Ухвала

від 10.02.2021 по справі 520/7516/2020

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

10 лютого 2021 року №520/7516/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Севастьяненко К.О.

за участю:

секретаря судового засідання - Дяченко Ю.В.,

представника заявника - Шевцова О.А.,

представника позивача - Щербини В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" про розстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №520/7516/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Заявник, Державне науково-виробниче підприємство "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою, в якій просить суд:

-встановити розстрочення виконання судового рішення у справі №520/7516/2020 за позовом Головного управління ДПС у Харківській області до ДНВП Об`єднання Комунар про стягнення податкового боргу у сумі 2409 312,54 грн. на 12 місяців до 11.01.2022 рівними частинами, а саме по 200776,0 грн. щомісячно в період з 11.01.2021 по 11.12.2021, та 200776,54 грн. за період з 11.12.2021 по 11.01.2022.

В обґрунтування заяви заявник зазначив, що скрутне фінансове становище, яке сталося внаслідок настання для відповідача непередбачуваних обставин, що досі відображується на господарській діяльності підприємства та заплановані доходи, які можливі в результаті поетапного відновлення виробничого процесу для підприємства, свідчать про те, що в разі надання розстрочення по сплаті заборгованості перед позивачем дозволить в повній мірі виконати грошове зобов`язання та уникнути в подальшому порушення платіжної дисципліни.

Представник заявника у судовому засіданні подану заяву просив задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення заяви заперечував з підстав, що викладені у запереченнях на заяву, які долучені до матеріалів справи.

Суд, заслухавши думки представників, дослідивши матеріали справи разом з заявою та письмовими запереченнями, дійшов до наступного висновку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 адміністративний позов Головного управління ДПС у Харківській області до Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" про стягнення податкового боргу - задоволено.

Стягнуто до бюджету України кошти у розмірі 3 768 264, 61 грн. (три мільйони сімсот шістдесят вісім тисяч двісті шістдесят чотири гривні 61 копійка) в рахунок погашення податкового боргу з Державного науково-виробничого підприємства «Об`єднання Комунар» , податковий номер 14308730, адреса: вул. Рудика, буд. 8, м. Харків, 61070, з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення від 31.08.2020 залишено без змін.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Наведена норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Розстрочка/відстрочка, в розумінні зазначеної норми закону, є відкладення чи перенесення, дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом.

Такий спосіб відтермінування виконання судового рішення у судовому порядку пов`язується з об`єктивними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Вказані обставини повинні мати, як правило, об`єктивний характер, але обов`язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.

Відстрочка/розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Таким чином, підставою для розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до положень постанови №1235 від 27.12.2010 року Про затвердження переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу , затвердженого Кабінетом Міністрів України визначено Перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин.

Пунктом 1 Переліку встановлено обставини, що є підставою для розстрочення грошових зобов`язань або податкового боргу.

Приписами пункту 1.2 Переліку передбачено, що загроза виникнення неплатоспроможності (банкрутства) заявника в разі своєчасної та в повному обсязі сплати ним грошового зобов`язання або погашення податкового боргу в повному обсязі. Зазначена обставина підтверджується висновком про результати аналізу фінансового стану заявника, що проводиться контролюючим органом за даними бухгалтерського обліку.

Вказані норми повинні застосовуються, як при розгляді заяв платників податків про розстрочення податкового боргу контролюючим органом, так і при розгляді судом з урахуванням принципу надання переваги спеціальним нормам над загальними положеннями КАС України.

Слід зазначити, що у відповідній заяві, не зазначено жодної з підстав передбачених спеціальними нормами законодавства.

Заявником до матеріалів справи долучені та судом досліджені накази "Про зміни істотних умов праці", баланс (звіт про фінансовий стан), довідку про дебіторську заборгованість, довідку щодо реалізації ракетно-космічної техніки, довідку про заборгованість з заробітної плати, довідку з заборгованості, довідку щодо сплати податків, довідку щодо плати за землю, виписок по рахункам, довідку про заборгованість за кредитом, довідку про відкриті рахунки, рішення суду у справі №520/9306/2020.

Проте, з долучених до заяви доказів судом не встановлено виняткових обставин, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд звертає увагу на те, що збитковість діяльності підприємства, наявність у нього кредиторської заборгованості в істотному розмірі є результатом провадження господарської діяльності відповідачем як самостійним суб`єктом господарювання, а тому вказані обставини не є самостійними та достатніми підставами для відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 12.03.2019 по справі №809/927/14, від 24.01.2019 по справі №813/3195/14.

Посилання заявника на заплановані заходи на 2021 рік для сплати цього боргу та інших боргових зобов`язань суд вважає безпідставними, оскільки заявник не може гарантувати позитивні результати своєї господарської діяльності.

Стосовно посилання представника відповідача на вимоги Податкового кодексу України, суд вважає за необхідне сказати наступне.

Стаття 100 Податкового кодексу України регулює питання розстрочення податкового боргу платника податків.

Зі змісту положень статті 100 Податкового кодексу України вбачається, що розстроченням податкового боргу є перенесення рішенням контролюючого органу строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу, яке здійснюється за заявою такого платника податків.

Отже, процедура розстрочення виконання судового рішення, яка врегульована нормами Кодексу адміністративного судочинства України за самою своєю суттю відрізняється від розстрочення, передбаченого статтею 100 Податкового кодексу України.

Вказані процедури реалізуються різними суб`єктами (відповідно судами та контролюючими органами) й за ініціативою різних осіб (розстрочення виконання судового рішення може відбуватись за заявою особи, яка бере участь у справі, сторони виконавчого провадження або за ініціативою суду, тоді як питання розстрочення податкового боргу може бути порушено виключно платником податків), а також різняться їх нормативним регулюванням (положення Кодексу адміністративного судочинства України та Податкового кодексу України).

За таких обставин, процедура розстрочення податкового боргу платника податків та розстрочення виконання судового рішення не можуть ототожнюватись, а відтак, розглядаючи питання відстрочення виконання судового рішення, суди мають застосовувати положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Правовий висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №2а-25767/10/0570 (провадження К/9901/40938/18), від 10 червня 2020 року №809/949/17.

Згідно ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Рішення у справі ухвалено 31.08.2020

Згідно змісту заяви заявник просить суд встановити розстрочення виконання судового рішення у справі №520/7516/2020 на 12 місяців до 11.01.2022 рівними частинами, а саме по 200776,0 грн. щомісячно в період з 11.01.2021 по 11.12.2021, та 200776,54 грн. за період з 11.12.2021 по 11.01.2022.

З огляду на вказане, заявником не взято до уваги вимоги КАС України в частині строку на який суд може відстрочити чи розстрочити виконання судового рішення.

Суд наголошує, що питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Розстрочення судового рішення, в даному випадку, призведе до порушення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Згідно ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов`язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов`язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.

Європейський суд з прав людини зауважив, що право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін ( Жовнер проти України , № 56848/00, § 33, ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР".

Керуючись положеннями ст. ст. 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Державного науково-виробничого підприємства "ОБ`ЄДНАННЯ КОМУНАР" про розстрочення виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.08.2020 у справі №520/7516/2020 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 16 лютого 2021 року.

Суддя Севастьяненко К.О.