Постанова

від 08.02.2021 по справі 500/1599/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2021 рокуЛьвівСправа № 500/1599/20 пров. № А/857/13752/20

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Сеника Р.П., Хобор Р.Б.,

за участі секретаря судового засідання Гербут Н.М.,

представник позивача: не з`явився

представник відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 500/1599/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах №72/03-16 від 03.02.2020 та зобов`язання вчинити дії,

суддя в 1-й інстанції Осташ А.В.,

час ухвалення рішення 10 год. 34 хв,

місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення 15.10.2020,-

В С Т А Н О В И В :

08 липня 2020 року позивач - ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - відповідач) та з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 16 вересня 2020 року просив: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 72/03-16 від 03 лютого 2020 року в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 21 серпня 1992 року по 22 березня 2000 року; визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», викладену в листі №1900-0321-9/7177 від 28 травня 2020 року; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону Україна «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»: період служби в лавах Радянської армії з 13 жовтня 1982 року по 05 листопада 1984 року; період навчання в СПТУ № 4 м. Тернопіль з 01 лютого 1985 року по 25 вересня 1985 року; період роботи на посаді електрозварника у ВО «Тернопільський комбайновий завод ім. XXV з`їзду КПРС» (з 03 листопада 1995 року ВАТ «Тернопільський комбайновий завод») (код ЄДРПОУ 05754502) з 21 серпня 1992 року по 22 березня 2000 року; період роботи на посаді електрозварника в ПМП «Тернопільська Фірма» Будівельник» (код ЄДРПОУ 30066909) з 20 травня 2004 року по 29 жовтня 2004 року; період роботи на посаді електрогазозварювальника в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901» (код ЄДРПОУ 0045С720) з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року; період роботи на посаді електрогазозварювальника в ТзОВ «СУШП «ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД» (код ЄДРПОУ 19350040) з 11 жовтня 2013 року по 12 травня 2020 року; призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.п. 2 п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12 травня 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, відповідач відмовив у призначенні пенсії, вказавши, що відповідно до рішення Комісії з питань підтвердження стажу № 72/03-16 від 03 лютого 2020 року становить 09 років 06 місяців 26 днів та є меншим за необхідний. Період роботи позивача з 21 серпня 1992 року по 22 березня 2000 року (понад 7 років) до спеціального стажу не враховано у зв`язку з відсутністю документів про підтвердження атестації робочих місць у виробничих підрозділах, де проходила його робота. Підстави неврахування до спеціального стажу періодів роботи позивача з 20 травня 2004 року по день подання заяви, відповідач взагалі не навів. Вважає таку відмову протиправною, оскільки пільговий стаж підтверджується записами трудової книжки, а не проведення підприємством атестації робочих місць не може позбавити особу конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах. Відтак, вважає, що він набув право на отримання пільгової пенсії.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, яке викладене в листі №1900-0321-9/7177 від 28 травня 2020 року в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» наступний період роботи: - з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року на посаді електрозварювальника 5-го розряду у ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 12 травня 2020 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 судові витрати, а саме: частину судового збору сплаченого за подання позову в сумі 410 грн..

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку. Вважає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 500/1599/20 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що на момент звернення позивача за призначенням пенсії загальний страховий стаж позивача становить 34 роки 02 місяці 26 днів, пільговий стаж становить 09 років 06 місяців 18 днів ( в тому числі навчання за фахом 07 місяців 25 днів), що є меншим за необхідний. Звертає увагу, що оскільки документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць у виробничих підрозділах, де проходила робота позивача, на розгляд Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років представлено не було, тому відсутні підстави для підтвердження пільгового стажу роботи з 21 серпня 1992 року по 04 листопада 1999 року. Крім того, вважає, що оскільки позивачем не надано уточнюючих довідок, а також документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць періоди роботи у ПМП «Тернопільська фірма» «Будівельник» (з 20 травня 2004 року по 29 жовтня 2004 року), у ВАТ «Тернопільське спец автопідприємство 1901» (з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року) та ТзОВ СУШН «Діана Інтернаціональ ЛТД» (з 11 жовтня 2010 року), то такі зараховані до загального стажу, проте не зараховані до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Крім того, період проходження військової служби з 24 листопада 1982 року по 12 листопада 1984 року також не можна зарахувати до стажу, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки разом із заявою про призначення пенсії позивачем не надано копії військового квитка, який би підтвердив проходження військової служби. Таким чином, вважає, що підстав для призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4ст.304 КАС Українивідсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч.4ст.229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України).

Заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, матеріалами справи підтверджено, що згідно паспортних даних, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнув 55- річного віку.

12 травня 2020 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Із листа Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0321-9/7177 від 28 травня 2020 року вбачається, що рішенням Комісії про результат розгляду заяви з питань підтвердження стажу роботи на посадах що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років № 72/03-16 від 03 лютого 2020 року (а.с. 24-26) позивачу підтверджено періоди роботи з 16 травня 1985 року по 21 серпня 1992 року та з 22 березня 2000 року по 18 травня 2004 року, в тому числі після 01 січня 1992 року за фактичною тривалістю, як пільговий стаж за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України. Враховуючи зазначене, на момент звернення за призначенням пенсії загальний страховий стаж позивача складає 34 роки 02 місяці 26 днів. Пільговий стаж становить 09 років 06 місяців 18 днів (в тому числі навчання за фахом 07 місяців 25 днів), що є меншим за необхідний, а отже для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно статті 114 згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на даний час підстав немає (аркуш справи 31-34).

Не погодившись із відмовою пенсійного органу, позивачзвернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має достатньо трудового стажу для призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки період роботи на посаді електрогазозварювальника в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901» з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року підтверджений належними та допустимими доказами, а тому належним способом захисту порушеного права є призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах з 12 травня 2020 року.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно зст.46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначаєЗакон України №1058-IV від 09 липня 2003 року «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України №1058-IV)

Статтею 8 Закону України №1058-IVпередбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно дост. 24 Закону України № 1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цьогоЗаконуза даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 26 зазначеного Законувстановлені умови призначення пенсії за віком. Зокрема, за загальним правилом особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності відповідного страхового стажу, визначеного у даній статті.

При цьому, підстави надання пенсії особам за віком на пільгових умовах визначені статтею 114 Закону України № 1058-IV.

Так, відповідно до ч.1 ст.114 Закону України № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

П.2 ч.2 ст. 114 Закону України № 1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (даліПорядок № 637).

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 637 у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Крім того, пункт 3 Порядку № 637 передбачає, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені правові норми можна зробити висновок про те, що основним документом, який підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затв.наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року.

Відповідно до Порядку № 383 при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції, що у разі наявності відповідної професії у Списку, що чинний на період роботи особи, до пільгового стажу зараховується увесь період роботи. У разі відсутності професії на час роботи особи у списку, за умови внесення такої професії у подальшому, виникає необхідність підтверджувати умови праці, зокрема, документами про атестацію робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Наявність у трудовій книжці, як в основному документі, що підтверджує трудовий стаж, запису про відповідну роботу, яка міститься у списку чинному на період такої роботи, є належним підтвердженням пільгового стажу та не потребує додаткових документів для його підтвердження.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно записів трудової книжки позивача його загальний страховий стаж роботи складає 34 років 02 місяці 26 днів, що не заперечується відповідачем.

Відмовляючи у призначенні пенсії, відповідач вказує на відсутність у позивача необхідного пільгового стажу, зокрема зазначає, що такий становить лише 09 років 06 місяців 18 днів (в тому числі навчання за фахом 07 місяців 25 днів) при необхідних (12 років 6 місяців) на роботах за списком №2.

Колегія суддів звертає увагу на те, що основним документом про трудову діяльність працівника згідно зі статтею 48 КЗпП України та статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є трудова книжка.

У трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 від 16 жовтня 1985 року (а.с. 17-21) наявні такі записи про періоди трудової діяльності:

-з 13.10.1982 по 05.11.1984 проходив службу в лавах Радянської армії;

-з 01.02.1985 по 25.09.1985 навчався в СПТУ №4 м.Тернопіль;

-з 16.10.1985 по 18.05.2004 працював на посаді електрозварника в ПМП «Тернопільська Фірма» «Будівельник»;

-з 01.11.2004 по 08.10.2010 - працював на посаді електрогазозварювальника в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901»;

-з 11.10.2010 по даний час працює на посаді електрогазозварювальником в ТзОВ «СУШП «ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД».

Щодо періоду проходження військової служби з 13 жовтня 1982 року по 05 жовтня 1984 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 6, 8 Порядку № 637 Для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Дер спецзв`язку приймаються: військові квитки; довідки військових комісаріатів, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, копія військового квитка відсутня, однак надано довідку від 06 липня 2020 року №4/131 Тернопільського об`єднаного міського військового комісаріату Міністерства оборони України в якій зазначено, що позивач проходив військову службу в складі діючої армії з 24 листопада 1982 року по 12 листопада 1984 року.

Проте, як було вірно зазначено судом першої інстанції, наведене лише підтверджує наявний трудовий стаж, водночас, строк військової служби не надає право на отримання пільгової пенсії за списком № 2, а тому позовна вимога про зарахування періоду військової служби до пільгового стажу роботи за списком № 2 не має обґрунтованих підстав та задоволенню не підлягає.

Щодо періоду навчання позивача з 01 лютого 1985 року по 25 вересня 1985 року та віднесення його до пільгового, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з відомостями, що міститься в оскаржуваному рішенні відповідача, період навчання позивача за фахом з 01 лютого 1985 року по 25 вересня 1985 року (7 місяців 25 днів) зарахований відповідачем до пільгового стажу, тому дана вимога, як було вірно зазначено судом першої інстанції, є безпідставною.

Щодо періоду роботи на посаді електрозварника у ВО «Тернопільський комбайновий завод ім. XXV з`їзду КПРС» (з 03 листопада 1995 року ВАТ «Тернопільський комбайновий завод») (код ЄДРПОУ 05754502) з 21 серпня 1992 року по 22 березня 2000 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2005р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи.

Згідно зі Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36, розділом XXXIII «Загальні професії» передбачено посади: електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки; електрозварники на автоматичних і напівавтоматичних машинах, зайняті зварюванням в середовищі вуглекислого газу, на роботах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче третього класу небезпеки, а також на напівавтоматичних машинах; електрозварники ручного зварювання.

Як вбачається з записів трудової книжки, ОСОБА_1 працював на Тернопільському комбайновому заводі: 16 жовтня 1985 року - прийнятий електрозварником 3 розряду в цех №33; 01 липня 1988 року - переведений в цех 332 електрозварником по 3 розряду; 01 квітня 1990 року - присвоєно 4 розряд електрозварника; 01 серпня 2003 року - присвоєно 5 розряд електрозварника цеху №33; 18 травня 2004 року - звільнений з роботи.

Протягом своєї діяльності Тернопільський комбайновий завод неодноразово перейменовувався та ліквідований 27 січня 2011 року як ТзОВ «ТВФ Ротор». Документи ліквідованого підприємства знаходяться на зберіганні в архівному відділі Тернопільської міської ради.

Відповідно до архівної довідки від 01 жовтня 2019 року № 1235/26-3.02 позивача прийнято на роботу ТзОВ «ТВФ Ротор» з 15 жовтня 1985 року електрозварником 3 розряду, звільнено з посади електрозварника 5 розряду з 18 травня 2004 року (а.с. 35).

Згідно копії особової картонки Т-2, позивач з 16 жовтня 1985 року працював електрозварником в цеху №33, з 01 липня 1988 року - електрозварником в цеху №332, з 01 серпня 2003 року по 18 травня 2004 року - електрозварником в цеху №33 (а.с. 37-39).

Згідно архівних довідок про заробітну плату за період з жовтня 1985 по червень 2000 позивач у відомостях про заробітну плату значиться електрозварником в цеху №33 (а.с. 40-42).

При цьому, при призначенні пенсій за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5- річного періоду роботи із шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць.

Якщо атестація була вперше проведена після 21 серпня 1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21 серпня 1992 року, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років.

Висновком щодо якості проведеної атестації ВАТ «Тернопільський комбайновий завод» від 29 березня 2000 року №78/05 та наказом по підприємству від 22 березня 2000 року №204 підтверджено право на пенсію за віком на пільгових умовах працівникам цеху малих серій №33 за Списком №2 за професією «електрозварник на автоматичних і напівавтоматичних машинах».

