Рішення

від 15.02.2021 по справі 917/1851/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2021 р. Справа № 917/1851/20

Суддя господарського суду Полтавської області Білоусов С. М., розглянувши матеріали

за позовною заявою Приватного підприємства "АГРОМАШ", вул. Шевченка16, с. Вакулиха, Карлівський р-н., Полтавська обл.,39521, код ЄДРПОУ 30346301

до Приватного підприємства "Селеон", вул. В.Чорновола, 2, кв. 34, м. Полтава, 36003, код ЄДРПОУ 32461297

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "АГРОМАШ" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 20.11.2020 року за № 227 (вх. № 2028/20 від 23.11.2020 року) до Приватного підприємства "Селеон" про стягнення 290 394,48 грн. авансового платежу за договором підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року та штрафних санкцій в розмірі 109 469,20 грн., що включають: 14 519,72 грн. - 5% штраф, 43 559,17 грн. - 15% штраф, 2 023,24 грн. - 3% річних, 49 367,06 грн. - неустойка.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.11.2020 року даний позов був переданий на розгляд судді Білоусову С.М.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 27.11.2020 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Приватного підприємства "АГРОМАШ" до відповідача - Приватного підприємства "Селеон" про стягнення грошових коштів. Визначено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

11.01.2021 року від відповідача надійшло клопотання (вх. № 114) про продовження строку для надання відзиву на позовну заяву.

Клопотання відповідача не суперечить нормам чинного законодавства, обгрунтоване та підлягає задоволенню судом.

Від відповідача 12.01.2021 року надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 207), у якому він просить суд відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Позивач надав суду відповідь на відзив № 6 від 21.01.2021 року (вх. № 692 від 21.01.2021 року), у якій заперечує проти доводів викладених у відзиві та вважає, що відповідач намагається уникнути відповідальності.

29.01.2021 року відповідач направив до суду заперечення на відповідь на відзив (вх. № 1103), в яких зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що оплата на користь відповідача грошових коштів у розмірі 290 394,48 грн. має зв`язок із Договором підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 р. та спрямована на його виконання.

Рішення приймається з врахуванням вимог ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши всі наявні у справі матеріали, суд встановив:

27.04.2020 року між Приватним підприємством "АГРОМАШ" (позивач, замовник) та Приватним підприємством "СЕЛЕОН" (відповідач, підрядник) було укладено договір підряду № 13/04/20 (договір).

Відповідно до умов п. 1.1 договору підрядник зобов`язується на свій ризик та за завданням замовника якісно виконати визначені у п. 2.1 види робіт протягом встановленого договором строку й передати в повному обсязі результат таких робіт замовнику за актом прийому-здачі робіт, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити визначені роботи в обсягах та за ціною (вартістю), що наводяться в (Додаток № 1, Додаток № 2) до цього Договору, які підписуються та скріплюються печатками обох сторін та є невід`ємною частиною цього договору.

Як вказує позивач у своїй позовній заяві, згідно виставленого відповідачем рахунку-фактура № СФ-048 від 02.04.2020 року, 03.04.2020 року позивачем було здійснено оплату авансового платежу в розмірі 290 394,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 660 від 03.04.2020 року (а.с. 37).

Згідно п.п. 2.1, п.п. 2.1.1 договору підрядник зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту перерахування авансового платежу на поточний рахунок підрядника здійснити: "остеклення із теплого алюмінію "Balkan" (Греція) відповідно до додатку № 1 (кошторис № 1) та згідно додатку № 2 (проектна пропозиція № 1).

Термін доставки матеріалів, виробів до об`єкту(ів) Замовника складає 6-8 (шість вісім) тижнів, монтаж виробів на об`єкті Замовника та проїзд робітників Підрядника до об`єкту(ів) виконання робіт становить 2 (два тижні), з моменту отримання матеріалів, виробів та після оплати Замовником авансового внеску згідно п. 4.3. даного Договору.

З позовної заяви вбачається, що оплату авансового платежу замовником здійснено 03.04.2020 року (п`ятниця) з даної дати 8 (вісім) тижнів - останнім днем доставки є 30 травня 2020 року (субота), монтаж повинен був проведений протягом 2 тижнів, відтак, 30.05.2020 року + 2 тижні, останнім днем виконання робіт є 13 червня 2020 року (субота).

Однак, позивач зазначає, що в супереч умов договору підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року відповідачем не були поставлені вироби із теплого алюмінію Balkan (Греція) відповідно до Додатку № 1 та не виконані роботи на об`єкті замовника, а тому він несе фінансові збитки пов`язані з будівництвом об`єкту, зокрема простій будівельної техніки, оплата робіт робітників та оплата неустойки перед іншими постачальниками будівельного матеріалу.

26.08.2020 року позивачем було направлено відповідачу повідомлення № 175 про одностороннє розірвання Договору підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року на підставі п. 12.5. зазначеного договору, так як, підрядником не виконанні взяті на себе зобов`язання чим порушено права замовника.

27.08.2020 року було отримано відповідь від відповідача, згідно якої останній зобов`язується прибути на об`єкт будівництва замовника 28 серпня 2020 року для встановлення продукції, однак в супереч власному повідомленню представники підрядника так і не прибули до замовника і не виконали зобов`язання.

31.08.2020 року замовником було направлено повідомлення № 177 про необхідність поставки продукції та її подальше встановлення на об`єкт замовника з обов`язковим документальним підтвердженням походження та сертифікатами відповідності продукції.

01.09.2020 року відповідач повідомленням № 01/09 інформує, що на виконання повідомлення № 177 від 31.08.2020 року працівники відповідача будуть присутні на об`єкті 03 вересня 2020 для проведення відповідних робіт.

Відповідач листом № 03/09 від 01.09.2020 року повідомляє позивачу, що станом на день направлення даного листа конструкції, які виготовлені з замовленого профілю для виконання умов укладеного між сторонами Договору підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року знаходяться у виробничо-складських приміщенням за адресою пров. Перспективний 8 у місті Полтава.

05 вересня 2020 року позивачем було направлено відповідачу претензію про повернення авансового платежу та сплати штрафних санкцій (за вихідним № 191), яка згідно листа № 11/9 від 11 вересня 2020 року необгрунтовано залишена без задоволення.

Отже, позивач у позовній заяві констатує той факт, що станом на день подання даного позову відповідач, отримавши кошти обумовлені договором підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року, не здійснив доставку конструкції для остеклення із теплого алюмінію Balkan (Греція) на об`єкт замовника та не виконав монтаж зазначених виробів, чим порушив умови договору та права позивача.

Враховуючи вищевикладене, вважаючи свої права порушеними позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з вимогою про стягнення 290 394,48 грн. авансового платежу за договором підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року та штрафних санкцій в розмірі 109 469,20 грн., що включають: 14 519,72 грн. - 5% штраф, 43 559,17 грн. - 15% штраф, 2 023,24 грн. - 3% річних, 49 367,06 грн. - неустойка.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Укладений між сторонами Договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків, та за своєю правовою природою є договором підряду (виконання робіт), а тому підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з частинами 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Частиною 1 статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Як вбачається з матеріалів справи сторони уклали договір підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року.

03.04.2020 року позивач здійснив оплату в розмірі 290 394,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 660 від 03.04.2020 року, в призначенні платежу зазначено "оплата за матеріали згідно рахунку № СФ-048 від 02.04.2020 року".

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що переказ коштів позивачем у розмірі 290 394,48 грн. на користь відповідача був здійснений з метою виконання умов усного договору купівлі-продажу остеклення із теплого алюмінію Balkan (Греція), договір письмово не укладався, оскільки мав побутовий характер, а тому не має жодного відношення до договору підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року.

Суд констатує той факт, що позивач у своїй позовній заяві посилається на те, що оплата 03.04.2020 року на суму 290 394,48 грн. є авансовим платежем по договору підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року.

Крім того, позивач посилається на п. 2.1 договору, який передбачає, що підрядник зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту перерахування авансового платежу на поточний рахунок підрядника здійснити: "остеклення із теплого алюмінію "Balkan" (Греція) відповідно до додатку № 1 (кошторис № 1) та згідно додатку № 2 (проектна пропозиція № 1).

Проте п. 2.2. договору сторони погодили, що підрядник розпочинає виконання робіт за договором на наступний робочий день після сплати замовником авансового платежу у відповідності до п. 4.3 договору та при отриманні належного йому підписаного екземпляру договору з усіма додатками.

Аналізуючи дані пункти договору підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року, суд спростовує даний довід позивача щодо внесення коштів за рахунком - фактурою від 02.04.2020 року в якості авансового платежу по договору підряду. Оскільки в іншому випадку відповідач мав би приступити до виконання умов договору ще до моменту його підписання.

Крім того, з наявних у матеріалах справи документів взагалі відсутній додаток № 2 (проектна пропозиція № 1) до договору.

До того ж, судом вказується, що у даному випадку обов`язок доказування наявності у відповідача заборгованості у заявленому до стягнення розмірі покладається саме на позивача.

Разом з тим, позивач належними та допустимими доказами не довів суду факт оплати рахунку-фактури № СФ-048 від 02.04.2020 року згідно договору підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року.

А тому, враховуючи вищезазначене, суд вважає, що позивачем не доведено відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ГПК України власне ствердження про наявність заборгованості саме за договором підряду № 13/04/20 від 27.04.2020 року.

Відтак вимоги щодо застосування штрафних санкцій, нарахованих позивачем відносно відповідача, судом відхиляються.

Згідно із п. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення заявленої суми з відповідача, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Враховуючи відмову позивачу в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У позові відмовити повністю.

2. Копії рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 05.02.2021 року.

Суддя Білоусов С. М.