Рішення

від 10.02.2021 по справі 648/2343/20

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/2343/20

Провадження № 2/648/68/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Білозерка Херсонської області в залі судових засідань Білозерського районного суду Херсонської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу по позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики та 3 % річних,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 7 серпня 2020 року звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договорами позики та 3% річних, посилаючись на те, що 25 січня 2019 року він позичив останньому грошові кошти в сумі 1 883 917 грн, що еквівалентно 67 840 доларів США за курсом НБУ на день укладення договору з терміном повернення до 31 серпня 2019 року, про що між ними укладено відповідний договір.

Крім того, 26 березня 2019 року він знову позичив ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1 161 760 грн., що еквівалентно 6 000 доларів США за курсом НБУ на день укладення договору з терміном повернення до 31 серпня 2019 року, про що між ними укладено відповідний договір.

Зазначені суми грошей були передані відповідачу при підписанні договорів позики, про що ОСОБА_2 були складені розписки.

Посилаючись на те, що зазначені вище кошти відповідач у визначений договорами строк не повернув, позивач, з урахуванням пункту 2 договорів, відповідно до якого зазначену суму грошей позичальник зобов`язується повернути до 31 серпня 2019 року у будь-якому разі не меншу ніж суму еквіваленту 67 840 доларів США та відповідно 6 000 доларів США за курсом НБУ на день сплати, просив стягнути з відповідача основну заборгованість за договором позики від 25 січня 2019 року в розмірі 67 840 доларів США та 3% річних в розмірі 1 851,20 доларів США та основну заборгованість за договором позики від 26 березня 2019 року в розмірі 6 000 доларів США та 3% річних в розмірі 163,73 доларів США, а також судові витрати.

Ухвалою судді від 28 серпня 2020 року у справі відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання у порядку загального позовного провадження.

7 вересня 2020 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на все нерухоме майно в межах ціни позову.

Ухвалою суду від 26 жовтня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Діяментович Д.Г. у судове засідання не прибули, однак представником позивача до суду подано заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності позивача, не заперечував щодо ухвалення рішення в заочному порядку.

Відповідач у судове засідання не прибув, хоча в установленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи; причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 280 Цивільно-процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 247 частини 2 Цивільно-процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши докази надані позивачем, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Відповідно до вимог частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до договору позики від 25 січня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником), останній позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1 883 917 грн, що еквівалентно 67 840 доларам США на день укладення договору, терміном до 31 серпня 2019 року.

Відповідно до договору позики від 26 березня 2019 року, укладеного між ОСОБА_1 (позикодавцем) та ОСОБА_2 (позичальником), останній позичив у ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 161 760 грн, що еквівалентно 6 000 доларам США на день укладення договору, терміном до 31 серпня 2019 року.

Пунктом 1 цих договорів визначено, що грошові кошти передані позичальнику при підписанні договору про що свідчить його підпис на договорі та розписка, яка є невід`ємною частиною договору.

Із розписки складеної позичальником ОСОБА_3 25 січня 2019 року вбачається, що останній отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 1883917 грн., що еквівалентно 67840 доларам США на день укладення договору та зобов`язується повернути зазначену суму грошей до 31 серпня 2019 року.

Із розписки складеної позичальником ОСОБА_3 26 березня 2019 року вбачається, що останній отримав від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 161760 грн., що еквівалентно 6000 доларам США на день укладення договору та зобов`язується повернути зазначену суму грошей до 31 серпня 2019 року.

Відповідно до частини 1 статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною 2 статті 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України ).

Таким чином суд установив, що між сторонами існують договірні правовідносини з позики, позичальником не виконані зобов`язання перед позикодавцем, кошти, отримані у позику, не повернуті, враховуючи встановлену статтею 204 ЦК України презумпцію правомірності правочину приходить до висновок про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суми основної заборгованості та трьох процентів річних від простроченої суми за договорами позики від 25 січня 2019 року та 26 березня 2019 року.

Як вбачається із договорів позики та розписок позичальник отримав позику в національній валюті України - гривні, однак позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в доларах США станом на 29 липня 2020 року, посилаючись на те, що позичальник зобов`язується повернути до 31 серпня 2019 року, а у випадку девальвації національної валюти України - гривні, протягом дії договору, суму у будь-якому разі не меншу ніж суму в еквіваленті 67 840 доларів США (за договором від 25 січня 2019 року) та відповідно 6 000 доларів США (за договором від 26 березня 2019 року) за курсом НБУ на день сплати.

При цьому суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України.

Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (частини 1, 2 статті 192 ЦК України).

Такі випадки передбачені статтею 193, частиною 4 статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII Про зовнішньоекономічну діяльність ,

Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 Про систему валютного регулювання і валютного контролю , Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті .

Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Отже, гривня як національна валюта вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.

Разом з тим частина друга статті 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, іноземна валюта індексації не підлягає.

Ураховуючи умови договору та положення статті 533 ЦК України, суд приходить висновку про стягнення суми боргу, відповідно до умов договору та положень цієї норми, визначену за курсом долара США станом на 29 липня 2020 року - на день складання позивачем розрахунку, як зазначено у позовних вимогах.

Станом на 29 липня 2020 року офіційний курс гривні щодо іноземної валюти - долара США становить 27,6851.

Таким чином за договором позики від 25 січня 2019 року підлягають стягненню кошти в сумі 1 878 157 грн 18 коп. (67840 *27,6851=1878157.18), що еквівалентно 67 840 доларам США, а за договором від 26 березня 2019 року в сумі 166 110 грн 60 коп. (6000*27,6851=166110,60), що еквівалентно 6 000 доларам США.

З урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню три проценти річних від простроченої суми, відповідно до статті 625 ЦК України за договором позики від 25 січня 2019 року в сумі 51 250 грн 53 коп (1878157.18 (сума заборгованості) *3 (три проценти річних) *332 (кількість днів прострочення): 365:100= 51250 грн 53 коп) та за договором позики від 26 березня 2019 року 4532 грн 77 коп. (166110.60 (сума заборгованості) * 3 (три проценти річних) * 332 (кількість днів прострочення) : 365 : 100 = 4 532 грн 77 коп).

У відповідності до статті 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем було сплачено на користь держави судовий збір: за подання до суду позовної заяви згідно дубліката квитанції №0.0.1786278080.1 від 30 липня 2020 року - 10 510 грн., та за подання до суду заяви про забезпечення позову відповідно до квитанції № 2073-4619-5368-7110 від 4 вересня 2020 року - 420 грн 40 коп.

Вказані розміри судового збору в загальній сумі складають 10 930 грн 40 коп. та у відповідності до приписів статті 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 7-13, 81, 141, 263, 265, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, статтями 524, 526, 530, 533, 625, 629, 1046, 1047, 1049 ЦК України,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики та 3 % річних - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) борг за договором позики від 25 січня 2019 року в сумі 1 878 157 (один мільйон вісімсот сімдесят вісім тисяч сто п`ятдесят сім) гривень 18 коп. та три проценти річних від простроченої суми 51 250 (п`ятдесят одна тисяча двісті п`ятдесят) гривень 53 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) борг за договором позики від 26 березня 2019 року в сумі 166 110 (сто шістдесят шість тисяч сто десять) гривень 60 коп. та три проценти річних від простроченої суми 4 532 (чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) гривень 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті позивачем судового збору в розмірі 10 510 (десять тисяч п`ятсот десять) гривень за подання позову до суду та 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. за подання позивачем заяви про забезпечення позову.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду учасниками процесу шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням Перехідних положень ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Сокирко Л.М.