Постанова

від 10.02.2021 по справі 22/114

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р. Справа№ 22/114

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Попікової О.В.

при секретарі ГуцалО.В.

за участю представників зазначених в протоколі від 10.02.2021р.

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування

на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року

у справі № 22/114 (Головуючий суддя Кирилюк Т.Ю., судді

Приходько І.В., Удалова О.Г.)

за первісним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ"

до Акціонерного товариства закритого типу

"Укркомплектмонтажналагоджування"

про розірвання договору та стягнення збитків у розмірі

300 000,00 грн.

зустрічним

позовом Акціонерного товариства закритого типу

"Укркомплектмонтажналагоджування"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ"

про стягнення 221 915,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" про розірвання договору підряду № 33 від 05.10.2004 та стягнення 300 000,00 грн. збитків.

Акціонерне товариство закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" 29.11.2007 звернулося до суду із зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" про стягнення 221 915, 82 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2007 прийнято зустрічний позов Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" про стягнення 221 915,82 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи, до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 22/114.

Представник Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" 08.09.2008 подав до суду доповнення до зустрічного позову, яким збільшено зустрічні позовні вимоги до 269 603, 06 грн.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" 31.10.2011 подав до Господарського суду м. Києва заяву, яким збільшено позовні вимоги до 380 409, 48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 22/114 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" до Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" про розірвання договору підряду № 33 від 05.10.2004 та стягнення 300 000,00 грн. збитків задоволено частково. Розірвано договір № 33 від 05.10.2004, укладений Товариством з обмеженою відповідальністю "КСГ та Акціонерним товариством закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування". Стягнуто з Акціонерноготовариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" 85 (вісімдесят п`ять) грн. 00 коп. - судового збору, 59 (п`ятдесят дев`ять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині первісного позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Акціонерне товариство закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 22/114 в частині повної відмови у задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" та задовольнити грошові вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ". Також, Акціонерне товариство закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального та матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.11.2020 апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя - Мартюк А.І., судді Алданова С.О., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.11.2020 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 22/114 - залишено без руху. Акціонерному товариству закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" було надано строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання до Північного апеляційного господарського суду доказів про доплату судового збору, в сумі 5 310, 37 грн.

09.12.2020р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про усунення недоліків, а саме докази сплати судового збору.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 року задоволено клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 22/114 та поновлено Акціонерному товариству закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" зазначений строк. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" на рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 22/114. Розгляд справи призначено на 20.01.2021 року. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 22/114.

09.12.2020р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача за первісним позовом надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній зазначає, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 року у справі № 22/114 без змін.

Розпорядження №09.1-08/266/21 Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року у зв`язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 22/114.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 20.01.2021 року апеляційну скаргу у справі №22/114 передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), судді: Зубець Л.П., Попікова О.В.

10.02.2021р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представників Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" надійшла заява про відвід головуючого судді Мартюк А.І..

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 року заяву представника Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування про відвід головуючого судді Мартюк А.І. визнано необгрунтованою.

10.02.2021р. через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представників Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" надійшла заява-клопотання про відкладення розгляду справи та поновлення процесуального строку для подання і розгляду заяви і розгляду заяви про забезпечення доказів.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом заперечував проти задоволення зазначених клопотань, в зв`язку з затягуванням відповідачем за первісним позовом розгляду справи.

В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи останній зазначає, що на сьогоднішній день директор АТЗТ Забара Віктор Павлович та майже всі члени його сім`ї перехворіли на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену корона вірусом SARS-CoV-2 і небажання будь-яких повторних ризиків захворювання. Також, повноважний представник Андрієць О.Л. отримав травму ноги.

Колегія Північного апеляційного господарського суду, розглянувши заявлені клопотання та заслухавши думку представника позивача за первісним позовом, відхилила їх за необґрунтованістю та відсутністю будь-яких доказів, які підтверджують викладені обставини.

Поряд з цим, Колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що дана заява підписана директором - Забара В.П. та двома повноважними представниками - Андрієць Л.П., Андрієць О.Л., тобто у судове засідання могли з`явитися уповноважені представники відповідача за первісним позовом. Всі учасники у справі належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень. Крім того, колегія суддів зазначає, що дана справа є малозначною та потребує лише наявності базових знань у сфері цивільного та господарського законодавства України.

Щодо клопотання поновлення процесуального строку для подання і розгляду заяви і розгляду заяви про забезпечення доказів, колегія суддів зазначає, що у повноважних представників відповідача за первісним позовом було достатньо часу для подання належним та допустимих доказів для розгляду справи по суті.

Як вбачається з матеріалів справи, справа розглядається в суді з 2006р., представниками повноважними представників відповідача за первісним позовом неодноразово заявлялися клопотання про відвід суддів та відкладення розгляду справи, при розгляді справи у суді першої інстанції повноважні представники відповідача за первісним позовом теж участі не приймали, що на думку колегії суддів призводить зловживанням процесуальними правами повноважними представниками відповідача за первісним позовом щодо затягування розгляду справи по суті.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. Ч. 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Пунктом 9 ухвали Північного апеляційного господарського суду від 21.12.2020 р. у справі № 910/6671/20 доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті. Ч. 1 ст. 202 ГПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Вичерпний перелік таких випадків наведений в ч. 2 вказаної статті. П. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. Ч. 4 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Колегією суддів не встановлено жодних підстав, передбачених вказаними вище положеннями ГПК України для відкладення розгляду апеляційної скарги.

Поряд з цим, за приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008р. у справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини (надалі - ЄСПЛ) зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain") від 07.07.1989р.).

Оскільки повноважні представники відповідача за первісним позовом належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, явка представників в судове засідання не була визнана обов`язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування" у цій справі за відсутності представників апелянта.

Представник позивача за первісним позовом у поясненнях, наданих у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства колегія встановила таке.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сторонами у справі 05.10.2004 укладено договір №33 про будівництво автономної газової дахової котельні на базі котлів Vitoplex 100 потужністю 2х575 кВт на об`єкті гольф-центу Оболонського району міста Києва.

За умовою пункту 1.1 договору №33 від 05.10.2004 первісний відповідач зобов`язався виконати проектні роботи, здійснити монтаж та пусконаладку обладнання.

Пунктом 1.5 договору первісний відповідач зобов`язався отримати необхідні технічні умови для розробки проекту та здійснити необхідні погодження після його розроблення, у тому числі отримати дозвіл на початок будівництва.

Пунктом 3.1 договору №33 від 05.10.2004 визначено загальну вартість робіт у розмірі 804 000,00 грн. Оплата за умовою пункту 3.2 договору здійснюється первісним позивачем частковим авансуванням робіт у три етапи: 100 000,00 грн. - для виконання проектних робіт, 355 000,00 грн. - для придбання відповідачем котлів Vitoplex 100 та 120 000,00 грн. для придбання первісним відповідачем іншого обладнання. Решта грошових коштів сплачується первісним позивачем на підставі актів приймання-передачі робіт.

Платіжним дорученням №327 від 06.10.2004 первісним позивачем перераховано відповідачу 50 000,00 грн., платіжним дорученням №15 від 24.01.2005 - 400 000,00 грн. та платіжним дорученням №93 від 24.03.2005 - 20 000,00 грн. Крім того, у квітні 2005 року майновим поручителем позивача за первісним позовом (ТОВ "Княжий град") було перераховано первісному відповідачу 200 000,00 грн. попередньої оплати робіт з будівництва дахової котельні. Загалом, відповідачем за первісним позовом отримано 670 000,00 грн. попередньої оплати робіт за договором №33 від 05.10.2004, що на 95 000,00 грн. перевищує загальний обсяг авансового фінансування, встановленого пунктом 3.3 укладеного сторонами у справі договору.

Різниця між сплаченою первісним позивачем грошовою сумою та визначеною пунктом 3.1 договору загальною вартістю робіт склала 134 000, 00 грн.

У свою чергу, відповідачем за первісним позовом було порушено свої зобов`язання за укладеним господарсько-правовим договором підряду №33.

Пунктом 1.1 договору №33 від 05.10.2004 чітко визначено марку та характеристики двох котлових агрегатів, на базі яких має бути створено опалювальний вузол гольф-центру первісного позивача - два котли Vitoplex 100 потужністю 575 кВт кожний.

Робоча документація, у тому числі проект котельні, розроблена та погоджена первісним відповідачем відповідно до вимог пункту 1.1 укладеного договору.

Проте, на стадії закупівлі та монтажу обладнання первісним відповідачем порушено пряму вимогу договірної норми пункту 1.1 договору і власноруч розробленої проектної документації та встановлено котлові агрегати іншої марки та іншого виробника, які до того ж мають відмінну характеристику теплової потужності.

Судом відхилено доводи первісного відповідача про фактичне погодження замовником заміни теплогенеруючого устаткування, оскільки таке погодження мало відбутись перш за все внесенням відповідних змін до укладеного договору і до затвердженої проектної документації.

Відсутність відповідних доказів доводить вірність твердження первісного позивача про самовільне відступлення первісним відповідачем від вимоги укладеного договору, що є господарсько-правовим правопорушенням.

За ухвалами Господарського суду м. Києва було неодноразово призначено судові експертизи.

Отже, факт порушення первісним відповідачем умов укладеного договору підряду підтверджується проведеними у межах даного судового розгляду двома експертними дослідженнями.

Висновком судово-будівельно-технічної експертизи №140/15 від 18.11.2010, складеним Київським судовим експертно-консультаційним центром "Будівельник", підтверджується факт самовільного встановлення котлоагрегатів, не передбачених проектною документацією і договором підряду, та інші суттєві відхилення від проектної документації, допущені первісним відповідачем при виконанні робіт.

За висновком №14592/14-42/18410/15-54 від 29.12.2015 експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз роботи, відображені в актах приймання-передачі, підписаних односторонньо підрядником (загальна вартість робіт та устаткування за актами - 765 685,60 грн.), в цілому ним виконані, проте встановлене ним технологічне обладнання не відповідає рішенням робочого проекту.

Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 857 Цивільного кодексу України визначає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру. Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Частиною першою статті 858 Цивільного кодексу України встановлено, що у випадку, коли робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Статтею 852 Цивільного кодексу України встановлено право замовника у випадку відступлення підрядником від умов договору, що погіршило роботу, або допущення інших недоліків у роботі, за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як вбачається матеріалів справи, первісним позивачем доведено виконання ним вимог статті 188 Господарського кодексу України в частині додержання порядку розірвання господарсько-правових договорів та направлення відповідної вимоги первісному відповідачу. Докази надання первісним відповідачем у встановлений статтею 188 строк відповіді на вимоги матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про задоволення позовних вимог позивача про розірвання укладеного сторонами у справі договору №33 від 05.10.2004, оскільки відповідачем за первісним позовом не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Також, позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом збитки в розмірі 300 000,00 грн.

Стаття 852 Цивільного кодексу України надає право первісному позивачу вимагати від відповідача (первісного) відшкодування завданих неналежним виконанням збитків.

Звертаючись до суду за захистом свого права, первісний позивач визначив у своїй позовній заяві попередній розмір збитків ("витрати, які понесе замовник для розроблення та затвердження проекту, усунення зазначених вище недоліків виконання робіт") грошовою сумою 300 000,00 грн.

Матеріали справи не містять розрахунків, пояснень чи доказів вірності розрахунку цієї суми.

31.10.2011 заявою первісний позивач збільшив вимогу про стягнення завданих йому збитків на 80 409,48 грн.

Визначена первісним позивачем сума 80 409,48 грн. складається з 68 080,48 грн. належним чином документально підтверджених, у тому числі платіжними дорученнями, витрат та 12 329,00 грн. вирахуваної первісним позивачем різниці між сумою витрат (312 329,00 грн.), розрахованої у висновку судово-будівельно-технічної експертизи №140/15 від 18.11.2010, та раніше заявленою вимогою у 300 000,00 грн.

Сума можливих розрахункових збитків у розмірі 312 329,00 грн., наведена у висновку судово-будівельно-технічної експертизи №140/15 від 18.11.2010, складеного Київським судовим експертно-консультаційним центром "Будівельник", не може бути визнана судом збитками первісного позивача.

Висновок №140/15 визначає вартість усунення недоліків роботи первісного відповідача виходячи з необхідності заміни встановлених котлоагрегатів Rendamax R2909 на визначені пунктом 1.1 договору котли Vitoplex 100. У такому випадку, первісний позивач мав повернути встановлені раніше котли первісному відповідачу або відшкодувати їх вартість.

Разом з цим, додані до заяви про збільшення позовних вимог докази доводять, що самовільно встановлені первісним відповідачем котлоагрегати знаходяться в експлуатації первісного позивача, а фактичні витрати на усунення недоліків роботи (у тому числі розроблення нового проекту та встановлення додаткового обладнання) складають 68 080,48 грн.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що має місце вимога первісного позову про стягнення двох різних за своєю правовою природою грошових сум: 312 329,00 грн. - попередньо-розрахункова сума збитків та 68 080,48 грн. - фактичні витрати на усунення недоліків.

Доданими до заяви про збільшення позовних вимог документами, первісний позивач фактично підтвердив, що ним обрано найбільш розумний спосіб усунення недоліків виконаних робіт шляхом розробки нового проекту під встановлені котли та встановлення додатково необхідного обладнання.

Фактично, первісний позивач своїми діями зменшив попередньо розрахунковий розмір додаткових витрат з 312 329,00 грн. до 68 080,48 грн.

Як зазначалось вище, судом встановлено факт порушення первісним відповідачем своїх зобов`язань за укладеним договором №33 від 05.10.2004.

Поза розумним сумнівом знаходиться той факт, що експлуатація котлоагрегатів, не передбачених умовами затвердженої проектної документації, є юридично неможливою з огляду на вибухонебезпечність цього обладнання та можливі негативні наслідки як для людей, так і для майна.

Відповідно, твердження первісного відповідача про належне виконання своїх зобов`язань за укладеним договором підряду №33 від 05.10.2004 не відповідає дійсним обставинам.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною третьою статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (стаття 224 Господарського кодексу України).

Таким чином, позивач за первісним позовом має право вимагати від первісного позивача відшкодування завданих йому збитків у межах, визначених статтею 224 Господарського кодексу України.

Заявлена попередньо розрахована сума збитків у розмірі 300 000,00 грн. та додатково заявлена різниця у розмірі 12 329,00 грн. судом відхиляються, оскільки прямо спростовуються розміром фактичних витрат, понесених первісним позивачем для усунення недоліків проекту для введення системи опалення в експлуатацію.

Разом з цим, суд не може задовольнити і частково вимогу про стягнення збитків у підтвердженому розмірі 68 080,48 грн., виходячи з наступного.

Укладаючи договір №33 від 05.10.2004 первісний позивач мав у результаті його належного виконання отримати готову до експлуатації котельню вартістю 804 000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, первісний позивач фактично отримав опалювальний вузол за 738 080,48 грн. (670 000,00 грн. сплачених первісному відповідачу + 68 080,48 грн. додаткових витрат на усунення недоліків, коригування проекту та введення в експлуатацію), що на 65 919,52 грн. нижче очікуваної первісним позивачем вартості.

Таким чином відсутні підстави для твердження про завдання первісному позивачу матеріальних збитків у результаті неналежного виконання первісним відповідачем своїх зобов`язань за укладеним договором.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного про відмову в стягненні збитків повністю.

Позивач в цій частині рішення не оскаржує.

Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 3.3 договору №33 від 05.10.2004 встановлено частковий розрахунок за виконання підрядних робіт на умові попередньої оплати. Судом встановлено факт здійснення первісним позивачем авансових платежів у більшому ніж передбачено договором розмірі.

Відповідно до умови пункту 3.5 укладеного сторонами у справі договору №33 розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом десяти банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

Враховуючи вимоги статті 854 Цивільного кодексу України, умови пункту 3.5 укладеного сторонами у справі договору та виконання робіт первісним відповідачем всупереч проектної документації та прямої вказівки договору унеможливило для нього отримання додаткових грошових коштів за виконані з відхиленням від вимог проектної документації роботи.

Також колегія суддів зауважує, що доводи зустрічного позову про неправомірне ухилення зустрічним відповідачем (первісним позивачем) від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт, оскільки замовник не був зобов`язаним приймати роботи, що виконані всупереч умовам та вимогам укладеного договору та проектної документації.

У будь-якому випадку, здійснюючи заміну основного обладнання проекту без внесення змін до укладеного договору у визначеній Законом формі, позивач за зустрічним позовом мав усвідомлювати прямі правові наслідки такої дії, у тому числі й неможливість захистити належним чином свої права у примусовому порядку.

Відсутність правових підстав для стягнення основного боргу унеможливлює задоволення пов`язаних з нею вимог про стягнення нарахувань на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Колегією суддів за результатом детального аналізу заяв по суті справи дійшла висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову повністю.

Щодо інших доводів апелянта колегія суддів зауважує таке.

ЄСПЛ у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 01.10.2020 р. у справі № 22/114 - без змін.

2. Поновити дію Господарського суду м. Києва від 01.10.2020 р. у справі № 22/114.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство закритого типу "Укркомплектмонтажналагоджування.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повнй текст постанови складено 22.02.2021р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді Л.П. Зубець

О.В. Попікова