ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2021 р.Справа № 520/7322/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П`янової Я.В. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Медяник А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Шевченко О.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.11.20 року по справі № 520/7322/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування", звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.02.2020 року №00000220517, яке прийнято Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.20 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення від 25.02.2020 року № 00000220517, яке прийнято Головним управлінням ДПС у Харківській області.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоматизовані системи обслуговування" (код ЄДРПОУ 40228863) судові витрати в розмірі 8207 (вісім тисяч двісті сім) грн. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).
Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. Вважає, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про збільшення позивачу суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Зазначив, що підприємством допущено порушення податкового законодавства, господарські операції з контрагентами не мали реальний характер, первинні документи складені між позивачем та підприємствами-контрагентами не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Представник позивача у письмовому відзиві заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось.
Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 40228863.
Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість від 01.09.2016 року, індивідуальний податковий номер 402288620349.
Наказом Головного управління ДПС у Харківській області № 182 від 14.01.2020 року було призначено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» (далі - платник податків, ТОВ «АСО» , Позивач) з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства України щодо взаємовідносин з ТОВ «АРТСТОР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40780608) за вересень 2017 року, ТОВ «СЛІМ Груп» (код за ЄДРПОУ 41987498) за грудень 2018 року, ТОВ «ФІД КОРП» (код за ЄДРПОУ 42623733) за січень 2019 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).
28.01.2020 року за результатами здійснення позапланової виїзної перевірки позивача було складено Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки № 207/20-40-05-17-06/40228863 від 28.01.2020 р., відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:
1. Вимог абз. «а» п. 198.1 абзаців першого і другого п. 198.3, п 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що призвело до неправомірного визначення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 364 764 грн. та заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, на загальну суму 364 764 грн., в т.ч.:
- за вересень 2017 року - 97 901 грн.
- за грудень 2018 року - 70 378 грн.
- за січень 2019 року - 196 485 грн.
2. Не підтверджено реальність здійснення господарських операцій, їх реальності та повноти відображення в обліку по взаємовідносинах з контрагентами - постачальниками ТОВ «АРТСТОР ГРУП» (код за ЄДРПОУ 40780608) за вересень 2017 року на загальну суму 97 901 грн., ТОВ «СЛІМ Груп» (код за ЄДРПОУ 41987498) за грудень 2018 року на загальну суму 70 378 грн., ТОВ «ФІД КОРП» (код за ЄДРПОУ 42623733) за січень 2019 року на загальну суму ПДВ 196 485 грн.
Відповідно до п.86.7 ст. 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
11.02.2020 року позивач подав заперечення на Акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ» (податковий номер 40228863) від 28.01.2020 р. № 207/20-40-05-17-06/40228863 вих. № 9 від 11.02.2020 року.
20.02.2020 року платником податків було отримано відповідь від Головного управління ДПС у Харківській області вих. № 6266/10/20-40-05-17-10 від 20.02.2020 року. За результатами розгляду заперечень висновки, наведені в Акті перевірки залишено без змін. В обґрунтування рішення контролюючим органом були наведені ті самі аргументи, які містяться в Акті перевірки, на який було подано заперечення.
25.02.2020 року відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 00000220517 від 25 лютого 2020 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 547 146, 00 грн., з яких 364 764 грн. - збільшено суму податкового зобов`язання, 182 382 грн. - застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи).
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу, позивач подав скаргу на податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
18.05.2020 року позивачем було отримано Рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 15864/6/99-00-08-05-02-06 від 12.05.2020 року, яким було залишено податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області № 00000220517 від 25.02.2020 року без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись з винесеним Головним управлінням ДПС у Харківській області податковим повідомленням - рішенням № 00000220517 від 25.02.2020 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та недоведеності відповідачем в ході судового розгляду справи правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до положень 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 22.1 ст. 22 ПК України, об`єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об`єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку.
Згідно п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, окрім іншого, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, або дата відвантаження товарів. База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.
Пунктом 200.1 ст. 200 вказаного Кодексу встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а саме по зазначених операціях придбання результатів робіт (товарів) повинні бути в наявності як і акти виконаних робіт, так і результати таких виконаних робіт (товарів).
