Постанова

від 16.02.2021 по справі 583/5072/19

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2021 року

м.Суми

Справа №583/5072/19

Номер провадження 22-ц/816/172/21, 22-ц/816/174/21

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач),

суддів - Кононенко О. Ю. , Криворотенка В. І.

з участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

у присутності :

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сідько Світлани Іванівни ,

представника відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Перше Травня - Савочка Андрія Миколайовича ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сідько Світланою Іванівною

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року та на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року, ухвалених у складі Ільченко В.М. у м. Охтирка, повний текст рішення складено 06 листопада 2020 року,

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Перше Травня про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування її державної реєстрації,

в с т а н о в и в :

У грудні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сідько С.І. звернувся до суду з вищевказаним позовом до ТОВ Перше Травня , мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія СМ №002859 від 15 грудня 2001 року, йому на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 3,2201 га, кадастровий номер 5920382400:01:001:0886, яка розташована на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначає, що 30 серпня 2010 року між ним та відповідачем був укладений договір оренди землі, строком на 10 років.

У вересні 2016 року він уповноважив свою дружину ОСОБА_2 , як пайовика ТОВ Перше Травня , підписати додаткову угоду до наявних договору оренди у зв`язку з прийняттям на зборах пайовиків рішення про збільшення розміру орендної плати до 5% від нормативної грошової оцінки землі. ОСОБА_2 підписала додаткову угоду, в якій йшлося про підвищення розміру орендної плати, однак примірник не було надано з підстав передачі для підпису керівництвом.

У липні 2017 року при отриманні примірника додаткової угоди позивач виявив, що підпис на примірнику не належить його дружині, а наслідує його підпис та додаткова угода містить додаткові умови, яких не було під час підписання додаткової угоди ОСОБА_2 .

Вподальшому йому стало відомо, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, комунальним підприємством Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради за номером запису 19057690, дата державної реєстрації 11 лютого 2017 року, на земельну ділянку площею 3,2201 га з кадастровим номером 5920382400:01:001:0886 зареєстроване речове право - оренда земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 30 серпня 2010 року та додаткової угоди від 28 вересня 2016 року, орендодавець - ОСОБА_1 , орендар - ТОВ Перше Травня , строк дії речового права до 31 грудня 2025 року.

Вказує, що за його заявою у листопаді 2017 року СВ Охтирського ВП ГУНП в Сумській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань (номер кримінального провадження 42017201120000114) за ч. 1 ст. 358 КК України, за фактом підробки договорів про оренду земельних ділянок.

Згідно висновку експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/119/6-6/80е від 05 липня 2018 року, підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки за вересень 2016 року у графі Орендодавець рядка Орендодавець виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Отже зазначає, що додаткову угоду до договору оренди землі від 28 вересня 2016 року він не підписував, наміру продовжувати строк дії договору до 31 грудня 2025 року, не мав, повноважень на підписання додаткової угоди іншим особам не надавав.

Посилаючись на зазначені обставини, просить визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 28 вересня 2016 до договору оренди земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ Перше Травня , яка зареєстрована Комунальним підприємством Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради, номер запису 19057690, дата державної реєстрації 11 лютого 2017 року, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки площею 3,2201 га з кадастровим номером 5920382400:01:001:0886 - строк дії до 31 грудня 2025 року.

06 листопада 2020 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Сідько С.І. звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив усунути перешкоди у користуванні та витребувати в ТОВ Перше Травня належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,2201 га, з кадастровим номером 5920382400:01:001:0886 та визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 28 вересня 2016 до договору оренди земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ Перше Травня , яка зареєстрована Комунальним підприємством Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради, номер запису 19057690, дата державної реєстрації 11 лютого 2017 року, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки площею 3,2201 га з кадастровим номером 5920382400:01:001:0886 - строк дії до 31 грудня 2025 року.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року заяву представника позивача ОСОБА_3 про збільшення позовних вимог залишено без розгляду.

Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Сідько С.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким усунути перешкоди у користуванні та витребувати в ТОВ Перше Травня належну ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,2201 га, з кадастровим номером 5920382400:01:001:0886 та визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію додаткової угоди від 28 вересня 2016 до договору оренди земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ Перше Травня , яка зареєстрована Комунальним підприємством Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради, номер запису 19057690, дата державної реєстрації 11 лютого 2017 року, вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки площею 3,2201 га з кадастровим номером 5920382400:01:001:0886 - строк дії до 31 грудня 2015 року.

