людини, викладена у рішенні "Великода проти України" від 3 червня 2014 року. У зазначеному рішенні Суд вказав, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Досліджені судом обставини справи та докази свідчать про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням 1 групи інвалідності та її виплати з урахуванням вже виплаченої (за встановлену 2 групу інвалідності).

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем, на виконання вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України доведено відсутність протиправності у своїх діях, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .

Зважаючи на відсутність документально підтверджених понесених судових витрат у даній адміністративній справі та відмову у задоволенні позовних вимог, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Житомирській області (Старий бульвар, 5/37, м.Житомир, 10008, код ЄДРПОУ 40108625) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Д.М. Гурін