Постанова

від 18.02.2021 по справі 813/2475/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року

м. Київ

справа № 813/2475/16

адміністративне провадження № К/9901/68213/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Васильєвої І.А., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року (суддя Мартинюк В.Я.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року (головуючий суддя Попко Я.С., судді: Онишкевич Т.В., Обрізко І.М.) у справі №813/2475/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів (надалі - позивач, товариство, підприємство, платник податків) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Залізничної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 року №0000072200.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ним не придбавалось майно, яке відповідач визнав як безповоротна фінансова допомога, а сума, яка вказана у оборотно-сальдових відомостях внесена помилково, реальної та фактичної передачі майна не могло бути раніше 19.09.2014 року, оскільки до вказаної дати Товариство з обмеженою відповідальністю РБ Львів взагалі не існувало, майно ж обліковувалось на балансі Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Групп . Зазначає, що будь-які первинні документи, які слугують підставою для відображення в оборотно-сальдових відомостях суми 3219603,46 грн. не існують та не проводилось будь-які дії по передачі майна. Дана сума була відображена у річній податковій декларації та балансі за 2015 рік. Вважає, що у спірних правовідносинах відсутній об`єкт оподаткування. Звертає увагу суду на те, що відповідачем не доказано обставин отримання майна від невстановлених осіб. Вказує на те, що відповідачем обрано не той вид відповідальності.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року, у задоволені позову відмовлено повністю.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачем безоплатного отримано основні засоби у невстановлених осіб, що є безповоротною фінансовою допомогою.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року і направити справу на новий судовий розгляд.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Позивач вказує на невідповідність висновків судів попередніх інстанцій фактичним обставинам справи, які полягають у тому, що відповідач не навів жодного факту отримання підприємством засобів та не довів наявність бази оподаткування. Вважає, що судами не встановлено коли саме, від кого, та яким чином підприємством були отримані основні засоби, яка їх вартість та якими документами це підтверджується, де знаходяться ці основні засоби та яким чином здійснювалось відображення цих операцій у первинного власника основних засобів. Зазначає, що судами не враховано, що сума 3 219 603,46 грн., що відображена в оборотно-сальдових відомостях на початку періоду 01.07.2014 року, являє собою точну вартість майна (за винятком амортизації), яке підприємство отримало за передавальним актом від Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів 31.10.2014 року, тобто, вже після закінчення періоду, у якому ця сума відображена в оборотно-сальдових відомостях Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів . Наполягає на відсутності об`єкту оподаткування.

Від податкового органу 21.01.2019 року надійшли заперечення на касаційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, відповідач просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.

Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 16.11.2015 року по 11.12.2015 року податковим органом проведено планову виїзну перевірку товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2012 року по 31.12.2014 року, за результатами якої складено акт від 25.12.2015 року №1201/22-00/34903875 (надалі - акт перевірки).

В акті перевірки зазначено, що на підставі документів, наданих до перевірки платником податків: оборотно-сальдових відомостей за період 01.01.2014 до 30.06.2014, та з 01.07.2014 по 31.12.2014, аналізу рахунків, журналів-ордерів по рахунках: 10 Основні засоби , 11 Інші необоротні матеріальні активи , 13 Знос необоротних активів , 15 Капітальні інвестиції встановлено, що станом на 30.06.2014 на підприємстві обліковуються основні засоби, інші необоротні активи та капітальні інвестиції.

В зв`язку з ненаданням до перевірки первинних документів на придбання (виготовлення) основних засобів, необоротних матеріальних активів та капітальних інвестицій на суму 3219603, 46 грн., які самостійно відображені в бухгалтерському обліку, податковий орган визнав, що основні засоби отримано безоплатно у невстановлених осіб, тобто позивачем отримано дохід у вигляді фінансової допомоги, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на суму 579 529 грн.

На підставі акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.01.2016 року №0000072200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 724 411,25 грн., з яких за податковими зобов`язаннями в сумі 579 529 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 144 882,25 грн.

Крім того, Судами першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи судом встановлено, що в протоколі від 29.10.2014 року №2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в присутності учасника Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів ОСОБА_3 прийнято рішення про влиття Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів у Товариство з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів . Для цього складено ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів станом на 31.12.2014 року, який направлено до податкового органу 21.01.2015 року №1500001848, передавальний акт між Товариством з обмеженою відповідальністю РБ Львів та Товариством з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів від 30.10.2014 року, протокол №9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів про визначення статутного капіталу, статут Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів у новій редакції від 06.07.2015 року, протокол № 2 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів від 25.05.2015 року про затвердження передавального акта та надання згоди на передачу майна з балансу Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів на баланс Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів , передавальний акт від 25.05.2015 року з додатками.

Судами встановлено, що відповідно до витягу з державного реєстру юридичних осіб Товариство з обмеженою відповідальністю РБ Львів зареєстроване як юридична особа 19.09.2014 року, а припинене 26.05.2015 року. Правонаступником є Товариство з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів .

З метою з`ясування документального підтвердження безоплатного отримання у II півріччі 2014 року основних засобів, інших необоротних активів та капітальних інвестицій на суму 3 219 603,46 грн. за клопотанням позивача судом призначалась економічна експертиза, однак на вимогу суду не було надано жодних первинних документів для експерта, а коли вдруге було призначено експертизу, то така не була оплачена товариством.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з передавальними актами загальна балансова вартість переданих позивачу активів становить 3254890,07 грн. і саме ця сума була внесена в якості змін до оборотно-сальдових відомостей товариства у період між 30.06.2014 року та 01.07.2014 року, з подальшим автоматичним нарахуванням суми амортизації 35 286,61 грн. по рахунку 13 Знос необоротних активів.

За даними автоматизованої інформаційної системи АС Податковий блок в реєстраційних даних Товариства з обмеженою відповідальністю РБ Львів вчинено наступні записи: причина зняття з обліку платника податків - 21 (припинення в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення; дата прийняття рішення про припинення - 29.10.2014 року).

Судами встановлено, що станом на 31.12.2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю РБ Львів не ліквідовано, жодних змін до установчих документів не зареєстровано.

Підпунктом 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 наведеної статті передбачено, що продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Судами попередніх інстанцій правильно застосовано приписи п.п. 135.5.4 ст. 135, 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України в редакції, яка діяли на час виникнення спірних правовідносин, тобто в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом № 71 від 28.12.2014.

За приписами пункту 137.4 статті 137 Податкового кодексу України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Пунктом 137.10 цієї ж статті передбачено, що суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.

Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов`язань, та включає вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Враховуючи, що судами встановлено отримання товариством активів на суму 3254890,07 грн. і саме ця сума була внесена в в оборотно-сальдові відомості товариства у період між 30.06.2014 року та 01.07.2014 року, з подальшим автоматичним нарахуванням суми амортизації у розмірі 35286,61 грн. по рахунку 13 Знос необоротних активів та ненадання позивачем документів в підтвердження вартості набутих активів, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог.

Верховний Суд не приймає посилання скаржника на не з`ясування судами фактичних обставин у справі, які в даному спорі не є визначальними, зокрема коли саме, від кого, та яким чином підприємством були отримані основні засоби, яка їх вартість та якими документами це підтверджується, де знаходяться ці основні засоби, оскільки, як зазначалось раніше, наявність основних засобів та необоротних матеріальних активів самостійно відображено платником податку в бухгалтерському обліку, на підставі якого формується база оподаткування.

Верховний Суд не приймає посилання скаржника на не встановлення судами, яким чином здійснювалось відображення цих операцій у первинного власника основних засобів, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом ретельно перевірено доводи позивача та відповідача, та визнано встановленою обставину щодо безоплатного отримання позивачем основних засобів у невстановлених осіб (безповоротна фінансова допомога).

З урахуванням викладеного, Верховний Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про необґрунтованість позовних вимог.

Доводи касаційної скарги позивача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судами порушено норми матеріального права.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Всупереч вимог наведеної норми, позивачем не доведено у встановленому чинним законодавством порядку необґрунтованість та протиправність рішення податкового органу.

За правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображено обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Мед-сервіс Львів залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08.05.2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2018 року у справі №813/2475/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко І.А. Васильєва С.С. Пасічник