Рішення

від 22.02.2021 по справі 904/6762/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2021м. ДніпроСправа № 904/6762/20

Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г., розглянувши матеріали

за позовом Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь м. Запоріжжя

до Акціонерного товариства Українська залізниця м. Київ в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця м. Дніпро

про стягнення штрафу в розмірі 120861грн.95коп.

Без представників сторін.

ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь м. Запоріжжя звернулось до Акціонерного товариства Українська залізниця м. Київ в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця м. Дніпро з позовом про стягнення штрафу в розмірі 120861грн.95коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань зі своєчасної доставки вантажу.

Позивач зазначає, що у вересні - листопаді 2020 року на станцію Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці надійшли вантажі за залізничними накладними №№32837148, 32893612, 33425497, 33705500, 35644665, 36775120, 36778256, 40195760, 40233892, 40318180, 40318297, 40426033, 40430423, 40348658, 41336942, 41626136, 42019885, 42019893, 42059501, 42079459, 42096263, 43162064, 43454768, 43459163, 43481258, 43708650, 43725431, 43786045, 45434263, 45572724, 45572781, 45572799, 45617545, 45624830, 45591849, 45591856, 45505641, 45770435, 45898707, 45921780, 45921798, 47049960, 47138409, 47247051, 47276183, 47301940, 47311030, 47384631, 47393996, 47394002, 47394051, 47394077, 47100094, 50241363, 50342278, 50403187, 45650629, 50521244,51091544, 51091551, 51100006, 51175230, 51186328, 51259281, 51259281, 51282226, 51271492, 51259257, 51262939, 51281897, 51262954, 51274777, 51274793, 51325231, 51364891, 51429348, 51392025, 51406775, 51406817, 51406841, 51428605, 51443794, 51662369.

Під час здійснення перевезень вантажів за вищезазначеними накладними, відповідачем допущено прострочення термінів доставки вантажів, визначених п. 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, що підтверджується електронними цифровими підписами одержувача у графі 53 та відмітками, проставленими залізницею в графах 51, 52 накладних.

Попередній розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу складає 6361грн.62коп.

Позивач також просить розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судових засідань з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач 21.01.2021 надав до суду клопотання про зменшення суми штрафу.

Відповідач зазначає, що Регіональна філія "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" здійснює перевезення вантажів та пасажирів для задоволення потреб держави, юридичних і фізичних осіб в безпечних та якісних залізничних перевезеннях у визначеному регіоні транспортної мережі України;

Заборгованість з залучених коштів на кінець 2019 року становила 4 413,5 млн. грн., з яких 1214,8млн. грн. за довгостроковими кредитами, 896,4млн. грн. - за єврооблігаціями, що емітовані Шортлайн Пі Ел Сі в інтересах АТ "Укрзалізниця", та 2302,3млн. грн. заборгованість за договорами фінансового лізингу. Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги на початок 2019 року становила 311,5млн. грн. Протягом року її зменшено на 33,9млн., заборгованість залишається значною - 277,6млн. грн., з яких 90,3млн. грн. це заборгованість по капвкладеннях, 112,6млн. грн. - за ТМЦ, 35,8млн. грн. - за ремонти рухомого складу та інших основних засобів;

Залізниця несе основний тягар у такому важливому соціальному питанні, як надання безоплатних послуг з перевезення пільгових категорій громадян (5,7 млн. осіб у 2018 році та 5,8 млн. осіб у 2019 році), але не отримує компенсацію у потрібному обсязі. Місцевими органами влади не прийнято до оплати та не компенсовано 54,6 млн. грн. у 2018 році (68,9% нарахувань) та 72,5 млн. грн. у 2019 році (73,8% нарахувань). Що стосується надання пільг дітям віком від 6 до 14 років, то законодавчо не визначено хто саме має компенсувати вказані витрати, внаслідок чого недоотриманими є 16,4 млн. грн. за 2018 рік та 21,8 млн. грн. за 2019 рік;

Незважаючи на скрутне фінансове становище, залізниця продовжує своєчасно виконувати розрахунки по заробітній платі та податків і зборів;

Нарахований штраф є значним, а наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення;

Враховуючи те, що позовна заява не містить доводів про наявність у позивача збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу, АТ "Укрзалізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" просить суд зменшити розмір заявленого штрафу до 50 %.

Позивач 01.02.2021 надав до суду заперечення на заяву про зменшення штрафу.

Позивач зазначає, що зменшення розміру санкцій за статтею 233 Господарського кодексу України є правом, а не обов`язком суду, яке може бути реалізоване лише за наявності сукупності передбачених законом обставин. У даному випадку відповідач належним чином не обґрунтував наявність підстав для зменшення штрафу, не надав відповідних доказів на підтвердження обґрунтувань. Діюче законодавство України не містить вичерпного переліку виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов`язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій;

Даний випадок прострочення доставки не є винятковим та має систематичний характер;

Штраф, відповідно до пунктів 116 Статуту залізниць України, стягується з вантажовідправника незалежно від наявності збитків та наслідків, можливості його зменшення статутом не передбачено.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд встановив таке.