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «АВТОМАТИЗОВАНІ СИСТЕМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ» у перевіряємий період мало господарські відносини із ТОВ «АРТСТОР ГРУП» , ТОВ «СЛІМ Груп» , ТОВ «ФІД КОРП» .
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.
Згідно до ст. 3 Закону України №996-XIV, метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.
Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону України №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Тобто, документальному підтвердженню підлягає одна із вищезазначених подій, і якщо дана подія оформлена первинним документом, що містить усі обов`язкові реквізити, визначені ч. 2. ст. 9 Закону України №996-XIV, то дана обставина є належним доказом реальності господарської операції.
Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Відповідно до пункту 2.1 зазначеного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції -це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Як вбачається з матеріалів справи, основними видами діяльності позивача є 82.20 КВЕД діяльність телефонних центрів, 62.01 КВЕД комп`ютерне програмування, 62.02 КВЕД консультування з питань інформатизації, 63.99 КВЕД надання інших інформаційних послуг, 73.20 КВЕД дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки тощо.
Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «АРТСТОР ГРУП» (в якості виконавця) та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" (в якості замовника) укладено договір про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № АСО-300817 від 30.08.2017 року, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Замовник доручає Виконавцеві, а Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату відповідно до визначення у розділі «Визначення термінів в даному Договорі» послуги за цим Договором, що поділяються на:
організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч., але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;
послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника (операторів call-center) із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МР3);
послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;
послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;
послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника. (п.1.1 Договору).
Метою надання послуг за Договором є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.
Відповідно до п.6.3 Договору, при переданні результатів надання Послуг сторони складають у двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг, по одному примірнику якого зберігається у сторін.
Пунктами 7.1, 7.2 Договору, ціна Договору є сумою, що зазначена сукупно в усіх Актах приймання-передачі, які складаються сторонами протягом строку дії цього Договору і є додатками до цього Договору. Оплата послуг здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту прийняття наданих послуг за Актом приймання-передачі на підставі наданого Виконавцем рахунку.
Пунктом 3.4. Договору, послуги, що надаються на запит Замовника відповідно до п.п. 1.1.3- 1.1.5 п. 1.1. ст. 1 цього Договору (їх результати у вигляді статистичних та/або аналітичних звітів Виконавця), можуть передаватися Замовнику на його вимогу у електронному та/або письмовому вигляді, але у будь-якому разі повинні містити таку обов`язкову інформацію:
Дата виклику;
Час початку розмови;
Тривалість розмови (в секундах)
Номер оператора;
Номер телефона;
Вказана інформація є обов`язковою, при цьому інші критерії включаються до звіту на запит Замовника.
Позивачем надано Звіт щодо рівня обслуговування на проекті Розетка за період вересень 2017 року, який містить обов`язкову інформацію, передбачену п. 3.4. Договору.
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актами надання послуг № 2423 від 30 вересня 2017 року, № 2422 від 30 вересня 2017 року відповідно до яких надано послуги з технічної підтримки запису, з надання статистичної звітності, аналітичної звітності та послуги спеціалістів контролю якості.
30.09.2017 року на виконання абз «б» п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України контрагент позивача склав податкові накладні № 2422 та № 2423 від 30.09.2017 року на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, зокрема актів надання послуг № 2422, 2423 від 30.09.2017 року.
15.10.2017 року з урахуванням граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні № 2422 та № 2423 від 30.09.2017 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
На час складання і видачі податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку, знаходився на обліку в контролюючому органі, мав статус платників ПДВ, свідоцтво платників ПДВ не було анульовано на момент укладання і вчинення правочину, доказів, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано.
Здійснена господарська операція викликала зміни у структурі зобов`язань ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» , зокрема відповідно до наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 у платника податків виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «АРТСТОР ГРУП» у розмірі 587 407, 20 грн., що дорівнює вартості послуг, наданих контрагентом на адресу ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» та відображених в Актах надання послуг № 2422 та № 2423 від 30.09.2017 року.
Відповідачем не надано доказів щодо визнання недійсними у встановленому законом порядку договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № АСО-300817 від 30.08.2017 року, укладеного між позивачем та ТОВ "АРТСТОР ГРУП» .
Матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «СЛІМ ГРУП» та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" за період грудень 2018 року взаємовідносини відбувались на підставі наступних договорів:
Договір оренди телекомунікаційного обладнання № 2018-1911 від 19 листопада 2018 року;
Договір про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № 2018-2311 від 23 листопада 2018 року.
За умовами договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № 2018-2311 від 23 листопада 2018 року за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач (Замовник) доручає ТОВ «СЛІМ ГРУП» (Виконавець), а Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату відповідно до визначення у розділі «Визначення термінів в даному Договорі» послуги за цим Договором, що поділяються на:
організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч., але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;
послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника (операторів call-center) із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МР3);
послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;
послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;
послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника. (п.1.1 Договору).
Метою надання послуг за Договором є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.
Відповідно до п.6.3 Договору, при переданні результатів надання Послуг сторони складають у двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг, по одному примірнику якого зберігається у сторін.
Пунктами 7.1, 7.2 Договору, ціна Договору є сумою, що зазначена сукупно в усіх Актах приймання-передачі, які складаються сторонами протягом строку дії цього Договору і є додатками до цього Договору. Оплата послуг здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту прийняття наданих послуг за Актом приймання-передачі на підставі наданого Виконавцем рахунку.
Пунктом 3.4. Договору, послуги, що надаються на запит Замовника відповідно до п.п. 1.1.3- 1.1.5 п. 1.1. ст. 1 цього Договору (їх результати у вигляді статистичних та/або аналітичних звітів Виконавця), можуть передаватися Замовнику на його вимогу у електронному та/або письмовому вигляді, але у будь-якому разі повинні містити таку обов`язкову інформацію:
Дата виклику;
Час початку розмови;
Тривалість розмови (в секундах)
Номер оператора;
Номер телефона;
Вказана інформація є обов`язковою, при цьому інші критерії включаються до звіту на запит Замовника.
Позивачем надано Звіт « MTS Inbound QA Dashbord. December 2018» , складеного за грудень 2018 року, який містить обов`язкову інформацію, передбачену п. 3.4. Договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № 2018-2311 від 23 листопада 2018 року.
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актом надання послуг №195 від 27.12.2018 р., відповідно до якого надано організаційний платіж, послуги спеціалістів технічної підтримки запису, послуги спеціалістів з надання статистичної звітності
31.12.2018 року на виконання абз «б» п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України контрагент позивача склав податкову накладну № 195 від 31.12.2018 року на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, зокрема акту надання послуг № 195 від 27.12.2018 року.
11.01.2018 року з урахуванням граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну № 195 від 31.12.2018 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
За умовами договору оренди телекомунікаційного обладнання № 2018-1911 від 19.11.2018 року ТОВ «СЛІМ ГРУП» (орендодавець) передає, а позивач (орендар) приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання, що належить орендодавцю на праві власності.
Згідно п.1.1. Договору, перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку №1, до цього Договору (Специфікації), що є його невід`ємною частиною.
Передача предмету оренди від орендадавця орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена у Додатку №2 до цього Договору в приміщенні орендаря, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82.
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі від 01.12.2018 р., від 27.12.2018 р., до Договору оренди телекомунікаційного обладнання № 2018-1911 від 19.11.2018 р., актом надання послуг № 196 від 27 грудня 2018 року, відповідно до якого надано послугу з оренди пристроїв зберігання інформації.
31.12.2018 року на виконання абз «б» п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України контрагент позивача склав податкову накладну № 196 від 31.12.2018 року на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, зокрема акту надання послуг № 196 від 27.12.2018 року.
