Рішення

від 09.02.2021 по справі 902/1079/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" лютого 2021 р. м. Вінниця Cправа № 902/1079/20

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючий суддя Міліціанов Р.В.,

при секретарі Сичук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс", вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007, код - 39518480

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна", вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190, код - 41918576

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс", вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007, 42327780

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тальман", вул. Шолуденка, буд. 19, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область, 07300, код - 33191601

про зобов`язання прийняття товару та стягнення збитків

за участю представників:

позивача: Ан Ірина Миколаївна, паспорт АН 725420, ордер серія ВН № 113080від 07.09.2020 року

відповідача: Підгурська Вікторія Володимирівна, посвідчення № 21/2571 від 04.06.2020 року, ордер серія АП № 1006942 від 21.09.2020 року

В С Т А Н О В И В :

31.07.2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" про стягнення заборгованості в сумі 97 175, 34 грн.

Ухвалою суду від 03.08.2020 року відкрито провадження у справі № 902/757/20.

10.08.2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, за результатами якого справу № 902/757/20 передано на розгляд судді Міліціанову Р.В.

07.10.2020 року представником відповідача до суду подано зустрічну позовну заяву (вих. № 776-АО/ЗП від 06.10.2020 року), в якій останній просить суд прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом у справі № 902/757/20.

У зустрічній позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (позивач за зустрічним позовом) просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" повернення товару на загальну суму 97 226,00 грн за видатковими накладними №№ 1071 від 27.08.2020 року, 2575 від 26.08.2020 року, 2578 від 25.08.2020 року, 2585 від 25.08.2020 року та 2581 від 26.08.2020 року. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" заподіяні неналежним виконанням зобов`язань збитки у сумі 25 652,45 грн та судові витрати. В якості додатків останній додано ряд документів.

У судовому засіданні 07.10.2020 року за участю представників сторін судом поставлено протокольну ухвалу про прийняття зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (вих. № 776-АО/ЗП від 06.10.2020 року) до спільного розгляду з первісним позовом.

28.10.2020 року від представника відповідача за зустрічним позовом (позивача за первісним позовом) надійшов відзив на зустрічну позовну заяву (б/н від 27.10.2020 року), в якому останній просить суд відмовити у прийняті зустрічного позову та повернути позовну заяву заявнику.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року роз`єднано в окреме самостійне позовне провадження матеріали справи № 902/757/20 в частині заявлених зустрічних позовних вимог (вих. № 776-аО/ЗП від 06.10.2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" про зобов`язання прийняти товар та стягнення збитків в сумі 25 652,45 грн та передано матеріали роз`єднаної справи до канцелярії Господарського суду Вінницької області з метою їх реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду.

На підставі автоматизованого розподілу матеріалам справи в частині зустрічних позовних вимог (вих. № 776-аО/ЗП від 06.10.2020 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" про зобов`язання прийняти товар та стягнення збитків в сумі 25 652,45 грн присвоєно новий номер справи: № 902/1079/20.

Ухвалою суду від 18.11.2020 року повідомлено учасників, що підготовче судове засідання у справі № 902/1079/20 відбудеться 03.12.2020 року.

03.12.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/10933/20 від 03.12.2020 року) про долучення до матеріалів справи доказів. В якості додатків додано ряд документів.

У судовому засіданні 03.12.2020 року оголошено перерву до 08.12.2020 року, про що повідомлено представників сторін під розпис.

07.12.2020 року від представника відповідача до суду надійшло ряд документів, а саме:

- клопотання (б/н від 07.12.2020 року) (вх.канц. № 01-34/11012/20 від 07.12.2020 року) про долучення до матеріалів справи доказів;

- заява (б/н від 07.12.2020 року) (вх.канц. № 01-34/11017/20 від 07.12.2020 року), в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Тальман" ОСОБА_2;

- заява (б/н від 07.12.2020 року) (вх.канц. № 01-34/11019/20 від 07.12.2020 року), в якому останній просить суд залучити до участі у розгляді справи в якості, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача водія Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс" ОСОБА_1

08.12.2020 року на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання (вх.канц. № 01-34/11033/20 від 08.12.2020 року) про долучення до матеріалів справи доказів. Додатком до клопотання додано ряд документів.

У судовому засіданні 08.12.2020 року судом постановлено протокольну ухвалу про залучення до участі у розгляді справи в якості, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тальман" та на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс", відомості щодо якої занесено до протоколу судового засідання.

За результатами проведеного 08.12.2020 року судового засідання судом постановлено ухвали про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання у справі № 902/1079/20 на 13.01.2021 року, які занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 14.12.2020 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

13.01.2021 року на адресу суду від представника третьої особи (ТОВ "Лайен Транс") надійшли письмові пояснення (вих. №832-57/П від 12.01.2021 року).

В судовому засіданні 13.01.2021 року судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1079/20 для судового розгляду по суті на 27.01.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

Ухвалою суду від 13.01.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

25.01.2021 року до суду від представника відповідача до суду на виконання вимог ухвали суду надійшов лист (вх.канц. № 01-34/678/21 від 25.01.2021 року).

В судовому засіданні 27.01.2021 року судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на підставі ч. 2 ст. 202, ч. 1 ст. 216 ГПК України до 09.02.2021 року, яку занесено до протоколу судового засідання від 27.01.2021 року.

Ухвалою суду від 02.02.2021 року повідомлено учасників справи про дату наступного судового засідання.

09.02.2021 року на адресу суду від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.канц. № 01-34/1205/21 від 09.02.2021 року).

В судове засідання 09.02.2021 року з`явилися представники позивача та відповідача. Представники третіх осіб правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про дату час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, ухвалою суду, яка надсилалась рекомендованою кореспонденцією.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст. ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами.

09.02.2021 року у судовому засіданні представником позивача подано супровідний лист (б/н від 09.02.2021 року), в якості додатків до листа додано ряд додаткових документів.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бембікс" Договору поставки товару № 1/09/19 від 25.09.2019 року.

За твердженнями позивача, товар, який був поставлений за договором мав низький попит у споживачів, тому ТОВ "Бембікс" мав намір скористатись своїм правом на повернення товару, що передбаченого п. 4.8. укладеного договору.

Позивачем неодноразово вживались заходи з метою повернення товару відповідачу.

Як зазначає позивач, ТОВ "Вітафудз Україна" систематично уникає виконання своїх зобов`язань за договором поставки, а також не врахувало частину повернених товарів ТОВ "Бембікс", чим завдано збитки.

З метою захисту своїх прав Товариство з обмеженою відповідальність "Бембікс" звернулось з відповідним позовом до суду, в якому просить зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" прийняти від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" повернення товару на загальну суму 97 226,00 грн за видатковими накладними №1071 від 27.08.2020 року, №2575 від 26.08.2020 року, №2578 від 25.08.2020 року, №2585 від 25.08.2020 року та №2581 від 26.08.2020 року та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" заподіяні неналежним виконанням зобов`язань збитки у сумі 25 652,45 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що позовні вимоги не відповідають вимогам ст.ст. 162, 180 ГПК України, та просить суд повернути її заявнику (а.с.53-57, т.1).

Відповідачем також висловлено процесуальну позицію, щодо заявленого позову у запереченнях (а.с. 97, 97-99, т.1), у яких зазначено, що повернення товару здійснюється відповідно до п.4.8. Протоколу розбіжностей до Договору №1/09/19 від 25.09.2019 року, у випадку низького попиту протягом 90 днів з моменту поставки. Покупець має право повернути такий Товар, за рахунок Постачальника. Незважаючи на те що термін поставки вже минув ТОВ "ВІТАФУДЗ УКРАЇНА" відповідно до п.4.8. Протоколу розбіжностей до Договору №1/09/19 від 25.09.2019 року Постачальник товару пішов на зустріч ТОВ "БЕМБІКС" і прийняв товар 21.04.2020 року на загальну суму 37 977,00 грн, однак все інше повернення всупереч твердженням представника ТОВ "БЕМБІКС" не було здійснено, оскільки строки повернення 90 днів вже давно минули. А саме, остання поставка відбулась 17.01.2020 року, отже, сток повернення мав бути не пізніше 18.04.2020 року.

Крім того, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків від 20.10.2020 року за період з 25.09.2019 року по 20.10.2020 рік за договором поставки № 1/09/19 від 25.09.2019 року, поставлено товару на суму 264 420,00 грн, оплачено разом з поверненням, яке відбулося в квітні на суму 37 977,00 грн, складає 174 517,00 грн, сума боргу складає 89 903,00 грн.

Щодо розрахунку коригування кількісних і вартісних показників № 4 від 21.04.2020 року, то ТОВ "БЕМБІКС" вказав суму повернення 19 602,00 грн, що стосується видаткової накладної № 51 від 20.12.2019 року; розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 3 від 21.04.2020 року - стосується видаткової накладної від 08.10.2019 року на суму 18 375, 00 грн.

Відповідач вказує, що як доказ повернення товару представником ТОВ "БЕМБІКС" було надано документи а саме: товарно-транспортні накладні №1071 від 27.08.2020 року, №2575 від 26.08.2020 року, №2578 від 25.08.2020 року, №2585 від 25.08.2020 року, №2581 від 25.08.2020 року.

Однак, дані накладні на переконання відповідача не можуть бути прийняті судом так як вони не підписані представником ТОВ "ВІТАФУДЗ УКРАЇНА", а також відсутня печатка товариства.

Зазначені накладні підписані особою ОСОБА_2 , який не є працівником ТОВ "ВІТАФУДЗ УКРАЇНА" про що здійснено відповідний запис на накладних. Крім того, ОСОБА_2 не мав відповідних повноважень на підписання даних документів від імені товариства "ВІТАФУДЗ УКРАЇНА" і самі по собі ці ТТН не є доказом передачі цих товарів ТОВ "ВІТАФУДЗ УКРАЇНА". Тобто, товари на суму 96 227 грн повернуті не були.

Окрім того, експрес накладна перевізника "Нова Пошта" № 59 000 511 705 519 на загальну вагу 89,67 кг, вартістю 19 200 грн. теж не є доказом повернення товару відповідно до п.4.8. Протоколу розбіжностей до Договору №1/09/19 від 25.09.2019 року, так як не є первинним документом згідно визначення зазначеного в Законі України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. № 996-XIV та у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88.

У письмових поясненнях третя особа (ТОВ Лайен Транс ) зазначає про укладення між ТОВ Лайен транс та ТОВ Бембікс договору про надання логістичних послуг № ЛП-581-19 від 01.11.2019 року. За договором замовнику надаються послуги з транспортування товару його клієнтам та здійснення завантажувально-розвантажувальних робіт.

При цьому 25.08.2020 року ТОВ Бембікс звернулось з питанням організації завезення товару ТОВ ВІТАФУДЗ УКРАЇНА , та попередило, що товар може бути не прийнятий адресатом а також, що розвантаження може зайняти більший строк, ніж зазвичай. У зв`язку з цим між ТОВ Лайен транс та ТОВ Бембікс було укладено додаткову угоду, за якою ТОВ Бембікс прийнято на себе оплату транспортування товару за зворотним маршрутом за тарифами ТОВ Лайен транс , оплату простою автотранспорту, а також було передбачено зберігання товару ТОВ Лайен транс у випадку необхідності.

27.08.2020 року товарно-матеріальні цінності, передані ТОВ Бембікс були відправлені за адресою: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Авіаконструктора Антонова, 1a, корпус 1 автотранспортом ТОВ Лайен транс .

Разом з товаром був присутній працівник ТОВ Лайен транс , а також уповноважена особа від ТОВ Бембікс , який був уповноважений представляти інтереси товариства у випадку виникнення спірних ситуацій.

По прибуттю на місце товар був переданий логістичній компанії ТОВ Тальман яка визнавала, що зберігає та транспортує товар для ТОВ Вітафудз Україна .

Однак, після приймання товару працівнику ТОВ Лайен транс та представнику ТОВ Бембікс не були повернуті первинні бухгалтерські документи про прийняття товару (товарно-транспортні накладні та видаткові накладні).

Після прибуття працівників поліції ТОВ Тальман повернуло весь товар, а також первинні документи та на одному примірнику ТТН були зроблені написи, про те що їх клієнт - ТОВ Вітафудз Україна не надало їм дозволу на приймання товару (а.с. 138-139, т. 1).

Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 25.09.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (Покупець) укладено договір поставки товару № 1/09/19 (а.с.113-114, т. 1).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник продає та поставляє, а Покупець купує та оплачує на умовах та у порядку визначених цим договором, товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в додатках (специфікаціях) або накладних, що засвідчують прийом-передачу товару від Постачальника до Покупця та є невід`ємними частинами цього договору.

Сторони застосовують до даного договору умови DDP - доставка Постачальником товару в пункт, вказаний Покупцем (п. 1.2 договору).

Право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Згідно п. 2.1 Договору найменування та кількість товару зазначається в додатках або накладних, які є невід`ємними частинами цього договору: батончики мюслі зрізними смаками ТМ "CORNEX1" компанії CORNEX1 FOOD КУТ; соломинки для молока ТМ "Milky Sip" компанії виробника ViteCer Kft.

Ціна на товар встановлюється на підставі прайс - листів Постачальника, що є додатками до цього договору. Оплата здійснюється в національній валюті України. Фактом погодження Покупцем ціни та вартості товару вважається підписана сторонами накладна (п. 3.1 Договору).

За змістом п. 3.2 Договору Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого Постачальником товару, протягом (але не пізніше) 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару, згідно рахунку-фактури. В разі порушення Покупцем строку оплати товару вказаного в цьому пункті, Постачальник вправі зупинити послідуючі поставки, аж до моменту повного погашення Покупцем заборгованості за поставлений раніше товар.

Заборгованість Покупця за поставлений/отриманий згідно договору товар, не має перевищувати 50 000,00 грн (п. 3.3 Договору).

За результатами кожного місяця Постачальник має право надати акти звірки взаєморозрахунків Покупцеві. Покупець повинен протягом п`ята календарних днів з моменту отримання акту звірки підписати його та надіслати Постачальникові чи заявити письмові мотивовані зауваження до акту. У випадку, якщо протягом п`яти календарних днів з моменту отримання акту Покупець не надасть Постачальникові підписаний примірник, чи не заявить письмові зауваження, акт буде вважатись визнаним і узгодженим зі сторони Покупець (п. 3.3 Договору).

Поставка товару Постачальником Покупцю здійснюється окремими партіями відповідно до заявок Покупця, виходячи з наявного товару на складі Постачальника. В разі відсутності товару на складі Постачальника, Постачальник повинен повідомити про це Покупця протягом 2 календарних днів, або відмовити у поставці з інших причин. Товар повинен бути переданий Покупцю у строк не більше 2 календарних днів з моменту отримання заявки (п. 4.1 Договору).

Відповідно п. 4.2 Покупець зобов`язаний сприяти Постачальнику у безперешкодному заїзду-виїзду автотранспорту до пункту розвантаження поставленого Постачальником товару.

Заявка передається у письмовій формі через факс, поштою або через представника Постачальника (п. 4.3 Договору).

В разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань по даному договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України (п. 5.1 Договору).

У випадку несвоєчасної оплати поставленої партії товару, Покупець зобов`язаний сплатити на користь Постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення платежу (п. 5.3 Договору).

Також між сторонами до договору поставки № 1/09/19 від 25.09.2019 року підписано протокол розбіжностей (а.с. 115-119, т. 1).

За змістом п. 4.8 визначено, що товари, поставлені згідно із заявкою Покупця та з дотриманням вимог даного договору, підлягають поверненню за рахунок Покупця у наступних випадках: угода про зворотній викуп Товару, укладена між Сторонами; в разі дострокового розірвання договору, за ініціативи будь-якої із Сторін; якщо товар був повернутий кінцевим споживачем Покупцю з приводу неналежної якості товару; якщо буде виявлено, що товар не відповідає нормам санітарно-епідеміологічного законодавства України або законодавства України про захист прав споживачів або якщо Постачальником були порушені умови щодо торгівельних марок на продукцію, щодо авторських прав, патентів та ліцензій на здійснення певних видів діяльності; якщо буде виявлено, що товар не відповідає вимогам щодо: асортименту (направленого у замовленні), якості, упаковки і маркування товару чи вимогам, викладеним у замовленні Покупця чи іншим вимогам до товару, вказаних у цьому Договорі; у випадку наявності сезонної продукції, повне повернення залишків по закінченню сезону; у випадку низького попиту протягом 90 днів з моменту поставки, Покупець має право повернути такий товар, за рахунок Постачальника; в інших випадках, передбачених даним Договором та додатковими угодами до нього.

ТОВ "Вітафудз Україна" на адресу ТОВ "Бембікс" поставлено товар на загальну суму 264 420,00 грн, що підтверджується видатковими накладними №36 від 08.10.2019 року на суму 36 120,00 грн; №37 від 08.10.2019 року на суму 57 900,00 грн; №39 від 04.11.2019 року на суму 18 000,00 грн; №40 від 06.11.2019 року на суму 10 164,00 грн; №41 від 12.11.2019 року на суму 4 356,00 грн; №42 від 12.11.2019 року на суму 5 808,00 грн; №43 від 15.11.2019 року на суму 21 780,00 грн; №44 від 25.11.2019 року на суму 20 328,00 грн, №50 від 18.12.2019 року на суму 43 500,00 грн, №51 від 20.12.2019 року на суму 24 684, 00 грн, №4 від 17.01.2020 року на суму 21 780,00 грн (а.с. 177-180, 198-204, т. 1).

ТОВ "Бембікс" частково здійснено розрахунок за поставлений товар у розмірі 174 517,00 грн, що підтверджено наявними у справі банківськими виписками (а.с. 18-25; 67-71), а також підписаним обома сторонами Актом звірки станом на 30.04.2020 року.

Окрім того, 21.04.2020 року ТОВ "Бембікс" було передано перевізнику на повернення ТОВ "Вітафудз Україна" товари за накладною на повернення № 1198 від 21.04.2020 року на суму 37 977,00 грн.

Заборгованість ТОВ "Бембікс" перед ТОВ "Вітафудз Україна" становить 89 903,00 грн, що підтверджується обопільно підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків станом на квітень 2020 року (а.с. 206, т.1).

На підставі п. 4.8 Протоколу розбіжностей відповідачем складено видаткові накладні на повернення товару № 1071 від 27.08.2020 року, № 2575 від 26.08.2020 року, № 2578 від 25.08.2020 року, № 2585 від 25.08.2020 року, № 2581 від 26.08.2020 року (а.с. 26-30, т. 1).

З наявних у справі доказів судом встановлено, що предметом повернення є товар, який відвантажено ТОВ Вітафудз Україна на користь ТОВ Бембікс згідно видаткових накладних № 37 від 08.10.2019 року, № 42 від 12.11.2019 року, № 43 від 15.11.2019 року, № 50 від 18.12.2019 року, про що зазначено у накладних на повернення товару.

Крім того, зі складу ТОВ "Бембікс" у м. Черкаси на адресу ТОВ "Вітафудз Україна" 12.05.2020 року через перевізника "Нова пошта" було відправлено товар за експрес накладною № 59 000 511 705 519 на загальну вагу 89,67 кг вартістю 19 200 грн (а.с. 15, 16, т. 1).

За твердженнями позивача, товар не був прийнятий ТОВ "Вітафудз Україна" з невідомих причин (на сайті "Нова Пошта" щодо статусу відправлення значиться "відмова"), через що поніс крім вартості перевезення ще витрати на зберігання товару ТОВ "Нова Пошта" та вимушений був забрати товар у перевізника, бо такий товар був би утилізований.

В подальшому представник ТОВ "Бембікс" у місті Києві намагався домовитись з представником ТОВ "Вітафудз Україна" щодо повернення товару, проте дзвінки останнього залишились без відповіді.

27.08.2020 року ТОВ "Бембікс" замовило послуги у перевізника ТОВ "Лайен транс" з метою повернення товарів на загальну суму 97 226 грн за адресою складу Постачальника (ТОВ "Вітафудз Україна"): Київська область, с. Чайка, вул. Авіаконструктора Антонова, 1, корпус 1, про що укладено Договір про надання логістичних послуг № ЛП-581/19 від 01.11.2019 року (а.с. 37-40, т. 1).

Згідно п. 1.1 Договору Виконавець зобов`язується надавати, а Замовник приймати і оплачувати наступні послуги: послуги відповідального зберігання; транспортно-експедиційні послуги; навантажувальні і розвантажувальні роботи.

Докладний перелік та вартість послуг що надаються за даним Договором зазначаються в відповідних актах прийому-передачі наданих послуг (п. 1.2 Договору).

Послуги, що надаються за умовами даного Договору надаються у відповідності до вимог діючого законодавства України (п. 1.3 Договору).

Відповідно п. 2.1 Договору, ціною є сукупність всіх платежів, здійснених Замовником на користь Виконавця за цим Договором, та включає вартість всіх послуг, які надаються за даним Договором.

Оплата вартості послуг здійснюється до 20 числа місяця наступного за звітним, шляхом перерахування Замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця. Фактом підтвердження проведення розрахунків Замовника з Виконавцем за послуги є списання відповідної суми з поточного рахунка Замовника та її зарахування на поточний рахунок Виконавця (п. 2.2. Договору).

Також до укладеного договору підписано Додаткову угоду № 1-ПЗ від 26.08.2020 року, за умовами п. 1 якої Виконавець зобов`язується одноразово надати Замовнику транспортно-експедиційні послуги з перевезення продукції Согпехі (батончики з різними смаками), Milky Sip (трубочки) за маршрутом: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Авіаконструктора Антонова, 1a, корпус 1-м. Київ, вул. Ремонтна, 8. Ціна транспортно-експедиційних послуг визначається Заявкою на перевезення.

Оплата послуг Виконавця здійснюється протягом 30 календарних днів з дати підписання Сторонами Акту надання послуг, шляхом перерахування Замовником грошових коштів у національній валюті України (гривні) на поточний рахунок Виконавця, вказаний в Договорі.

Замовник сплачує Виконавцю 300 грн. за кожну годину простою.

Згідно п. 2 Додаткової угоди Виконавець зобов`язується здійснювати зберігання товару на складі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ремонтна, 8. За кожен день зберігання Замовник сплачує 0,6 %(4.86,12 грн.) від суми Товару, що зберігається.

Строк зберігання Товару - з 27.08.2020 р. до запиту Замовника (а.с. 42, т. 1).

Однак, товар не був прийнятий також перевізником (логістичною компанією) ТОВ "Тальман".

При цьому представник перевізника зазначив на кожній з вищезазначених накладних: "Відмовлено в прийманні товару у зв`язку з відсутністю відповідного письмового розпорядження Замовника (ТОВ "Вітафудз Україна") на приймання товару згідно з договором про надання логістичних послуг 27.08.2020 року ОСОБА_2 ".

Таким чином за твердженням позивача, ТОВ "Вітафудз Україна" систематично з квітня 2020 року уникає виконання своїх зобов`язань за договором поставки товарів № 1/09/19 від 26.08.2020 року, а також не врахувало частину повернених товарів та не повернуло ТОВ "Бембікс" первинні бухгалтерські документи, та завдало ТОВ "Бембікс" збитки.

З позиції позивача товар передано на зберігання в період з 27.08.2020 року по 05.10.2020 року та сплачено надані послуги, що підтверджується актами надання послуг № 361 від 28.08.2020 року на суму 1 846,23 грн, №360 від 28.08.2020 року на суму 1 825,00 грн, № 417 від 05.10.2020 року на суму 18 958,68 грн та № 416 від 05.10.2020 року на суму 2 725,00 (а.с. 43-47, т.1).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

З приводу територіальної підсудності вирішення даного спору.

Згідно ч. 1 ст. 27 ГПК України, позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідачем по справі є ТОВ "Вітафудз Україна", місцезнаходження якого: вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ.

Однак, зустрічний позов та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, незалежно від їх підсудності пред`являються в господарський суд за місцем розгляду первісного позову. Це правило не застосовується, коли відповідно до інших, визначених у цій статті, правил виключної підсудності такий позов має розглядатися іншим судом, ніж тим, що розглядає первісний позов (ч. 10 ст. 30 ГПК України).

Вимоги, які є предметом розгляду по даній справі первісно заявлено в якості зустрічного позову в межах справи №902/757/20 та прийнято судом до провадження.