Предметом доказування у даній справі є: обставини укладання договору перевезення вантажу залізничним транспортом; факт надання послуг; наявність перевізних документів - залізничних накладних; наявність або відсутність факту прострочення термінів доставки вантажу, вартість спірних перевезень, правомірність здійснення розрахунку заявленого до стягнення штрафу.

Протягом періоду вересень - листопад 2020 Акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця на адресу Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь здійснювалось перевезення вагонів.

Під час здійснення вказаних перевезень відповідачем було допущено прострочення термінів доставки, визначених статтями 41, 116 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажу), що підтверджується календарними штемпелями на залізничних накладних №№ 32837148, 32893612, 33425497, 33705500, 35644665, 36775120, 36778256, 40195760, 40233892, 40318180, 40318297, 40426033, 40430423, 40348658, 41336942, 41626136, 42019885, 42019893, 42059501, 42079459, 42096263, 43162064, 43454768, 43459163, 43481258, 43708650, 43725431, 43786045, 45434263, 45572724, 45572781, 45572799, 45617545, 45624830, 45591849, 45591856, 45505641, 45770435, 45898707, 45921780, 45921798, 47049960, 47138409, 47247051, 47276183, 47301940, 47311030, 47384631, 47393996, 47394002, 47394051, 47394077, 47100094, 50241363, 50342278, 50403187, 45650629, 50521244,51091544, 51091551, 51100006, 51175230, 51186328, 51259281, 51259281, 51282226, 51271492, 51259257, 51262939, 51281897, 51262954, 51274777, 51274793, 51325231, 51364891, 51429348, 51392025, 51406775, 51406817, 51406841, 51428605, 51443794, 51662369.

Посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки залізничних вагонів, передбачених статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу, на підставі статті 116 Статуту залізниць України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у загальному розмірі 120861грн.95коп.

Згідно зі статтею 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до частини другої статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

У відповідності до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем; накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача; накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №863/5084, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Згідно зі статтею 22 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов`язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов`язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов`язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, право заявити до залізниці вимогу про сплату штрафу за прострочення в доставці вантажу.

Відповідно до статті 41 Статуту залізниці зобов`язані доставити вантажі за призначенням в установлені терміни. Терміни доставки вантажів і правила обчислення термінів доставки вантажів встановлюються Правилами обчислення термінів доставки вантажів, виходячи з технічних можливостей залізниць. Обчислення терміну доставки починається з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення. Вантаж вважається доставленим вчасно, якщо на станції призначення він вивантажений засобами залізниці, про що повідомлено одержувача, або якщо вагон (контейнер) з вантажем подано під вивантаження засобами одержувача до закінчення встановленого терміну доставки.

Пунктом 1.2 Правил обчислення термінів доставки вантажу передбачено, що термін доставки вантажу визначається, виходячи з відстані, за яку обчислюється провізна плата.

Пунктом 1.1 наведених Правил визначено терміни, в які залізниці зобов`язані доставляти вантажі за призначенням. Відповідно до підпункту 1.1.1 цього пункту, у разі перевезення вантажною швидкістю: маршрутними відправками; вагонними відправками та відправками у великотоннажних контейнерах; дрібними відправками та відправками в середньотоннажних контейнерах, термін доставки вантажу обчислюється виходячи з 1 (однієї) доби на кожні повні та неповні 320, 200 та 150 км відповідно.

У відповідності до пункту 2.1 Правил обчислення термінів доставки вантажу обчислення терміну доставки починається з 24-ї години дати приймання вантажу до перевезення, зазначеної в перевізних документах.

Разом з тим, пунктом 2.4 наведених Правил встановлено, що терміни доставки вантажів, які обчислюються згідно з пунктом 1, збільшуються, зокрема, на одну добу на операції, пов`язані з відправленням і прибуттям вантажу.

Про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки повинна бути зроблена відмітка в перевізних документах, яка завіряється підписом працівника станції (п. 2.9 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

У разі затримки подачі вагонів (контейнерів) під вивантаження внаслідок зайнятості вантажного фронту або з інших причин, залежних від одержувачів, вантаж вважається доставленим вчасно, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановленого терміну доставки (п. 2.11 Правил обчислення термінів доставки вантажу).

Згідно зі статтею 116 Статуту за несвоєчасну доставку вантажів і порожніх вагонів, що належать підприємствам, організаціям, установам, громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності або орендовані ними, залізниця сплачує одержувачу штраф (якщо не доведе, що прострочення сталося не з її вини) у розмірі:

10 відсотків провізної плати - за прострочення на дві доби;

20 відсотків провізної плати - за прострочення на три доби;

30 відсотків провізної плати - за прострочення на чотири і більше діб.

Зазначений штраф не сплачується, якщо вантаж не було вивезено одержувачем із станції впродовж доби після одержання повідомлення про прибуття вантажу або якщо в цей же термін одержувач не розкредитує перевізні документи на вантаж, що прибув.

Встановлений статтею 116 Статуту штраф застосовується у разі прострочення доставки вантажу на дві доби (більше ніж на 48 годин), на три доби (більше ніж на 72 години) і на чотири доби (більше ніж на 96 годин). Якщо прострочення доставки вантажу допущено залізницею менш як на дві доби (не більше 48 годин), що обчислюється з 24-ої години дати приймання вантажу до перевезення, то підстави для нарахування передбаченого статтею 116 Статуту штрафу відсутні.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №905/64/18.

Приписом статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання, в силу статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається.

Відповідно до частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 611 цього Кодексу передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем за допущене відповідачем прострочення термінів доставки при перевезенні залізничних вагонів (порожніх власних вагонів) за залізничними накладними №№32837148, 32893612, 33425497, 33705500, 35644665, 36775120, 36778256, 40195760, 40233892, 40318180, 40318297, 40426033, 40430423, 40348658, 41336942, 41626136, 42019885, 42019893, 42059501, 42079459, 42096263, 43162064, 43454768, 43459163, 43481258, 43708650, 43725431, 43786045, 45434263, 45572724, 45572781, 45572799, 45617545, 45624830, 45591849, 45591856, 45505641, 45770435, 45898707, 45921780, 45921798, 47049960, 47138409, 47247051, 47276183, 47301940, 47311030, 47384631, 47393996, 47394002, 47394051, 47394077, 47100094, 50241363, 50342278, 50403187, 45650629, 50521244,51091544, 51091551, 51100006, 51175230, 51186328, 51259281, 51259281, 51282226, 51271492, 51259257, 51262939, 51281897, 51262954, 51274777, 51274793, 51325231, 51364891, 51429348, 51392025, 51406775, 51406817, 51406841, 51428605, 51443794, 51662369 нарахований штраф в розмірі 120861грн.95коп., розрахунок якого є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 116 Статуту залізниць України залізниця не несе відповідальності за порушення термінів доставки, лише якщо порушення сталося внаслідок стихійного лиха або з інших, не залежних від залізниці обставин.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, наведених в обґрунтування позовних вимог, та не доведено обставин, які б слугували підставою для його звільнення від відповідальності за неналежне виконання зобов`язання щодо своєчасної доставки вантажу (залізничних вагонів).

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги про стягнення штрафу в сумі 120861грн.95коп. визнаються судом обґрунтованими.

Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу до 50% задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно зі статтею 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, неустойка, виходячи з приписів статей 546, 549 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України має подвійну правову природу, є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником.

Завданням неустойки як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання.

Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018р. у справі №917/1068/17, від 22.01.2019р. у справі №908/868/18, від 13.05.2019р. у справі №904/4071/18, від 22.04.2019р. у справі №925/1549/17, від 30.05.2019р. у справі №916/2268/18, від 04.06.2019р. у справі №904/3551/18.

Посилання відповідача на те, що Придніпровську залізницю включено до переліку підприємств, які мають істотне стратегічне значення для економіки та безпеки держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015р. №83, не є тією достатньою обставиною, що надає право суду на зменшення розміру неустойки, без дослідження всіх доказів для зменшення неустойки у сукупності. При цьому, організаційна форма підприємства відповідача, в даному випадку засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, не впливає на те, що відповідач є таким самим учасником господарських відносин та суб`єктом господарювання, як і позивач та на нього, відповідно, розповсюджуються ті самі норми права, що регулюють спірні відносини, в даному випадку щодо відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, що мало місце у цій справі.

Інші доводи, зокрема посилання на відсутність збитків внаслідок прострочення в доставці вантажу є недостатніми для зменшення розміру заявленого штрафу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.02.2019р. №910/9765/18.

Питання розрахунків держави за перевезення пільгової категорії громадян жодним чином не впливає на правовідносини позивача та відповідача, які виникли із договору перевезення вантажів, які мав здійснити відповідач у встановлені законом строки та які він порушив. Зменшення обігових коштів відповідача також не впливає на обов`язковість належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань.

Посилання відповідача на необхідність здійснення військових перевезень також не має бути предметом дослідження у справі, яка стосується неналежного виконання зобов`язань перед позивачем за укладеним з ним договором про надання послуг.

Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про існування підстав для зменшення розміру штрафу, виходячи з обставин винятковості та майнового стану сторін, а тому суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про зменшення штрафу.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача у розмірі 2102грн.

Керуючись нормами Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998р. (із змінами та доповненнями), Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000р. (Зареєстрований: Мін`юст України, 24.11.2000 за №862/5083), Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року №644, статей Господарського кодексу України, ст.ст. 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 129, 221, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про стягнення штрафу в розмірі 120861грн.95коп.

Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства Українська залізниця (49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 108) на користь Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь (ідентифікаційний код: 00191230; місцезнаходження: 69008, м. Запоріжжя, Південне шосе, буд. 72) штраф в розмірі 120861грн.95коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2102грн.

Видати наказ після набрання чинності рішенням.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області в строки, передбачені статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 22.02.2021.

Суддя Р.Г. Новікова