Рішення

від 22.02.2021 по справі 904/6839/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6839/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко І. В.

розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників, справу

за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРАЙМ ПАПІР"

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОФЛЕКС ГРУП"

про стягнення 27046,76грн., з яких 17800,00грн. основної заборгованості; 1153,22грн. пені; 5340,00грн. штрафу; 2753,54грн. 29,2% річних (договір купівлі-продажу №15-05-19/К від 15.05.2019)

РУХ СПРАВИ У СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРАЙМ ПАПІР" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 02.12.2020 за вих.№1-02/12-20 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОФЛЕКС ГРУП" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 27046,76грн., з яких 17800,00грн. основної заборгованості; 1153,22грн. пені; 5340,00грн. штрафу; 2753,54грн. 29,2% річних (договір купівлі-продажу №15-05-19/К від 15.05.2019).

Судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00грн. позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/6839/20 визначено суддю Петренка Ігоря Васильовича, що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2020.

Ухвалою від 22.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження. Учасників процесу повідомлено, що розгляд справи буде здійснюватися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторін повідомлено, що процесуальні дії вчиняються протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, а саме по 21.01.2021.

При цьому, в ухвалі від 22.12.2020 позивачу рекомендовано усунути в строк до 31.12.2020 недоліки позовної заяви №-02/12-20 від 02.12.2020, які зафіксовано Актом Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2020 №876/2020 шляхом подачі до господарського суду п.2. Поштова квитанція, що підтверджує відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу. 04.01.2021 через відділ документального забезпечення від позивача надійшов лист-пояснення від 29.12.2020 за вих.№2-29/12-20 у якому просить суд вважати правильним пункт 2 позовної заяви від 02.12.2020 за вих.№1-02/12-20 в такій редакції: "2. Накладна (службовий чек), що підтверджує відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу.", а також прийняти накладну №02002248858108 від 14.12.2020 виданої АТ "Укрпошта" в якості доказу факту надсилання копії позовної заяви від 02.12.2020 за вих.№1-02/12-20 з додатками на адресу відповідача.

ПОЗИЦІЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Оцінивши зміст листа-пояснення від 29.12.2020 за вих.№2-29/12-20, господарський суд констатує факт належного виконання рекомендацій ухвали від 22.12.2020 і долучає його до матеріалів справи.

У відповідності до частини 2 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі , якщо судове засідання не проводиться.

Отже, строк для розгляду справи по суті розпочато.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

22.02.2021 здійснено розгляд справи по суті.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Між сторонами укладено договір купівлі-продажу №15-05-19/К від 15.05.2019 (далі - договір).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу у грудні 2019 року товар на загальну суму 46926,00грн., що підтверджується видатковою накладною №2267 від 19.12.2019.

За отриманий від позивача товар відповідач розрахувався частково, на суму 29126,00грн.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем складає 17800,00грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань позивач нарахував відповідачу:

- пеню за період прострочення з 03.06.2020 по 02.12.2020 на суму 1153,22грн.;

- штраф у розмірі 30 (тридцяти) відсотків на суму 5340,00грн.;

- 29,2 процентів річних за період прострочення з 03.06.2020 по 02.12.2020 на суму 2753,54грн.

СТРОК ДЛЯ ПОДАЧІ ВІДЗИВУ.

Ухвалу від 22.12.2020 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідач отримав 28.01.2021 , що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося на адресу господарського суду 01.02.2021.

Відповідачу в ухвалі від 22.12.2020 роз`яснено право на надання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Отже, строк для подачі відзиву по 12.02.2021.

Станом на 22.02.2021 відзив на позов не надано.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків , пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов та на участь у судовому засіданні не скористався , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відзив не надійшов.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є такі:

1. Обставини укладання договору. 2. Природа договору. 3. Факт поставки товару. 4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості. 5. Правомірність нарахування пені. 6. Правомірність нарахування штрафу. 7. Правомірність нарахування процентів річних.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

1. Обставини укладання договору.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (частина 3 статті 180 Господарського кодексу України).