Апеляційна скарга мотивована тим, що обґрунтовуючи предмет і підстави заявленого позову, позивач просив визнати недійсною додаткову угоду до договору оренди та скасувати її державну реєстрацію, оскільки цей правочин він не підписував і його умови не погоджував, а після закінчення строку дії договору оренди мав намір самостійно обробляти земельну ділянку або передати її іншому орендарю на більш вигідних умовах. Проте, за час розгляду даної справи в суді першої інстанції, Великою Палатою Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі №145/2047/16-ц прийнято постанову, в якій зазначено, що правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено. Тому, враховуючи правові позиції Верховного Суду він звернувся до суду із заявою про збільшення позовних вимог, але вказану заяву судом було залишено без розгляду.

Вказує, що ухвала суду є незаконною, оскільки ним не пропущено процесуальний строк для подання заяви, так як 21 липня 2020 року змінився склад суду, і перше судове засідання відбулося 06 листопада 2020 року.

Крім того зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позову в частині скасування державної реєстрації, оскільки реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку за неукладеними договорами не відповідає вимогам закону та позбавляє позивача можливості захистити порушене право власності.

Від ТОВ Перше Травня надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін. Посилається на те, що суд правомірно відмовив позивачу у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог від 06 листопада 2020 року за закінченням процесуального строку на вчинення такої дії. Крім того вказує, що відсутні порушення прав орендодавця товариством, оскільки земельна ділянка використовується відповідачем на період дії договору оренди землі від 30 серпня 2010 року, тобто до 24 березня 2022 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта , яка підтримала доводи апеляційної скарги, заперечення проти апеляційної скарги представника відповідача, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів цивільної справи вбачається, що відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серія СМ №002859 від 15 грудня 2001 року, позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 3,2201 га, кадастровий номер 5920382400:01:001:0886, яка розташована на території Грунської сільської ради Охтирського району Сумської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

30 серпня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ Перше Травня укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого позивач передав в оренду земельну ділянку загальною площею 3,82 га, в тому числі рілля 3,2201 га, сіножать 0,4576 га, пасовища 0,1402 га строком на 10 років. Договір зареєстрований у Охтирському районному відділі ДП Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України, про у Державному реєстрі земель по сільській раді вчинено запис від 24 березня 2012 року за №59203004002471.

Додатковою угодою від 28 вересня 2016 року до договору оренди землі від 30 серпня 2010 року, строк дії продовжено до 31 грудня 2025 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Крім того, вказаною додатковою угодою збільшено розмір орендної плати з 3% до 5% грошової оцінки земельної ділянки (т. 1, а.с. 13).

11 лютого 2017 року державним реєстратором Вялик Р.В. Комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про інше речове право за №19057690 відносно спірної земельної ділянки на підставі договору оренди землі від 30 серпня 2010 року та додаткової угоди від 28 вересня 2016року, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Перше Травня , строк дії речового права до 31 грудня 2025 року.

Згідно з висновком експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/119/6-6/80е від 05 липня 2018 року в межах кримінального провадження №420172001120000114 від 21 листопада 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 у додатковій угоді до договору оренди земельної ділянки за вересень 2016 року на 1 аркуші в графі орендодавець рядку орендодавець виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (т. 1, а.с. 15-22).

Відповідно до висновку комісійної судово-почеркознавчої експертизи №405/406/704-713 від 23 червня 2020 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі орендодавець додаткової угоди від 28 вересня 2016 року до договору оренди земельної ділянки від 24 березня 2012 року, укладеної між ОСОБА_1 та ТОВ Перше Травня в особі директора ОСОБА_4 на право оренди земельної ділянки площею 3,2201 га з кадастровим номером 5920382400:01:001:0886, виконано за допомогою пасти для кулькової ручки рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Постановляючи ухвалу про залишення заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено процесуальний строк для звернення до суду із вказаною заявою.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не підписував додаткову угоду від 28 вересня 2016 року до договору оренди землі від 30 серпня 2010 року, то його волевиявлення на укладення додаткової угоди до договору оренди не було. Крім того, у разі неповернення земельної ділянки орендарем після закінчення строку дії договору, ефективним способом захисту може бути звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення земельної ділянки.

