Рішення

від 06.04.2010 по справі 3/84

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  3/84

06.04.10

За позовом     Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в

                        особі 1. Подільської районної у місті Києві ради та 2. Комунального

                        підприємства «Оренда»

До                       Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКС»

Про                        стягнення 24 759,45 грн., розірвання договору оренди № 322/09 від 21.09.2009                     

                        та звільнення приміщення

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від прокуратури        Тєлічко І.В. –помічник прокурора

Від позивача 1            Мороз Д.С. –по дов. № 86 від 11.02.2010

Від позивача 2            Мотузюк О.Л. –по дов. № 150 від 24.03.2010

Від відповідача           Машталєр І.С. –по дов. № 11/30-02 від 30.11.2009

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.03.2010 було оголошено перерву до 06.04.2010.

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Заступника прокурора Подільського району міста Києва в інтересах держави в особі 1. Подільської районної у місті Києві ради та 2. Комунального підприємства «Оренда»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКС»24 071,64 грн. заборгованості по орендній платі за період з серпня 2009 року по березень 2009 року по лютий 2010 року, 687,81 грн. пені; про розірвання договору оренди № 322/09 від 21.09.2009 та зобов‘язання відповідача передати Комунальному підприємству «Оренда»за актом прийому-передачі приміщення площею 160,60 кв. м. за адресою м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 19 літ. А.

Прокуратурою 02.04.2010 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокуратура просить стягнути з відповідача 6 018,71 грн. боргу по орендній платі за березень 2010 року, позовні вимоги про розірвання договору та зобов‘язання відповідача звільнити приміщення просить виключити з заявлених вимог.

Представниками позивача 1 і 2 в судовому засіданні 06.04.2010 позовні вимоги прокуратури, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, підтримують повністю та просить позов Заступника прокурора Подільського району міста Києва задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав. Представник відповідача в судовому засіданні надав докази сплати боргу по орендній платі в розмірі 24 759,45 грн. Заперечень щодо заяви прокуратури про збільшення розміру позовних вимог не навів.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засідання 06.04.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представників прокуратури та сторін, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

21.09.2009 між Комунальним підприємством «Оренда»(орендодавець) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛКС»(орендар) було укладено договір № 322/09 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Подільського району м. Києва  (далі договір).

           Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Подільської районної у місті Києві державної адміністрації № 1066 від 21.09.2009 передав, а орендар прийняв в оренду приміщення 1-го поверху площею 79,30 кв. м. та 2-го поверху площею 81,30 кв. м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 19 літ. А для розміщення творчої майстерні, що підтверджується актом прийому-передачі від 21.09.2009.

Спір виник в зв’язку з тим, що прокуратура та позивачі вважають, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди  за період з  серпня 2009 року по лютий 2010 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем 2, яка станом на момент звернення до суду з позовом становила 24 759,45 грн. та борг по орендній платі за березень 2010 року в розмірі 6 018,71 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 80 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд припиняє провадження у справі.

Припинення провадження у справі –це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Як свідчать матеріали справи, зокрема копії квитанцій № ПН12966 від 15.03.2010 на суму 10 000 грн., № ПН16465 від 17.03.2010 на суму 10 000 грн. та № ПН18288 від 18.03.2010 на суму 8 474,01 грн. відповідач сплатив позивачу 2 суму боргу в розмірі 24 759,45 грн.

Надані відповідачем докази свідчать про відсутність предмету спору в частині позовних вимог про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 24 759,45 грн., що у відповідності до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, тягне за собою припинення провадження у справі в цій частині.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що строк його дії складає з 21.09.2009 по 20.09.2012.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 1.4. договору за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої встановлений у відповідності до Методики розрахунку орендної плати затвердженої рішенням Подільської районної у м. Києві ради від 22.06.2006 № 31 та на момент початку дії договору становить разом з ПДВ 5 592,25 грн. розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 1.6. договору).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 2.4. договору встановлено, що орендар зобов‘язаний вносити орендну плату та комунальні платежі в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, не пізніше 30 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Всупереч вищеназваному договірному зобов’язанню відповідач не виконав своїх обов’язків в частинні внесення плати за оренду нежитлового приміщення, в результаті чого виникла заборгованість за березень 2010 року, що становить 6 018,71 грн.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 3. ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендар  зобов’язаний  вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене, вимоги прокуратури про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 6 018,71 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи на день пред’явлення позову відповідач систематично не сплачує платежі, тоді як за п. 2.4. договору, плата за користування приміщенням повинна вноситись не пізніше 30 числа поточного місяця.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендної плати у розмірі, встановленому договором.

Відповідно до ст. 783 Цивільного кодексу України наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо :

- наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі;

- наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі;

- наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі;

- наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов’язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Разом із тим суд не приймає до уваги твердження прокуратури про існування заборгованості по орендній платі в обґрунтування підстав для розірвання договору оренди   № 322/09 від 21.09.2009, оскільки статтею 783 Цивільного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав для розірвання договору найму на вимогу наймодавця, серед яких відсутні такі підстави, як невнесення орендної плати чи її несвоєчасне внесення або внесення не в повному обсязі.

Невиконання умов договору щодо внесення орендних платежів не може бути підставою для його розірвання в судовому порядку.

Частина 2 ст. 651 Цивільного кодексу України так само як і ст. 782 Цивільного кодексу України встановлює для таких випадків право наймодавця на відмову від договору найму.

Аналогічної  правової позиції дотримується Верховний Суд України при касаційному перегляді судових рішень у справах про розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду України від 22.02.2005 у справі № 34/400).

Доказів того, що позивачем на адресу відповідача було в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України надіслано заяву про відмову від договору оренди № 322/09 від 21.09.2009 не надано.

З огляду на наведене вимоги прокуратури щодо розірвання договору оренди № 322/09 від 21.09.2009 не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Пункт 5.8. договору встановлює, що орендовані приміщення мають бути повернути орендарем орендодавцю у разі розірвання договору оренди, закінченні строку його дії та відмови орендаря від оренди.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Враховуючи те, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, вимоги прокуратури про зобов’язання відповідача звільнити нежитлові приміщення, яким останній користується на підставі діючого договору оренди № 322/09 від 21.09.2009, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Обов’язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він заявив позовні вимоги про розірвання договору оренди та зобов’язання відповідача повернути орендоване майно..  

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись  ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКС»(м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 19 літ. А код ЄДРПОУ 32620673) на користь Комунального підприємства «Оренда»(м. Київ, вул. Костянтинівська, 2/1, код ЄДРПОУ 31840749) 6 018 (шість тисяч вісімнадцять) грн. 71 коп. боргу по орендній платі.

3. Стягнути  з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКС»(м. Київ, вул. Андріївський узвіз, 19 літ. А код ЄДРПОУ 32620673) в доход Державного бюджету України 307 (триста сім) грн. 78 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В частині стягнення суми боргу в розмірі 24 759,45 грн. провадження у справі припинити.

5. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Суддя

В.В. Сівакова

Рішення підписано 07.04.2010