Постанова

від 16.02.2021 по справі 420/3890/20

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/3890/20

Категорія: 106030000

Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О.А.

Місце ухвалення: м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Лук`янчук О.В.

суддів - Бітова А. І.

- Ступакової І. Г.

при секретарі - Черкасовій Є. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 голова ліквідаційної комісії - перший заступник начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Крючков Дмитро Анатолійович про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , голова ліквідаційної комісії - перший заступник начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу Крючков Дмитро Анатолійович, в якому просить:

визнати протиправним наказ Державної екологічної інспекції України від 25 березня 2020 року Про звільнення ОСОБА_1 та скасувати його;

поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу;

визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції України №87 від 25 березня 2020 року Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції України від 06.02.2020 №27 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу ;

стягнути з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 березня 2020 року по дату фактичного поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в отриманому позивачем попереджені про наступне вивільнення, припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення була відсутня пропозиція іншої роботи на тому самому підприємстві, установі, організації чим порушено приписи статті 49-КЗпП України. Вказує, що припинення територіального органу виконавчої влади не відбулося, оскільки функції зазначеного органу передані Державній екологічній інспекції в Одеській області, а відтак звільнення позивача із посади в даному випадку є неправомірним.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції України, Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу про: визнання протиправним наказу Державної екологічної інспекції України від 25 березня 2020 року Про звільнення ОСОБА_1 та скасування його; поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу; визнання протиправним та скасування наказу Державної екологічної інспекції України №87 від 25 березня 2020 року Про внесення змін до наказу Державної екологічної інспекції України від 06.02.2020 №27 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу ; стягнення з Державної екологічної інспекції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 березня 2020 року по дату фактичного поновлення на роботі - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначається, що відповідачем видаючи наказ про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади було грубо порушено норми матеріального права, а саме ст.ст. 40, 49-2 КЗпП України, оскільки при попередженні про наступне звільнення інспекцією не запропоновано будь-якої іншої вакантної посади та не вказано що на момент попередження вакантні посади відсутні. Також вказав, що припинення територіального органу виконавчої влади не відбулося, оскільки функції зазначеного органу передані Державній екологічній інспекції в Одеській області, а відтак звільнення позивача із посади в даному випадку є неправомірним.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлені належним чином, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста їх участь в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Наказом Державної екологічної інспекції від 14 серпня 2018 року №254-о призначено ОСОБА_1 на посаду начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу, а наказом Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу від 15 серпня 2018 року №01-о оголошено вказаний наказ Державної екологічної інспекції від 14 серпня 2018 року №254-о та зазначено, що ОСОБА_1 має 6-й ранг державного службовця в межах посад категорії Б .

06 лютого 2020 року Державною екологічною інспекцією прийнято наказ №27 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу , яким відповідно Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції , постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, наказано, зокрема, начальнику Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (Ставнійчуку О. П.) оголосити рішення Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції , про ліквідацію, як юридичної особи публічного права Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, та ознайомити письмово з прийнятим рішенням державних службовців та працівників цієї інспекції та утворити Комісію з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та призначити Головою комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу - Ставнійчука Олександра Петровича.

20 лютого 2020 року позивача було ознайомлено з попередженням про наступне вивільнення, в якому зазначено, що: Відповідно до пункту 1-1 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України Про державну службу , на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2020 №39 Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції та відповідно до наказу Державної екологічної інспекції України від 06.02.2020 27 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу , у зв`язку із ліквідацією Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та скороченням посади начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу, попереджаємо про наступне звільнення Вас з посади начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу не пізніше ніж за 30 календарних днів з моменту вручення цього попередження .

25 березня 2020 року Державною екологічною інспекцією прийнято наказ №87, яким внесено зміни до наказу Державної екологічної інспекції від 06 лютого 2020 року №27 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу , виклавши пункт 2 в наступній редакції: 2. Утворити Комісію з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та призначити Головою комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу (далі - Голова комісії) начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області - Бабенка Віталія Анатолійовича… .

