ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2021 року
м. Київ
справа № 320/5719/19
адміністративне провадження № К/9901/24329/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Тацій Л.В.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в письмовому провадженні в касаційному порядку адміністративну справу №320/5719/19
за позовом ОСОБА_1 до Пухівської сільської ради Броварського району про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року (колегія у складі: головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Степанюка А.Г.),-
В С Т А Н О В И В:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі також- позивачка, ОСОБА_1 ) з позовом до Пухівської сільської ради Броварського району (далі також - відповідач), в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 1219-ХХХIХ-VII від 16.07.2019 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0.15 га.;
- зобов`язати Пухівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність дата особистого селянського господарства, площею 0.15 га в с. Пухівка Броварського району Київської області згідно з графічним матеріалом (КОАТУУ - 3221286801, зона 01, квартал 068) в порядку і в спосіб передбачений статтею 118 ЗК України.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Пухівської сільської ради Броварського району Київської області № 1219-ХХХIХ-VII від 16.07.2019 про відмову ОСОБА_1 в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для особистого селянського господарства, площею 0.15 га.
Судом також здійснено розподіл судових витрат шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 сплаченого нею судового збору в розмірі 384 грн 20 коп за рахунок бюджетних асигнувань Пухівської сільської ради Броварського району Київської області.
Позивачка звернулася до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просила:
- вирішити питання про ухвалення додаткового рішення про спосіб виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у справі №320/5719/20 від 09.01.2020;
- вирішити питання щодо розподілу судового збору відповідно з чинним законодавством, та повернути позивачці сплачений судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Позивачка, не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2020 апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам статті 296 КАС України, а саме, до скарги не додано документ про сплату судового збору.
Ухвалою від 10.08.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 - повернув заявнику.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.08.2020, ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати зазначену ухвалу, а матеріали справи направити до апеляційного суду для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, заявник зазначає, що до апеляційного суду вона оскаржила ухвалу суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, а не додаткове судове рішення. Водночас, за звернення до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення судовий збір не сплачується, що не враховано Шостим апеляційним адміністративним судом при залишенні її апеляційної скарги без руху і поверненні Сергійчук О.Д.
ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
В автоматизованій системі документообігу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 24.09.2020 зареєстровано вказану касаційну скаргу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2020, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Тацій Л.В., судді: Рибачук А.І., Стеценко С.Г.
Ухвалою Верховного суду від 01.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 16.02.2021 закінчено підготовку справи до касаційного розгляду і, враховуючи приписи пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України постановлено здійснювати такий в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матерів справи та оскаржуваної ухвали апеляційного суду, в якості усунення недоліків апеляційної скарги, від заявника надійшла заява, обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала про відмову в ухваленні додаткового судового рішення не є об`єктом справляння судового збору, оскільки відповідно до пункту 5 частини другої статті 3 Закону України "Про судовий збір" (далі- Закон № 3674-VI) судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення. Проаналізувавши доводи заяви та матеріали справи, суд дійшов висновку, що ставка судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду прямо визначена Законом № 3674-VI у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд вже розглядав питання сплати судового збору при оскарженні додаткового рішення, і постановою Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20 грудня 2019 року у справі №240/6150/18 (провадження №К/9901/21650/19) здійснено відступ від висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо сплати судового збору при зверненні до суду із скаргою на додаткове судове рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, викладеного в ухвалах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2019 року (справа №709/2076/17), 24 січня 2019 року (справа №810/2809/17), 25 січня 2019 року (справа №826/7066/18), 3 липня 2019 року (справа №826/8890/18) 19 липня 2019 року (справа №810/2760/17) та 1 липня 2019 року (справа №520/8309/18).
У цій постанові суду Об`єднана палата проаналізувала норми Закону України Про судовий збір та КАС України у їх системному зв`язку і зазначила, що додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені в загальному порядку.
Об`єднана палата дійшла висновку, що при апеляційному та касаційному оскарженні додаткових судових рішень, ухвалених відповідно до пунктів 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а саме: при ухваленні рішень, в яких суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення або судом не вирішено питання про судові витрати, судовий збір не сплачується, оскільки розмір судового збору при поданні позову не залежить від того, який спосіб виконання судового рішення, у випадку задоволення позовної вимоги по суті спору, просить обрати позивач, або від вимоги щодо розміру та порядку розподілу судових витрат. Вказані питання не є самостійними позовними вимогами в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об`єктом справляння судового збору.
Вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви. Враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на додаткове рішення (додаткову постанову) суду щодо розподілу судових витрат відсутні.
Таким чином, за наведеного правового регулювання та обставин справи Верховний Суд дійшов висновку, що судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.
Водночас, у цій справі позивачкою до апеляційного суду оскаржено не додаткове судове рішення, яким вирішено питання, передбачене пунктами 2-3 частини першої статті 252 КАС України, а ухвала про відмову в постановленні такого додаткового рішення.
Підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено ставку судового збору з апеляційної і касаційної скарг на ухвалу адміністративного суду у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали адміністративного суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом № 3674-VI справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали.
Така правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 травня 2018 року справі № 915/955/15.
Отже, на підставі підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2020 підлягав сплаті судовий збір.
Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
У відповідності до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Оскільки позивачкою у строк, встановлений судом, недоліки апеляційної скарги не усунуто, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов правильного висновку про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи наведене, Верховний Суд встановив, що рішення суду апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими і не підлягає скасуванню, оскільки прийняте з дотриманням норм процесуального права.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.В. Тацій
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.02.2021 |
Оприлюднено | 19.02.2021 |
Номер документу | 94973569 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Тацій Л.В.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Губська Людмила Вікторівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Кузьмишина Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні