Рішення
від 18.02.2021 по справі 489/4629/20
ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

18.02.2021

Справа № 489/4629/20

Провадження №2/489/518/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Рум`янцевої Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Алекскредит про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, яким просив: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 29.04.2020 року, вчинений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В., зареєстрований в реєстрі за №10787, яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алекскредит заборгованості в сумі 23450 грн. 00 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, що наприкінці серпня 2020 року поштою він отримав копію постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. від 22.06.2020 про звернення стягнення на його заробітну плату по виконавчому провадженню № 62136611, яке було відкрито на підставі спірного виконавчого напису. Зазначає, що він ніколи не укладав кредитних договорів та не отримував грошових коштів в кредит. Видача виконавчого напису про стягнення з нього кредитної заборгованості є незаконною, оскільки не існує документів, передбачених законом, для видачі виконавчого напису нотаріуса для стягнення безспірної суми заборгованості.

Від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Посилаючись на те, що між позивачем та відповідачем укладений Договір про надання кредиту № 2942600 від 25.11.2019, на підставі якого позивачу були надані кредитні кошти у тимчасове, строкове, платне користування. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань, за Договором виникла заборгованість, яка не була погашена позивачем. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На момент вчинення виконавчого напису, жодних змін до постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів чи про втрату її чинності внесено не було. Приватному нотаріусу було надано, зокрема, оригінал договору про надання кредиту укладений між позивачем та відповідачем з додатками до нього і засвідчена стягувачем виписка з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про не погашення заборгованості. З виписки, нотаріусом встановлено, що заборгованість за договором існує, її розмір, здійснення позичальником платежів на погашення суми заборгованості та те, що не минуло три роки з дня виникнення права вимоги. Вважає, що твердження позивача про те, які саме документи надавалися приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису є лише міркуваннями, які не підтверджуються жодним доказом.

Ухвалою суду від 30.09.2020, позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 02.10.2020, витребувано матеріали нотаріальної справи.

Ухвалою суду від 08.10.2020, забезпечено позов.

Ухвалою суду від 01.12.2020, повторно витребувано докази та продовжено строк розгляду справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Від сторін клопотання про проведення розгляду справи з їх викликом в судове засідання не надійшло, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до виконавчого напису від 29.04.2020 року, зареєстрованого в реєстрі за №10787, приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області запропонував стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алекскредит заборгованість у розмірі 23450 грн. 00 коп.

На підставі вказаного виконавчого напису постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. відкрито виконавче провадження № 62136611 та постановою від 22 червня 2020 року звернуто стягнення на доходи боржника ОСОБА_1 ..

Статтею 87 Закону України Про нотаріат визначено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 цього Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

За змістом п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, для одержання виконавчого напису по нотаріально посвідченим угодам, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Згідно із п. 2 вказаного Переліку, для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Пунктом 3.1 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

У відповідності з п. 3.2 та п. 3.5 вказаного Порядку, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172.

Пунктом 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року №2 роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу.

Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі. Як правило у виконавчому написі сума є більшою ніж у вимозі, але це пов`язано з часом, який пройшов від надіслання вимоги і вчинення виконавчого напису.

Належними доказами, які б підтверджували наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювали розмір заборгованості, могли бути первинні документи, оформлені відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність .

Верховний Суд України в постанові від 20 травня 2015 року в справі №6-158цс15 дійшов висновку, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов`язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів.

Так, якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Здійснення виконавчого напису нотаріусом регулюється Главою 14 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів , а також Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст. 88 Закону України Про нотаріат від 02 вересня 1993 року №3425-XII передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172. Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні №2 від 31 січня 1992 року, при вирішення справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України Про нотаріат виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Пунктом 8 зазначеної вище постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

У п. 10 Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Відповідно до постанови Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі за № 6-887цс17 суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону України Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України , кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Ухвалами суду неодноразово витребовувалися у приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. матеріали нотаріальної справи, в якій містяться документи на підставі яких вчиненоприватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гуревічовим Олегом Миколайовичем виконавчий напис від 14 травня 2016 року, зареєстрований в реєстрі за № 261 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алекскредит заборгованості в сумі 23450 грн. 00 коп.

До суду не надано копій вищевказаних документів, якими були обумовлені дії нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису.

У суду відсутній також документ, який міг би відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог, які б містили в розрахунку підписи позичальника про визнання ним розміру заборгованості, чим було б дотримано вимоги ст. 88 Закону України Про нотаріат .

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. За заявою кредитора розмір суми, яка підлягає стягненню за виконавчим написом, може бути встановлений з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом. Неустойка (штраф, пеня) включається до виконавчого напису, якщо це передбачено умовами договору. Вчинення виконавчого напису за договором позики здійснюється з врахуванням вимог статті 1050 Цивільного кодексу України. Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження безспірності заборгованості нотаріусу мають бути надані документи, що свідчать про визнання боржником вимог стягувача. Тобто, нотаріус повинен впевнитися у розумінні боржником пред`явлених до нього вимог і визнання їх. Згідно п. 2.3 Глави 16 вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення умов кредитного договору, здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих боржнику повідомлень. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка боржника на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в кредитному договорі адресу.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В не було з`ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру основної суми боргу, відсотків, порядку нарахування відсотків та відсотків за користування кредитом, не було з`ясовано даного питання з боржником, не переконався щодо належного повідомлення боржника ОСОБА_1 про суму заборгованості, в зв`язку з чим останній був позбавлений об`єктивної можливості вказати свої заперечення щодо суми нарахованого боргу, яку він не визнає.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн..

Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Алекскредит про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати виконавчий напис, вчинений 29 квітня 2020 року приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем, зареєстрований в реєстрі за №10787, за яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Алекскредит заборгованості в сумі 23450 грн. 00 коп., таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Алекскредит на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: Миколаївська обл.., Березанський р-н, с.Тронка, РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю Алекскредит ЄДРПОУ 41346335, юридична адреса: м. Дніпро, вул. Якова, Самарського, 12-А.

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено 18 лютого 2021 року.

Дата ухвалення рішення18.02.2021
Оприлюднено22.02.2021

Судовий реєстр по справі —489/4629/20

Рішення від 18.02.2021

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Рум’янцева Н. О.

Ухвала від 01.12.2020

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Рум’янцева Н. О.

Ухвала від 08.10.2020

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Рум’янцева Н. О.

Ухвала від 02.10.2020

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Рум’янцева Н. О.

Ухвала від 30.09.2020

Цивільне

Ленінський районний суд м. Миколаєва

Рум’янцева Н. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні