Постанова

від 10.02.2021 по справі 752/440/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/440/21

Провадження № 3/752/1221/21

П О С Т А Н О В А

іменем України

10 лютого 2021 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кахно І. А. розглянувши матеріали, що надійшли з Головного управління Державної податкової служби у міста Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ РТМ-Україна (ЄДРПОУ 31282375) ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

15 грудня 2020 року головним державним ревізором-інспектором Резніковою Т. В. при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ РТМ-Україна (ЄДРПОУ 31282375), за адресою: місто Київ, вулиця Олега Кошового, 2-б, директором якого є ОСОБА_1 , було встановлено адміністративне правопорушення, а саме: встановлено порушення пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами і доповненнями, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування на загальну суму 923 880,0 грн. в тому числі за періоди: 9 місяців 2020 року на суму 923 880,0 грн., згідно акту документальної перевірки від 15.12.2020 №12159/Ж/26-15-07-01/31282375.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, повідомлявся про розгляд справи належним чином. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

Згідно зі ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі Смірнов проти України зазначено, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема Юніон Аліментаріа проти Іспанії від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій, направлений на невипрадане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально, використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29.05.2008 р. Якименко проти України ; рішення Європейського суду з прав людини від 21.12.2006 р. Мороз та інші проти України та інші).

До того ж у рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі Смірнова проти України Суд наголосив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя насамперед покладається на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв розумності строку є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Враховуючи зазначене, суд вирішив розглянути справу за відсутності правопорушника.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган(посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, тобто порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, актом перевірки від 15.12.2020 № 12159/Ж5/26-15-07-01-01/31282375.

Враховуючи особу правопорушника, характер вчиненого адміністративного правопорушення, останню слід притягнути до адміністративної відповідальності, виходячи з вимог ст. ст. 163-1 ч. 1, 33 КУпАП, піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та ЗУ Про судовий збір з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 9, 33, 40-1, 163-1 ч. 1, 251 КУпАП та ЗУ Про судовий збір ,

п о с т а н о в и в:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 5 (п`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 85 (вісімдесят п`ять) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір, що становить 454 грн. (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через районний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова пред`являється до виконання протягом трьох місяців.

Суддя І. А. Кахно