Рішення

від 18.02.2021 по справі 240/19788/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Житомир справа № 240/19788/20

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №523" про стягнення заборгованості,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із позовом до Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №523", в якому просить стягнути з ДП Спеціалізоване управління №523 (юридична адреса: вул. Мануїльського, 4, кв. 36 м. Житомир, 10002) заборгованість із сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, яка виникла з квітня 2020 року по жовтень 2020 року у загальній сумі 3199,88 грн, що підлягають сплаті на р/р НОМЕР_1 , відкритий в Житомирському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 311647, на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 13559341.

В обґрунтування позову зазначає, що в результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідача виникла заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з квітня 2018 по жовтень 2020 року у розмірі 3199,88 грн, яка добровільно не сплачена, а тому підлягає стягненню в судовому порядку, що і стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 15.12.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Копія ухвали суду від 15.12.2020 року про відкриття провадження в адміністративній справі була надіслана відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою місцезнаходження відповідача, проте поштове відправлення поверталося на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою , тобто копія ухвали суду не була вручена відповідачу з незалежних від суду причин.

Згідно відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Черняхівський завод "Авангард" (код 01414117) станом на момент розгляду справи відповідач не ліквідовано, перебуває в стані припинення.

Відповідно до вимог статті 130 КАС України 01.02.2021 суд здійснив розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України щодо відкриття спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відтак, в силу положень статті 126, 130 КАС України слід вважати, що копія ухвали про відкриття провадження у адміністративній справі вручена відповідачу належним чином.

Проте, у встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

Згідно із частиною шостою статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не заперечив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною четвертою статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №523" (код ЄДРПОУ 01414117) зареєстроване 21.09.1995, відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зареєстроване в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області як платник страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Станом на час розгляду справи перебуває у стані припинення.

Згідно з даними позивача за відповідачем рахується податковий борг по виплаті та доставці пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині доставки пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення № 1788 від 05.11.1991 р, (список 2) за період з квітня 2020 року по жовтень 2020 року у розмірі 3199,88 грн (а.с.3-5).

Оскільки заборгованість за вказаний період відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся до суду з метою її стягнення в судовому порядку.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суду зазначає наступне.

Порядок справляння та використання збору на обов`язкове державне пенсійне страхування визначається Законом України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі Закон № 400/97-ВР).

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року № 2148-VIII абзац четвертий пункту 1 статті 2 вказаного Закону (з 01.01.2018 року) викладено в такій редакції: Для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Пунктом 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, в редакції до 01.01.2018 року) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

З 01.01.2018 року пункт 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-IV на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій від 03.10.2017 року № 2148-VIII має іншу редакцію. Відповідно до цього пункту з 01.01.2018 року покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України Про пенсійне забезпечення до набрання чинності Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше дію

Відтак, виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що Приватно-орендна сільськогосподарська агрофірма "Долина" як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пункту 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Порядок та розмір відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначений Розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі Інструкція №21-1).

Згідно абзаців першого та другого підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції №21-1 платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб`єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку). Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5 Інструкції передбачено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Згідно з пунктом 6.7 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Тобто, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.

Як встановлено судом, що згідно наявних в матеріалах справи розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідач повинен був сплатити суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з січня 2018 по жовтень 2020 року у розмірі 3199,88грн.

Водночас, відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б - з статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення по пенсіонеру - ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем (а.с.4-5).

Вищезазначені розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій позивачем оскаржені не були, а отже є узгодженими.

Крім того, судом досліджено розпорядження про призначення пенсії та розрахунок пільгового стажу працівника ОСОБА_1 (а.с.15-18)

Також, з наданих позивачем розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії слідує, що суми фактичних витрат по виплаті та доставці пільгової пенсії застосовується до дати досягнення працівником ОСОБА_1 пенсійного віку (01.03.2021), встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV (01.03.2021).

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного суду у постанові від 18 червня 2020 року у справі №805/4481/17-а.

Станом на день розгляду справи в суді доказів погашення вказаної заборгованості відповідачем не надано.

Неналежне виконання відповідачем вимог пенсійного законодавства України перешкоджає наповненню бюджету Пенсійного фонду України, що в свою чергу порушує права та інтереси інших громадян на отримання соціальних виплат.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги відповідають дійсним обставинам справи, та сума, відображена в позовній заяві, підтверджується належними доказами, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність понесених витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 13559341) до Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №523" (вул. Мануїльського, 4, кв. 36, м. Житомир, 10002. код ЄДРПОУ: 01414117) про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Спеціалізоване управління №523" заборгованість у загальній сумі 3199,88 грн (три тисячі сто дев"яносто дев"ять гривень 88 копійок), які підлягають сплаті на р/р НОМЕР_1 , відкритий в Житомирському обласному управлінні ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 311647, на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 13559341.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 18 лютого 2021 року.

Суддя О.Г. Попова