Рішення

від 19.02.2021 по справі 440/4716/20

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/4716/20 Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення Гребінківської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

31.08.2020 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, Управління соціального захисту населення Гребінківської РДА, в якій просить суд: визнати протиправною бездіяльності відповідачів щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому, ніж передбачено частиною п`ятою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на порушення його права на одержання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у визначеному законом розмірі.

Ухвалами Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 справу прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників, а також зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у зразковій адміністративній справі № 440/2722/20.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 провадження у справі поновлено.

Відповідачі позов не визнали та у наданих до суду відзивах просили у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи правомірність своїх дій посиланням на обґрунтованість виплати спірної допомоги у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"" від 19.02.2020 № 112 (надалі Постанова КМУ від 19.02.2020 № 112).

Ознайомившись з позицією сторін та дослідивши зібрані у справі письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.

Центром у квітні 2020 року проведено виплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі 3640,00 грн.

Звернення позивача про нарахування і виплату недоплаченої суми разової грошової допомоги до 5 травня у 2020 році, встановленої статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII, в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком залишено відповідачем без задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (надалі - Закон № 3551-XII).

01.01.1999 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"" від 25.12.1998 № 367-ХІV (надалі - Закон № 367-ХІV), яким статтю 13 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам (...) II групи - вісім мінімальних пенсій за віком".

Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 № 79-VIII "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Однак, Конституційний Суд України Рішенням від 27.02.2020 № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам II групи - вісім мінімальних пенсій за віком.

Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові від 19.02.2020 № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи здійснюється у розмірі 3640,00 грн. (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова № 112.

Верховний Суд у рішенні від 29.09.2020 у зразковій адміністративній справі № 440/2722/20, що залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021, дійшов висновку, що виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги особам з інвалідністю внаслідок війни у 2020 році слід застосовувати не Постанову КМУ від 19.02.2020 № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу.

При цьому у згаданому рішенні Верховний Суд визначив, що це рішення суду є зразковим для справ, у яких предметом спору є оскарження дій (бездіяльності) органу, уповноваженого здійснювати виплату разової грошової допомоги до 5 травня (управління соціального захисту населення за місцем проживання особи та/або центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат), щодо нарахування та виплати такої допомоги у 2020 році у розмірі, передбаченому статтею 13 Закону № 3551-XII.

У свою чергу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 зазначила, що згідно із частиною третьою статті 291 КАС України правові висновки в цій зразковій справі мають враховуватися судами при ухваленні рішення в типовій справі, яка відповідає ознакам та обставинам, викладеним у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.09.2020.

Справа за цим позовом є типовою справою, обставини, що виключали б можливість застосування судом висновків Верховного Суду у зразковій справі № 440/2722/20 - відсутні.

За таких обставин, позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що Центр визначений відповідальним органом, який зобов`язаний завершити процедуру проведення розрахунків шляхом нарахування і виплати допомоги, а тому суд, виходячи з положень частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність Центру щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, зобов`язавши нарахувати та виплатити позивачу недоплачену її частину.

Позовні вимоги до Управління задоволенню не підлягають, оскільки зазначене Управління не є належним відповідачем у справі.

Отже, позовні вимоги належить задовольнити частково.

Докази понесення учасниками справи судових витрат відсутні, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 241-246, 263, 291, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області (код ЄДРПОУ 02770127; вул. Ціолковського, 47, м. Полтава, Полтавська область, 36023) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О.Чеснокова