Між позивачем (далі - позивач, продавець) та відповідачем (далі - відповідач, покупець) (разом іменовані - сторони) укладено договір купівлі-продажу №15-05-19/К від 15.05.2019 (далі - договір).

Предмет договору. Продавець зобов`язується постачати покупцю папір, картон, плівку, іншу целюлозно-паперову продукцію та інший товар, згідно видаткової накладної (далі - товар), а покупець зобов`язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору (пункт 1.1 договору).

Ціна договору. Загальна сума цього договору визначається як загальна сума поставок за цим договором з урахуванням ПДВ (пункт 4.3 договору).

Строк. Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019. Якщо до завершення дії цього договору жодна сторона не підтверджуватиме факт припинення його дії, дія даного договору вважатиметься продовженою на кожен наступний рік (пункт 6.1 договору).

Відтак, сторонами погоджено істотні умови договору.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 Цивільного кодексу України).

Статтею 628 Цивільного кодексу України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Договір у встановленому порядку не оспорений, не визнаний недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

2. Природа договору.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу.

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі договору купівлі-продажу, є господарськими зобов`язаннями і згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

3. Факт поставки товару.

Частиною 1 статті 656 Цивільного кодексу України визначено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Статтею 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Пунктом 2.6 договору врегульовано, що підтвердженням передачі товару від продавця до покупця є підпис представника покупця на накладній та надання продавцю довіреності на отримання ТМЦ.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач передав відповідачу товар на суму 46926,00грн., що підтверджується видатковою накладною №2267 від 19.12.2019 на суму 46926,00грн.

Видаткова накладна №2267 від 19.12.2019 на суму 46926,00грн. підписана представниками обох сторін та скріплена відповідними печатками підприємств.

Доказів щодо наявності заперечень стосовно кількості або вартості поставленого позивачем товару матеріали справи не містять.

Отже, факт поставки товару за видатковою накладною №2267 від 19.12.2019 на суму 46926,00грн. визнається підтвердженим.

4. Строк оплати. Наявність часткової оплати. Існування заборгованості.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 5.1 договору визначено, що розрахунок за товар здійснюється у безготівковому порядку, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на поточний рахунок продавця протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту надходження товару на підставі видаткових накладних. Товар вважається оплаченим з дня надходження всієї суми грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Враховуючи зазначений вид договорів, вбачається, що він є оплатним , і обов`язку постачальника за договором поставити товар відповідає обов`язок покупця оплатити його вартість.

Господарський суд констатує, що строк оплати товару за спірними видатковими накладними є таким, що настав 09.01.2020.

Позивач зазначає про часткове погашення відповідачем існуючої заборгованості, у зв`язку із чим сума основного боргу заявленого до стягнення з відповідача складає 17800,00грн.

Доказів оплати товару в сумі 17800,00грн. відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Доказів повернення вказаного товару позивачу відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 17800,00грн. є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

5. Правомірність нарахування пені.

Пеня, за визначенням частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За порушення умов цього договору винна сторона несе відповідальність та відшкодовує спричинені нею збитки в повному обсязі і порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 7.1 договору).

У випадку несвоєчасного виконання грошових зобов`язань покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який стягується пеня, від суми невиконаних грошових зобов`язань за кожен день такого прострочення. Сторони домовилися, що нарахування пені здійснюється за весь період існування простроченої заборгованості, а саме з дня виникнення заборгованості і до моменту коли така заборгованість буде повністю погашена.

Позивач нарахував пеню за період прострочення з 03.06.2020 по 02.12.2020 на суму 1153,22грн.

Відповідач заперечень не надав.

Господарський суд констатує, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини 6 статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Здійснивши юридичний аналіз пункту 7.1 договору, господарський суд дійшов висновку, що умовами укладеного між сторонами договору не передбачено більший, ніж шість місяців період часу для нарахування пені.

Відтак, перебіг для розрахунку починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, тобто з 10.01.2020 і закінчується 09.07.2020, проте позивач заявив до стягнення з відповідача пеню розраховану у період з 03.06.2020 по 02.12.2020.

Господарський суд перевірив розрахунок пені здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, а тому здійснив власний розрахунок пені за період з 03.06.2020 по 09.07.2020 з урахуванням правомірного періоду для розрахунку пені та визначеного позивачем до стягнення.

Таким чином, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 287,55грн.

6. Правомірність нарахування штрафу.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов`язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Сторони у пункті 7.3 договору узгодили, що при порушенні покупцем терміну виконання грошових зобов`язань більше, ніж на 7 календарних днів, покупець зобов`язується сплатити продавцю штраф у розмірі 30% від несплаченої в строк суми.

Позивач нарахував штраф у розмірі 30% на суму 5340,00грн.

Відповідач вимогу не заперечив.

Господарський суд перевірив розрахунок штрафу здійснений позивачем та визнав його арифметично та методологічно правильним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

7. Правомірність нарахування процентів річних.

Відповідно до частин 1, 7 статті 193 Господарського кодексу України (статті 525, 526 Цивільного кодексу України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом.

За відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У пункті 7.4 договору сторони узгодили, що керуючись статтями 625 Цивільного кодексу України за прострочення покупцем терміну виконання грошового зобов`язання, вказаного в пункті 5.1 та пункті 5.2 договору, покупець зобов`язується сплатити продавцю суму боргу з урахуванням індексу інфляції, а також сплатити 0,08% від простроченої суми за кожен день такого прострочення, за весь час користування грошовими коштами.

За відсутністю відповідного розрахунку позивач стверджує, що у пункті 7.4 договору сторони фактично узгодили можливість стягнення з відповідача на користь позивача 29,2% річних.

Господарський суд здійснивши юридичний аналіз пункту 7.4 договору та положень статті 625 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що сторонами у визначеному законом порядку не досягнуто згоди щодо стягнення більшого, аніж три проценти річних від простроченої суми.

Здійснивши власний розрахунок трьох процентів річних, господарський суд встановив, що за період з 03.06.2020 по 02.12.2020 підлягає до стягнення з відповідача три проценти річних у сумі 381,06грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1850,39грн., з урахуванням того, що 88,03% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 250 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ.

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРАЙМ ПАПІР" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 52 В, офіс 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 38975367) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОФЛЕКС ГРУП" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51917, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ ДАЛЕКОСХІДНА, будинок 18; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40102403) про стягнення 27046,76грн., з яких 17800,00грн. основної заборгованості; 1153,22грн. пені; 5340,00грн. штрафу; 2753,54грн. 29,2% річних (договір купівлі-продажу №15-05-19/К від 15.05.2019) задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОФЛЕКС ГРУП" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51917, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ ДАЛЕКОСХІДНА, будинок 18; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40102403) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРАЙМ ПАПІР" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 52 В, офіс 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 38975367) 17800,00грн. (сімнадцять тисяч вісімсот грн. 00 коп.) основної заборгованості; 287,55грн. (двісті вісімдесят сім грн. 55 коп.) пені; 5340,00грн. (п`ять тисяч триста сорок грн. 00 коп.) штрафу; 381,06грн. (триста вісімдесят одна грн. 06 коп.) процентів річних; 1850,39грн. (одна тисяча вісімсот п`ятдесят грн. 39 коп.) судового збору.

В частині стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЄВРОФЛЕКС ГРУП" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 51917, Дніпропетровська обл., місто Кам`янське, ВУЛИЦЯ ДАЛЕКОСХІДНА, будинок 18; Ідентифікаційний код юридичної особи: 40102403) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ПРАЙМ ПАПІР" (Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 02002, місто Київ, ВУЛИЦЯ МАРИНИ РАСКОВОЇ, будинок 52 В, офіс 2; Ідентифікаційний код юридичної особи: 38975367) 865,67грн. пені та 2372,48грн. процентів річних відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частини 1,2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України).

Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Дата підписання та складення повного судового рішення - 22.02.2021.

Суддя І.В. Петренко