Проте, з таким висновком суду колегія суддів апеляційного суду повністю погодитись не може, виходячи з наступного.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Як передбачено частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

У відповідності до положень ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Виходячи з приписів ст. 6, ч. 1 ст.627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Таким чином, правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки викладені, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

Таким чином, у справі, яка переглядається, врахувавши ті обставини, що ОСОБА_1 не підписував спірну додаткову угоду до договору оренди землі, не погоджував її умов, тобто правочин є таким, що не вчинений, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 28 серпня 2016 року до договору оренди землі від 30 серпня 2010 року, оскільки правочин, який не вчинено (договір не укладено), не може бути визнаний недійсним.

Факт відсутності волевиявлення ОСОБА_1 (орендодавця) на укладення оспорюваної додаткової угоди до договору оренди землі, підтверджується висновком експерта Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру №19/119/6-6/80е від 05 липня 2018 року та висновком комісійної судово-почеркознавчої експертизи №405/406/704-713 від 23 червня 2020 року, то така додаткова угода є неукладеною.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що строк дії договору оренди землі від 30 серпня 2010 року не закінчився і в разі неповернення земельної ділянки орендарем після закінчення строку дії договору, ефективним способом захисту права, яке позивач, як власник земельних ділянок, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема, шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

За встановлених обставин та вимог закону, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання додаткової угоди недійсною.

Доводи апеляційної скарги про те, що ним не пропущено строк для звернення до суду із заявою про збільшення позовних вимог не заслуговують на увагу, оскільки за приписами ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Перше Травня про визнання додаткової угоди до договору оренди землі недійсною та скасування її державної реєстрації та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження на 17 грудня 2019 року (т. 1, а.с. 29, 34).

Проте, ОСОБА_1 подано до суду заяву про збільшення позовних вимог 06 листопада 2020 року (т. 1, а.с.195).

Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про залишення вказаної заяви без розгляду, оскільки позивачем пропущено процесуальний строк для реалізації його права.

В той же час, колегія суддів вважає, що місцевий суд при ухваленні оскаржуваного рішення не звернув увагу на ту обставину, що ОСОБА_1 також заявлена вимога про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки на підставі додаткової угоди від 28 серпня 2016 року до договору оренди землі від 30 серпня 2010 року.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами (частина перша статті 19 ЦПК України).

Відповідно до приписів ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції чинній на час внесення запису про речове право, записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Відтак, державна реєстрація права оренди на підставі неукладеного правочину (додаткової угоди) не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації підлягають задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п. п. 1, 3 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації з ухваленням нового рішення про скасування запису про інше речове право №19057690, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) індексний номер 33899174 від 16 лютого 2017 року, що вчинений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Сумської ради Вялик Р.В. - права оренди земельної ділянки площею 3,2201 га, кадастровий номер 5920382400:01:001:0886 на підставі додаткової угоди від 28 серпня 2016 року до договору оренди землі від 30 серпня 2010 року, укладених між ОСОБА_1 та ТОВ Перше Травня , строк дії речового права до 31 грудня 2025 року, з правом пролонгації. В іншій частині рішення суду та ухвалу суду залишити без змін.

Згідно з ч. 13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог за сплату судового збору у сумі 768 грн.40 коп. та за правничу допомогу у сумі 6325 грн.(50%).

Також, зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги ОСОБА_1 на його користь з ТОВ Перше Травня підлягають стягнення судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1152 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Сідько Світланою Іванівною, задовольнити частково.

Скасувати рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року у частині відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації та ухвалити у цій частині нове рішення.

Скасувати запис про інше речове право №19057690, що зроблений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обмежень (з відкриттям розділу) індексний номер 33899174 від 16 лютого 2017 року, що вчинений державним реєстратором Комунального підприємства Реєстраційно-інвентаризаційна служба В`язівської сільської ради Сумської області ОСОБА_5 - права оренди земельної ділянки площею 3,2201 га, кадастровий номер 5920382400:01:001:0886 на підставі додаткової угоди від 28 серпня 2016 року до договору оренди землі від 30 серпня 2010 року, укладених між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Перше Травня , строк дії речового права до 31 грудня 2025 року, з правом пролонгації.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 06 листопада 2020 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Перше Травня на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати за розгляд справи у суді першої інстанції у сумі 7093 грн.40 коп. та за перегляд справи у суді апеляційної інстанції у сумі 1152 грн.00 коп., а усього 8245 грн.40 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 18 лютого 2021 року.

Головуючий - О. І. Собина

Судді: О.Ю.Кононенко

В.І.Криворотенко