Також 25 березня 2020 року Державною екологічною інспекцією прийнято наказ №84-о Про звільнення ОСОБА_1 , яким звільнено ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу 26 березня 2020 року у зв`язку з ліквідацією Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, відповідно до пункту 1-1 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України Про державну службу , з виплатою двох середньомісячних заробітних плат. Зазначено ОСОБА_3 , начальнику Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, Голові комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, в одноденний термін після звільнення ОСОБА_1 з займаної посади надати до Держекоінспекції завірені належним чином копію наказу про оголошення цього наказу та копію акту передачі справ і майна передбаченого статтею 89 Закону України Про державну службу .

Позивач, не погоджуючись з вказаними наказами відповідача, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що немає підстав вважати, що відповідач діяв неправомірно, не запропонувавши позивачу будь-яку іншу рівнозначну посаду, оскільки це є правом державного органу, а не обов`язком, в свою чергу відповідачем правомірно призначено голову Державної екологічної інспекції в Миколаївській області ОСОБА_2 в якості голови комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, а тому прийшов до висновку що оскаржувані накази скасуванню не підлягають, а тому відмовив у задоволенні позовних вимог.

Надаючи правову оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу проходження та звільнення з публічної служби позивача.

Так, як слідує зі змісту положень ст.1 Закону України Про державну службу , ;державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави. Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Згідно із приписами п.п.4,7,10 ч.1 ст.2 вказаного вище Закону №889, посада державної служби - це визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених ч.1 статті 1 цього Закону; суб`єкт призначення - це державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади; службова дисципліна - неухильне додержання Присяги державного службовця, сумлінне виконання службових обов`язків та правил внутрішнього службового розпорядку.

Відповідно до ст.5 цього ж Закону, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби. Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом. Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Як вбачається з приписів п.п.1,5 Положення про Державну екологічну інспекцію України (затв. Постановою КМУ №275 від 19.04.2017р.), Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) - є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держекоінспекції, її територіальних органах; здійснює добір кадрів в апарат Держекоінспекції та на керівні посади в її територіальні органи, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держекоінспекції та її територіальних органів.

Держекоінспекцію очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за пропозицією Комісії з питань вищого корпусу державної служби (п.10). Голова Держекоінспекції за посадою є Головним державним інспектором України з охорони навколишнього природного середовища (п.11).

Крім того, згідно із п.12 вказаного Положення №275, Голова Держекоінспекції, окрім іншого, очолює Держекоінспекцію, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держекоінспекцію у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні і за її межами (пп.1); затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держекоінспекції (пп.10); призначає на посаду за результатами конкурсного відбору та звільняє з посади за погодженням з Міністром екології та природних ресурсів керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держекоінспекції (пп.11); призначає на посаду та звільняє з посади керівників та заступників керівників територіальних органів Держекоінспеції відповідно до законодавства про державну службу (пп.14); вносить Міністрові екології та природних ресурсів пропозиції щодо утворення в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держекоінспекції і коштів, передбачених на її утримання, а також щодо ліквідації, реорганізації Кабінетом Міністрів України територіальних органів Держекоінспекції, які є юридичними особами публічного права (п.15); утворює в межах граничної чисельності державних службовців та працівників Держекоінспекції і коштів, передбачених на її утримання, ліквідує, реорганізує за погодженням із Кабінетом Міністрів України і Міністром екології та природних ресурсів територіальні органи Держекоінспекції як структурні підрозділи її апарату (п.16); вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних органів Держекоінспекції, державних службовців та працівників апарату Держекоінспекції, присвоює їм ранги державних службовців (пп.18); підписує накази Держекоінспекції (п.23).

Як встановлено з матеріалів справи судом апеляційної інстанції та вже зазначалося вище, наказом Державної екологічної інспекції від 14 серпня 2018 року №254-о позивача призначено на посаду начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу, а наказом Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу від 15 серпня 2018 року №01-о оголошено вказаний наказ Державної екологічної інспекції від 14 серпня 2018 року №254-о та зазначено, що позивач має 6-й ранг державного службовця в межах посад категорії Б . (т.б. фактично набув статусу державного службовця).

