Постанова

від 09.02.2021 по справі 520/14434/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Тітов О.М.

09 лютого 2021 р.Справа № 520/14434/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Крафт до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

27.12.2019 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Крафт (далі - ТОВ Фірма Крафт , підприємство) звернулося до суду з позовом, яким просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) про застосування фінансових санкцій від 04.10.2019 року № 0000663201 у розмірі 250.000,00 грн.

Обґрунтовує позовні вимоги позивач тим, що факти викладені в акті перевірки від 13.09.2019 року № 32/20-40-32-01-08/14084584 та оскаржуваному рішенні не відповідають дійсності. Так, о 11 год. 56 хв. 13.09.2019 року за адресою провадження господарської діяльності підприємства по вул. Таборовій, 1-А в місті Харкові двоє відвідувачів придбали 10 літрів пального. Після проведення розрахункової операції, покупцям був наданий чек. Одразу після цього відвідувачі представилися співробітниками державної податкової та повідомили, що вони прибули проводити перевірку на заправній станції. Співробітник підприємства на вимогу відвідувачів зателефонував директору ТОВ Фірма Крафт та повідомив про необхідність приїхати. Об 12 год. 01 хв., після дзвінка за місцем здійснення підприємством господарської діяльності прибув директор. Відвідувачі повторно зазначили про те, що вони працівники податкової і мають намір здійснити перевірку дозвільних документів на підставі яких проводиться діяльність. З метою недопущення порушення прав підприємства, директор забажав запросити адвоката підприємства, в якості представника на час проведення перевірки. У відповідь на вказане, співробітники повідомили, що у них заплановано проведення ще однієї перевірки і після цього повернуться на заправну станцію підприємства - за цей час має встигнути приїхати адвокат та мають будуть підготовлені документи. Окрім іншого, співробітники контролюючого органу надали свої мобільні номери та записали номер директора, для повідомлення один одного про приїзд адвоката та готовність для проведення перевірки. Після цієї розмови о 12 год. 32 хв. співробітники покинули територію заправної станції. З моменту свого від`їзду і по дату отримання акту, на заправну станцію не поверталися, перевірки не проводили, жодних актів не складали та директору та іншим співробітникам підприємства підписувати не пропонували.

Також позивач наголошував, що акт перевірки було складено без проведення перевірки, без відома суб`єкта, діяльність якого перевіряється та його представників, жодної відмови від підписання акту або отримання наказу про проведення перевірки, ознайомлення з направленнями та посвідченнями службових осіб, директор не надавав. З огляду на те, що фактично перевірка не проводилася, директору підприємства, чи будь-яким іншим повноваженим особам, не було вручено наказ від 10.09.2019 року № 486, на який є посилання в акті перевірки як на підставу для проведення перевірки, не надано направлень від 10.09.2019 року № 35 та № 36, про які також зазначено в акті, як і не надано жодних службових посвідчень співробітників контролюючого органу в порушення п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України (далі - ПК України). З огляду на викладене, сам факт фіксування в акті перевірки про відмову від ознайомлення та підписання останнього свідчить про фіктивність вказаного акта перевірки.

Додатково позивач звертає увагу на те, що в акті перевірки та додатках до нього був наявний оригінал касового чеку, за результатами якого робиться висновок про вчинення порушення, однак, якщо підстава проведення фактичної перевірки визначена п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України, посилання на які є в акту перевірки, то такі дії є незаконними.

Окремо позивач зазначив, що зміст відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 22.10.2019 року вих. № 3020/ФОП/20-40-32-01-17 в частині, що на розгляд заперечень на висновки акта перевірки, директор чи уповноважений представник підприємства не з`явився, не відповідає дійсності.

Таким чином, позивач не згоден насамперед з фактом проведення фактичної перевірки (проведення з грубим порушенням діючого законодавства) і як наслідок із висновками, викладеними в акті перевірки, винесення на його підставі рішення про застосування фінансових санкцій від 04.10.2019 року № 0000663201.

У відзиві на адміністративний позов відповідач зазначив, що проведеною фактично перевіркою зафіксовано порушення позивачем вимог ч. 20 ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального (далі - Закон № 481/95-ВР) (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) в частині здійснення роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії.

Відповідач вказує, що до початку перевірки, директору ТОВ Фірма Крафт Ткаченку Є.А. були пред`явлені для ознайомлення направлення на проведення фактичної перевірки, службові посвідчення посадових осіб контролюючого органу, надано для отримання копію наказу ГУ ДПС у Харківській області від 10.09.2019 року № 486 та під час її проведення керівнику підприємства було доведено, що фактична перевірка проводиться у зв`язку із наявною інформацією про здійснення ТОВ Фірмою Крафт 01.07.2019 року та 02.07.2019 року роздрібної торгівлі пальним за відсутності ліцензії та запропоновано надати з даного питання відповідні пояснення. Після ознайомлення з вказаними документами, директор підприємства фактично відмовився від підписання та отримання будь-яких документів щодо перевірки, про що відповідно до положень ст. ст. 81, 86 ПК України було складено відповідні акти.

Стосовно розгляду заперечень директора підприємства на висновки акту фактичної перевірки відповідач зазначив, що зазначений розгляд було призначено на 01.10.2019 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ГУ ДПС у Харківській області, про що було повідомлено керівника ТОВ Фірма Крафт , однак у призначений час ані керівник, ані уповноважений представник підприємства не з`явився.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 року адміністративний позов ТОВ Фірма Крафт задоволено.

Судом проведений розподіл судових витрат - стягнуто на користь ТОВ Фірма Крафт за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору у розмірі 3.750,00 грн.

Судове рішення вмотивоване тим, що висновки акта перевірки не відповідають принципам законності та достовірності даних, оскільки акт фактичної перевірки та акт відмови від підписання був складений податковим органом не на місці провадження господарської діяльності позивача та за відсутності платника податків його посадових (службових) осіб або його уповноваженого представника. Контролюючим органом порушено порядок проведення податкової перевірки, а саме фактично відповідачем не проводилась фактична перевірка у розумінні до вимог пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України , а акт перевірки є недопустимим доказом, оскільки складений з порушення порядку встановленого Податковим кодексом України.

Не погоджуючись із судовим рішенням, контролюючим органом апеляційну скаргу, в якій вважає його безпідставним, просить скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Аргументи, наведені позивачем в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеним у позовній заяві. Окрім того відповідач зазначив, що

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції - без змін.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі колегія суддів, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що наказом ГУ ДПС у Харківській області від 10.09.2019 року № 486 на підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 (здійснення функцій, визначених законодавством у сфері обігу пального), п.п. 19 1 .1.14, 19 1 .1.16, 19 1 .1.17 п. 19 1 .1 ст. 19 1 ПК України, ч.1 ст.16 Закону № 481/95-ВР було призначено проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма Крафт за місцем фактичного провадження діяльності у господарському об`єкті, який розташований за адресою: вул. Таборова, буд. 1-а, АЗС, м. Харків, з 12.09.2019 року тривалістю не більше 10 діб (а.с.19).

На підставі п.п. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України та наказу № 486 від 10.09.2019 року відповідачем були винесені направлення на перевірку від 10.09.2019 року № 35 та № 36 на проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма Крафт з метою здійснення контролю за дотриманням вимог Закону № 481/95-ВР у сфері обігу пального, зняття залишків, відбору проб і зразків (а.с.17-18).

Результати перевірки оформлені Актом (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів від 13.09.2019 року № 32/20-40-32-01-0814084584 (а.с.8-9).

Перевіркою встановлено реалізацію 10 літрів пального (газу) вартістю 116 грн та встановлено, що ТОВ Фірма Крафт в період 01.07.2019 року по 15.07.2019 року включно здійснювало роздрібну торгівлю пальним в асортименті за відсутності ліцензії, чим порушило вимоги ч. 20 ст. 15 Закону № 481/95-ВР.

На підставі вищевказаного акту перевірки рішенням ГУДПС у Харківській області від 04.10.2019 року № 0000663201 до ТОВ Фірма Крафт застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 250.000,00 грн за роздрібну торгівлю пальним без наявності відповідної ліцензії (а.с.6).

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Колегією суддів встановлено, що відповідно до наказу від 10.09.2019 року № 486 контролюючим органом призначено фактичну перевірку ТОВ Фірма Крафт , за адресою: вул. Таборова, буд. 1-а, АЗС, м. Харків.

Відповідно до п. 80.1 ст. 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

При цьому, п. 80.5 ст. 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Згідно п. 81.1 ст. 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадсилання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

Згідно пояснень представника позивача, співробітниками контролюючого органу не було дотримано вимог Податкового кодексу України в частині пред`явлення уповноваженій особі платника податків документів, які надають право на проведення перевірки.

Також представник позивача зазначив, що директор ТОВ Фірма Крафт та працівники ГУ ДПС у Харківській області домовились, що фактична перевірка розпочнеться після приїзду адвоката товариства.

Як стверджує представник позивача, після цієї розмови співробітники контролюючого органу покинули місця проведення перевірки та обіцяли прибути по приїзду адвоката Товариства для проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма Крафт . Проте, з моменту свого від`їзду і по дату отримання акту, на заправну станцію співробітники контролюючого органу не поверталися, перевірки не проводили, жодних актів не складали та платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику підписувати не пропонували.

Пунктом 81.2 ст. 81 ПК України передбачено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

Посадова (службова) особа платника податків (його представник або особа, яка фактично проводить розрахункові операції) має право надати свої письмові пояснення до складеного контролюючим органом акта.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Згідно п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.5 ст. 86 ПК України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

У разі відмови платника податків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта (довідки) перевірки чи неможливості його вручення платнику податків або його законним представникам чи особі, яка здійснювала розрахункові операції з будь-яких причин, такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених в цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт або робиться позначка в акті або довідці про результати перевірки.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.09.2019 року відповідачем було складено Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів № 32/20-40-32-01-0814084584 (а.с.8-9).

Цього ж дня відповідачем складено Акт відмови від підписання акту перевірки, в якому зазначено, що після ознайомлення з актом фактичної перевірки проведеної на підставі наказу ГУ ДПС у Харківській області від 10.09.2019 року № 486 та направлень на проведення перевірки від 10.09.2019 №№ 35, 36 директор ТОВ Фірма Крафт ОСОБА_1 відмовився від його підписання (а.с.15).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

В судовому засіданні були допитані в якості свідків: головний державний ревізор інспектор ОСОБА_2 , який проводив перевірку ТОВ Фірма Крафт та заступник начальника відділу контролю за виробництвом і обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального ГУ ДПС у Харківській області ОСОБА_3 , який підписував акт про відмову від підписання акту перевірки від 13.09.2019 року та акт фактичної перевірки від 13.09.2019 року № 32/20-40-32-01-08/14084584 та які були попереджені про кримінальну відповідальність за надання неправдивих відомостей.

Так, вказані свідки зазначили, що Акт (довідка) про результати фактичної перевірки з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва і обігу підакцизних товарів № 32/20-40-32-01-0814084584 та Акт відмови від підписання акту перевірки були складені за місцем знаходження податкового органу, тобто за адресою: м. Харків пр. Науки, буд. 9.

Також зі слів свідків, після складання вищезазначених актів вони не повертались на місце провадження господарської діяльності ТОВ Фірма Крафт за адресою: м. Харків, вул. Лагерна, буд. 1-а.

Разом з тим, дослідивши зміст Акту відмови від підписання акту перевірки від 13.09.2019, судом встановлено, що місце складання вказаного акту зазначено - м. Харків, вул. Лагерна, буд. 1-а, тобто за адресою позивача.

Колегія суддів зазначає, що складання Акту фактичної перевірки від 13.09.2019 року № 32/20-40-32-01-0814084584 за місцем знаходження податкового органу є фактично продовженням проведення податковим органом фактичної перевірки не за місцем знаходженням платника податків.

В свою чергу, ПК України не передбачає випадків коли за результатами призначення фактичної перевірки за ініціативою контролюючого органу перевірка переходить у формат фактично не виїзної перевірки та проводиться у приміщенні контролюючого органу без участі платника податків.

Колегія суддів зазначає, що ПК України наділяє контролюючий орган владними повноваженнями, які застосовуються у разі ухилення платника податків без достатніх підстав від процедури податкового контролю.

Тобто, у разі якщо контролюючий орган вважав, що платник податків без наявності правових підстав ухиляється від заходів податкового контролю, то відповідно зобов`язаний був вжити заходів спрямованих на усунення таких дій, зокрема і шляхом застосування арешту майна платника податків, тощо.

Колегія суддів зазначає, що не зважаючи на правову поведінку платника податків, контролюючий орган, як орган державної влади, під час проведення перевірки повинен чітко дотримуватись принципу законності та діяти виключно в межах чинного законодавства, в тому числі податкова перевірка повинна базуватися на принципах законності, достовірності даних, всебічного та об`єктивного розгляду зібраної інформації.

В даному випадку, висновки акта перевірки не відповідають принципам законності та достовірності даних, оскільки акт фактичної перевірки та акт відмови від підписання був складений податковим органом не на місці провадження господарської діяльності позивача та за відсутності платника податків його посадових (службових) осіб або його уповноваженого представника.

Враховуючи висновок, до якого дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 19.06.2020 року за результатами розгляду справи № 140/388/19, колегія суддів зазначає, що відсутність у акті перевірки підпису однієї з посадових осіб контролюючого органу, яка її проводила, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, при відсутності порушень проведення перевірки.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з доводами позивача про порушення контролюючим органом порядку проведення фактичної перевірки.

Отже, в даному випадку, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючим органом порушено порядок проведення податкової перевірки, а саме фактично відповідачем не проводилась фактична перевірка у розумінні до вимог пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, а акт перевірки є недопустимим доказом, оскільки складений з порушення порядку встановленого ПК України.

А відтак, висновки акту перевірки від 13.09.2019 року № 32/20-40-32-01-08/14084584 не можуть бути покладені в основу жодних рішень контролюючого органу, в тому числі і в основу рішення про застосування фінансових санкцій.

За таких обставин, у зв`язку із встановлення порушення порядку проведення податкової перевірки, суд не досліджує зміст виявлених порушень, оскільки такі виявлено з порушенням встановленої процедури.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів вважає, що відповідач, в порушення вимог ч. 2 ст. 77 КАС України, не довів дотримання порядку проведення фактичної перевірки ТОВ Фірма Крафт .

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення від 04.10.2019 року № 0000663201 не відповідає критеріям відповідності, визначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші доводи апеляційної скарги та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (№ 65518/01; пункт 89), Проніна проти України (№ 63566/00; пункт 23) та Серявін та інші проти України (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року, - без змін.

Постанова Другого апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку на протязі тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду .

Головуючий суддя Л.В. Мельнікова Судді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі виготовлена і підписана 19 лютого 2021 року.