Рішення

від 18.02.2021 по справі 922/4081/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4081/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медіа" (01021, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 13, офіс 23; код ЄДРПОУ: 40966477) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс" (61204, м. Харків, проспект Людвига Свободи, буд. 43; код ЄДРПОУ: 41137856) про стягнення заборгованості без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

18.12.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Альба Медіа" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс", в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс" заборгованість за надані послуги у розмірі 5 105,28 грн., а також судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про надання рекламно-інформаційних послуг в частині своєчасної та повної оплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.12.2020 прийнято позовну заяву (вх.№4081/20 від 18.12.2020) Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс" до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/4081/20. Визначено, що розгляд справи №922/4081/20 здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідачу встановлено строк 15 днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов (ст.251 ГПК України) та строк 5 днів на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив з дня його отримання, оформлених відповідно до ст.167 ГПК України. Позивачу встановлено строк 5 днів на подання до суду відповіді на відзив з дня його отримання (ст. 251 ГПК України). Роз`яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву та/або клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами після спливу строку встановленого для подання відповідачем клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження та в межах строків встановлених статтею 248 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс" своїм правом, наданим відповідно до ст.251 ГПК України, не скористалось, відзив на позов не надало.

Так, ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 22.12.2020 було направлено на адресу відповідача - 61204, м. Харків, проспект Людвига Свободи, буд. 43, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Проте, відповідна кореспонденція повернулась до суду без доказів вручення з відміткою пошти "адресат відсутній".

Суд зазначає, що згідно із ч.1 ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» , якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного держаного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Разом з тим, секретарем судового засідання 17.02.2021 сформовано телефонограму, з якої вбачається, що вказаний номер телефону, який зазначено позивачем в позовній заяві, як засіб зв`язку з відповідачем, тимчасово відключений.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду даної справи офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua) та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Так, процесуальні документи у цій справі направлялись всім учасникам судового процесу, що підтверджуються штампом канцелярії на зворотній стороні відповідного документу.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також судом надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, станом на 18.02.2021 від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Згідно з ч.4 ст.240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

01.08.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс" (замовник) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медіа" (виконавець) було укладено договір про надання рекламно-інформаційних послуг №АМ.30.08.17-308953 (надалі - Договір) (а.с.8-14 т.1).

Згідно цього Договору виконавець зобов`язується надавати замовнику за його замовленням послуги з виготовлення та/або розміщення рекламно-інформаційних матеріалів (надалі - рекламні матеріали), а замовник зобов`язується приймати належним чином надані послуги та своєчасно їх оплачувати (надалі - послуги).

Відповідно до п.2.2. Договору, замовник зобов`язується, зокрема, оплачувати надані виконавцем послуги в порядку та на умовах, визначених згідно цього Договору, а також приймати надані послуги шляхом підписання акта здавання-приймання наданих послуг в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Ціна та вартість рекламних послуг, що надаються згідно цього договору, визначаються сторонами у додатках до цього договору (п.3.1.Договору).

Замовник зобов`язується оплачувати вартість наданих послуг у строки, в порядку та умовах передбачених у додатку до даного договору, шляхом перерахування коштів на поточний банківський рахунок виконавця (п.3.2.Договору).

Здавання-приймання наданих виконавцем послуг здійснюється шляхом складення та підписання сторонами актів здавання-приймання наданих послуг. Незважаючи на строки (тривалість) надання послуг згідно цього договору, акти здавання-приймання наданих послуг підписуються сторонами помісячно (щодо фактично наданих послуг) та/або по факту надання послуги (послуг) (п.4.1.Договору).

Замовник зобов`язується протягом 3 робочих днів з моменту отримання від виконавця актів здавання-приймання наданих послуг їх підписувати та повертати виконавцю (п.4.2.Договору).

У разі, якщо у замовника є обґрунтовані заперечення щодо виконання виконавцем умов даного договору, він має право не підписувати актів здавання-приймання наданих послуг, а надати виконавцеві документально обґрунтовану претензію протягом 3 робочих днів з моменту отримання актів здавання-приймання наданих послуг (п.4.3.Договору).

Відповідно до п.12.1. Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2018 року.

Згідно акту про надання послуг №АМ210 від 31.08.2017, позивачем були надані послуги по рахунку №АМ219 від 01.08.2017 та договору №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 на загальну суму 916,80 грн. Послуги надані в повному обсязі і належній якості, згідно вимог замовника. Сторони претензій одна до одної не мають. Відповідний акт підписаний та засвідчений печатками сторін без жодних зауважень чи заперечень (а.с.19 т.1).

Згідно акту про надання послуг №АМ248 від 30.09.2017, позивачем були надані послуги по рахунку №АМ267 від 29.09.2017 та договору №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 на загальну суму 1 010,40 грн. Послуги надані в повному обсязі і належній якості, згідно вимог замовника. Сторони претензій одна до одної не мають. Відповідний акт підписаний та засвідчений печатками сторін без жодних зауважень чи заперечень (а.с.18 т.1).

Згідно акту про надання послуг №АМ289 від 27.10.2017, позивачем були надані відповідачу послуги по рахунку №АМ269 від 02.10.2017 та договору №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 на загальну суму 1 152,00 грн. Послуги надані в повному обсязі і належній якості, згідно вимог замовника. Сторони претензій одна до одної не мають. Відповідний акт підписаний та засвідчений печатками сторін без жодних зауважень чи заперечень (а.с.17 т.1).

Згідно акту про надання послуг №АМ342 від 30.11.2017, позивачем були надані відповідачу послуги по рахунку №АМ334 від 13.11.2017 та договору №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 на загальну суму 1 154,40 грн. Послуги надані в повному обсязі і належній якості, згідно вимог замовника. Сторони претензій одна до одної не мають. Відповідний акт підписаний та засвідчений печатками сторін без жодних зауважень чи заперечень (а.с.16 т.1).

Згідно акту про надання послуг №АМ389 від 22.12.2017, позивачем були надані відповідачу послуги по рахунку №АМ399 від 22.12.2017 та договору №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 на загальну суму 871,68 грн. Послуги надані в повному обсязі і належній якості, згідно вимог замовника. Сторони претензій одна до одної не мають. Відповідний акт підписаний та засвідчений печатками сторін без жодних зауважень чи заперечень (а.с.15 т.1).

Загальна вартість наданих послуг за вищезазначеними актами становить 5 105,28 грн.

10.07.2019 позивач звернувся до відповідача з претензією (вих.№АМ.10.07.2019-409561 від 10.07.2019), в якій просив останнього сплатити заборгованість по договору про надання рекламно-інформаційних послуг №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 на загальну суму 5 105,28 грн. Разом з претензією позивач надіслав на адресу відповідача акт звірки за період з 01.08.2017 по 09.07.2019 в двох примірниках (а.с.20-23 т.1).

Проте, як зазначив позивач, відповідач не виконав свої зобов`язання та станом на день подання позовної заяви не перерахував оплату за надані послуги в повному обсязі, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Пунктом 3 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 статті 202 Господарського кодексу України передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов`язку щодо оплати наданих позивачем послуг.

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з приписами ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, на виконання умов договору про надання рекламно-інформаційних послуг №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017, надано послуги відповідачу на загальну суму 5 105,28 грн. Відповідачем дані послуги було прийнято без жодних зауважень та заперечень 31.08.2017, 30.09.2017, 27.10.2017, 30.11.2017 та 22.12.2017.

Проте, в матеріалах справи відсутні, а відповідачем в порушення вимог ст.73, 74 ГПК України не надано доказів, які б свідчили про належне виконання останнім умов договору про надання рекламно-інформаційних послуг №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 згідно актів про надання послуг №АМ210 від 31.08.2017, №АМ248 від 30.09.2017, №АМ289 від 27.10.2017, №АМ342 від 30.11.2017 та №АМ389 від 22.12.2017 на загальну суму 5 105,28 грн.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В частині 1 статті 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги на підставі договору про надання рекламно-інформаційних послуг №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017 у розмірі 5 105,28 грн. станом на час прийняття рішення не погашена, позивачем наявними в матеріалах справи доказами належним чином доведена, а відповідачем не спростована, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 5 105,28 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту статті 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1,2,3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання, в першу чергу, національного законодавства та оцінки національними судами (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010 року).

Питання справедливості розгляду не обов`язково постає у разі відсутності будь-яких інших матеріалів на підтвердження отриманих доказів, слід мати на увазі, що у разі, якщо доказ має дуже вагомий характер і якщо відсутній ризик його недостовірності, необхідність у підтверджувальних доказах відповідно зменшується (рішення Європейського суду з прав людини у справі Яременко проти України, no. 32092/02 від 12.06.2008 року).

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, дослідивши всі обставини, що мають значення для справи, надавши їм відповідну правову оцінку та врахувавши факт неналежного виконання відповідачем умов договору про надання рекламно-інформаційних послуг №АМ.30.08.17-308953 від 01.08.2017, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які містяться в матеріалах справи, а відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати щодо сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 20, 73, 74, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медіа" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс" - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атом-Технікс" (61204, м. Харків, проспект Людвига Свободи, буд. 43; код ЄДРПОУ: 41137856) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альба Медіа" (01021, м. Київ, вул. Печерський узвіз, буд. 13, офіс 23; код ЄДРПОУ: 40966477) заборгованість за надані послуги у розмірі 5 105 (п`ять тисяч сто п`ять) грн. 28 коп., а також судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "18" лютого 2021 р.

Суддя Т.О. Пономаренко