Рішення

від 27.01.2021 по справі 910/10459/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.01.2021Справа № 910/10459/20

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н. І. , за участі секретаря судового засідання Гарашко Т.В., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

За позовом Державного підприємства Гарантований покупець (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43068454)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 (вул. Червонопільська, буд 11/13, кв. 8, м. Київ, 04123, код ЄДРПОУ 41906639)

про визнання договору недійсним,

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство Гарантований покупець (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 (далі - відповідач) про визнання недійсним з моменту укладення договору від 20.11.2019 №1009/01, укладеного між Державним підприємством Гарантований покупець та Товариством з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що в момент укладення договору відповідачем не були додержані вимоги п.2.2. Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженим Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, п. 4 ст.71 Закону України Про ринок електричної енергії , ч.1 ст. 203 ЦК України, ч.7 ст.179 Господарського кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 підготовче засідання відкладено на 23.09.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2020 підготовче засідання у справі відкладено на 21.10.2020.

Підготовче засідання, призначене на 21.10.2020, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н. І. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2020 підготовче засідання призначено на 18.11.2020.

Підготовче засідання, призначене на 18.11.2020, не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ягічевої Н.І. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2020 підготовче засідання призначено на 23.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/10459/20 до судового розгляду по суті на 27.01.2021.

Представник позивача у судовому засіданні 27.01.2021 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

В свою чергу, відповідач взагалі в судові засідання не з`являвся, хоча про розгляд справи повідомлявся належним чином.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала про відкриття провадження у справі та ухвали про повідомлення про дату, час та місце судових засідань були направлені судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Червонопільська, буд 11/13, кв. 8, м. Київ, 04123, однак повернуті на адресу суду.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Сам лише факт неотримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надіслав ухвалу про повідомлення про розгляд справи за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи. При цьому, судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

За змістом ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою суду про відкриття провадження у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений законом строк, не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Приписами ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

За таких обставин, враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд даної справи, і не повідомили суд про причини своєї неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за їх відсутності.

Разом з цим суд зазначає, що у відповідності до вимог Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Втім, відповідач у визначений строк не подав ні відзиву на позовну заяву, ні клопотання про продовження строку на його подання.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду ані відзив на позов, ані клопотання про продовження строку на його подання, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.01.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 звернулось до Державного підприємства Гарантований покупець із заявою про укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом.

У переліку додатків до вказаної заяви у п. 4 зазначено, що до заяви додаються завірені відповідно до законодавства копії документів, що засвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або суперфіцію для будівництва об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

20.11.2019 між Державним підприємством Гарантований покупець (далі - гарантований покупець; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 (далі - виробник за зеленим тарифом; відповідач) укладено договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом №1009/01 (далі - договір).

Згідно з п. 1.1. договору виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену виробником за зеленим тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженого Постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641.

Пунктом 2.1. договору визначено, що сторони визнають свої зобов`язання згідно з Законом України Про ринок електричної енергії , Порядком, Правилами ринку, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року №307, та керуються їх положеннями та положеннями законодавства України при виконанні цього договору.

Відповідно до п. 2.3. договору виробник за зеленим тарифом зобов`язується продавати, а гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію виробника в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць виробника за встановленим йому зеленим тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.

Проте, як вказує позивач, вказаний договір підлягає визнанню судом недійсним з огляду на те, що станом на дату його укладення право оренди земельної ділянки не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а отже відповідачем не були додержані вимоги п.2.2. порядку купівлі електричної енергії за зеленим тарифом, затвердженим Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 № 641, п. 4 ст.71 Закону України Про ринок електричної енергії , ч.1 ст.203 ЦК України, ч.7 ст.179 ГК України.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних правових наслідків встановлені ст. 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Закону України Про ринок електричної енергії ринок електричної енергії функціонує на конкурентних засадах, крім діяльності суб`єктів природних монополій, з обмеженнями, встановленими цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Закону України Про ринок електричної енергії електрична енергія, вироблена на об`єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (а з використанням гідроенергії - вироблена лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), може бути продана її виробниками за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку та на балансуючому ринку за цінами, що склалися на відповідних ринках, або за "зеленим" тарифом, аукціонною ціною, встановленими (визначеними) відповідно до Закону України "Про альтернативні джерела енергії".

Частиною 4 ст. 71 Закону України Про ринок електричної енергії встановлено, що за бажанням суб`єкта господарювання, який має намір продавати за "зеленим" тарифом електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), гарантований покупець зобов`язаний укласти договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом у будь-який час до початку будівництва та/або введення в експлуатацію відповідного об`єкта електроенергетики або черги будівництва електричної станції (пускового комплексу) для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і встановлення "зеленого" тарифу Регулятором. Договір укладається між гарантованим покупцем і суб`єктом господарювання незалежно від наявності інших договорів купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом, укладених щодо інших об`єктів електроенергетики такого суб`єкта господарювання.

Зазначений суб`єкт господарювання подає гарантованому покупцю заяву довільної форми, до якої додаються:

1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію для будівництва об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), у тому числі відповідної черги будівництва електричної станції (пускового комплексу);

2) копія зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями);

3) копія укладеного договору про приєднання об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) до електричних мереж.

Підставою для відмови в укладенні договору купівлі-продажу електричної енергії може бути неподання документів, передбачених цією частиною, або надання суб`єктом господарювання недостовірної інформації у поданих документах.

Крім того, відповідно до п. 2.2. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 641 від 26.04.2019, якщо кандидат у виробники за зеленим тарифом не є учасником ринку та/або йому не встановлений зелений тариф, він для укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом надає гарантованому покупцю документи, визначені в підпунктах 1 - 3 цього пункту, та додатково завірені відповідно до законодавства:

1) копії документів, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою або об`єктом архітектури, або частиною об`єкта архітектури (дахом), або договору суперфіцію для будівництва об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), у тому числі відповідної черги будівництва електричної станції (пускового комплексу);

2) копію зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт або дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) або зареєстрованого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, або дозволу на виконання будівельних робіт, виданих відповідно до вимог Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466;

3) копію укладеного договору про приєднання об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) до електричних мереж;

4) інформацію щодо об`єктів відновлювальної електроенергетики, які будуть побудовані та/або введені в експлуатацію, із зазначенням дати введення в експлуатацію, місцезнаходження об`єкта електроенергетики, виду джерела енергії та потужності.

Відповідно до ч. 6 ст. 65 Закону порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії за зеленим тарифом та за аукціонною ціною, правила функціонування балансуючої групи Гарантованого покупця визначається порядком купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, що затверджуються Регулятором.

Порядок купівлі електричної енергії за зеленим тарифом затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2.2 Порядку, чинного на момент укладення Договору, для укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за зеленим тарифом надає Гарантованому покупцю заяву із доданими до неї згідно з переліком документами. Зазначене положення п.2.2 Порядку кореспондує з ч. 4 ст.71 Закону.

Зокрема, для укладення договору кандидатом у виробники за зеленим тарифом відповідно до ч. 4 ст.71 Закону та п. 2.2. Порядку до заяви має бути додано: копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або копія договору суперфіцію для будівництва об`єкта електроенергетики для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро, міні- та малими гідроелектростанціями), у тому числі відповідної черги будівництва електричної станції (пускового комплексу).

Так, на виконання зазначених приписів разом із заявою на укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом відповідачем надано гарантованому покупцю копію договору оренди земельної ділянки від 11.01.2019 № 01/57-19-ДО та копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (Номер витягу НВ-2306530862019 від 07.11.2019).

Згідно з п. 1 вказаного договору оренди у строкове платне користування надається ділянка з кадастровим номером 2323081200:02:065:0007 (далі - земельна ділянка). Загальна площа ділянки 68,0000 га (п.2 договору).

Згідно із витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 02.03.2020 №202608488 право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 земельної ділянки з кадастровим номером 2323081200:02:065:0007, площею 68 га зареєстровано 02.03.2020.

Таким чином, станом на дату укладення договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом №1009/01, право оренди не було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Також, 24.02.2020 Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України повідомило позивача листом за вих. №8/2/3-679 щодо можливих фактів надання недостовірної інформації ДП Гарантований покупець .

Зокрема, в цьому листі зазначено, що інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно свідчить про відсутність у ТОВ Солар Скіфія 3 (Код ЄДРПОУ 41906639) права власності чи користування земельними ділянками або договорів суперфіцію для будівництва об`єктів альтернативної енергетики. На підтвердження додано Інформацію з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої вбачається відсутність зареєстрованого у ТОВ Солар Скіфія 3 (Код ЄДРПОУ 41906639) права власності або користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2323081200:02:065:0007.

Отже, оскільки у відповідача відсутня державна реєстрація права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 2323081200:02:065:0007, відповідно Товариство з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 не набуло прав орендаря цією земельною ділянкою, відтак останній не виконав вимог, визначених ч. 4 ст. 71 Закону України Про ринок електричної енергії та п. 2.2. Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, затвердженим постановою НКРЕКП № 641, що є підставою для визнання договору №1009/01 від 20.11.2019 недійсним.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Державного підприємства Гарантований покупець до Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 про визнання недійсним договору №1009/01 від 20.11.2019 обґрунтованими та, відповідно, такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства Гарантований покупець до Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 про визнання договору недійсним задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним з моменту укладення Договір від 20.11.2019 №1009/01, укладений між Державним підприємством Гарантований покупець та Товариством з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 .

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Солар Скіфія 3 (вул. Червонопільська, буд. 11/13, кв. 8, м. Київ, 04123, код ЄДРПОУ 41906639) на користь Державного підприємства Гарантований покупець (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43068545) судовий збір у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2021

Суддя Н.І. Ягічева