Ухвала

від 19.02.2021 по справі 1-36/10

РАХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1-36/10

Номер провадження № 1-в/305/28/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.02.2021 Рахівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора

розглянуши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рахів клопотання ОСОБА_3 про зняття судимості,

ВСТАНОВИВ:

До Рахівського районного суду Закарпатської області 05.02.2021 надійшло клопотання засудженого ОСОБА_3 , в якому останній ставить питання про зняття судимості за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 16.04.2020 року. У клопотанні зазначає, що він був визнаний винним та йому було призначено покарання за ч. 3 ст. 286 КК України дев`ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки, а за ст. 135 ч. 3 КК України сім років позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України остаточно до відбуття покарання призначено дев`ять років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки. Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувався з моменту затримання тобто з 16 серпня 2009 року. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь експертної установи судові витрати в сумі 4318,01 грн. за проведення експертиз. Речові докази: автомобіль марки "Шкода Фабія" , держ. номер НОМЕР_1 , який знаходився на зберіганні власника, після вступу вироку в законну силу ухвалено залишити там же. Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2015 було задоволено заяву засудженого ОСОБА_3 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, та його умовно-достроково звільнено від подальшого відбуття покарання не невідбутий термін два роки десять місяців сімнадцять днів. На даний момент громадянин ОСОБА_3 позитивно характеризується, являється порядним сім`янином, не порушує ніякий закон, не зловживає алкогольними напоями, повністю усвідомив, що поступив неправильно, даний злочин був не умисний у ньому була необережна форма вини. Зазначав, що клопотання буде доповнене. У зв`язку з наведеним просив зняти з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судимість за вироком Рахівського районного суду Закарпатської області від 16 квітня 2020.

В судовому засіданні ОСОБА_3 клопотання підтримав та наполягав на його задоволенні.

Прокурор в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки клопотання є безпідставним.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 КК України якщо особа після відбуття покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення, то суд може зняти з неї судимість до закінчення строків, зазначених у статті 89 цього Кодексу.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що зняття судимості допускається лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у статті 89 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї ж статті врегульовано, що порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України.

Під зняттям судимості розуміється припинення судимості тільки постановою суду. Відповідно до КК України актами амністії або помилування судимість не знімається (див. коментар до статей 86, 87 КК). При знятті судимості, на відміну від її погашення, закінчення встановленого законом строку і невчинення особою нового злочину самі по собі, автоматично, не припиняють стан судимості. Потрібний розгляд цього питання судом. Закон не зобов`язує, а лише надає суду право на підставі оцінки конкретних обставин справи зняти з особи судимість.

Зняття судимості, як зазначено вище, можливе лише до закінчення строків погашення судимості, передбачених у ст. 89 КК, тому воно завжди є достроковим.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються:особи, засуджені до позбавлення волі або основного покарання у виді штрафу за тяжкий злочин, якщо вони протягом шести років з дня відбуття покарання (основного та додаткового) не вчинять нового кримінального правопорушення.

Підставою для зняття судимості відповідно до ч. 1 ст. 91 КК є встановлення судом виправлення особи, доведеного нею зразковою поведінкою і сумлінним ставленням до праці.

Таким чином, обов`язковими умовами зняття судимості є: а) відбуття особою покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі; б) закінчення не менше половини строку погашення судимості, встановленого в ст. 89 КК України. Якщо суд встановить наявність підстави та умови, він виносить постанову про зняття з особи судимості, після чого особа визнається такою, що не має судимості.

Якщо суд не вважає за можливе зняти судимість, то особа продовжує вважатися судимою і зазнавати пов`язаних із нею обмежень до повного закінчення передбачених законом строків погашення судимості.

Відповідно до ч. 3 ст. 91 КК порядок зняття судимості встановлюється Кримінально-процесуальним кодексом України (ст. 538 КПК).

Статтею 538 КПК України, що регулює питання, які вирішуються судом після виконання вироку, передбачено, що після відбуття покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі суд, який ухвалив вирок, має право розглянути питання про зняття судимості з цієї особи за її клопотанням.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 26.12.2003 N 16 Про практику застосування судами України законодавства про погашення і зняття судимості у разі надходження до суду клопотання про дострокове зняття судимості суддя повинен перевірити повноту одержаних матеріалів і наявність підстав для їх розгляду в судовому засіданні. За наявності достатніх підстав суддя призначає справу про дострокове зняття судимості до розгляду та визначає перелік документів, які необхідно додатково витребувати, і коло осіб, що підлягають виклику в судове засідання. Якщо подані матеріали не містять достатніх даних і підстав для розгляду цієї справи й одержати їх у ході судового засідання неможливо, суддя мотивованою постановою залишає клопотання без розгляду.

Відповідно до статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зі змісту статей 84 та 85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів. Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Призначаючи дане клопотання до розгляду суд виходив з того, що обвинувачений у клопотанні зазначав, що дане клопотання буде доповнене, тому з метою недопущення обмеження прав ОСОБА_3 на розгляд його клопотання, суд призначив його до розгляду.

Однак, як вбачається з матеріалів, до клопотання долучена характеристика, яка не відображає у повному обсязі інформацію щодо засудженого, зокрема, у ній зазначено, що за останній період мешкання ОСОБА_3 у с.Біла Церква скарг та заяв на нього не надходило, при цьому який саме останній час та чи включає в себе весь період після звільнення ОСОБА_3 з місць позбавлення волі, вона не містить. Також у ній зазначено, що у порушенні трудової дисципліни ОСОБА_3 не помічений, при цьому даних де він працює чи працював характеристика не містить, як і відсутня відповідна характеристика з місця роботи або ж зайняття останнього іншою суспільно корисною працею після звільнення з місць позбавлення волі.

Крім того, відсутні документи, які б підтверджували зразкову поведінку засудженого ОСОБА_3 та відсутність порушень, зокрема невчинення адміністративних чи кримінальних правопорушень. Також відсутні документи, що свідчать про підстави і час фактичного звільнення від покарання.

З огляду на викладене, суд позбавлений можливості повно та всебічно перевірити зазначені у клопотанні обставини, відтак, засудженому необхідно надати документи, які б у повному обсязі відображали зразкову поведінку та сумлінне ставлення до праці останнього після звільнення з місць позбавлення волі на підтвердження обставин клопотання, а тому дане клопотання слід залишити без розгляду, що не позбавляє ОСОБА_3 звернутися до суду повторно із даним клопотанням, додавши до нього необхідні докази.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 89, ст. 91 КК України, ст.ст. 537, 538, 539 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про зняття судимості залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1