Рішення

від 11.02.2021 по справі 904/946/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2021 Справа № 904/946/20

за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Відповідача-1: Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни, м. Дніпро

Відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай", м. Дніпро

Відповідача-3: Селянського (фермерського) господарства "Примула", село Калинівка

Відповідача-4 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", село Гуляйполе

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Личківська сільська рада, с. Личкове

про скасування записів державного реєстратора та витребування земельної ділянки площею 118,6711 га

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

прокурор Міщук Н.П.

від позивача Полішко І.О.

від відповідачів-1-4 не з`явились

третя особа не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Прокурора Дніпропетровської області звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (далі - Позивач), за змістом якого (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) просила суд:

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Рай (код ЄДРПОУ 43058525), на підставі рішення державного реєстратора - приватногонотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149497 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Рай (код ЄДРПОУ 43058525) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 33656718).;

- скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району, проведену за селянським (фермерським) господарством Примула (код ЄДРПОУ 31136568) на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149531 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав селянського (фермерського) господарства Примула (код ЄДРПОУ 31136568) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 33656754);

- витребувати із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" та користування селянського (фермерського) господарства "Примула" земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Позов прокурора мотивовано порушенням інтересів держави внаслідок вибутті з її володіння земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке відбулося шляхом реєстрації права оренди на земельну ділянку на підставі договору оренди земельної ділянки № 11/10-09/19ДО від 10.10.2019, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області та ТОВ "Агро-Рай", а також, шляхом реєстрації права суборенди зазначеної ділянки на підставі договору суборенди № 11/10-09/19ДО від 11.10.2019, укладеного між ТОВ "Агро-Рай" та СФГ "Примула".

При цьому, як стверджує прокурор, відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області довіреність на укладання договору оренди не видавалася, сам договір від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався.

За вказаних обставин, прокурор вважає, що під час проведення спірних реєстраційних дій, були відсутні правові підстави для здійснення державної реєстрації права користування земельною ділянкою як за ТОВ "Агро-Рай", так і за СФГ "Примула".

Обґрунтовуючи необхідність захист інтересів держави, прокурор зазначає, що в даному випадку відбулося порушенням інтересів держави, яке полягає у вибутті з користування державою земельною ділянкою за відсутності її волі як власника та всупереч встановленому законом порядку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.10.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

09.12.2020 прокурор подав клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія". Вказана заява прокурора мотивує тим, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2020, останньому стало відомо, що 23.10.2020 до реєстру внесено запис про припинення права суборенди СФГ "Примула". В той же час, 26.10.2020 проведено державну реєстрацію права суборенди спірної земельної ділянки за ТОВ "Надія" на підставі договору суборенди № 11/10-09/19ДО від 15.01.2020, укладеного з ТОВ "Агро-Рай".

З наведених вище мотивів, прокурор подав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяву про зміну вимог за другим та третім пунктами прохальної частини позову та просив суд:

- скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району, проведену за товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. № 54861683 від 30.10.2020 з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 38925013)

- витребувати із незаконного володіння та користування товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" та користування товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

За результатами розгляду клопотань прокурора, 14.12.2020 року суд ухвалив повторно провести підготовче провадження, прийняв заяву прокурора про зміну предмету позову та залучив до участі у справі в якості Відповідача-4 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія".

14.12.2020 року, за клопотанням прокурора, судом вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку.

Ухвалою від 28.01.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.

Позивач заявлені прокурором вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідачі відзив на позовну заяву суду не представили, явку представників в підготовчі та судові засідання не забезпечили.

Ухвали суду, які направлялась за адресами місцезнаходження Відповідачів згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з поштовими відмітками: "адресат відсутній", "за закінченням терміну зберігання", "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки пересилання поштового відправлення".

Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Оскільки виклики та повідомлення були здійснені судом за належними адресами місцезнаходження Відповідачів та повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресатів, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, суд вважає, що відповідачі повідомлені про вчинення відповідної процесуальної дії належним чином.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 11.02.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог прокурора і позивача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2019 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О. до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 33656718 внесено запис про речове право (оренду) ТОВ "Агро-Рай" на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області.

Державну реєстрацію речових прав на вказану земельну ділянку проведено на підставі договору оренди земельної ділянки № 11/10-09/19ДО від 10.10.2019 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області в особі заступника начальника відділу у Магдалинівському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області Момотюка П.Л., діючого на підставі довіреності від 04.06.2019 року №04-1-0.06-006/11-19.

У подальшому, на підставі договору суборенди № 11/10-09/19ДО від 11.10.2019 року, ТОВ "Агро-Рай" передало земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744 в суборенду СФГ "Примула".

Державну реєстрацію суборенди СФГ "Примула", шляхом внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, проведено 12.10.2019 державним реєстратором - приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г.О., номер запису про інше речове право - 33656754.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.11.2020 року, 23.10.2020 до реєстру внесено запис про припинення права суборенди СФГ "Примула". В той же час, 26.10.2020 проведено державну реєстрацію права суборенди спірної земельної ділянки за ТОВ "Надія" на підставі договору суборенди № 11/10-09/19ДО від 15.01.2020, укладеного з ТОВ "Агро-Рай".

Державну реєстрацію права суборенди ТОВ Надія проведено державним реєстратором Виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області - Зайцевим Антоном Володимировичем, номер запису про інше речове право - 38925013.

Згідно листа від 27.11.2019 № 10-4-0.6-9127/2-19 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області наказ про передачу в оренду та укладення договору оренди земельної ділянки із кадастровим номером 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області не видавався, довіреність на укладання договору оренди спірної земельної ділянки не надавалась, договір оренди земельної ділянки від імені Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області не оформлявся та підписом не засвідчувався. (а.с.27).

Крім того, відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 4-1565/15-19 СГ від 18.06.2019 року, Личківській сільській раді Магдалинівського району Дніпропетровської області у комунальну власність передано земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 7381,9934 га, у тому числі спірну земельну ділянку площею 118, 6711 га з кадастровим номером 1222384000:01:001:0744.

Із письмових пояснень заступника начальника відділу у Магдалинівськму районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Момотюк П.Л. від 16.10.2020 року вбачається, що договір оренди спірної земельної ділянки від 10.10.2019 року № 11/10-09/19 ДО він не підписував та печаткою не скріплював (а.с. 147).

Прокурор стверджує, що за таких обставин спірна земельна ділянка вибула з володіння та користування державою за відсутності волі її повноважного органу та всупереч встановленому законом порядку, що і є причиною виникнення спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини щодо правомірності вибуття із користування власника спірної земельної ділянки, правомірності державної реєстрації прав оренди та суборенди спірної земельної ділянки за відповідачами-2, 3 та наявності правових підстав для повернення її власнику.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, юридичні факти.

Згідно з частиною 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга статті 116 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (частина перша статті 407 Цивільного кодексу України).

За частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

У разі ж, якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, в наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

Згідно з частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін ( ч. 4 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети

Частиною третьою статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 Цивільного кодексу України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими. У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.

Викладене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) (пункти 7.3, 7.7, 7.16, 7.26).

У даній справі прокурором та позивачем доведено, а відповідачами не спростовано, що довіреність №04-1-0.06-006/11-19 від 04.06.2019 року заступнику начальника відділу у Магдалинівському районі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області Момотюка П.Л. на укладення з відповідачем-2 договору № 11/10-09/19ДО від 10.10.2019 року оренди спірної земельної ділянки не видавалась, а сам договір ним не підписувався, а відтак і не укладався.

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71), від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц (пункт 96), від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.27).

Враховуючи підстави позову прокурора у цій справі, заявлені ним позовні вимоги про повернення земельної ділянки із неправомірного користування відповідачів-2, 4 є належним способом захисту.

Докази повернення спірної земельної ділянки відповідачами відсутні. А тому позов про витребування її від зазначених відповідачів-2, 4 є законним й обґрунтованим.

Надаючи правову оцінку реєстраційним діям державного реєстратора й заявленим позовним вимогам до нього, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав.

За змістом статті 2 цього Закону державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").

Згідно із частиною першою статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

За частиною другою статті 18 цього Закону перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини першою статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Оцінюючи обраний позивачем спосіб судового захисту свого права, суд враховує нормативні положення частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні - гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Інший підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16).

Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 та від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Зміст цієї правової норми свідчить про те, що допускаються такі способи судового захисту порушених прав та інтересів особи:

1) судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав;

2) судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав;

3) судове рішення про скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України).

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 Цивільного кодексу України).

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. (ч.ч. 1,2 ст. 319 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння (п. 2 ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (ч. 1 ст.1213 Цивільного кодексу України).

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Оскільки Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області дозвіл на передачу землі сільськогосподарського призначення у користування відповідача-2 з правом передачі в суборенду відповідачу-4 не надавався і договір з відповідачем-2 не укладався, то позовні вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права оренди відповідача-2 і права суборенди відповідача-4 щодо спірної земельної ділянки також відповідають належному способу захисту та є законними й обґрунтованими, але підлягають задоволенню тільки щодо відповідачів-2, 4, оскільки державний реєстратор є неналежним відповідачем у цій справі.

Так, відповідно до частин першої - третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За наслідком аналізу зазначеної норми права здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи.

Визначення відповідачів, предмета та підстав позову є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (пункт 41), від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц (пункт 49), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (пункт 31.4), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (пункт 37, 54), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (пункт 38), від 13 березня 2019 року у справі №757/39920/15-ц (пункт 31), від 27 березня 2019 року у справі № 520/17304/15-ц (пункт 63).

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно треба розглядати як спір, пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно.

Дана правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 680/214/16-ц (пункт 72), від 4 вересня 2018 року у справі №823/2042/16 (пункт 36), від 16 січня 2019 року у справі № 755/9555/18 (пункт 25), від 21 серпня 2019 року у справі № 805/2857/17-а, від 15 січня 2020 року у справі № 587/2326/16-ц (пункт 24), від 26 лютого 2020 року у справі № 287/167/18-ц (пункт 52).

Характер спору у цій справі свідчить, що спір виник саме з відповідачами-2, 4 з приводу порушення саме ними прав позивача.

Отже, позовні вимоги про скасування державної реєстрації речового права не можуть бути звернені до державного реєстратора. Державний реєстратор зобов`язаний виконати рішення суду щодо скасування державної реєстрації речового права або його обтяження незалежно від того, чи був цей реєстратор залучений до участі у справі, чи не був залучений.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17 та від 23.06.2020 у справі № 680/214/16-ц.

Суд також не вбачає підстав для задоволення позову відносно Відповідача-3 - СФГ Примула , оскільки з урахуванням поданої прокурором заяви про зміну предмету спору, позовна заява не містить вимог щодо вказаної особи.

Під час розгляду цієї справи, виконуючи передбачене статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення спору, з метою ефективного захисту порушених прав і законних інтересів юридичних осіб, держави, суд враховує також необхідність застосування загальних засад цивільного права - принципу справедливості, добросовісності та розумності, а також застосування однієї з акcіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права".

За змістом частини дев`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи обставини справи, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 7 357,00 грн. повністю покладається на відповідача-2.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (код ЄДРПОУ 43058525), на підставі рішення державного реєстратора - приватного нотаріуса Дніпропетровського нотаріального округу Андрєєвої (Павловської) Г.О. № 49149497 від 12.10.2019 з одночасним припиненням речових прав Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (код ЄДРПОУ 43058525) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 33656718).

Скасувати державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району, проведену за Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456) на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області Зайцева А.В. № 54861683 від 30.10.2020 з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456) на вказану земельну ділянку (номер запису про право 38925013).

Витребувати із незаконного володіння та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (код ЄДРПОУ 43058525) та користування Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" (код ЄДРПОУ 30791456) земельну ділянку сільськогосподарського призначення, площею 118,6711 га, кадастровий номер 1222384000:01:001:0744, що розташована на території Личківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рай" (49016, м. Дніпро, вул.. Базарна, 12, код ЄДРПОУ 43058525) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938) 7 357,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні позову до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Андрєєвої Ганни Олегівни та Селянського (фермерського) господарства "Примула"- відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 22.02.2021

Суддя О.В. Ліпинський