Постанова

від 17.02.2021 по справі 320/2177/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/2177/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби України у Київській області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про скасування державної реєстрації,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби у Київській області (далі - позивач, ГУ ДПС у Київській області) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області (далі - відповідач, Києво-Святошинська РДА Київської області), в якому просить скасувати реєстраційну дію, вчинену державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області від 13 грудня 2019 року за №13391110010018056, згідно з яким ТОВ М.Р.К. Інвест Північ (код ЄДРПОУ 38891785) припинено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2020 року справу №320/2177/20 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби України у Київській області до Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області про скасування державної реєстрації відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ГУ ДПС у Київській області звернулося до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 14 вересня 2020 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано суттєві обставини у справі, зокрема те, що ТОВ М.Р.К. Інвест Північ не надано до контролюючого органу копію ліквідаційного балансу, що є однією з обов`язкових умов під час державної реєстрації припинення товариства.

Позивач вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для скасування реєстраційного запису про припинення юридичної особи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2021 року, після усунення апелянтом недоліків апеляційної скарги відповідно до ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2020 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Київській області, визнано підстави пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновлено апелянту пропущений строк звернення до суду з апеляційною скаргою, встановлено учасникам процесу строк, протягом якого можливо подати відзив на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою суду від 12 січня 2021 року призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження з 03 лютого 2021 року.

У визначений судом строк відзиву від Києво-Святошинської районної державної адміністрації не надійшло, що не перешкоджає подальшому розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Водночас, відповідно до частини другої статті 208 Кодексу адміністративного судочинства суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю М.Р.К. Інвест Північ як юридична особа зареєстроване 10.09.2013, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.02.2020, перебувало за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Київській області Києво-Святошинського управління.

Надалі, 06 вересня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області внесено рішення засновників (учасників) ТОВ М.Р.К. Інвест Північ (код ЄДРПОУ 38891785) за №13391100009018056 про припинення вказаної юридичної особи в результаті ліквідації та 13 грудня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державним реєстратором Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області Ткаченко Д.В. внесено реєстраційний запис №13391110010018056 про припинення юридичної особи ТОВ М.Р.К. Інвест Північ у результаті ліквідації.

Незгода Головного управління ДПС у Київській області із державною реєстрацією припинення юридичної особи ТОВ М.Р.К. Інвест Північ обумовило звернення Головного управління ДПС у м. Києві до суду із даним позовом.

Розглядаючи питання щодо юрисдикційності спору у даній справі, колегія суддів виходить з того, що критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути й пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлено інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції, тобто хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта, у яких одна особа може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо. Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є виконання ним публічно-владних управлінських функцій саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Зазначених висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі N 914/2006/17 (провадження 12-58гс18, пункти 5.7, 5.8), від 4 вересня 2018 року у справі N 823/2042/16 (провадження 11-377апп18, пункти 28-30), від 2 квітня 2019 року у справі N 137/1842/16-а (провадження N 11-1506апп18)).

Водночас державний реєстратор, здійснюючи державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю М.Р.К. Інвест Північ , не законодавчо неуповноважений владно керувати поведінкою позивача, указувати або забороняти йому певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність, а позивач відповідно не зобов`язаний виконувати вимоги та приписи державного реєстратора.

Виходячи зі змісту адміністративного позову, колегія суддів приходить до того висновку, що спір у цій справі не відповідає критеріям публічно-правового спору, тому справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки спір про відміну державної реєстрації юридичної особи є спором про наявність або відсутність цивільної правоздатності й господарської компетенції (можливості мати господарські права та обов`язки) та не захищає права позивача в конкретних правовідносинах. Спір про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є спором з державним реєстратором про спонукання останнього внести відповідний запис до ЄДР. Цей спір не є спором у сфері публічно-правових відносин, у тому числі якщо він виник у зв`язку з протиправним внесенням до ЄДР державним реєстратором запису про проведення державної реєстрації юридичної особи; не є спором, що виникає із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин; не є спором, що виникає у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності.

Процесуальне законодавство не визначає юрисдикційну належність такого спору, проте подібні спори є найбільш наближеними до спорів, пов`язаних з діяльністю або припиненням діяльності юридичної особи, а тому повинні розглядатися за правилами господарського судочинства незалежно від суб`єктного складу за місцезнаходженням юридичної особи (частина шоста статті 30 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для проведення відповідних реєстраційних дій. Тому належному способу захисту прав та інтересів відповідає позовна вимога про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Внесення державним реєстратором до ЄДР запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи не є виконанням судового рішення про задоволення відповідної позовної вимоги. Натомість згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" судове рішення, що набрало законної сили, про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи будь-яким державним реєстратором.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/10249/18.

Відповідно до частини першої статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238,240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Виходячи з такого, колегія суддів вважає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі №320/2177/20 підлягає скасуванню, а провадження у справі належить закрити з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України - справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до положень частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

На виконання зазначеного положення частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів роз`яснює Головному управлінню Державної податкової служби в Київській області, що спір у даній справі має вирішуватися на нормами Господарського процесуального кодексу України.

Також, відповідно до частини першої статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції роз`яснює позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238,239, 243, 250, 308, 310, 315, 319, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2020 року у справі №320/2177/20 скасувати повністю, провадження у справі №320/2177/20 - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя - доповідач О.М. Кузьмишина

Судді Л.О. Костюк

О.Є. Пилипенко