Постанова

від 17.02.2021 по справі 640/13537/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/13537/20 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ Полімермонтаж до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ Полімермонтаж звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, в якому просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року № 25471;

- зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ Полімермонтаж з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, товариство зазначило, що спірне рішення є актом індивідуальної дії, а відтак, воно має відповідати загальним вимогам, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме, бути обґрунтованим та вмотивованим, тобто, містити не тільки конкретні підстави його прийняття, але і наведені контролюючим органом переконливі та зрозумілі мотиви його прийняття. При цьому, на переконання позивача, контролюючим органом у рішенні жодним чином не обґрунтовано та не наведено цифровий показників та розрахунків ніби-то відповідності товариства пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податків та/або Критеріїв ризиковості операцій.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 05 лютого 2020 року № 25471.

Зобов`язано Головне управління ДПС у місті Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ Полімермонтаж з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.12.2020 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до розгляду у порядку письмового провадження на 17.02.2021.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у місті Києві прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку № 25471, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю НВЦ Полімермонтаж включено до реєстру ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування).

Вважаючи, що застосування до позивача таких обмежень ведення господарської діяльності є безпідставними і невиправданим, товариство звернулось до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного:

- у оскаржуваному рішенні зазначено про відповідність платника податку Товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ Полімермонтаж критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, однак, в оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено загальну назву підстави відповідності Критеріям ризиковості платника податку, а саме, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, без деталізації виду, суті та змісту наявної податкової інформації;

- суд першої інстанції вказав на те, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

Апелянт зазначає, що внесення до системи АІС Податковий блок податкової інформації щодо відповідності платників податків критеріям ризиковості, є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, тобто, включення платника до переліку ризикових платників не породжує для нього правових наслідків (не звужує його права, не покладає на нього обов`язків), а оскаржуване рішення прийнято на підставі та у спосіб, визначений законодавством.

Зважаючи на вказане, колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, було затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту також - Порядок № 1165).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.

Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з приписами п. 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку № 1165, передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За нормами п. 7 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.

Додатком 1 до Порядку № 1165, встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість: 1) платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 2) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах; 3) платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами; 4) платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками; 5) платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ); 6) платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; 7) платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; 8) у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування .

Так, пунктом 6 Порядку № 1165, передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, додатком № 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

За формою, оскаржуване рішення контролюючого органу №25471 від 05 лютого 2020 року відповідає вимогам Додатку № 4 до Порядку № 1165, у якому контролюючий орган дійшов висновку про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю НВЦ Полімермонтаж критеріям ризиковості платника, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку .

Однак, слід врахувати, що наведений бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов`язкове для заповнення поле податкова інформація (заповнюється у разі відповідності пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку), що має місце в даному випадку .

Водночас, судом першої інстанції правильно звернуто увагу на те, що в оскаржуваному рішенні вказане поле заповнено та зазначено загальну назву підстави відповідності Критеріям ризиковості платника податку, а саме - у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, без деталізації виду, суті та змісту наявної податкової інформації , з огляду на що, обґрунтованим та правильним є висновок про те, що наведене рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

До того ж, під час розгляду спору, відповідачем не було надано до суду копію витягу з протоколу засідання комісії контролюючого органу, відтак, так і залишається невідома яка саме податкова інформація покладена в основу прийняття оскаржуваного рішення, як і невідомі джерела такої інформації. До апеляційної скарги апелянтом також не було надано вказаного витягу з протоколу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, за якими суд дійшов висновку, що відповідачем не було доведено правомірності внесення інформації про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку, визначених пунктом 6 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому, рішення Головного управління ДПС у місті Києві від 05 лютого 2020 року № 25471 є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів вважає також за необхідне зазначити про те, що помилковим, у даному випадку, є посилання сторони відповідача на те, що внесення до інформаційних баз даних ДФС та системи АІС "Податковий блок" узагальненої податкової інформації та інформації, щодо відповідності підприємства критеріям ризиковості, є одним із заходів стосовно збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, а відтак, останні безпосередньо не порушують прав та законних інтересів підприємств платників податку, з урахуванням того, що не є тотожними правовідносини, що стосувалися іншого Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, а не нового Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, на підставі якого було прийнято оскаржуване рішення. Водночас, Порядком № 1165 вже передбачена можливість судового оскарження рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, що свідчить про те, що вказані рішення порушують права платників податків та мають для них певні негативні наслідки.

Колегія суддів зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, з правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи та їх обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2020 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко