Рішення

від 15.02.2021 по справі 820/6852/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

15 лютого 2021 р. справа № 820/6852/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Біленського О.О.,

при секретарі судового засідання - Дорощенко К.В.,

за участі:

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - Гундар Г.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд скасувати рішення Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 15.11.2016 року за №0000551506 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування рішення - задоволено. Скасовано рішення Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 15.11.2016 № 0000551406 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 червня 2020 року касаційну скаргу Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області - задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2017 року у справі № 820/6852/16 - скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2020 року прийнято адміністративну справу №820/6852/16 до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2020 року замінено неналежного відповідача - Південну об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Харківській області на належного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704).

Відповідно до ч.9 та ч.14 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. У разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

15.10.2020 року адміністративну справу №820/6852/16, за наслідками повторного автоматизованого розподілу судових справ між суддями за розпорядженням керівника апарату Харківського окружного адміністративного суду №03-05/64 від 15.10.2020 року, передано в провадження судді Харківського окружного адміністративного суду Біленського О.О.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 19.10.2020 року прийнято адміністративну справу №820/6852/16 за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про скасування рішення до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 року замінено неналежного відповідача - Головне управління ДПС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) на належного відповідача - Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43983495).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що при винесені спірного рішення про застосування штрафу відповідачем не взято до уваги, що вилучені алкогольні напої та пиво, яке було реалізовано ОСОБА_2 належить фірмі - постачальнику, яка встановила відповідний холодильник (без попереднього повідомлення ФОП- ОСОБА_1 ), для реалізації пива у подальшому, після отримання позивачем ліцензії. Враховуючи, що ФОП - ОСОБА_1 відповідною ліцензією не володів, то відповідно не було можливості зареєструвати відповідне місце зберігання алкогольних напоїв, у зв`язку з неможливості надання повного пакету документів контролюючому органу, що спростовує висновок Верховного суду про те, що здійснення такої реєстрації не пов`язується з наявністю в суб`єкта господарювання відповідної ліцензії на провадження діяльності з реалізації алкогольних напоїв. Крім того, 15.11.2016 Південною ОДПІ, прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0000541406, на підставі якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 17000,00 грн. за реалізацію алкогольних напоїв без відповідної ліцензії, який було сплачено позивачем. З огляду на викладене, позивач просив скасувати рішення Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 15.11.2016 року за №0000551506 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Позивач або представник позивача у судове засідання не прибули. Позивач надав заяву до суду, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у відзиві на адміністративний позов та у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що здійснення реєстрації місця зберігання алкогольних напоїв в Єдиному реєстрі не пов`язується з наявністю у суб`єкта господарювання відповідної ліцензії на провадження діяльності з реалізації алкогольних напоїв та, що ліцензія не є підставою для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру. Отже, рішення про застосування фінансових санкцій від 15.11.2016 №0000551506 винесено на підставах у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстровано в якості фізичної особи-підприємця 17.10.2006 року.

Однією із функцій органів доходів і зборів є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. п. 19 .1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, далі - ПКУ).

Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-BP з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон України №481/95-BP) визначені основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України.

Відповідно до ст. 16 Закону України №481/95-BP контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України №481/95-BP визначено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно - правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку №790 також передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону № 481/95-ВР, приймаються, зокрема, керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу державної податкової служби відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством. Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції. За приписами п. 8 Порядку №790, рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта підприємницької діяльності за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Водночас, однією із функцій контролюючих органів є здійснення заходів щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (п. п. 19 1 .1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України).

В свою чергу, притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності шляхом накладення відповідним рішенням штрафу - є одним із способів здійснення контролюючим органом заходів, спрямованих на запобігання порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Підпунктом 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи уповноважено застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на них.

Статтею 113 ПК України передбачено, що штрафні (фінансові) санкції застосовуються також і за порушення вимог іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Зазначене поширюється також і на санкції за порушення норм законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, оскільки контроль за дотриманням відповідних норм покладено на контролюючі органи.

Так, оскаржуване рішення про застосування фінансової санкції було прийнято на підставі матеріалів правоохоронного органу - Оперативного Управління Харківської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, надісланих листом від 31.10.2016, зокрема: копії протоколу про адміністративне правопорушення Серія АА № 661470 від 27.10.2016, складеного відносно гр. ОСОБА_2 ; копії протоколу вилучення від 27.10.2016; копії пояснень гр. ОСОБА_2 .

В протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовано, що гр. ОСОБА_2 в магазині за адресою АДРЕСА_2 , який належить ФО- П ОСОБА_1 , здійснювала торгівлю алкогольними напоями без дозвільних документів, що є порушенням норм чинного законодавства.

Згідно пояснень гр. ОСОБА_2 вбачається, що вона здійснювала продаж алкогольними напоями в торгівельному павільйоні розташованому за адресою АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_1 , який є приватним підприємцем.

Отже, як вбачається зі змісту протоколу, в порушення вимог ст. 15 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - Закон № 481/95- ВР), гр. ОСОБА_2 здійснювала роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії, а також зберігання алкогольних напоїв у місці зберігання, не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання (далі - Єдиний реєстр).

Однак, ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями Позивач не отримував, як і не вносив місце, з якого здійснювалася торгівля алкогольними напоями, до Єдиного реєстру місць зберігання алкогольних напоїв.

З матеріалів справи вбачається, що ФО-П ОСОБА_1 звертався до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою про скасування рішення Південної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 15.11.2016 №0000551406 про застосування фінансових санкцій за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії (справа №820/6851/16). Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 в задоволенні позовної заяви ФО-П ОСОБА_1 - відмовлено. Зазначена постанова набрала законної сили. Вказаним рішенням встановлено: - "Твердження позивача стосовно того, що згадані у спірних правовідносинах алкогольні напої зберігалися в магазині без мети реалізації суд не може визнати належною підставою для скасування оскаржуваного рішення, позаяк позивач у ході розгляду справи не заперечував ані того, що вилучені алкогольні напої зберігалися в магазині, ані того, що магазин належить йому як суб`єкту господарювання, ані самого факту відсутності у ФОП ОСОБА_1 ліцензії на продаж алкогольних напоїв. Тобто, не спростував жодної з обставин, з якими закон пов`язує застосування до суб`єкта господарювання міри відповідальності у вигляді штрафу".

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, із врахуванням викладеного вбачається, що вилучені алкогольні напої зберігалися в магазині який належить позивачу як суб`єкту господарювання.

Стосовно посилання ФОП - ОСОБА_1 на те, що відповідною ліцензією не володів, то відповідно не було можливості зареєструвати відповідне місце зберігання алкогольних напоїв, у зв`язку з неможливості надання повного пакету документів контролюючому органу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.12, 35 ст.15 Закону України №481/95-BP, роздрібна торгівля алкогольними напоями може здійснюватись будь-яким суб`єктом господарювання за наявності ліцензії, а їх зберігання - за умови внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.15 Закону України №481/95-ВР зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 №251.

Пунктом 1.1 цього Порядку визначено, що Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку до Єдиного реєстру вносяться, зокрема, місця зберігання тютюнових виробів.

Наведені у статті 1 Закону України Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів визначення місця торгівлі як місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів та пива - без обмеження площі, для алкогольних напоїв, крім пива, - торговельною площею не менше 20 кв. метрів, обладнане реєстраторами розрахункових операцій (незалежно від їх кількості) або де є книги обліку розрахункових операцій (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів, та місця зберігання як місця, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання, не дають підстави для висновку про взаємовиключність цих місць.

Тобто за певних обставин місце зберігання та місце реалізації можуть знаходитись за однією адресою і тоді суб`єкт господарювання відповідно до частини тридцять восьмої статті 15 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів звільняється від обов`язку вносити до Єдиного реєстру таке місце зберігання тютюнових виробів.

Під час вирішення даного спору судом встановлено факт зберігання алкогольних напоїв позивачем.

Отже, позивач здійснював зберігання алкогольних напоїв у приміщенні, яке використовувалось для зберігання алкогольних напоїв, проте таке місце не було внесене до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Враховуючи, що у позивача відсутня ліцензія на продаж алкогольних та тютюнових виробів за місцем перевірки, зазначене виключення на позивача не розповсюджується.

За таких обставин, доводи відповідача про наявність у діях позивача ознак складу правопорушення для притягнення до відповідальності у вигляді штрафу за порушення порядку здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензії на такий вид діяльності та за зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання згідно з частиною другою статті 17 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів є цілком обґрунтованими.

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеного у постанові від 04.08.2020 по справі №814/225/15.

Згідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За викладених обставин, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем рішення Південної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 15.11.2016 року за № 0000551506 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України.

Таким чином дії відповідача є правомірними, вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування рішення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів п.3 Прикінцевих положень КАС України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 17.02.2021 року.

Суддя Біленський О.О.