Рішення

від 15.10.2020 по справі 237/4694/19

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 237/4694/19

Номер провадження 2/237/293/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.10.20 року м. Курахове

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сенаторова В.А.

при секретарі судового засідання Лахно Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом і видачу витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Мар`їнського районного суду Донецької області з вказаною позовною заявою, в якій просить визнати за нею, як спадкоємцем за законом, право власності на земельну ділянку розміром 2,000 га, кадастровий № 1423384000:02:000:0953, яка розташована за адресою: Донецька область, Мар`їнський район, с/рада Костянтинівська, та зобов`язати видати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім`я позивача. Обґрунтовує свої вимоги тим, що позивач не може вступити у право власності на земельну ділянку, яка відведена її чоловіку ОСОБА_2 , так як витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності зроблено 07.03.2019, на той момент, коли її чоловік помер.

Позивач в судове засідання не з`явилася, повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності вищезазначених осіб відповідно до ч. 3 ст. 211 та ст. 223 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки від відповідача не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, як то передбачає ст. 240 ЦПК України, у суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, а тому, суд вирішує справу на підставі наявних у справі доказів відповідно ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, всебічно, об`єктивно, повно та безпосередньо у судовому засіданні дослідивши наявні у справі докази, оцінюючи ці докази з огляду на їх належність, допустимість, достовірність, кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наданих доказів у їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Донецькій області від 23 серпня 2018 року №2468-СГ, гр. ОСОБА_2 біло надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, що перебуває у запасі на території Костянтинівської сільської ради Мар`їнського району Донецької області за межами населених пунктів (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1 , виданого Виконавчим комітетом Гірницької міської Ради народних депутатів Селидівської міськради Донецької області, 27.02.1982 року укладено шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 (а.с. 13).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Гірницької міської ради м. Селидове Донецької області, відповідний актовий запис № 137, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 11).

Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 01.04.2019 року за № 55679565 підтверджено, що спадкова справа № 63986416 була відкрита Другою селидівською нотаріальною конторою 01.04.2019 року, спадкодавцем є ОСОБА_2 (а.с. 18).

Згідно із ч.1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У відповідності до ч.2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Беззаперечним фактом є те, що у зв`язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 відкрилася спадщина.

Спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , відповідно до ст.1261 ЦК України, є позивач ОСОБА_1 .

Спадщина вважається належною спадкоємцю з часу її прийняття.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Ч. 1 ст. 1269 ЦК України зазначає, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування від 11.11.2011 № 3306/5, а саме п. 2.1 розділу IV Порядку, спадкова справа заводиться посадовою особою органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини на підставі поданої (або такої, що надійшла поштою) першою заяви (повідомлення, телеграми), що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна, спадкоємців, визначених у статтях 1261, 1262, 1266 Цивільного кодексу України, осіб, вказаних у заповіті, заінтересованих в охороні цього майна, або вимоги кредиторів.

Тобто, виходячи з матеріалів справи, позивач вчасно, в передбачений законом шестимісячний строк, звернулась із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Постанова нотаріуса про відмову у прийнятті спадщини в матеріалах справи відсутня.

Положення нині діючої редакції Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в сукупності з Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, не передбачають видачі свідоцтва про право власності на земельну ділянку, а на підтвердження права власності формується витяг з реєстру про державну реєстрацію.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.12.2011 № 3502/5, а саме п. 2.1 Порядку, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно п. 2.5 цього ж Порядку, для внесення змін до записів Державного реєстру прав у зв`язку зі зміною відомостей про нерухоме майно, право власності та суб`єкта (суб`єктів) цього права, інші речові права та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, обтяження прав на нерухоме майно та суб`єкта (суб`єктів) цих прав, що містяться у Державному реєстрі прав, які не пов`язані з проведенням державної реєстрації прав, заявник подає документ, що є підставою для зміни відомостей, копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу, та документ про внесення плати за внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Тобто, законом визначений певний порядок звернення за внесенням змін до запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, і реалізація такого права є виключно волевиявленням заінтересованої особи.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ст. 1, ст. 4 ЦПК України, ст.15-18 ЦК України, суди не вправі перебирати на себе повноваження органів державної влади, органів місцевого самоврядування, тощо у питаннях, що належать до їхньої компетенції.

Отже, стосовно вимоги про зобов`язання видати Витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на ім`я позивача, суд зазначає, що до його повноважень не входить внесення змін до записів Державного реєстру прав та видача відповідних витягів з Державного реєстру.

Відповідно до ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до правової доктрини, сторони - це особи, між якими виник спір про право, який є предметом розгляду та вирішення судом. Спір про право розуміється як розбіжність між особами, які є суб`єктами матеріальних правовідносин, із приводу їх прав і обов`язків і неможливості внаслідок цього їх здійснення.

В даному випадку відсутній спір про право на майно.

В силу вимог ст. 20 ЦК України ОСОБА_1 , як позивач, здійснює захист свого права на свій розсуд.

Однак, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб, визначений законами України (ст. 4 ЦПК України).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 до Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом і видачу витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності , слід відмовити у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що, оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то відповідно до положень ст.141 ЦПК України, не підлягають відшкодуванню витрати, понесені позивачем при зверненні із цим позовом до суду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Мар`їнської районної державної адміністрації Донецької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом і видачу витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Мар`їнський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 15.10.2020 року.

Суддя В.А. Сенаторов