Постанова

від 10.02.2021 по справі 500/1147/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 500/1147/20 пров. № А/857/15271/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів - Курильця А. Р., Кушнерика М. П.,

з участю секретаря судового засідання - Хомича О. Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 500/1147/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелагро-Захід" до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

суддя в 1-й інстанції - Мандзій О. П.,

час ухвалення рішення - 23.10.2020 року,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 28.10.2020 року,

в с т а н о в и в :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Мелагро-Захід" звернулося в суд з позовом до відповідача - Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2019 року № 0050285405, яким встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкової накладної та визначено штраф у розмірі 10% у сумі 29 387 грн 92 коп.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2019 року № 0050285405, винесене Головним управлінням ДПС у Тернопільській області.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління ДПС у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому таке підлягає скасуванню, покликаючись на те, що платник податку зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати таку в Єдиному реєстрі податкових накладних та законодавчо встановлено відповідальність за невиконання таких дій. Скаржник вказує, що надані позивачем електронні докази не підтверджують, що позивачем здійснювалась реєстрація податкових накладних у межах граничних строків, визначених Податковим кодексом України. Тому вважає, що відповідачем правомірно винесено оскаржене податкове повідомлення-рішення. Крім того, апелянт вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду з даним позовом. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ТОВ «Мелагро-Захід» 30 квітня 2019 року о 12 год. 00 хв. та о 12 год. 01 хв. складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №8 та №9, тобто з дотриманням строку реєстрації податкових накладних, однак з незалежних від позивача обставин в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні не були зареєстровані вчасно. Щодо доводів апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду, то враховуючи обставини справи, позицію Верховного Суду, яка щодо спірних правовідносин існувала на час звернення з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції, суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для залишення такої без розгляду. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Справа розглянута судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача (апелянта) - Мурована І. Я. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача - Вербіцька М. В. у судовому засіданні заперечила доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції законними та обґрунтованими. Просить оскаржуване рішення залишити без змін, а подану апеляційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Мелагро-Захід" зареєстровано 03 серпня 2016 року як суб`єкт господарювання в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та 01 вересня 2016 року платником ПДВ.

Головним управлінням ДФC у Тернопільській області, правонаступником якого є відповідач, проведено камеральну перевірку даних, податкової звітності з ПДВ та даних ЄРПН, за результати якої складено акт від 18 червня 2019 року №3715/19-00-54-05/40710766.

За висновками перевірки встановлено, що ТОВ "Мелагро-Захід" порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних від 10 квітня 2019 року №8 на суму 34338,02 грн та від 11 квітня 2019 року №9 на суму 259541,18 грн в ЄРПН.

Головним управлінням ДПС України у Тернопільській області 05 серпня 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0050285405, яким до ТОВ "Мелагро-Захід" застосовано штраф у розмірі 293879,20 грн.

Рішенням ДПС від 17 жовтня 2019 року №589-1/6/99-00-08-05-05 залишено скаргу ТОВ "Мелагро-Захід" без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 05 серпня 2019 року №0050285405 - без змін

Не погоджуючись із вказаним вище податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувcя в суд з цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст.120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини. Проте встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність вини ТОВ «Мелагро-Захід» як необхідної складової податкового правопорушення, що обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням за затримку реєстрації податкових накладних, оскільки позивачем доведено здійснення всіх передбачених законодавством дій для своєчасної реєстрації податкових накладних від 10 квітня 2019 року №8 та від 11 квітня 2019 року №9 в ЄРПН.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, законними та обґрунтованими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Відповідно до п.2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. п. 10, 11 Порядку № 1246 після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб постачальника (продавця) у такому порядку: електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера); електронний цифровий підпис, який за правовим статусом прирівнюється до печатки (у разі наявності).

Після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДФС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис» ; «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п. 11 розділу І «Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами» , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 серпня 2017 року за № 959/30827 (Порядок № 557), перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі протягом перших двох годин наступного операційного дня. У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується.

Згідно з п. п. 4, 5, 6 розділу ІІ Порядку № 557 після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня. Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів. Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Отже, Порядком № 557 чітко визначено, що обов`язком автора є надіслання адресату електронного документа протягом операційного дня.

При цьому, згідно п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8-ї до 20-ї години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків, зокрема, для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Мелагро-Захід" складено податкові накладні від 10 квітня 2019 року №8 та від 11 квітня 2019 року №9, які за допомогою КП "M.E.Doc", 30 квітня 2019 року о 12:00 год. та о 12:01 год., відповідно, направлено для реєстрації в ЄРПН (а.с.7-9, 11-13).

Разом з тим, відповідно до відомостей з журналу прийому електронної звітності ДПС України, розділ "Архів ЕД" вказані податкові накладні від ТОВ "Мелагро-Захід" 30 квітня 2019 року не доставлялись на адресу контролюючого органу.

Факт ж своєчасного направлення позивачем для реєстрації в ЄРПН податкових накладних, окрім роздруківок скріншотів повідомлення про відправлення та протоколів руху документів (а.с.4,5), підтверджується також листом Товариства з обмеженою відповідальністю "М.Е.Док" (а.с.23).

Протягом операційного дня 30 квітня 2019 року позивачем не було отримано від податкового органу квитанцію про неприйняття або зупинення реєстрації податкових накладних, що також не заперечується відповідачем, проте податкові накладні були зареєстровані податковим органом лише 03 травня 2019 року, після повторного їх направлення наступного робочого дня.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належними доказами підтверджено факт своєчасного (протягом операційного дня 30 квітня 2019 року) направлення ТОВ «Мелагро-Захід» зазначених вище податкових накладних до ЄРПН.

Відповідно до норм п.п. 12-15 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки питань, перелік яких наведений у даному пункті.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС. У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки.

Відповідно до норм п.201.10 ст.210 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, як встановив суд першої інстанції і не спростовано відповідачем, за результатами скерування 30 квітня 2019 року за допомогою програми «М.Е.Doc» податкових накладних, позивачу не було надіслано квитанції про прийняття чи неприйняття, або зупинення реєстрації цих податкових накладних протягом операційного дня.

Відповідно до п.120-1.1 ст.120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, зокрема: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів.

Згідно з п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пункт 120.2 ст.120 Податкового кодексу України передбачає, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст. ст.192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, відповідно до змісту наведених вище правових норм застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених ст.120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини у несвоєчасній реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Однак встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність вини ТОВ «Мелагро-Захід» як необхідної складової податкового правопорушення.

Аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що ТОВ «Мелагро-Захід» вчинило всі залежні від нього дії щодо проведення своєчасної реєстрації описаних вище податкових накладних, а саме: надіслало їх засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН у встановлений законом строк (30 квітня 2019 року протягом операційного дня), а порушення граничних строків їх реєстрації відбулось з незалежних від позивача причин, що безумовно свідчить про відсутність його вини у несвоєчасній реєстрації цих податкових накладних та, відповідно, виключає відповідальність за таке порушення.

За таких обставин, колегія суддів вважає необґрунтованими і відхиляє доводи відповідача викладені в апеляційній скарзі про те, що надані позивачем електронні докази не підтверджують, що позивачем здійснювалась реєстрація податкових накладних у межах граничних строків.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням за затримку реєстрації податкових накладних від 10 квітня 2019 року №8 та від 11 квітня 2019 року №9.

Щодо клопотання скаржника про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропуску позивачем місячного строку подання позовної заяви про оскарження ППР, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження із посиланням на висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, що викладені у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19, то колегія суддів вважає, що таке задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Так, матеріалами справи підтверджено те, що позивач скористався правом адміністративного оскарження ППР та 16 серпня 2019 року звернувся до ДПС із відповідною скаргою, рішення по якій ДПС було прийнято 17 жовтня 2019 року. З позовом до суду позивач звернувся 18 травня 2020 року.

Натомість у постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 Верховний Суд відступив від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в постанові Верховного Суду від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, в якій, вказувалось, що строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Вказав, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Проте Верховним Судом у справі №500/2486/19 також зауважено, що задля додержання принципу правової визначеності та забезпечення права на справедливий суд, які є елементами принципу верховенства права, зміна сталої судової практики, яка відбулася в бік тлумачення норм права щодо застосування коротших строків звернення до суду, може розглядатися судами як поважна причина при вирішенні питання поновлення строків звернення до суду в податкових правовідносинах, які виникли та набули характеру спірних до зміни такої судової практики.

Необхідно також зауважити, що станом на час звернення ТОВ до суду із цим позовом була актуальною позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 3 квітня 2020 року у справі №2540/2576/18, яка наведена вище.

Відповідно, на момент подачі позовної заяви ТОВ "Мелагро-Захід" не міг очікувати, що буде сформовано позицію відповідно до якої, строк на звернення до суду для оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень після процедури адміністративного оскарження буде скорочено.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч.2 п.2 ст.317 КАС України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на таке, не применшуючи значення дотримання строків звернення до адміністративного суду, встановлених КАС України, колегія суддів вважає, що порушення процесуальної норми повинно бути підставою для скасування судового рішення лише за умови, якщо останнє за своєю суттю є необґрунтованим та/або незаконним й підлягало би скасуванню чи зміні навіть за відсутності вказаної підстави.

Оскільки із встановлених судом першої інстанції та колегією суддів обставин справи та зі змісту апеляційної скарги вбачається, що звернення до адміністративного суду позивачем з пропущенням строку не могло призвести до винесення незаконного та необґрунтованого судового рішення, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого клопотання.

Вищевказана правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 19 червня 2018 року у справі №464/2638/17.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 139, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2020 року у справі № 500/1147/20 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець М. П. Кушнерик Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року.