Рішення

від 15.02.2021 по справі 357/10810/20

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10810/20

2/357/500/21

Категорія 55

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15 лютого 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Орєхова О. І. ,

за участі секретаря - Сокур О. В.,

представника позивача - Жуковської А.О.,

відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В :

В листопаді 2020 року позивач Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, посилаючись на наступні обставини.

05.06.2020 р. згідно прийнятих рішень по особі, Білоцерківським МРЦЗ надано статус безробітного ОСОБА_1 (за його особистою заявою). Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

05.06.2020 р. відповідно до прийнятих рішень по особі Білоцерківським МРЦЗ призначено допомогу по безробіттю ОСОБА_1 відповідно до пп. 1.3.4 ст.22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості проведена перевірка достовірності даних та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України: "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", " Про зайнятість населення" та складено відповідний акт.

Актом № 200901 від 01.09.2020 р. Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, встановлено, що перебуваючи на обліку в Білоцерківському МРЦЗ, як безробітний гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управленні Пенсійного Фонду України в Київській області з 01.04.2020 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

На підставі вищезазначеного акту розслідування, директором Білоцерківського МРЦЗ 02.09.2020 р. № 109/.01-08 винесено наказ про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю, за період з 05.06.2020 року по 29.07.2019 року в сумі 15 507,96 грн., який разом з претензією №791/1052.02/01-24 від 07.09.2020 р. вручено відповідачу. Однак, добровільно у встановлений строк кошти повернуто не було.

У заяві про надання статусу безробітного від 05 червня 2020 року власним підписом відповідачем було підтверджено, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не призначено, ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України Про зайнятість населення та Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Відповідно до cт. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Законе України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Відповідно до пп. 3 п. 4 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Таким чином гр. ОСОБА_1 не мав права отримувати матеріальне забезпечення за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" безпідставно і незаконно.

У разі якщо особа отримала допомогу по безробіттю без наявності на те підстав, то вона зобов`язана добровільно повернути безпідставно отриману суму, в іншому разі відповідна сума виплаченої по безробіттю допомоги стягується з неї у встановленому законом порядку.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості незаконно одержану допомогу по безробіттю в сумі 15 507, 96 грн. та стягнути з ОСОБА_1 на користь Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості судовий збір в сумі 2 102,00 грн. згідно платіжного доручення № 1528 від 15 жовтня 2020 р. ( а. с. 1-8 ).

Ухвалою судді від 03 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено судове засідання на 10 годину 00 хвилин 19 січня 2021 року ( а. с. 41-42 ).

В судовому засіданні 19.01.2021 року оголошено перерву до 12 години 15 хвилин 15.02.2021 року ( а. с. 46-48 ).

02 лютого 2021 року за вх. № 4378 судом отримано відзив відповідача на позовну заяву, в якій просив у задоволенні позовної заяви Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості відмовити в повному обсязі, мотивуючи тим, що станом на 05.06.2020 року, коли він звернувся до Білоцерківського МЦЗ, йому не була призначена пенсія та він її не отримував, він не мав заробітку, а тому взяття на облік та виплата допомоги по безробіттю здійснювалася законно.

11 лютого 2021 року за вх. № 6509 судом отримано відповідь на відзив, в якому позивач просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача незаконно одержану допомогу, так як відповідач при заповненні заяви 05.06.2020 року про надання статусу безробітного не зазначив інформацію про те, що останньому призначена пенсія з 01.04.2020 року. Якщо б, відповідач повідомив про зазначене, відповідно до ЗУ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб , то ОСОБА_1 не отримав допомогу по безробіттю та інших соціальних послуг, яка виплачується лише ти особам, що мають відповідний статус. Під час перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем було надано недостовірну інформацію щодо власних даних.

В судовому засіданні представник позивача Жуковська А.О., яка діє на підставі довіреності підтримала позовні вимоги, надала пояснення аналогічні викладеним в ній, просила вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог та просив відмовити Білоцерківському міськрайонному центру зайнятості у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.

В судовому засіданні встановлено, що 05.06.2020 року згідно прийнятих рішень по особі, Білоцерківським МРЦЗ надано статус безробітного ОСОБА_1 (за його особистою заявою).

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування", розмір допомоги по безробіттю застрахованим особам, зазначеним у частині першій статті 22 цього Закону, розмір допомоги по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України, залежно від страхового стажу, але не менше ніж мінімальний розмір допомоги по безробіттю, встановлений правлінням Фонду для цієї категорії осіб: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

05 червня 2020 року відповідно до прийнятих рішень по особі Білоцерківським МРЦЗ призначено допомогу по безробіттю ОСОБА_1 відповідно до пп. 1.3.4 ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Допомога по безробіттю виплачується залежно від тривалості безробіття у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; у подальшому - 70 відсотків.

Встановлено, що при реєстрації в ЦЗ ОСОБА_1 надані документи, передбачені Постановою КМУ від 09 вересня 2018 р. N 792 "Про затвердження Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку осіб, які шукають роботу", згідно якої реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, проводяться державною службою зайнятості за умови пред`явлення паспорта, трудової книжки, цивільно-правового договору, а в разі потреби також військового квитка, диплома або іншого документа про освіту, інших документів ЦЗ не вимагає. Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженою наказом Міністерства праці України від 29 липня 1993 року N 58 чітко визначено, які відомості повинні вноситися до трудової книжки.

Позивачем Білоцерківським міськрайонним центром зайнятості проведена перевірка достовірності даних та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України: "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", " Про зайнятість населення" та складено відповідний акт.

Відповідно до "Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним" затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України. Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009р.№ 60/62, постановою правління Пенсійного фонду від 13.02.2009р. № 7-1 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 березня.2009р. № 232/16248, проводиться перевірка достовірності даних по особі щодо обґрунтованості виплати матеріального забезпечення відповідно до Законів України: Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", " Про зайнятість населення" за результатами звірки складається відповідний акт.

Актом № 200901 від 01.09.2020 року Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості, встановлено, що перебуваючи на обліку в Білоцерківському МРЦЗ, як безробітний гр. ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управленні Пенсійного Фонду України в Київській області з 01.04.2020 року та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб .

На підставі вищезазначеного акту розслідування, директором Білоцерківського МРЦЗ 02.09.2020 р. № 109/.01-08 винесено наказ про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю за період з 05.06.2020 року по 29.07.2019 року в сумі 15 507,96 гривень.

Встановлено, що зазначений акт розслідування разом з претензією №791/1052.02/01-24 від 07.09.2020 року було вручено відповідачу, що не спростовано останнім, але добровільно у встановлений строк кошти повернуто не було.

У заяві про надання статусу безробітного від 05 червня 2020 року власним підписом відповідачем було підтверджено, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не призначено, ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, що визначені Законами України Про зайнятість населення та Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Визначення осіб, які вважаються безробітними надано в ст. 4 Закону України "Про зайнятість населення" відповідно до якої, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу. Дана норма кореспондує з положеннями викладеними п. 14 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою КМ України від 19 вересня 2018 р. N 792.

Відповідно до cт. 43 Закону України "Про зайнятість населення", статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Законе України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю".

Відповідно до пп. 3 п. 4 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

У разі якщо особа отримала допомогу по безробіттю без наявності на те підстав, то вона зобов`язана добровільно повернути безпідставно отриману суму, в іншому разі відповідна сума виплаченої по безробіттю допомоги стягується з неї у встановленому законом порядку.

Частина 3 цієї статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" зазначає, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до абз. 13.17. п. 30 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу затверджено Постановою Кабінету міністрів України від 19.09.2018 №792. центр зайнятості припиняє реєстрацію: досягнення зареєстрованим безробітним встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку або призначення пенсії за віком на пільгових умовах чи за вислугу років; встановлення факту подання зареєстрованим безробітним недостовірних даних та документів, на підставі яких прийнято рішення про надання йому статусу безробітного, призначення виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг, що мав місце протягом періоду реєстрації.

Відповідно до статті 36 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов`язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Незастраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, виконують обов`язки та несуть відповідальність, так як і застраховані особи.

Встановлено та підтверджено наявними доказами, доданими позивачем до матеріалів справи, що відповідачу було призначено пенсію з 01.04.2020 року та пенсія за вислугу років виплачувалася з липня 2020 року, про що свідчить в справі роздруківка від РЗО про отримання соцвиплат.

Отже, під час реєстрації та перебування на обліку в центрі зайнятості відповідачем було надано недостовірну інформацію щодо власних даних.

Отримання особою пенсії за вислугу років, призначену відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб є обставиною, що впливає на умови виплати їй допомоги по безробіттю, тому неповідомлення цією особою центру зайнятості про виникнення або наявність такої обставини свідчить про невиконання нею своїх обов`язків.

Тому, відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1533-ІІІ, з урахуванням вищезазначеного є підставою для стягнення суми виплаченого матеріального забезпечення.

Тобто, у разі якщо особа отримала допомогу по безробіттю без наявності на те підстав то вона зобов`язана добровільно повернути безпідставно отриману суму, в іншому разі відповідна сума виплаченої по безробіттю допомоги стягується з неї у встановленому законом порядку.

Згідно статті 39 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття спори що виникають з правовідносин за цим Законом вирішуються в судовому порядку.

Отже, кошти в сумі 15 507,96 грн. підлягають поверненню до Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, так як згідно 4.2 ст. 16 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття допомога по безробіттю виплачується за рахунок коштів вказаного Фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Таким чином, в судовому засіданні достеменно було встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не мав права отримувати матеріальне забезпечення за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а звертаючись до позивача з заявою про надання статусу безробітного та підписуючи її власноручно, відповідач підтвердив, що пенсію на пільгових умовах та за вислугу років не призначено, тобто зазначив недостовірні дані, а підписуючи заяву про надання статусу безробітного, останній ознайомлений з правами та обов`язками зареєстрованого безробітного та відповідальністю за подання недостовірних даних та документів, на підставі яких приймається рішення про надання статусу безробітного та призначення матеріального забезпечення.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 ст. 1213 ЦК України визначено, що особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Зазначений висновок міститься і в постанові Верховного Суду України, прийнятій у справі №6-91цс14 від 02 липня 2014 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав, передбачених частиною третьою статті 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та статтею 1212 ЦК України, для стягнення з відповідача виплаченої йому допомоги по безробіттю.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 31 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Пунктом 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що гуртуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі Проніна проти України ).

Оскільки відповідач уникає від повернення незаконно одержану допомогу по безробіттю, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із п. 1 ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на - відповідача.

Оскільки, позивачем при зверненні до суду були понесені судові витрати у сумі 2 102 гривень, які документально підтверджені ( а. с. 32 ), то такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1212, 1213, 1215 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 254, 263 - 265, 273, 274- 279, 353, 354 ЦПК України, Законом України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , Законом України "Про зайнятість населення", суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно одержаної допомоги по безробіттю, - задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості незаконно одержаної допомоги по безробіттю у розмірі 15 507,96 гривень та судовий збір у розмірі 2 102 гривень, загалом 17 609,96 гривень ( сімнадцять тисяч шістсот дев`ять гривень дев`яносто шість копійок ).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Позивач: Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості ( адреса місцезнаходження: 09117, Київська область, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, буд. 36, ЄДРПОУ: 22199887, МФО: 820172, ДКСУ, м. Київ, номер рахунку IBAN НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено 22 лютого 2021 року.

Рішення надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

СуддяО. І. Орєхов