Отже, враховуючи зазначені вище обставини та норми вищенаведеного законодавства, суб`єктом призначення на посаду позивача, в даному випадку, є Державна екологічна інспекція України (т.б. відповідач), з якою у позивача з 14.08.2018 року і виникли трудові відносини і саме на Державній екологічній інспекції України, в свою чергу, і лежить обов`язок дотримання трудових прав позивача.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції , п.2 якою було вирішено ліквідувати як юридичні особи публічного права Державну Азовську морську екологічну інспекцію та Державну екологічну інспекцію Кримсько-Чорноморського округу. (п 2) та державній екологічній інспекції здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з ліквідацією Державної Азовської морської екологічної інспекції та Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу.(п.4)

Крім того, також слід зазначити й про те, що відповідно до змісту положень ч.1 ст.117 Конституції України, якій кореспондує ч.1 ст.49 Закону України Про Кабінет Міністрів України , Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Як визначено ст.20 Закону України Про Кабінет Міністрів України , Кабінет Міністрів України, серед іншого, зокрема, у сфері вдосконалення державного управління та державної служби, утворює, реорганізує і ліквідує міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (яким в даному випадку є ДЕІ Кримсько-Чорноморського округу) відповідно до закону в межах коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання цих органів виконавчої влади.

Аналогічні положення містяться в ч.1 ст.5 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , зі змісту якої слідує, що міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються саме Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

06 лютого 2020 року Державною екологічною інспекцією прийнято наказ №27 Про ліквідацію Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу , яким відповідно Цивільного кодексу України, Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , постанови Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції , постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 року № 1074 Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року № 275, наказано, зокрема, начальнику Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу оголосити рішення Кабінету Міністрів України від 29 січня 2020 року № 39 Про ліквідацію територіального та міжрегіонального територіального органу Державної екологічної інспекції , про ліквідацію, як юридичної особи публічного права Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та ознайомити письмово з прийнятим рішенням державних службовців та працівників цієї інспекції та утворити Комісію з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та призначити Головою комісії з ліквідації Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу начальника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу - Головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Кримсько-Чорноморського округу - Ставнійчука О. П.

Як видно з даних ЄДР ЮО та ФОП, ліквідована вказаною Постановою КМУ №39 Державна екологічна інспекція Кримсько-Чорноморського округу (ід.код 42335172, юридична адреса: м.Одеса, проспект Шевченко, 12А.) - з 11.02.2020 року знаходиться в стані припинення в результаті ліквідації .

При цьому, також слід зазначити й про те, що жодним нормативно - правовим документом не визначено правонаступника Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу та не зазначено про те, що функції ліквідованого органу передано новому.

Водночас, будь-яких доказів на підтвердження того, що припинення територіального органу виконавчої влади не відбулося, оскільки функції зазначеного органу передані Державній екологічній інспекції в Одеській області матеріали справи не містять та апелянтом до суду не надано.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, наявні в матеріалах справи докази, наведені вище норми діючого у цій сфері законодавства, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта що припинення територіального органу виконавчої влади не відбулося, в свою чергу, вважає, що в даному випадку, фактично відбулася саме ліквідація Державної екологічної інспекції Кримсько-Чорноморського округу, а не реорганізація.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач був звільнений з посади саме як державний службовець на підставі пункту 1-1 частини першої та абзацу першого частини третьої статті 87 Закону України Про державну службу .

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, урегульовані Законом України від 10.12.2015 року №889-VIII Про державну службу .

Частиною 3 ст.5 Закону України Про державну службу встановлено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Статтею 87 даного Закону врегульовані відносини припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення.

Як на час попередження позивача про звільнення та винесення спірного наказу про звільнення, так і на даний час стаття 87 Закону України Про державну службу діє в редакції зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 19.09.2019 року №117-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади , які набули чинності з 25.09.2019 року.

Пункт 1-1 ч.1 ст.87 Закону України Про державну службу передбачає, що підставами для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є у тому числі ліквідація державного органу.

Частина 3 статті цієї статі визначає, що суб`єкт призначення або керівник державної служби попереджає державного службовця про наступне звільнення на підставі пунктів 1 та 1-1 частини першої цієї статті у письмовій формі не пізніше, ніж за 30 календарних днів. Суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності). При цьому не застосовуються положення законодавства про працю щодо обов`язку суб`єкта призначення отримання згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) на звільнення.

Слід зазначити, що наведене правове регулювання процедури припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців суттєво відрізняється від того, яке існувало до 25.09.2019 року, тобто до внесення змін Законом України від 19.09.2019 року №117-IX.

Зокрема, пункт 1 частини першої статті 87 цього ж Закону в редакції до 25.09.2019 року передбачав, що підставою для припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення є скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідація державного органу, реорганізація державного органу у разі, коли відсутня можливість пропозиції іншої рівноцінної посади державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншої роботи (посади державної служби) у цьому державному органі.

Частиною третьою цієї ж статті в редакції до 25.09.2019 року було визначено наступне:

- процедура вивільнення державних службовців на підставі пункту 1 частини першої цієї статті визначається законодавством про працю;

- звільнення на підставі пункту 1 частини першої цієї статті допускається лише у разі, якщо державного службовця не може бути переведено на іншу посаду відповідно до його кваліфікації, або, якщо він відмовляється від такого переведення.

Отже, наведені вище положення статті 87 Закону України Про державну службу в редакції до 25.09.2019 року цілком узгоджувались з тими положеннями Кодексу законів про працю України, якими врегульовані питання звільнення внаслідок скорочення чисельності або штату працівників, ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, зокрема ч.1 ст.40, ч.ч.1, 3 ст.49-2, на які посилався позивач в обґрунтування своєї позиції.

Так, за правилами ч.ч.1, 2 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Звільнення з вказаних підстав допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно із ч.ч.1, 2, 3 ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників, у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі, якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України Про зайнятість населення , власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Аналіз наведених вище положень ст.87 Закону України Про державну службу в редакції до та після 25.09.2019 року, а також положень статей 40 та 49-2 КЗпП України свідчить про те, що внаслідок набрання чинності змін, внесених Законом України від 19.09.2019 року №117-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади , відбулась суттєва зміна правового регулювання процедури припинення державної служби внаслідок ліквідації державного органу.

Суть таких змін полягає в тому, що починаючи з 25.09.2019 року для припинення державної служби внаслідок скорочення чисельності або штату державних службовців, ліквідації або реорганізації державного органу роботодавець (суб`єкт призначення або керівник державної служби) вже не зобов`язаний пропонувати держслужбовцю іншу рівноцінну посаду державної служби, а в разі відсутності такої пропозиції - іншу роботу (посади державної служби) у цьому державному органі.

Суб`єкт призначення або керівник державної служби згідно діючої ч.3 ст.87 Закону України Про державну службу має право, а не зобов`язаний пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності).

Як вже було зазначено вище, дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих Законом України Про державну службу .

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки відносини припинення державної служби внаслідок ліквідації державного органу врегульовані статтею 87 Закону України Про державну службу , яка на відміну від законодавства про працю по-іншому регулює спірні правовідносини, то апелянт помилково вказує про застосування до спірних правовідносин положення ч.1 ст.40, ч.ч.1, 3 ст.49-2 КЗпП України, та невірно трактує норми права в частині того, що відповідач зобов`язаний був запропонувати позивачу будь-яку іншу посаду державної служби в екологічній інспекції.

Колегія суддів вважає, що відповідачем не порушено визначеної Законом України Про державну службу процедури звільнення позивача внаслідок ліквідації державного органу.

Отже, з урахуванням встановлених фактів, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, яким би не було надано оцінку рішенням суду першої інстанції та які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 18 лютого 2021 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова