Постанова

від 18.02.2021 по справі 923/1/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Головея В.М., Таран С.В.

секретар судового засідання: Федорончук Д.О.

за участю представників сторін:

від прокурора: Коломійчук І.О., посвідчення №058842 від 21.12.2020р.;

від позивача: Дудченко В.М., ордер ВТ №1008792 від 29.01.2021;

від відповідача: не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від „19" серпня 2020р. про залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи

у справі № 923/1/19

за позовом Заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент"

про стягнення 3 498 097 грн. 23 коп.,

головуючий суддя - Немченко Л.М.

місце прийняття ухвали: Господарський суд Херсонської області

Сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.

В судовому засіданні 18.02.2021р. згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В :

В січня 2019 року Заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" про стягнення з останнього несплаченої суми орендної плати у розмірі 3 498 097,23 грн. за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, без укладення договору, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у зазначеному розмірі у виді неодержаної орендної плати за землю, який за визначенням ст.22 ЦК є збитками у виглдяі упущеної вигоди.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 09.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі №923/1/19, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

12.03.2019 від Заступника прокурора області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" 1 908 032,43 грн. безпідставно отриманих коштів.

11.06.2020 від Заступника прокурора області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої прокурор просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" 2 575 884,63 грн. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.07.2020 підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до судового розгляду по суті.

Крім того у вказаній ухвалі судом було відмовлено відповідачу у клопотанні про продовження строку підготовчого провадження для остаточного визначення та обґрунтування позовних вимог прокурором.

19.08.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про призначення експертизи по справі №923/1/19 та про поновлення пропущеного строку на подання клопотання про призначення експертизи по справі.

Клопотання в частині призначення у справі експертизи мотивовано тим, що для повного та об`єктивного розгляду справи потрібне з`ясування дійсної площі фактичного користування ТОВ "Інвестменеджмент" земельною ділянкою по вул. Суворова,12, м.Херсон та вартості права користування зазначеною земельною ділянкою, для чого, на думку відповідача, необхідні спеціальні знання у сфері іншій ніж право, а розрахунок прокурора викликає обґрунтовані сумніви, а тому у справі належить призначити земельно-технічну та оціночно-земельну експертизи, на з`ясування яких поставити наступні питання.

Щодо земельно-технічної експертизи:

- який фактичний порядок користування земельною ділянкою? Яка конфігурація, проміри та площа земельної ділянки, що перебувала у користуванні ТОВ "Інвестменеджмент" по вул. Суворова, 12 у м. Херсоні?

- Чи є порушення меж земельних ділянок відповідно до правовстанолювальних документів та документації із землеустрою на земельну ділянку по вул. Суворова, 12 м. Херсоні з кадастровим номером 6510136900:01:001:0038? Щодо оціночно-земельної експертизи:

- яка вартість права користування земельною ділянкою по вул. Суворова,12 у м. Херсон із кадастровим номером 6510136900:01:001:0038?

- чи відповідає виконаний позивачем розрахунок суми втрат бюджету міської ради від недоотримання коштів за фактичне землекористування у формі орендної плати від 10.06.2020 земельної ділянки по вул. Суворова,12 у м. Херсон із кадастровим номером 6510136900:01:001:0038 вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?

Також у вказаному клопотанні відповідач просив поновити йому пропущений строк на подання зазначеного клопотання про призначення судової експертизи, у зв`язку неможливістю його подання у встановлений законом строк, з огляду на те, що відповідач не мав достатньо часу для аналізу розрахунку прокурора на предмет обґрунтованості та вірності до дати судового засідання в межах підготовчого провадження, що відбулось 22.07.2020. В подальшому, проаналізувавши розрахунок прокурора, відповідач дійшов до висновку, що розрахунок прокурора викликає обґрунтовані сумніви.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 відхилено клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи; клопотання про призначення судової експертизи у справі залишено без розгляду.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 по справі №923/1/19 про відхилення клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання клопотання про призначення судової експертизи та про залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи у даній справі; поновити пропущений ТОВ "Інвестменеджмент" процесуальний строк на подання клопотання про призначення судової експертизи у даній справі.

В обґрунтування наведеної позиції викладеної у апеляційній скарзі відповідач наголошує на тому, що ухвала від 19.08.2020 є необґрунтованою, постановленою без належного дослідження підстав та обставин подання клопотання від 19.08.2020 та з порушенням норм процесуального права, що призводить до порушення принципу пропорційності господарського судочинства.

Так, скаржник зазначає, що розмір недоотримання Херсонською міською радою коштів внаслідок користування ТОВ "Інвестменеджмент" земельною ділянкою без оформлення права користування зазначений у розрахунку прокурора не співвідноситься з розрахунком 2019 та розрахунком 2017, що повністю спростовує висновок суду в ухвалі від 19.08.2020 про обізнаність відповідача з розрахунком прокурора завчасно.

Крім того, апелянт зазначає, що заява про зменшення позовних вимог від 10.06.2020 та розрахунок прокурора не містить жодних роз`яснень та посилань на норми законодавства, які обґрунтовують вірність та об`єктивність застосованої позивачем методики та формули у розрахунку прокурора. У зв`язку з чим, відповідачу об`єктивно знадобилось більше часу. Ніж один день, для аналізу розрахунку прокурора на предмет його відповідності до норм чинного законодавства України та методології здійснення такого розрахунку.

На підставі детального аналізу розрахунку прокурора у відповідача виникли обґрунтовані сумніви щодо застосованої в розрахунку прокурора методики та формули, яка визначає розмір недоотриманих Херсонською міською радою коштів внаслідок користування ТОВ "Інвестменеджмент" земельною ділянкою без оформлення права користування, що і було підставою для подання клопотання від 19.08.2020.

Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що підстави пропущення процесуального строку на подання клопотання 19.08.2020 поважними, що судом першої інстанції не було досліджено, в порушення ст.119 ГПК України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від „19" серпня 2020р. про залишення без розгляду клопотання про призначення судової експертизи у справі № 923/1/19; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" на 18 лютого 2021 року о 14:30 год.; зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент" надати: докази надсилання позивачу - Херсонській міській раді копії апеляційної скарги.

29.01.2021 року до суду надійшло клопотання представника Херсонської міської ради - Дудченко В.М., в якому заявник просив надати йому (електронна адреса ІНФОРМАЦІЯ_1 ) телефон (+38095) 234-30-96) можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів - через систему відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.02.2021 клопотання представника Херсонської міської ради - Дудченко В.М. про проведення судового засідання у справі №923/1/19 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; ухвалено провести судове засідання у справі №923/1/19, призначене на 18.02.2021 року об 14:30 год. за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення "EasyCon" в приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду в залі судових засідань №6.

В судовому засіданні 18.02.2021 в режимі відеоконференції представники прокуратури та Херсонської міської ради заперечували проти задоволення апеляційної скарги.

Представник скаржника в судове засідання не з`явилися, хоча повідомлявся належним чином про день, час і місце розгляду справи, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи належне повідомлення учасників справи про час, дату та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також зважаючи на обмежений строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про можливість завершення апеляційного розгляду по суті без участі представника скаржника.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк.

У відповідності до вимог ч. ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Південно-західний апеляційний господарський суд встановив наступне.

Колегія суддів, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, погоджується з висновками, з яких виходив місцевий господарський суд при прийнятті оскаржуваної ухвали з наступних підстав.

Частиною першою статті 119 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Згідно з частиною четвертою цієї статті одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Отже, пропущений учасником процесуальний строк може бути поновлений судом за умови вчинення учасником процесуальної дії, для вчинення якої було встановлено строк, подання учасником заяви про поновлення процесуального строку та визнання причин пропуску строку поважними, крім випадків, коли Господарського процесуального кодексу України встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 119 Господарського процесуального кодексу України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Зі змісту наведеної норми випливає, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду. Разом з тим на відміну від поновлення процесуального строку, вирішення судом питання про продовження процесуального строку не обумовлене вчиненням учасником процесуальної дії. Навпаки, процесуальний закон виходить з того, що процесуальний строк продовжується для вчинення процесуальної дії, яка ще не вчинена.

При цьому, оскільки у тих випадках, коли суду процесуальним законом надано право встановити строк в межах певного строку, встановленого Господарського процесуального кодексу України, суд також не може продовжити строк понад встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк.

Разом з тим, в аспекті зазначеного, колегія суддів вважає за доцільне звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, п. 29, 26.07.2007; ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, п. 33, 08.12.2016). Зважаючи на це, вирішуючи питання про поновлення або продовження процесуальних строків, суд має виходити з наведених вище відмінностей між поновленням та продовженням процесуальних строків, враховувати зміст заяви (клопотання) учасника та вчинених ним дій.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2018 у справі №904/5995/16.

У відповідності із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства. (ч.ч.1, 2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 169 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Аналіз приписів статей 14, 169 Господарського процесуального кодексу України дозволяє дійти висновку, що процесуальному праву учасників справи на подання заяв та клопотань щодо процесуальних питань, які виникають під час провадження у справі, кореспондується з обов`язоком господарського суду щодо їх розгляду в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, в межах заявлених вимог та на підставі поданих учасниками справи доказів.

Дана правова позиція узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 910/16594/15.

Відповідно до ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує ряд питань, зокрема питання про призначення судової експертизи.

З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що право учасника судового процесу на звернення до суду із тим або іншим клопотанням повинно бути реалізоване з дотриманням положень процесуального законодавства, оскільки в іншому випадку суд залишає подане клопотання без розгляду.

Здійснивши оцінку поданого відповідачем клопотання про призначення судової оціночно-земельної експертизи та судової земельно-технічної експертизи, суд першої інстанції обґрунтовано залишив його без розгляду, оскільки вказане клопотання заявлено відповідачем на стадії розгляду справи по суті.

Крім того, заявником у встановленому законом порядку не було обґрунтовано й неможливості подання його клопотання про призначення судової експертизи в установлений законом строк.

Посилання апелянта, що представник відповідача не мав достатньо часу для аналізу розрахунку прокурора на предмет його обґрунтованості та вірності до дати судового засідання в межах підготовчого провадження, що відбулось 22.07.2020, а в подальшому проаналізувавши розрахунок прокурора, відповідач дійшов до висновку, що розрахунок викликає обґрунтовані сумніви, колегією суддів відхиляється, оскільки у відповідача була можливість 22.07.2020 у підготовчому засіданні заявити клопотання про призначення судової експертизи, оскільки одного дня достатньо для проведення аналізу розрахунку, оскільки він не є складним та складений на підставі двох розрахунків Херсонської міської ради, які надавались в лютому 2019 року та лютому 2020 року, з якими відповідач ознайомлений був завчасно.

Крім того, колегія суддів звертає увагу скаржника, що підготовче провадження у даній справі триває з січня 2019 року та на день підготовчого засідання - 22.07.2020 усі завдання, які визначенні ст.177 ГПК України підготовчого засідання виконанні. Після подачі прокурором заяви про зменшення суми позову у судовому засіданні 11.06.2020, суд задовольнив клопотання відповідача щодо відкладення підготовчого засідання та надав можливість вивчити заяву прокурора і розрахунок та надати свої пояснення. Від відповідача пояснень с цього приводу не надходило.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відхилення клопотання ТОВ "Інвестменеджмент" про поновлення строку на подання клопотання про призначення судової експертизи, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового рішення.

Вищевикладені обставини справи спростовують доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, та на які він посилається як на підставу скасування ухвали суду першої інстанції, а тому відхиляються колегією суддів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача про поновлення строку на подання клопотання про призначення експертизи, надав оцінку наведеним відповідачем доводам, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 у справі № 923/1/19 в частині відхилення клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи - залишити без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестменеджмент"залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 19.08.2020 року у справі № 923/1/19 в частині відхилення клопотання відповідача про поновлення строків на подання клопотання про призначення судової експертизи - залишити без змін.

Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.

Повний текст постанови

складено „22" лютого 2021 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя В.М. Головей

Суддя С.В. Таран