Рішення

від 19.02.2021 по справі 366/2952/20

ІВАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 366/2952/20

Провадження № 2/366/180/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року Іванківський районний суд Київської області у складі : головуючої - судді Слободян Н.П., з участю секретаря судового засідання Мартовицької Н.Є., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Іванків Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Іванківської селищної ради про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Позивачі звернулися в суд із зазначеним позовом до відповідача , Шпилівської сільської ради , посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їх мати, ОСОБА_3 , яка проживала у с. Зимовище Іванківського району Київської області. За життя вона склала заповіт на їх користь. Заповіт посвідчено Шпилівською сільською радою Іванківського району Київської області, 14.05.1993, за реєстром № 15. Після її смерті постало питання про оформлення спадщини. На день її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з житлового будинку з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельної ділянки розміром 0,25 га, розташованої там же.

Після її смерті позивачі прийняли спадщину, подавши заяви до приватного нотаріуса Іванківського районного нотаріального округу Київської області Білана Є.Г. (спадкова справа № 108/2020).

27.11.2020 позивачам нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за заповітом на жилий будинок через відсутність правовстановлюючих документів на спадковий будинок.

Позивачі просять визнати їх право власності на спадкове майно у вигляді жилого будинку з господарськими будівлями в рівних частках. Судові витрати згодні нести самі.

Рух справи

27.11.2020 до суду надійшла позовна заява.

30.11.2020 відкрите провадження. Підготовче судове засідання призначене на 22.12.2020, проте, через перебування головуючого судді на лікарняному, відкладене на 27.01.2021.

21.12.2020 до суду звернулась Іванківський селищний голова із заявою про заміну сільських рад на селищну раду, як належного відповідача, в усіх справах, де сільські ради є відповідачами, у зв`язку з реорганізацією та їх приєднанням до Іванківської селищної ради.

Ухвалою від 27.01.2021 зазначене клопотання задоволене, судове засідання відкладено на 01.02.2020, а потім на 19.02.2021.

Позиції сторін

У підготовче судове засідання позивачі не з*явилися. Про день і час слухання справи повідомлені вчасно, належним чином. У позові просили розгляд справи провести без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник відповідача, Іванківської селищної ради, у підготовче судове засідання не з*явився. Про день і час слухання справи повідомлено вчасно, належним чином. Направили до суду лист, у якому просять справу розглядати без участі представника селищної ради, проти задоволення позовних вимог заперечень не мають. Суд розцінює цей лист, які відзив на позов, яким позовні вимоги визнаються.

Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч. 4 ст. 248 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Фактичні обставини, встановлені судом та застосовані норми права

Суд, вивчивши докази, враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 15.05.2018 року.

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконкому Шпилівської сільської ради 14.05.1993 року, згідно з яким все своє майно вона заповіла своїм дітям: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Спадщину після її смерті позивачі прийняли, подавши нотаріусу відповідні заяви 18.09.2020. Заведена спадкова справа № 108/2020.

На день смерті ОСОБА_3 належав жилий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 , що підтверджується записом у погосподарській книзі № 1 Шпилівської сільської ради та засвідчено у довідці № 981 від 04.10.2019 року (особовий рахунок НОМЕР_2 , і був збудований нею, за даними Технічного паспорта у 1945 році, а господарські будівлі та споруди протягом 1965-1990 років.

На земельну ділянку площею 0,25 га ( кадастровий номер 3222086804:01:002:0011), з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована АДРЕСА_1 , позивачі 27.11.2020 отримали свідоцтва про право на спадщину за заповіт ( у рівних частках кожна).

Однак, правовстановлюючих документів на будинок ОСОБА_3 за життя не оформила.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов"язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно із ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. З ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте, нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов`язку у виді втрати права на спадщину.

Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296-1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).

Позивачі є спадкоємцями за заповітом, згідно із ст. 1235 ЦК України, які прийняли спадщину та претендують на спадкове майно.

Проте, через відсутність правовстановлюючих документів на будинок, постановою нотаріуса № 178/02-31 від 28.11.2020 позивачам відмовлено у вчиненні нотаріальної дії: видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з господарськими будівлями, у зв`язку з чим вони не можуть оформити свої спадкові права на зазначене майно, хоча воно входить до складу спадщини. На даний час ніхто, крім них, на це майно не претендує.

Відповідно до положень чинного на той час ЦК УРСР 1963 року, Вказівок по порядку ведення по господарського обліку в сільських радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 13.04.1979 року № 11/5, Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції УРСР 31.10.1975 року за № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки сільської ради, в т.ч. і виписки із погосподарських книг.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, тобто до 03 серпня 2004 року, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, яке не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, яка затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, передбачала обов`язкову реєстрацію будинків у містах і селищах міського типу. У період чинності цієї інструкції до 13 грудня 1995 року державна реєстрація нерухомого майна не проводилася у сільській місцевості.

Також слід зазначити, що виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України в редакції від 16.01.2003 року, тобто до 01.01.2004 року.

Таким чином, спадкодавець ОСОБА_3 після реєстрації житлового будинку в погосподарській книзі Шпилівської сільської ради набула право власності на зазначений будинок, що підтверджується довідкою сільської ради ( особовий рахунок № НОМЕР_2 у по господарській книзі № 1): за даними технічного паспорта на житловий будинок по АДРЕСА_1 , який 03.03.2020 виготовлено на ім`я позивачів, був збудований у 1945 році, а господарські будівлі та споруди - протягом 1965-1990 років.

Оскільки позивачі, які є спадкоємцями після її смерті, не можуть в нотаріальному порядку отримати свідоцтва про право на спадкове майно у зв`язку з тим, що спадкодавець за життя не отримала правовстановлюючого документу за спадковий житловий будинок, тому, для захисту прав позивачів, позов необхідно задовольнити.

Будь яких перешкод для визнання за позивачками права власності на спадковий будинок, що залишилася після смерті ОСОБА_3 , під час судового розгляду не встановлено.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю .

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 263 - 265 ЦПК України, на підставі ст.ст.328, 381,386, 1217,1220,1222,1223,1235,1269 ЦК України , суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити.

Визнати право власності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) на спадкове майно їх матері, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках кожній, а саме:

житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , розміром жилої площі 36,9 м.кв., загальною площею 93,0 м.кв. в плані позначений літерою А та надвірні будівлі (господарчий блок Б , погріб підБ , сарай В , вбиральня Г , гараж Д , огорода № 1-2, свердловина -І, колодязь - ІІ, вимощення - ІІІ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення (19 .02.2021).

Суддя Н.П. Слободян