Ухвалою суду від 02.11.2020 року роз`єднано в окреме самостійне позовне провадження матеріали справи № 902/757/20 в частині заявлених зустрічних позовних вимог.

На підставі ч. 2 ст. 31 ГПК України, справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду.

Предметом позовних вимог є стягнення збитків та покладення на відповідача обов`язку прийняти повернення товару, тому їх розгляд не віднесено до виключної підсудності вирішення господарських спорів.

Враховуючи вищенаведене, судом вирішено спір по суті.

Крім того, учасниками процесу не висловлено заперечень відносно розгляду вимог первісним складом суду та не заявлено клопотань щодо передачі справи за підсудністю.

З урахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З моменту укладення сторонами договору № 1/09/19 від 25.09.2019 року між ними виникли зобов`язання, які мають правову природу договору поставки.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Суд враховує, що п. 3.2 Договору поставки № 1/09-19 від 25.09.2019 року визначено строк оплати за поставлений товар протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту передачі такої партії товару.

Виконання даного зобов`язання не обмежено жодними факторами, тому у випадку спливу даного строку у відповідача виникає прострочене грошове зобов`язання, внаслідок порушення строків оплати вартості поставленого товару.

Не зупиняють перебігу цього строку погоджені сторонами умови Договору з урахування Протоколу розбіжностей від 25.09.2019 року.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 13.01.2021 року у справі № 902/757/20 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" про стягнення заборгованості в сумі 97 175, 34 грн за договором поставки товару № 1/09/19 від 25.09.2019 року відбудеться 10.11.2020 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" 89 903,00 грн - заборгованості за Договором поставки №1/09/19 від 25.09.2019 року, 1 682,82 грн інфляційних втрат; 6 887,85 грн - пені; 1 971,24 грн - судових витрат зі сплати судового збору.

Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось та набрало законної сили 16.02.2021 року.

Відповідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому, наведені висновки враховуються судом при розгляді цієї справи на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Істотним для вирішення справи є встановлення змісту п. 4.8 Договору, з урахуванням підписаного сторонами Протоколу розбіжностей від 25.09.2019 року (а.с. 118 т. 1).

Дійсно сторонами погоджено запропоновану ТОВ "Бембікс" редакцію п. 4.8 Договору та закріплено право відповідача на повернення товару.

Зокрема, у випадку низького попиту протягом 90 днів з моменту поставки Покупець (ТОВ "Бембікс") має право повернути такий товар за рахунок Постачальника (ТОВ "Вітафудз Україна").

Право власності на весь товар, що повертається переходить до Постачальника з моменту підписання сторонами накладної (іншого первинного документа), який свідчить, що товар було повернуто.

У такому випадку накладна (інший первинний документ) підписується Сторонами або Представником перевізника (транспортної компанії/Постачальника) в момент передачі товару, що повертається та передається на перевезення.

Умови договірних зобов`язань не звільняють ТОВ "Бембікс" від обов`язку проведення своєчасного розрахунку.

Крім того, підставою переходу права власності до позивача на товар, що повертається є підписання обома сторонами або представником Перевізника первинного документа.

Водночас, по статусу Перевізника сторони прирівняли представника Постачальника/транспортної компанії.

При цьому, сторонами не узгоджено найменування транспортної компанії, не встановлено наслідки передачі такого товару, терміни постави, строки його зберігання.

Підсумовуючи суд доходить висновку, що зміст правовідносин становлять лише чітко та однозначно погоджені умови договору, які не допускають можливість передачі товару третій особі, без згоди ТОВ "Вітафудз Україна".

Суду не доведено передачу такого товару ТОВ "Вітафудз Україна" в розумінні п. 4.8. Протоколу розбіжностей від 25.09.2019 року до Договору поставки № 1/09-19 від 25.09.2019 року, оскільки видаткові накладні на повернення товару сторонами не підписано, одностороннє їх підписання виключно первісним Покупцем (ТОВ "Бембікс") не передбачено п. 4.8. Протоколу розбіжностей.

Суд не може вважати підписанням первинного документа третьою особою - Перевізником - прийняття до перевезення та підписання товарно-транспортної накладної.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Також первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Законом України "Про автомобільний транспорт" визначено, що перевезення вантажів здійснюється на підставі цивільно-правових договорів, без застереження щодо обов`язкового застосування ТТН, які за своєю суттю можуть бути тільки однією з рекомендованих форм договору перевезення.

Відповідно до п.п. 1, 3, 10 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.01.1997 №363, обов`язкове оформлення товарно-транспортної накладної передбачене саме для надавання послуг із перевезення на договірних умовах.

Отже, підписання зазначених документів не підтверджує переходу права власності, а лише засвідчує виникнення договірних відносин з перевезення вантажу.

Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні лише встановлюють права, обов`язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

Документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей (позиція викладена Верховним Судом 06.02.2018 у справі №816/166/15-а).

Згідно ч.1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними.

Запропонована ТОВ Бембікс та погоджена сторонами редакція п 4.8. Договору не містить вказівок щодо граничного терміну протягом якого товар може бути повернуто, водночас не вказує однозначно чи 90 днів це строк низького попиту на товар, або ж це термін з моменту поставки протягом якого товар має бути повернуто.

Суд виходить з того, що зобов`язання з прийняття не реалізованого товару повинно бути чітко та однозначно сформульовано.

Якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах 3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав).

Особа, яка включила ту чи іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Зазначене правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені (no individually negotiated), а й щодо умов, які хоч і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін (under the diminant sinfluence of the party) (Постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 756/1381/17-ц).

Суд враховує, що саме ТОВ Бембікс запропоновано внесення змін до п. 4.8 Договору та заявлено позов з посиланням на вказаний пункт, тому ризик негативного тлумачення покладено на позивача.

З огляду на буквальний зміст п. 4.8. Договору. з урахування підписаного сторонами Протоколу розбіжностей від 25.09.2019 року, суд доходить висновку, що можливість повернення товару обумовлено одночасним існуванням наступних обставин:

- низький попит на товар;

- з моменту поставки товару не сплинуло 90 днів.

Даний висновок також узгоджується з іншими положеннями договору в частині проведення розрахунків протягом 30 днів з дати поставки (п. 3.2. Договору).

Тобто, взаємні зобов`язання сторін не можуть мати невизначеного строку дії.

Погоджений сторонами термін повернення товару з дати поставки є строком існування власне суб`єктивного права ТОВ Бембікс (як кредитора у цьому зобов`язанні) скористатися можливістю повернути товар, який користується низьким попитом, а також строком дії суб`єктивного обов`язку ТОВ Вітафудз Україна (як боржника у цьому зобов`язанні) прийняти товар, який не користується попитом.

Зі збігом цього строку (який є преклюзивним) жодних дій щодо реалізації свого права за договором, у тому числі застосування судових заходів захисту свого права (шляхом пред`явлення позову), кредитор вчиняти не вправі.

Подібне тлумачення перебігу строків у зобов`язальних правовідносинах надано Великою Палатою Верховного Суду у справах № 408/8040/12; № 202/4494/16-ц; № 910/23028/17.

Тому, строк повернення товару згідно видаткової накладної № 37 від 08.10.2019 року сплинув 06.01.2020 року, згідно видаткової накладної № 42 від 12.11.2019 року - 10.02.2020 року, згідно видаткової накладної № 43 від 15.11.2019 року - 13.02.2020 року, згідно видаткової накладної №50 від 18.12.2019 року - 17.03.2020 року.

Після закінчення даних строків позивач втратив право вимагати повернення товару.

Оскільки, позивач почав вчинення дій з повернення товару у квітні-травні 2020 року, накладні на повернення товару, які є предметом вимог складено у серпні 2020 року, то суд доходить висновку, що ТОВ Бембікс заявлено вимогу поза межами погодженого сторонами терміну повернення товару.

Відтак, вимоги ТОВ Бембікс щодо зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" прийняти повернення товару на загальну суму 97 226,00 грн за видатковими накладними №№ 1071 від 27.08.2020 року, 2575 від 26.08.2020 року, 2578 від 25.08.2020 року, 2585 від 25.08.2020 року та 2581 від 26.08.2020 року суперечать умовам Договору поставки №1/09/19 від 25.09.2019 року та Протоколу розбіжностей від 25.09.2019 року.

Також суд враховує, що об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи (ч. 1 ст. 178 ЦК України).

Тобто, об`єктом зобов`язання може бути лише оборотоздатний товар.

В силу приписів ст. 677 ЦК України, законом або іншими нормативно-правовими актами може бути встановлений строк, зі спливом якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строк придатності).

Строк придатності товару визначається періодом часу, який обчислюється з дня його виготовлення і протягом якого товар є придатним для використання, або терміном (датою), до настання якого товар є придатним для використання.

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку.

Погоджені сторонами умови не містять виключень відносно того, що позивач вправі повернути товар навіть після спливу строків придатності.

Навпаки наявний у справі гарантійний лист ТОВ Вітафудз Україна (а.с. 83 т. 1) містить зобов`язання прийняти повернення товару із залишковим строком придатності не менше 2 місяців.

Згідно ч.2 ст. 662 ЦК України, продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Тобто, сертифікати якості повинні зберігатися у ТОВ Бембікс як первісного покупця товару за умовами Договору поставки №1/09/19 від 25.09.2019 року.

На вимогу суду позивачем не надано сертифікатів якості на кожну партію отриманого товару з визначенням строків придатності (надані сторонами сертифікати якості від виробника містять лише загальні відомості щодо терміну зберігання товару, однак не містять посилань на відповідні накладні).

Тому, всупереч вимогам ст. 73-75, 77-80 ГПК України, позивачем не доведено, що станом на квітень-травень 2020 року товар, повернення якого вимагає товариство, був придатним для споживання та міг бути об`єктом цивільних прав в розумінні ст. ст. 178, 662, 677 ЦК України.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" прийняти повернення товару на загальну суму 97 226,00 грн за видатковими накладними №1071 від 27.08.2020 року, №2575 від 26.08.2020 року, №2578 від 25.08.2020 року, №2585 від 25.08.2020 року, №2581 від 26.08.2020 року слід відмовити.

