Рішення

від 08.02.2021 по справі 380/7388/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2021 року справа №380/7388/20

зал судових засідань №11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й.-Д.М.,

представники сторін не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 до Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04369558, місцезнаходження: 81152, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Миколаїв, в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо не розгляду заяви про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Миколаївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою від 16.09.2020 суддя прийняв позовну заяву до розгляду й відкрив провадження у справі.

Ухвалою від 02.11.2020 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 22.05.2020 позивач звернулася до Миколаївської сільської ради із клопотанням, в якому на підставі статей 118, 121 Земельного кодексу України просила надати дозвіл на виготовлення проекта землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства. До вказаного клопотання позивач надала графічні матеріали про місце розташування бажаної земельної ділянки з відповідними особистими документами (копія паспорта та картки фізичної особи платника податків). У листі від 01.06.2020 №186 сільський голова повідомив ОСОБА_1 про неможливість надання їй земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з огляду на те, що згідно з рішенням сільської ради №1343 від 06.12.2019 будуть внесені зміни до генерального плану села, де ця площа буде зайнята під об`єкти комерційного призначення. Позивач вважає, що відповідач не прийняв жодного рішення за результатом розгляду її заяви, а надання Миколаївською сільською радою відповіді на заяву ОСОБА_1 у формі листа вважає проявом протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Позивач у судове засідання не з`явилася, належним чином повідомлена про дату, час і місце його проведення. Проте, подала до суду клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, належним чином повідомлений по дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі представника до суду не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 22.05.2020 звернулася до Миколаївської сільської ради із заявою (а.с.17) про надання їй дозволу на розроблення документації із землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки. З посиланням на статті 118, 121 Земельного кодексу України просила надати дозвіл на виготовлення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення орієнтовною площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради. До вказаної заяви додала графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки; з відповідними особистими документами (копія паспорта, довідки про присвоєння РНОКПП).

У відповідь ОСОБА_1 отримала лист №186 від 01.06.2020 за підписом сільського голови Савчака І.В., відповідно до якого є неможливим надання заявниці на зазначеній площі земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства з огляду на те, що згідно з рішенням сільської ради №1343 від 06.12.2019 будуть внесені зміни до генерального плану села, де ця площа буде зайнята під об`єкти комерційного призначення (а.с. 18).

В позовній заяві ОСОБА_1 повідомила, що на її усне звернення відповідач надав копію рішення сільської ради №1343 від 06.12.2019 (а.с. 20), відповідно до якого сільська рада вирішила:

1. Внести зміни до Генерального плану села Гаї Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області шляхом розроблення містобудівної документації «Генеральний план села Гаї Пустомитівського району Львівської області» .

2. Уповноважити Виконавчий комітет ради та сільського голову: - здійснити комплекс заходів з організації процесу розроблення змін до Генерального плану села Гаї; […] - розроблений генеральний план села Гаї надати на розгляд архітектурно-містобудівної ради при департаменті містобудування та архітектури. […] - за результатами позитивних висновків архітектурно-містобудівної ради та громадських слухань подати генеральний план села Гаї на розгляд пленарного засідання сесії Миколаївської сільської ради на затвердження.

Не погоджуючись з бездіяльністю Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області щодо не розгляду заяви про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Законом, який регулює земельні правовідносини, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III (надалі - ЗК України), а також прийняті відповідно до Конституції України та вказаного Кодексу нормативно-правові акти.

Відповідно до пункту б) частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

Згідно з пунктом а) частини третьою статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Відповідно до статті 116 ЗК України громадяни […] набувають права власності […] земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених вказаним Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами […] здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених вказаним Кодексом (пункт в) частини третьої статті 116 ЗК України).

У статті 121 ЗК України передбачено норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Отже, громадянин України вправі на підставі закону отримати безоплатно земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара із земель державної/комунальної власності.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для […] ведення особистого селянського господарства […] у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (абзац перший частини сьомої статті 118 ЗК України).

Згідно з статею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон України №280/97-ВР) система місцевого самоврядування включає: - територіальну громаду; - сільську, селищну, міську раду; - сільського, селищного, міського голову; - виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; - старосту; - районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; - органи самоорганізації населення.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, вказаним та іншими законами.

Згідно з частиною 1 статті 12 Закону України №280/97-ВР сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об`єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.

Відповідно до статті 25 Закону №280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, вказаним та іншими законами до їх відання.

Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України №280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до статті 46 Закону України №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради (частина 12 статті 46).

Згідно зі статею 59 Закону України №280/97-ВР:

- рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених вказаним Законом (частини перша, друга);

- виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради (частина шоста).

За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або в користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Суд встановив, що позивач звернулася до органу місцевого самоврядування (відповідача) із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки з додатками за переліком, що відповідає вимогам частини шостої статті 118 ЗК України.

Нормами статті 26 Закону України №280/97-ВР віднесено вирішення питань регулювання земельних відносин до компетенції сесії сільської, селищної, міської ради шляхом прийняття відповідного рішення. Відповідно до частини сьомої статті 118 ЗК України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а)надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 від 22.05.2020 сільський голова Савчак І.В. скерував лист №186 від 01.06.2020, відповідно до змісту якого повідомлено заявницю про неможливість надання земельної ділянки на зазначеній площі для ведення особистого селянського господарства. До вказаного листа не долучено копії рішення Миколаївської сільської ради про розгляд звернення ОСОБА_1 .

Відповідач завчасно отримав копію ухвали суду про відкриття провадження у цій адміністративній справі, а також позовну заяву ОСОБА_1 з додатками, а отже - ознайомлений з аргументами позивача. У відповідь на доводи позивача відповідач не надав суду належних та достатніх доказів (копії рішення сесії сільської ради про розгляд звернення позивача від 22.05.2020) на спростування тверджень ОСОБА_1 про відсутність рішення сільської ради по суті її звернення. За таких обставин суд дійшов висновку, що Миколаївська сільська рада не прийняла жодного рішення за результатом звернення ОСОБА_1 від 22.05.2020 (про задоволення її клопотання чи про відмову в задоволенні клопотання); натомість вказане звернення позивача розглянув інший суб`єкт системи місцевого самоврядування (сільський голова) та повідомив заявника про свою позицію шляхом надіслання листа №186 від 01.06.2020.

Оцінюючи вказані обставини суд дійшов висновку, що сільський голова розглянув звернення, вирішення якого відповідно до Закону України №280/97-ВР віднесено до компетенції Миколаївської сільської ради (шляхом прийняття рішення сесії сільської ради на її пленарному засіданні).

Суд не надає правової оцінки обставинам, викладеним в листі №186 від 01.06.2020 обставини, оскільки сільський голова не може вирішувати питання щодо надання дозволу на розробку проекта землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки.

З огляду на відсутність рішення Миколаївської сільської ради щодо надання дозволу на розроблення проекта землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність або про відмову в його наданні після спливу встановленого строку розгляду клопотання позивача суд дійшов висновку про те, що відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

При вирішенні вказаного спору суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). В рішенні від 20.10.2011 по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04), що набуло статусу остаточного 20.01.2012, ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування» в контексті мотивації органами місцевого самоврядування своїх рішень. Цей принцип зокрема «…передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси...» .

Оскільки протиправна бездіяльність відповідача полягає у неприйнятті ним жодного з рішень, які передбачені у частині сьомій статті 118 ЗК України, у визначений законом строк, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Миколаївської сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2020 з додатками та прийняти обґрунтоване рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.

З огляду на наведені висновки суду позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 840,80 грн, сплачений згідно з квитанцією від 06.09.2020 №77383.

Керуючись статтями 6, 9, 73-76, 242, 243, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що полягає в неприйнятті рішення за клопотанням ОСОБА_1 від 22.05.2020 про надання дозволу на розроблення проекта землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області.

Зобов`язати Миколаївську сільську раду Пустомитівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04369558, місцезнаходження: 81152, Львівська область, Пустомитівський район, село Миколаїв розглянути клопотання ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 про надання дозволу на розроблення проекта землеустрою для одержання безоплатно у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,9999 га для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області та прийняти відповідне рішення за результатом його розгляду.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Миколаївської сільської ради Пустомитівського району Львівської області код ЄДРПОУ 04369558, місцезнаходження: 81152, Львівська область, Пустомитівський район, село Миколаїв на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 сплачений судовий збір у розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення суду складене 18 лютого 2021 року.

Суддя А.Г. Гулик