Рішення

від 01.02.2021 по справі 183/3127/20

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/3127/20

№ 2/183/769/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2021 року м. Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Городецького Д.І.

секретаря судового засідання Пономаренко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

05 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом,в обґрунтування якого посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після її смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,035 га, кадастровий номер 1223282500:02:012:1066 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

За життя, її мати ОСОБА_2 заповіту не складала.

Позивач зазначає, що мати проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а померла в м. Соледар м. Артемівськ Донецької області, оскільки на той час знаходилася у доньки ОСОБА_3 (сестри позивача).

ОСОБА_1 посилалася на те, що у визначений законом строк вона звернулася до приватного нотаріуса Кіровського районного нотаріального округу Автономної республіки Крим Хмелевської А.П. заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері - ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вона, ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті матері, оскільки її сестра ОСОБА_3 відмовилася від своєї частки у спадщині на її користь, про що свідчить нотаріально завірена заява останньої.

У зв`язку з тим, що в 2014 році Автономна Республіка Крим була окупована Російською Федерацією, всі державні органи та інші офіційні суб`єкти України на цій території припинили свою роботу, вона звернулася до Першої Дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте постановою державного нотаріуса Кравцовою А.І. від 26 травня 2020 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з тих підстав, що у Спадковому реєстрі наявні відомості про заведену спадкову справу приватним нотаріусом Кіровського районного нотаріального округу Автономної республіки Крим Хмелевською А.П., а тому було рекомендовано звернутись з даним позовом до суду.

В зв`язку з наведеним, в позовній заяві позивач ОСОБА_1 просила суд:

- визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,035 га, кадастровий номер 1223282500:02:012:1066 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ДП № 104263, виданий 18 листопада 2004 року Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-2541 від 08 травня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:126:02348), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 10 червня 2020 року відкрите провадження у справі.

Ухвалою суду від 28 жовтня 2020 року закрите підготовче провадження у справі, справа призначена досудового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та її представник в судове засіданні не з`явилися, згідно заяви представника останній просив розглядати справу у його відсутність, вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача - Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи - Першої Дніпровської державної нотаріальної контори Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) в судове засідання не з`явився, згідно заяви просив розглядати справу без його участі.

У зв`язку з неявкою осіб, які приймають участь у справі, суд розглядає справу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши надані сторонами письмові докази, дійшов такого до такого висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Старий Крим, Республіка Крим, України народилася ОСОБА_4 , про що 20 вересня 1971 року зроблено запис за № 84. Її батьками зазначені: ОСОБА_5 і ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 20 вересня 1971 року.

Встановлено, що 09 вересня 1995 року відділом реєстрації актів громадянського стану виконавчого комітету Красногвардійської районної Ради народних депутатів м. Дніпропетровська зареєстрований шлюб між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 і ОСОБА_6 , про що 09 вересня 1995 року зроблено запис за № 479. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 присвоєне прізвище ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 від 09 вересня 1995 року.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 роки померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 26 серпня 2011 року Соледарською міською радою м. Артемівська Донецької області зроблено відповідний актовий запис за №135, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 від 26 серпня 2011 року.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановлено, що після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на земельну ділянку площею 2,035 га, кадастровий номер 1223282500:02:012:1066 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Спірна земельна ділянка належна померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДП № 104263, виданий 18 листопада 2004 року Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-2541 від 08 травня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:126:02348.

Встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 на день смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Комунального підприємства Старокримський комунальник від 07 серпня 2013 року за № 45,

У відповідності до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 26 серпня 2011 року ОСОБА_2 померла в м. Соледар м. Артемівськ Донецької області.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 у визначений законом строк подала до приватного нотаріуса Кіровського районного нотаріального округу Автономної республіки Крим Хмелевської А.П. заяву про прийняття спадщини за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У зв`язку з тим, що в 2014 році Автономна Республіка Крим була окупована Російською Федерацією, всі державні органи та інші офіційні суб`єкти України на цій території припинили свою роботу, позивач звернулася до Першої Дніпровської державної нотаріальної контори з заявою про отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, проте постановою державного нотаріуса Кравцовою А.І. від 26 травня 2020 року їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій з тих підстав, що у Спадковому реєстрі наявні відомості про заведення 17.11.2011 року приватним нотаріусом Кіровського районного нотаріального округу Автономної республіки Крим Хмелевською А.П. спадкової справи №151/2011.

Питання щодо оформлення спадщини ще до початку окупації частини території України було врегульовано діючим законодавством України. Внаслідок загостреного збройного конфлікту в зоні проведення антитерористичної операції та окупацією території Автономної республіки Крим, оформити спадщину, якщо спадкодавець проживав на непідконтрольній Україні території, в звичному порядку викликає труднощі. Всі документи, видані органами невизнаних республік, не мають юридичної сили ні в Україні, ні в світі.

17 червня 2014 року наказом Міністерства юстиції України "Про невідкладні заходи щодо захисту прав громадян на території проведення антитерористичної операції" до закінчення антитерористичної операції в населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження тимчасово призупинено: проведення державної реєстрації актів цивільного стану, доступ нотаріусів до Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України.

Крім того, Верховною Радою України був прийнятий спеціальний Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації прав на спадкування" від 12 лютого 2015 року № 189-VІІІ, яким в свою чергу доповнено положення статті 1221 ЦК України про те, що в особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.

Такий особливий випадок врегульовано Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції ". Якщо спадкодавець був зареєстрований та проживав на непідконтрольній Україні території, місце відкриття спадщини не прив`язується до місця проживання спадкодавця або розташування нерухомості. Місцем відкриття спадщини є місце подання першої заяви, що свідчить про волевиявлення щодо спадкового майна спадкодавців, виконавців заповіту, осіб, заінтересованих в охороні спадкового майна, або вимоги кредиторів.

Відсутність або наявність заведених спадкових справ перевіряється за даними Спадкового реєстру.

Нотаріус, яким прийнята перша заява, заводить спадкову справу, яка підлягає реєстрації у спадковому реєстрі в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку реєстрації деяких спадкових справ у Спадковому реєстрі".

Наказом Міністерства юстиції України № 1087/5 від 07 липня 2014 року осіб, які здійснювали приватну нотаріальну діяльність на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і призначені на посаду нотаріусів Російської Федерації зобов`язано: 1) припинити приватну нотаріальну діяльність по відповідному нотаріальному округу з 08 липня 2014 року; 2) протягом одного місяця передати до Державного нотаріального архіву Херсонської області всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. Пунктом 2 цього наказу доручено Головному управлінню юстиції у Херсонській області припинити дію реєстраційних посвідчень зазначених осіб.

Згідно з додатком до зазначеного наказу до цього списку належить приватний нотаріус Кіровського районного нотаріального округу Автономної республіки Крим Хмелевською А.П.

Між тим, як вбачається з відповіді Державного нотаріального архіву Херсонської області Південно-міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 серпня 2020 року за вих. № 1274/01-21, нотаріальні документи Автономної Республіки Крим до архіву на зберігання не передавалися та не приймаються.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею після смерті матері ОСОБА_2 , оскільки інша дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 відмовилася від своєї частки у спадщині на користь своєї сестри ОСОБА_1 , про що склала заяву, посвідчену 01 грудня 2020 року державним нотаріусом Соледарської державної нотаріальної контори Степановим В.В. за реєстровим № 410.

Вирішуючи питання по суті заявлених вимог, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

При цьому, у справі Смірнова проти України вказано, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зі змісту ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1216, 1222, 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неоохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

На підставі ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

На підставі ст. 1258 ЦК України, 1. Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. 2. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1261 ЦК України визначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно до вимог ст. 1268 ЦК України, 1. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. 2. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. 3. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. 5. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Вимогами статті 1269 ЦК України визначено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. 2. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

На підставі статті 1270 ЦК України, 1. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

На підставі ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного суду від 30 травня 2008 року N 7 Про судову практику у справах про спадкування з метою забезпечення однакового застосування законодавства про спадкування судам надані такі роз`яснення:Відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Згідно з пунктом г частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п.п.4.15, 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року видача свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 р. № 7 визначено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з абзацом 3 ч.2 ст.331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз`яснень, викладених в пунктах 10, 11 ППВСУ від 30 травня 2008 року № 7, про те, що відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 125 ЗК України України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1 і ч. 2 ст. 126 ЗК України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку Державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку.

Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано - право власності на конкретну земельну ділянку не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК України не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х Земельного Кодексу України Перехідні положення .

Відповідно до Законів України Про державний земельний кадастр та Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 1 січня 2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються. Натомість, згідно із статтею 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку, яка передана фізичним та юридичним особам шляхом безоплатної передачі із земель державної чи комунальної власності за рішеннями органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, є свідоцтво про право власності на нерухоме майно.

Згідно положень Постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року №7 Про судову практику у справах про спадкування , свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, в тому числі й у випадку визначення судом за позовом спадкоємця додаткового строку для прийняття спадщини.

Зважаючи на відмову нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину, іншого шляху окрім звернення до суду за захистом порушеного права у позивача немає та відповідно ст.16 ЦК України він обрав правильний спосіб захисту своїх порушених прав.

За встановлених вище обставин, оскільки позивач є єдиним спадкоємцем за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , у встановлений законодавством строк звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, право власності спадкодавця доведено наведеними вище обставинами та доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв`язку з чим за позивачем ОСОБА_1 належить визнати право власності на земельну ділянку площею 2,035 га, кадастровий номер 1223282500:02:012:1066 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, в порядку спадкування за законом після смерті матері.

У відповідності до ст. 133 ЦПК України, 1. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. 2. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. 3. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі на професійну правничу допомогу.

На підставі ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

В той же час, враховуючи відсутність вини відповідача, суд приходить до висновку, що судові витрати повинні бути покладені на позивача.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 4, 6-10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, третя особа - Перша Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро)про визнання права власності в порядку спадкування за законом, - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,035 га, кадастровий номер 1223282500:02:012:1066 з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходяться на території Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ДП№ 104263, виданий 18 листопада 2004 року Новомосковською районною державною адміністрацією на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом № 1-2541 від 08 травня 2004 року, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 01:04:126:02348), в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Судові витрати покласти на позивача ОСОБА_1 .

Учасники справи:

-позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-відповідач: Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 04338836, місцезнаходження за адресою: 51283, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, вул. Центральна, буд. 4;

-третя особа: Перша Дніпровська державна нотаріальна контора Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), код ЄДРПОУ02890920, місцезнаходження за адресою: 49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Вернадського Володимира, 19/21.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2021 року.

Суддя Д.І. Городецький