Згідно довідки державного архіву Тернопільської області від 23 жовтня 2019 року №С-135/04-11 в додатку №2 до наказу від 22 березня 2000 року №204 в списку працівників, яким підтверджено право на пільгову пенсію, вказано прізвище заявника, номер робочого місця і посада «електрозварник на автоматичних і напівавтоматичних машинах» (а.с. 56-57).

В матеріалах справи міститься також карта умов праці по цеху №33, зварювальна дільниця, дата заповнення 04 листопада 1999 року, в яких зазначено, що умови і характер праці на робочому місці «електрозварника на автоматичних і напівавтоматичних машинах» відносяться до робіт, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2. В списку працівників, які ознайомлені з результатами дослідження робочого місця зазначений ОСОБА_1 .

Таким чином, як було вірно зазначено судом першої інстанції, оскільки документів про проведення атестації робочих місць у виробничих підрозділах, де проходила робота позивача, у період до 21 серпня 1997 року не надано, тому відсутні підстави для підтвердження пільгового стажу за період роботи з 21 серпня 1992 року по 04 листопада 1999 року.

Проведеною перевіркою первинних документів, які знаходяться на зберіганні в архівному відділі Тернопільської міської ради, підтверджені відомості щодо періодів роботи та займаних посад зазначених у документах. З 1992 року визначено фактично відпрацьовану кількість днів в шкідливих умовах праці.

В індивідуальних відомостях про застраховану особу форми ОК - 5 за період роботи з січня 2000 року по травень 2004 року є відомості про спеціальний стаж.

За таких обставин, рішенням Комісії про результат розгляду заяви з питань підтвердження стажу роботи на посадах що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років № 72/03-16 від 03 лютого 2020 року позивачу підтверджено періоди роботи з 16 травня 1985 року по 21 серпня 1992 року та з 22 березня 2000 року по 18 травня 2004 року, в тому числі після 01 січня 1992 року за фактичною тривалістю, як пільговий стаж за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України (а.с. 24-26).

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області № 72/03-16 від 03 лютого 2020 року в частині не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 21 серпня 1992 року по 22 березня 2000 року, період роботи на посаді електрозварника у ВО «Тернопільський комбайновий завод ім. XXV з`їзду КПРС» (з 03 листопада 1995 року ВАТ «Тернопільський комбайновий завод») (код ЄДРПОУ 05754502) з 21 серпня 1992 року по 22 березня 2000 року, а також, вимога про зарахування даного періоду до спеціального страхового стажу роботи задоволенню не підлягає, оскільки непідтверджена належними доказами.

Щодо періоду роботи на посаді електрозварника в ПМП «Тернопільська Фірма» «Будівельник» (код ЄДРПОУ 30066909) з 20 травня 2004 року по 29 жовтня 2004 року, та періоду роботи на посаді електрогазозварювальника в ТзОВ «СУШП «ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД» (код ЄДРПОУ 19350040) з 11 жовтня 2013 року по 12 травня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 12 серпня 1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У тих випадках, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для деяких категорій працівників, для підтвердження соціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, організацій або їх правонаступників.

У довідці повинна підтверджуватись зайнятість повний робочий день, а також має бути зазначено: період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи за час виконання робіт, на підставі яких видана зазначена довідка.

Видавати такі довідки мають право винятково підприємства на яких працювала особа, або їх правонаступники та лише на підставі первинних документів.

У разі ліквідації підприємства і відсутності при цьому правонаступників підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановленої для окремих категорій працівників, здійснюється в порядку, визначеному Пенсійним фондом України (постанова правління №18-1 від 10.11.2006), за погодженням з Мінпраці та Мінфіном, відповідними комісіями, які створені при головних управліннях Пенсійного фонду України в кожній області.

Довідка, уточнююча пільговий характер роботи є обов`язковою, оскільки в трудових книжках не зазначається у яких умовах працювали особи і чи були вони зайняті певними роботами або на певних виробництвах протягом повного робочого дня. Час, відпрацьований в умовах, передбачених Списками, обліковується власником або уповноваженим ним органом. Період, який підлягає зарахуванню до пільгового стажу роботи, визначає підприємство та зазначається в довідці.

Також документ, що підтверджує пільговий стаж, це копія (копії) наказу (наказів) підприємства про результати атестації робочих місць з додатками, у якому зазначено перелік робочих місць та їхнє право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 чи №2 (для підтвердження стажу після 21 серпня 1992 року).

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок №442).

Відповідно до п.1 Порядку атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація робочих місць передбачає, крім іншого: обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників (п.6 Порядку).

П. 2 Преамбули Порядку №442 встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за списками №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Результати атестації використовуються підприємствами й організаціями також для здійснення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №599/547/17 звернув увагу, що відсутність відомостей про характер умов праці та про зайнятість у шкідливих умовах праці повний робочий день унеможливлює підтвердження права на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2019 у справі №159/5032/16-а.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме пункт 8-12 трудової книжки позивач: 20 травня 2004 року - прийнятий газозварником 5 розряду у Приватне мале підприємство «Тернопільська фірма» «Будівельник»; 29 жовтня 2004 року - звільнений по переводу у ВАТ «Тернопільське САТП-1901»; 01 листопада 2004 року - прийнятий електрогазозварювальником 5 розряду по переводу з ПМП «Тернопільська фірма» «Будівельник»; 08 жовтня 2010 року - звільнений з роботи за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП; 11 жовтня 2010 року - прийнятий на роботу на посаду електрогазозварювальника 5 розряду.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, оскільки, позивачем не надано уточнюючих довідок, а також документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць періоди роботи у ПМП «Тернопільська фірма» «Будівельник» (з 20 травня 2004 року по 29 жовтня 2004 року), та у ТзОВ СУШП «ДІАНА ІНТЕРНАЦІОНАЛЬ ЛТД» (з 11 жовтня 2010 року) є зараховані до загального стажу, проте не підлягають до зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а тому дана вимога є безпідставною.

Щодо періоду роботи на посаді електрогазозварюватьника в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901» (код ЄДРПОУ 0045С720) з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме згідно із записів трудової книжки, позивач з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року працював на посаді електрогазозварювальника в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901».

Згідно довідки №2 від 17 лютого 2020 року виданої ВАТ «САТП-1901», позивач працював у ВАТ «Тернопільське спеціальнізованане автопідприємство 1901» електрозварювальником 5-го розряду з 01 листопада 2004 року наказ №53к від 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2004 року наказ №112к від 08 жовтня 2010 року.

Відповідно до довідки від 06 жовтня 2020 року ВАТ «САТП-1901», позивач дійсно працював повний робочий день в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901» і в період з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року працював за професією (посадою) електрозварювальника 5-го розряду, яка відповідно до наказу №36 від 31 травня 2005 року атестована відповідно до постанови КМ України від 01 серпня 1992 року №442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умови праці».

Згідно з даними бухгалтерського обліку до стажу роботи, який дає право на пільгову пенсію, зараховано позивачу такий період: з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується судом першої інстанції, що записи у трудовій книжці та інформація у зазначених довідках, підтверджують характер роботи позивача у спірний період, що дає правові підстави на включення спірного періоду з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року до спеціального стажу та призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Крім того, як було вірно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не надано до суду доказів вчинення ним дій щодо перевірки записів у трудовій книжці позивача, обґрунтованості видачі позивачу довідок та документів, які підтверджували наявний трудовий стажу для призначення пенсії саме щодо періоду з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року.

Тобто, органом пенсійного фонду не вчинено заходів, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», для з`ясування обставин наявності у позивача пільгового стажу.

Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у зарахуванні до спеціального стажу, який дає право позивачу на пенсію за віком згідно ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоду роботи на посаді електрогазозварювальника в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901» з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року є протиправними, а тому рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області викладене в листі №1900-0321-9/7177 від 28 травня 2020 року в частині відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах підлягає скасуванню, а належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи період роботи на посаді електрогазозварювальника в ВАТ «Тернопільське спеціалізоване автопідприємство 1901» з 01 листопада 2004 року по 08 жовтня 2010 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення за пенсією 12 травня 2020 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно дост.316 КАС Україниапеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки апеляційний суд залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6ст.139 КАС Українипонесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись, ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 500/1599/20 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді Р. П. Сеник Р. Б. Хобор Повне судове рішення складено 18 лютого 2021 року