Також, судом розглянуто вимогу щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" 25 652,45 грн збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов`язань.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до п. 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. У розумінні цієї статті Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналогічні приписи містяться у статті 225 ГК України згідно із пунктом 1 якої до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

З огляду на положення ст. 22 ЦК України, а також приписи ст. ст. 218, 224 ГК України для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка боржника , яка полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявність шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вина боржника .

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Cаме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.08.2020 року у справі № 916/477/18).

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони . Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі - наслідком такої протиправної поведінки.

При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування збитків, покладає на кредитора обов`язок довести, що ці збитки є реальними , а не абстрактними, тобто у разі, якщо сторона, яка вважає, що її права були порушені та нею понесені збитки, повинна довести як розмір збитків , так і факт їх понесення виходячи із приписів ч. 2 ст. 623 ЦК України.

У відповідності до ст. ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як визначає ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Всупереч наведеним вище приписам норм матеріального права Товариством з обмеженою відповідальністю "Бембікс" не доведено наявності всіх елементів правопорушення для виникнення відповідальності за завдання збитків.

Зокрема, вперше товар було направлено відповідачу 12.05.2020 року за експрес накладною № 59 000 511 705 519.

Однак, на той момент сплинув 90 денний термін, протягом якого позивач мав можливість скористатися правом на повернення товару.

Тому, суду не доведено, що виникненню додаткових витрат позивача відносно перевезення та зберігання товару сприяли протиправні дії позивача.

Мотиви таких висновків наведено судом вище, а також випливають зі змісту Рішення Господарського суду Вінницької області від 13.01.2021 року у справі №902/757/20.

Суд також зауважує, що обов`язок з відшкодування витрат за зберігання товару може бути покладено на особу виключно у випадку протиправної відмови прийняти товар (ст. 609 ЦК України).

Крім того, доставку товару замовлено позивачем за адресою: с. Чайка, вул. Авіаконструктора Антонова, 1, корпус 1.

Водночас, даний об`єкт нерухомого майна не перебуває у власності чи володінні ТОВ Вітафудз Україна , перебування за цією адресою контрагента відповідача (ТОВ Тальман ) не надає право вручення та відвантаження товару на користь ТОВ Вітафудз Україна .

Крім того, матеріали справи не містять доказів, що ТОВ Лайен Транс є професійним зберігачем, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (ч. 2 ст. 936 ЦК України), тому суду не доведено обґрунтованість прийнятого позивачем рішення відносно передачі товару на зберігання саме третій особі.

Таким чином, вимоги ТОВ Бембікс в частині стягнення збитків не підтверджено належними і допустимими засобами доказування, а також суперечать нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

За таких обставин, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" 25 652,45 грн збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов`язань не підлягає задоволенню.

Оскільки представниками сторін у судовому засіданні заявлено клопотання про призначення окремого судового засідання стосовно розподілу судових витрат, тому в силу ст. ст. 128, 244 ГПК України, судом повідомлено сторони про дату розгляду даного питання в окремому судовому засіданні, а також встановлено строк для вчинення процесуальних дій.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 113, 118, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України суд -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007, код - 39518480) в частині вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" (вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190, код - 41918576) прийняти повернення товару на загальну суму 97 226,00 грн за видатковими накладними №№ 1071 від 27.08.2020 року, 2575 від 26.08.2020 року, 2578 від 25.08.2020 року, 2585 від 25.08.2020 року та 2581 від 26.08.2020 року.

2. Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Бембікс" (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007, код - 39518480) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітафудз Україна" (вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190, код - 41918576) в частині вимог про стягнення 25 652,45 грн збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов`язань.

3. Призначити судове засідання з приводу розподілу судових витрат на 24.02.2021 року о 10:00 год.

4. Встановити сторонам строк подачі доказів щодо розміру понесених судових витрат, заперечень щодо понесених стороною витрат, клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення - 15.02.2021 року, із завчасним направленням відповідної заяви та доказів іншим учасникам процесу.

5. Роз`яснити учасникам справи можливість отримання копії судового рішення у приміщенні суду.

6. Копію судового рішення направити учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, а також засобами електронного зв`язку за наступними адресами: vitafoods.ukraine@gmail.com, iryna.serba@bhb.com.ua.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Північно - західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області.

Повний текст судового рішення складено 19 лютого 2021 р.

Суддя Міліціанов Р.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007)

3 - відповідачу (вул. Черняховського, буд. 16/30, оф.5, м. Київ, 03190)

4 - третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Лайен Транс" (вул. Академіка Янгеля, буд. 4, м. Вінниця, 21007)

5 - третій особі Товариству з обмеженою відповідальністю "Тальман" (вул. Шолуденка, буд. 19, м. Вишгород, Вишгородський район, Київська область, 07300)