Постанова

від 01.07.2009 по справі 15/194

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02.07.2009 р. 11:05 № 15/194

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Мазур А.С., суддів Качура І.А., Степанюка А.Г. при секретарі Бистрик О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю:

позивача ОСОБА_1

за позовомОСОБА_1 Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України зобов`язання вчинити певні дії, до про

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 2 липня 2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про зобов`язання Київського міського військового комісаріату призначити та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою на час призначення інвалідності.

Під час судового засідання 19.01.2009 р. до участі у справі в якості другого відповідача залучено Міністерство оборони України.

Позивач підтримав позов у повному обсязі. На обґрунтування своїх вимог зазначав, що відповідачі своїми діями порушили вимоги ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що призвело до безпідставної відмови в призначенні і виплати одноразової грошової допомоги.

Відповідачі в судові засідання явку своїх представників не забезпечили, хоча про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення кореспонденції, які повернулись на адресу суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб`єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу було вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у 2004 року звільнений з військової служби і перебуває на пенсійному забезпеченні, яку йому призначено за вислугу років, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_1 .

Згідно довідки від 29.03.1988 р. №720/33 виданої за підписом підполковника ОСОБА_2 позивач при виконанні бойової задачі в районі Джабаль-Усерадм (Афганістан) 15.03.1988 р. отримав травму у результаті підриву на міні.

Згідно довідки до акта огляду МСЕК №020894 ОСОБА_1 у зв`язку з травмою і захворюванням пов`язаним з виконанням обов`язків військової служби з 25.07.2007 р. встановлена III група інвалідності.

У серпні 2007 р. позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з проханням виплатити йому разову грошову допомогу відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Разом з тим, Київський міський військовий комісаріат у листі №3575 від 07.09.2007 р., надісланому позивачу зазначив, що дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та соціальні збори і деяких інших осіб», зокрема яким викладено статтю 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей`у редакції, на яку посилається позивач, поширюється на військовослужбовців, які звільнені після 01.01.2007 р., а тому позивач не має права на отримання такої разової грошової допомоги.

Відносини, що склалися між позивачем та відповідачем є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту ст. 3 та п. 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей`соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Враховуючи те, що позивач перебував на військовій службі як різновиді публічної служби, він наділений державою певним правовим статусом, який поєднує в собі сукупність визначених прав та обов`язків, а крім того певними соціальними благами (пільгами, гарантіями тощо).

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей`ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(у редакції чинній з 01.01.2007 р.) у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов`язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п`ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499«Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб`передбачено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 1 січня 2007 р., здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу з 25.07.2007 р. встановлено III групу інвалідності, яка настала у зв`язку з травмою та захворюванням, пов`язаним з виконанням військової служби при виконанні інтернаціонального обов`язку. Твердження відповідача про те, що позивач не підпадає під дію ст. 16 вищезазначеного Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 499 не приймається судом до уваги, з огляду на те, що єдиною підставою для встановлення інвалідності позивачу було безпосередньо захворювання, пов`язане з проходженням військової служби, при цьому інвалідність позивача настала вже в 2007 році про, що свідчить довідка МСЕК та посвідчення серії НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 2 вищевказаного Порядку одноразова грошова допомога виплачується, зокрема, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі настання інвалідності в період проходження військової служби та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення з такої служби чи після закінчення зазначеного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період її проходження, - у розмірі: 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 42-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 36-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи, а у разі настання інвалідності внаслідок виконання обов`язків військової служби - у розмірі: 60-місячного грошового забезпечення - інвалідам I групи; 54-місячного грошового забезпечення - інвалідам II групи; 48-місячного грошового забезпечення - інвалідам III групи. При цьому, для військовослужбовців, звільнених із служби грошове забезпечення визначається на день звільнення виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, а у разі поранення (контузії, травми або каліцтва) без встановлення групи інвалідності чи у разі інвалідності, що сталися включно до 31 грудня 2007 р., - виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення відповідно до Указів Президента України від 10 квітня 1996 р. N 925 та від 23 лютого 2002 р. N 173 і постанови Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. N 829.

Згідно з п. 9 зазначеного Порядку фінансування витрат, пов`язаних з виплатою одноразової грошової допомоги, здійснюється відповідно до статті 23 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", тобто за рахунок коштів, що передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік для Міністерства оборони України, розвідувальних органів України та інших центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування та правоохоронні органи, інших джерел, передбачених законом.

У частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень не довів правомірності його рішення, яке полягає у відмові виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 48-місячного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Зобов`язати Київський міський військовий комісаріат та Міністерство оборони України нарахувати та забезпечити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 48 місячного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України від 28.05.2008р. №499«Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі 10.07.2009 року.

Головуючий суддяА.С. Мазур

СуддіІ.А. Качур

А.Г. Степанюк