Вирок

від 18.02.2021 по справі 280/325/19

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/325/19

Провадження № 1-кп/935/51/21

ВИРОК

Іменем України

18 лютого 2021 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області, обвинувальний акт, який надійшов до суду від прокурора Коростишівської місцевої прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідуваньза №120180601900000708 26.11.2018 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Воркути РФ, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодружений, утриманців не має,офіційно не працевлаштований, депутатом та інвалідом не є, судимий: 03.07.2015 Корольовським районним судом м.Житомира за ч.2 ст.185 КК України до 3 місяців арешту; 15.06.2020 Корольовським районним судом м. Житомира за ч.2 ст.190 КК України до 2 років обмеження волі,на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 будучи раніше судимим, маючи непогашену судимість, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин проти власності за наступних обставин.

Так 24.11.2018 ОСОБА_4 знаходився за місцем проживання свого дядька ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2 , де залишився ночувати.

Перебуваючи у вказаному будинку, ОСОБА_4 побачив на стільці мобільний телефон марки «Samsung» моделі «J1 2016 SM-J120H, який належить ОСОБА_5 та куртку ОСОБА_5 в кармані якої знаходилися грошові кошти у сумі 4000 гривень.

В цей час місці та за вказаних обставин у ОСОБА_4 виник злочинний умисел направлений на таємне, повторне викрадення майна ОСОБА_5 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, вважаючи, що за його умисними суспільно-небезпечними діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки «Samsung» модель «J1 2016 8М-Л20Н» синього кольору, який лежав на стільці та 4000 гривень, які знаходились в кармані куртки потерпілого ОСОБА_5 , після чого утримуючи викрадене майно при собі, місце кримінального правопорушення залишив.

Своїми діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріального збитку на суму 5100 гривень 00 копійок.

Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, викрав у потерпілого, який є його рідним дядьком, грошові кошти у сумі 4000 гривень, коли ночував у нього вдома, частину віддав сестрам, частину залишив собі та витратив на власні потреби, потерпілому шкоду не відшкодував, втратив з останнім зв`язок.

Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, надав заяву, в якій просив суд розглянути кримінальне провадження за його відсутності, щодо призначення покарання обвинуваченому поклався на розсуд суду, з урахуванням думки учасників судового провадження, щодо можливості з`ясування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, суд, керуючисьст. 325 КПК України, вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілого

Обвинувачений ОСОБА_4 , прокурор, захисник не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв`язку з викладеним, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, дії ОСОБА_4 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.185 КК України. як умисні дії, які виразилися у таємному викраденні чужого майна, вчинені повторно, тобто крадіжці.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.2 ст.185 КК України є нетяжким злочином, ОСОБА_4 судимий, офіційно не працевлаштований, неодружений, утриманців не має, за місцем проживання характеризується посередньо.

Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення є обставиною, яка пом`якшує покарання.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не встановлено.

Судом взято до уваги ставлення обвинуваченого до вчиненого, поведінку ОСОБА_4 під час судового розгляду, що була проявом внутрішніх переживань особою того, що сталося, морального засудження своєї поведінки, усвідомлення вини, почуття сорому, докорів сумління.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, позицію потерпілого і вважає, що його виправлення і перевиховання, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання неможливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді арешту в межах санкції статті Кримінального Закону. Вироком Корольовського районного суду м.Житомира від 15.06.2020 ОСОБА_4 призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки, звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, відповідно до п.23 ППВС України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» вказаний вирок виконується самостійно.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів; виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до вимог ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не накладався.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 100, 124, ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді арешту строком на 3 (три) місяці.

Вирок Корольовського районного суду м.Житомира від 15.06.2020 за ч.2 ст.190 КК України, виконувати самостійно.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1