11.01.2018 року з урахуванням граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну № 196 від 31.12.2018 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору оренди телекомунікаційного обладнання № 2018-1911 від 19.11.2018 року ТОВ « Автоматизовані системи обслуговування» було передане обладнання, що мало такі характеристики: Дисковий масив НР 3РАR Store Sery 7200 Вага 21.6 кг, Габаритні розміри 483 х 676 х 87.95 мм (висота х ширина х глибина), 2. Блок безперебійного живлення АРС 10000, Габаритні розміри 432 х 263 х 715 мм, Вага 111.82 кг 3. АРС Symmetra PX 32 kW (у зібраному стані)Максимальна висота 199.1 см, Максимальна ширина 60.0 см, Максимальна глибина 107.0 см, Вага 666.4 кг.
За домовленістю сторін, обладнання було передане ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» у розібраному стані, задля комфортного й компактного переміщення та наступного встановлення на території підприємства, а саме для переміщення на 4 поверх.
На час складання і реєстрації податкових накладних № 195, 196 від 31.12.2018 року контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку, знаходився на обліку в контролюючому органі, мав статус платників ПДВ, свідоцтво платників ПДВ не було анульовано на момент укладання і вчинення правочину, доказів, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано.
Позивачем було здійснено часткову оплату послуг відповідно до наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631, з урахуванням платіжного доручення № 15 від 16.01.2019 року на суму 105 000 грн., у позивача виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «СЛІМ ГРУП» у розмірі 317 268 грн.
З матеріалів справи слідує, що між ТОВ «ФІД КОРП» та ТОВ "Автоматизовані системи обслуговування" за період січень 2019 року взаємовідносини відбувались на підставі наступних договорів:
Договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № 1712 fd від 17 грудня 2018 року;
Договору оренди телекомунікаційного обладнання № 2712 від 27 грудня 2018 року;
Договору про надання послуг промоушн та реклами № 2012 fd від 20 грудня 2018 року.
За умовами договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № 1712 fd від 17 грудня 2018 року за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, позивач (Замовник) доручає ТОВ «ФІД КОРП» (Виконавець), а Виконавець зобов`язується надати Замовнику за плату відповідно до визначення у розділі «Визначення термінів в даному Договорі» послуги за цим Договором, що поділяються на:
організаційний платіж з налаштування надання абонентських послуг зберігання інформації (записів розмов) із застосуванням апаратних засобів Виконавця, в т.ч., але не виключно, серверів та інших носіїв інформації, протягом 6 місяців з моменту дати відповідних записів на запит Замовника;
послуги спеціалістів технічної підтримки, обсяг яких змінюється (послуги одночасного та безперервного запису розмов персоналу Замовника (операторів call-center) із Абонентами/Користувачами call-center Замовника, їх обробка (сортування, архівація), зміна форматів з формату зберігання на формат доступу МР3);
послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання статистичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;
послуги спеціалістів Виконавця із проведення та складання аналітичної звітності, обсяг яких змінюється за запитом Замовника;
послуги спеціалістів Виконавця із проведення контролю якості надання послуг, обсяг яких змінюється за запитом Замовника. (п.1.1 Договору).
Метою надання послуг за Договором є контроль Замовником якості роботи персоналу Замовника при здійсненні статутних видів діяльності і результати надання послуг, отримані за цим договором, призначені для внутрішнього використання Замовником у своїй фінансово-господарській діяльності.
Відповідно до п.6.3 Договору, при переданні результатів надання Послуг сторони складають у двох примірниках акт приймання-передачі наданих послуг, по одному примірнику якого зберігається у сторін.
Пунктами 7.1, 7.2 Договору, ціна Договору є сумою, що зазначена сукупно в усіх Актах приймання-передачі, які складаються сторонами протягом строку дії цього Договору і є додатками до цього Договору. Оплата послуг здійснюється Замовником протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту прийняття наданих послуг за Актом приймання-передачі на підставі наданого Виконавцем рахунку.
Пунктом 3.4. Договору, послуги, що надаються на запит Замовника відповідно до п.п. 1.1.3- 1.1.5 п. 1.1. ст. 1 цього Договору (їх результати у вигляді статистичних та/або аналітичних звітів Виконавця), можуть передаватися Замовнику на його вимогу у електронному та/або письмовому вигляді, але у будь-якому разі повинні містити таку обов`язкову інформацію:
Дата виклику;
Час початку розмови;
Тривалість розмови (в секундах)
Номер оператора;
Номер телефона;
Вказана інформація є обов`язковою, при цьому інші критерії включаються до звіту на запит Замовника.
Позивачем надано Звіт щодо рівня обслуговування дзвінків МТС складеного за січень 2019 року, який містить обов`язкову інформацію, передбачену п. 3.4. Договору про надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов, зберігання, обробки та аналізу № 2018-2311 від 23 листопада 2018 року.
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актом надання послуг № 48, 49 від 30.01.2019 р., відповідно до якого надано організаційний платіж, послуги спеціалістів технічної підтримки запису, послуги спеціалістів з надання статистичної звітності
30.01.2019 року на виконання абз «б» п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України контрагент позивача склав податкові накладні № 48, 49 від 30.01.2019 року на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг, зокрема актів надання послуг № 48, 49 від 30.01.2019 року.
07.02.2018 року з урахуванням граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні № 48, 49 від 30.01.2019 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
За умовами договору оренди телекомунікаційного обладнання № 2712 fd від 27.12.2018 року ТОВ «ФІД КОРП» (орендодавець) передає, а позивач (орендар) приймає у строкове платне користування (оренду) визначене в Договорі (включаючи додатки до нього) телекомунікаційне обладнання, що належить орендодавцю на праві власності.
Згідно п.1.1. Договору, перелік, кількість, асортимент, технічні та вартісні характеристики майна, що складає предмет оренди, надано у Додатку №1, Додатку № 2, Додатку № 3 до цього Договору (Специфікації), що є його невід`ємною частиною. Разом з телекомунікаційним обладнанням, що є предметом оренди за даним Договором, Орендареві також передається програмне забезпечення, яке необхідне для використання за призначенням вказаного телекомунікаційного обладнання та є невід`ємною його частиною.
Передача предмету оренди від орендадавця орендарю здійснюється за актом приймання-передачі, форма якого наведена у Додатку №4 до цього Договору в приміщенні орендаря, яке знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 82.
Відповідно до Додатку № 1,2,3 до Договору оренди телекомунікаційного обладнання № 2712fd від 27 грудня 2018 року ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» було передано обладнання, що мало такі характеристики: 1. Дисковий масив НР 3РАR Store Sery 7200, Вага 21.6 кг, Габаритні розміри 483 х 676 х 87.95 мм (висота х ширина х глибина), 2. Блок безперебійного живлення АРС 10000,Габаритні розміри 432 х 263 х 715 мм,Вага 111.82 кг, 3. АРС Symmetra PX 32 kW (у зібраному стані), Максимальна висота 199.1 см, Максимальна ширина 60.0 см, Максимальна глибина 107.0 см, Вага 666.4 кг, 4. Тонкий клієнт HP 5730, Розмір без упаковки (Ш x Г x В) 4,57 x 21,51 x 26,67 см з підставкою, Вага 1.6 кг, 5. Монітор 20» Dell, Габарити монітора 478.60 x 163.78 x 367.78 мм, Вага 2.91 кг, 6. Телефон Alcatel4037 IP Advanced Reflexes, Розмір без упаковки (Ш х Г х В) 240 х 180 х 133 мм, Вага 1.02 кг, 7. Маршрутизатор Cisco1941/K9, Розмір (Ш х Г х В) 7.62х 33.02х27.94 cм, Вага 5.44 кг., 8. Сервер HP DL 360 Gen8 (Intel Xeon v.2 E5-2690/RAM 256 GB/HDD 300 GB/Smart Array P420i), Розмір (Ш х Г х В) 434.7 х 698.5 х 43.2 мм, Вага 17.4 кг
За домовленістю сторін, обладнання було передане ТОВ « Автоматизовані системи обслуговування» у розібраному стані, задля комфортного й компактного переміщення та наступного встановлення на території підприємства, а саме для переміщення на 4 поверх.
Реальність укладеного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі від 01.01.2019 р., від 30.01.2019 р., до Договору оренди телекомунікаційного обладнання № 2712fd від 27.12.2019 р., актами надання послуг № 44, 45, 47 від 30 січня 2019 року, відповідно до якого надано послугу з оренди пристроїв зберігання інформації.
30.01.2019 року на виконання абз «б» п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України контрагент позивача склав податкові накладні № 44, 45, 47 від 30.01.2019 року на дату оформлення документів, що засвідчують факт постачання послуг, зокрема акті надання послуг № 44, 45, 47 від 30.01.2019 року.
07.02.2019 року з урахуванням граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкові накладні № 44, 45, 47 від 30.01.2019 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
За умовами п. 1.1 договору про надання послуг промоушн та реклами № 2012 fd від 20 грудня 2018 року ТОВ «ФІД-КОРП» (Організатор) надає комплекс послуг, спрямований на забезпечення просування ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування (Замовника) у якості роботодавця на ринку послуг call-center на території України (послуги промоушн), із застосуванням елементів спрямованої (п. 1.2.-1.3. цього Договору) рекламної кампанії (із виготовленням та роздачею рекламних матеріалів, кількість, якість та цільова спрямованість яких визначається відповідно до концепції Організатора), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані послуги.
Відповідно до п.п. 2.1.1 договору Організатор зобов`язується розробити промоутерську концепцію з елементами рекламних послуг, невід`ємною частиною якої є, в тому числі, але не виключно, розробка, виготовлення, доставка та забезпечення роздачі рекламної продукції (включається до щомісячної абонентської плати), тобто надавати Замовнику послуги згідно рахунків-фактур, які є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 4.1. Договору вартість послуг по цьому договору зазначається в рахунках-фактурах Організатора та підтверджується Актами приймання-передачі наданих послуг/виконаних робіт, які є невід`ємною частиною цього договору, а також (на запит Замовника) Звітами організатора.
Реальність укладеного правочину підтверджується наявним у матеріалах справи актом надання послуг № 51 від 30 січня 2019 року до Договору № 2012 fd від 20 грудня 2018 року відповідно до якого надано послуги організаційний платіж, вартість роботи промоутера за годину, вартість роботи супервізора.
30.01.2019 року на виконання абз «б» п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України контрагент позивача склав податкову накладну № 51 від 30.01.2019 року на дату оформлення документу, що засвідчує факт постачання послуг, зокрема акт надання послуг № 51 від 30.01.2019 року.
07.02.2019 року з урахуванням граничних строків реєстрації податкових накладних, передбачених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкову накладну № 51 від 30.01.2019 року було зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем до перевірки було надано Звіт про виконання Замовлення № 1 згідно з Договором № 2012 fd про надання послуг промоушн та реклами від 20 грудня 2018 року.
На час складання і реєстрації податкових накладних № 44, 45, 47, 48, 49, 51 від 30.01.2019 року контрагент позивача був зареєстрований у встановленому законом порядку, знаходився на обліку в контролюючому органі, мав статус платників ПДВ, свідоцтво платників ПДВ не було анульовано на момент укладання і вчинення правочину, доказів, що спростовують ці обставини, відповідачем до суду не надано.
Здійснені господарські операції викликали зміни у структурі зобов`язань ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» , зокрема відповідно до наданої до перевірки оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 у позивача виникла кредиторська заборгованість перед ТОВ «ФІД-КОРП» у розмірі 1 178 909, 22 грн.
З метою забезпечення провадження статутного виду діяльності 01 лютого 2016 року між ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» та ТОВ «Аделіна Аутсорсинг» було укладено Договір про надання послуг із обробки вхідних та/або вихідних телефонних викликів (забезпечення роботи call-center) № 01022016 від 01 лютого 2016 року.
Перед початком кожного нового проекту задля забезпечення наявності на період дії проекту необхідного програмно-апаратного комплексу, достатнього для надання Замовникам послуг належної якості, а також для належної фіксації інформації про Абонентів, забезпечення інформаційної підтримки надання послуг та формування звітів по результатах обробки викликів ТОВ «Аделіна Аутсорсинг» надає позивачу Технічні завдання.
На виконання виставлених ТОВ «Аделіна Аутсорсинг» Технічних завдань Позивач залучав спірних контрагентів.
Виходячи зі змісту наданих позивачем технічних завдань від 21 серпня 2017 року, від 15 листопада 2018 року, від 17 грудня 2018 року судом встановлено тотожність обсягу та виду телекомунікаційного обладнання та послуг з контролю якості надання послуг, які позивач придбавав у контрагентів ТОВ «АРТСТОР ГРУП» , ТОВ «СЛІМ ГРУП» , ТОВ «ФІД-КОРП» у відповідні періоди з телекомунікаційним обладнання та послугами з контролю якості надання послуг, наявність яких позивач був зобов`язаний забезпечити за договором про надання послуг із обробки вхідних та/або вихідних телефонних викликів (забезпечення роботи call-center) № 01022016 від 01 лютого 2016 року.
Факт надання позивачем послуг на підставі договору про надання послуг із обробки вхідних та/або вихідних телефонних викликів (забезпечення роботи call-center) № 01022016 від 01 лютого 2016 року за період вересень 2017 року, грудень 2018 року та січень 2019 року підтверджується Актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 36 від 30 вересня 2017 року, № 44 від 31 грудня 2018 року, №4 від 31 січня 2019 року.
Факт оплати наданих послуг підтверджується виписками по рахунку № НОМЕР_1 за 01.10.2017 - 31.10.2017, за 01.12.2018-31.12.2018, за 01.01.2019 - 31.01.2019.
Крім того матеріалами справи встановлено, що різниця між штатними фахівцями підприємства та послугами залучених спеціалістів контрагентів полягає у тому, що висновки залучених спеціалістів надаються замовникам ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» для підтвердження виконання технічних завдань по діючим проектам та надання об`єктивної інформації про якість обслуговування абонентів операторами від незацікавленої сторони, а основними обов`язками фахівців відділів надання послуг ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» є безпосередня робота з операторами телекомунікаційний послуг Позивача після аналізу наданих контрагентами записів розмов, Звітів, у яких відображаються всі зібрані статистичні дані, перевірка на відповідність показників, зазначених у Звітах, стандартам якості обслуговування, які виставляються підприємствами, які замовляють послуги у ТОВ «Автоматизовані системи обслуговування» .
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.90 КАС України, колегія суддів дійшла висновку про те, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи у повній мірі розкривають зміст господарських операцій, а тому посилання податкового органу, з якими правомірно не погодився суд першої інстанції, на те, що подані платником документи не дозволяють встановити реальність виконання розглядуваних операцій та факт їх використання у господарській діяльності товариства, є помилковими.
Також, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що незначні недоліки у заповненні бухгалтерських документів, виявлені контролюючим органом у результаті перевірки позивача, не свідчать про їх неналежність та недопустимість як доказів. Більш того, вони не є підставою для висновку про нереальність здійснення господарської операції та про обґрунтованість рішення органу доходів і зборів щодо нарахування податкового зобов`язання. Таким чином, помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків.
Натомість, відповідачем не надано доказів та не наведено жодних обставин, які б свідчили про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для цих осіб, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про не пов`язаність операцій з господарською діяльністю позивача, про не вчинення операцій, про відсутність факту надання послуг.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, висновки відповідача про нереальність господарських операцій позивача з його контрагентом ґрунтуються на аналізі електронних баз даних ГУ ДПС у Харківській області та податковій інформації.
Проте колегія суддів вважає безпідставними посилання податкового органу в обґрунтування висновків щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства на вказану інформацію, оскільки позивач як платник податку не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товар та або/послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом або постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання.
Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит та праві на отримання бюджетного відшкодування. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
За змістом ст.ст. 138, 198 Податкового кодексу України, для декларування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ платник податків має підтвердити понесення ним витрати на придбання товарів та нарахований постачальниками товарів (робіт, послуг) ПДВ належним чином складеними податковими накладними, платіжними документами та іншими первинними документами, а також довести зв`язок такого придбання з власною оподатковуваною господарською діяльністю.
Отже, в силу закону отримання податковим органом податкової інформації, акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в котрих викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, узагальнена податкова інформація не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.
Разом з тим, матеріали справи не містять аналізу конкретних обставин здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, а також жодних доказів, які свідчили б про безтоварність таких операцій.
Таким чином, не можуть бути єдиним та безумовним свідченням правомірності висновків податкового органу результати актів перевірок контрагента позивача та їх контрагентів по ланцюгу постачання або результати автоматизованого співставлення податкових зобов`язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України.
З огляду на зазначене, колегія суддів зазначає, що позивачем під час судового розгляду було доведено належними та допустимими доказами факт реальності укладених із контрагентами господарських операцій, та як наслідок, правомірність віднесення сум коштів до податкового кредиту по операціям з вказаними вище контрагентами.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентами мали реальний характер, діяльність позивача була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, підприємства ознак фіктивності на час здійснення господарської операції не мали, що зумовлює хибність висновків податкового органу.
Відповідно до ч. 2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Колегія суддів звертає увагу на те, що збільшення суми грошового зобов`язання (шляхом прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) порушує право позивача мирно володіти своїм майном, визначення якого міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20 березня 1952 року (надалі також "Протокол 1 до Конвенції"), яка є частиною національного законодавства України згідно із статтею 9 Конституції України.
Зокрема, стаття 1 Протоколу 1 до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права"
Роз`яснення цієї норми містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини (надалі також "ЄСПЛ"). Дані рішення згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, ч.2 ст.8 КАС України вимагає врахування практики ЄСПЛ при вирішенні справ.
Так, у пункті 53 рішення в справі "Булвес" АД проти Болгарії ЄСПЛ визначив поняття власності, вказавши, що "власність" може включати як існуючу власність, так і активи, включаючи вимоги стосовно яких заявник може стверджувати, що у нього чи у неї є принаймні "правомірні очікування"отримати ефективне здійснення свого майнового права.
У рішенні в справі "Щокін проти України"(п. 49) ЄСПЛ вказав, що збільшення податковим органом зобов`язання особи з податку безперечно є втручанням до майнових прав заявника, гарантованих статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції. Таке втручання за Конвенцією може бути визнане тільки якщо здійснене на умовах, передбачених законом. Так, у пп. 50-51 згаданого рішення ЄСПЛ зазначає: "Найпершою та найбільш важливою вимогою ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції є те, що будь-яке втручання державних органів у мирне володіння майном повинне бути законним: друге речення першого параграфу наділяє правом позбавляти майна лише "на умовах, передбачених законом" і другий параграф визначає, що Держава має право контролювати використання майна шляхом введення в дію "законів". Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, притаманний всім статтям Конвенції. Це поняття (поняття "закону") вимагає, перш за все, щоб заходи, що застосовуються, ґрунтувалися на національному законодавстві. Воно також посилається на якість закону, що застосовується, вимагаючи його доступності для осіб, яких він стосується, точності та передбачуваності в його застосуванні."
Таким чином, будь-які дії, спрямовані на позбавлення особи її майна є незаконними, якщо контролюючі органи діють не у відповідності до закону.
Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування позивачу суми грошового зобов`язання, податковий орган дійшов до неправомірного висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.
Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України.
Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги про те, що підприємством допущено порушення податкового законодавства, господарські операції з контрагентами не мали реальний характер не знайшли свого підтвердження ні в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження. Крім того, зазначені висновки спростовуються наявними в матеріалах справи належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами.
Твердження скаржника про те, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення про нарахування позивачу суми грошового зобов`язання ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення.
Таким чином, рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.10.2020 року по справі № 520/7322/2020 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Я.В. П`янова О.В. Присяжнюк
Повний текст постанови складено 18.02.2021р.
Суд | Другий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 10.02.2021 |
Оприлюднено | 19.02.2021 |
Номер документу | 94968959 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Другий апеляційний адміністративний суд
Спаскін О.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні