Рішення

від 08.02.2021 по справі 910/12954/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.02.2021Справа №910/12954/20

За позовомІвано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області доФізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача -Прикарпатського військово-спортивного ліцея-інтерната Івано-Франківської обласної ради пророзірвання договору оренди, зобов`язання вчинити дії та стягнення 94 039,09 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники учасників справи: від позивача:Грицків Р.В. від відповідача:Стешенко О.Л. від третьої особи:Мартинюк М.Л. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року Івано-Франківська обласна рада в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича про розірвання договору оренди, зобов`язання вчинити дії та стягнення 66 332,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано своїх зобов`язань з внесення орендної плати за користування у період з січня по липень 2020 року орендованими згідно Договору оренди майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст, області від 02.02.2017 приміщеннями загальною площею 856,8 кв.м. за адресою: м. Надвірна, вул. Сірка, буд. 1, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 64 081,57 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 261,06 грн., нараховану за неналежне виконання Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем своїх грошових зобов`язань за Договором оренди майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст, області від 02.02.2017 у період з 21.02.2020 по 18.08.2020.

Крім того, позивач вказує, що невиконання відповідачем грошових зобов`язань із внесення орендної плати впродовж шести місяців є істотним порушенням умов договору, а тому просить суд розірвати Договір оренди майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст, області від 02.02.2017 та зобов`язати Фізичну особу-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича звільнити приміщення шляхом їх повернення за актом приймання-передачі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 відкрито провадження у справі №910/12954/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача - Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат Івано-Франківської обласної ради; визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи; підготовче засідання призначено на 01.10.2020.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2020 задоволено спільне клопотання сторін про відкладення підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання на 20.10.2020.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 встановлено відповідачу строк до подання відзиву на позов - до наступного підготовчого засідання; відкладено підготовче засідання у справі без визначення дати та часу; вирішено наступне підготовче засідання здійснювати в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного судового засідання з іншим судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2020 призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 06.11.2020; доручено Івано-Франківському окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/12954/20 за участю представників Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області та Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради.

У зв`язку з неявкою представників учасників у підготовче засідання, призначене на 06.11.2020, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2020 відкладено засідання на 03.12.2020; визнано обов`язковою явку учасників справи у наступне підготовче засідання; запропоновано позивачу та третій особі, в разі неможливості забезпечення проведення відеоконференції по справі №910/12954/20 Івано-Франківським окружним адміністративним судом, взяти участь в засіданні в режимі відеоконференції поза межами суду за допомогою системи "EasyCon" з використанням електронного цифрового підпису.

03.12.2020 засобами поштового зв`язку від Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивачем фактично збільшено вимогу про стягнення заборгованості з орендної плати у зв`язку з збільшенням періоду, за який стягується орендна плата, - з січня по жовтень 2020 року, а також пені. Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача орендну плату у розмірі 91 741,94 грн. та пеню у розмірі 2 297,15 грн., нараховану за період з 21.02.2020 по 20.08.2020.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 03.12.2020 залишено заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог без руху, оскільки до заяви не додано доказів її направлення відповідачу; встановлено позивачу строк для надання суду доказів направлення вказаної заяви відповідачу - 5 днів; запропоновано учасникам справи надати докази на підтвердження виставлення рахунків за спожиті комунальні послуги та докази їх сплати - до наступного засідання; відкладено підготовче засідання у справі без визначення дати та часу; вирішено наступне підготовче засідання здійснювати в режимі відеоконференції у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного підготовчого засідання з іншим судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2020 призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 21.12.2020; доручено Господарському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/12954/20 за участю представників Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області та Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради.

11.12.2020 засобами поштового зв`язку від Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради до суду надійшли докази направлення заяви про збільшення розміру позовних вимог іншим учасникам справи.

14.12.2020 засобами поштового зв`язку від Прикарпатського військово-спортивного ліцея-інтерната Івано-Франківської обласної ради надійшов відзив на позов (за своєю суттю - пояснення третьої особи), в яких третя особа повідомляє, що після закінчення терміну оренди відповідачем не здійснені дії щодо продовження договору оренди або здачі приміщення після закінчення дії договору за актом приймання-передачі. Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат Івано-Франківської обласної ради в особі свого директора стверджує, що про необхідність переукладення договору оренди або здачі приміщення за актом приймання-передачі, погашення боргів по сплаті орендної плати неодноразово повідомлялось орендаря - Стешенка Олександра Леонідовича . У період з січня по червень 2020 року орендарем дане приміщення використовувалось, в ньому періодично були присутні працівники підприємця, однак станом на 09.12.2020 орендоване приміщення за актом прийому-передачі не передано та є зачиненим. У зв`язку з наведеним Прикарпатський військово-спортивний ліцей-інтернат Івано-Франківської обласної ради просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 прийнято заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, у зв`язку з чим має місце нова ціна позову; запропоновано позивачу надати розрахунок позовних вимог; встановлено відповідачу строк для подачі відзиву по позов з урахуванням збільшення розміру позовних вимог - до наступного засідання; встановлено позивачу строк для надання розпорядження голови обласної ради щодо продовження строку дії договору оренди - до наступного засідання; відкладено підготовче засідання у справі без визначення дати та часу; вирішено наступне підготовче засідання здійснювати в режимі відеоконференції у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного підготовчого засідання з Господарським судом Івано-Франківської області.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2020 призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 18.01.2021; доручено Господарському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/12954/20 за участю представників Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області та Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради.

Протокольною ухвалами Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 закрито підготовче провадження, встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення у матеріалах справи та призначено справу до розгляду по суті без визначення дати та часу; вирішено наступне судове засідання здійснювати в режимі відеоконференції, у зв`язку з чим необхідно погодити дату та час наступного судового засідання з Господарським судом Івано-Франківської області; встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов - протягом тижня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.01.2021 призначено судове засідання в режимі відеоконференції на 08.02.2021; доручено Господарському суду Івано-Франківської області забезпечити проведення відеоконференції по справі №910/12954/20 за участю представників Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області та Прикарпатського військово-спортивного ліцею-інтернату Івано-Франківської обласної ради.

В судове засідання, призначене на 08.02.2021, представники учасників справи з`явились, надали пояснення по суті спору. Позивач та третя особа позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідач надав суду усні пояснення та відзив на позов, в якому вказував, що ним не вчинялось жодних дій для продовження спірного договору оренди у порядку визначеному цим договором. Крім того, Фізична особа-підприємець Стешенко Олександр Леонідович зазначає, що звернувся до позивача 11.02.2020 із заявою про погодження можливості продовження (відновлення) договору оренди приміщення, однак станом на дату подання даного відзиву відповіді на своє звернення не отримав. При цьому, відповідач зазначає, що дізнався про рішення обласної ради про продовження оренди від 25.05.2020, яким відповідному підрозділу було доручено укласти новий договір, лише з позовної заяви, а наразі такий договір не укладався. Відповідач стверджує, що оскільки після 28.01.2020 жодних підстав для використання спірного приміщення не мав, ним було звільнено приміщення та вивезено належне йому майно, про що було повідомлено позивача. В свою чергу, відповідач вказує, що не оформив акт приймання-передачі орендованого приміщення з орендного користування, оскільки сподівався на швидке продовження оренди позивачем та з початку карантину не мав можливості приїхати до Івано-Франківської області, в той час як Івано-Франківська обласна рада в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області не наполягала на оформленні такого акту. Отже, відповідач заперечує проти вимог позивача, оскільки після закінчення терміну дії договору він не користувався спірним майном, а відтак не зобов`язаний був сплачувати орендну плату; оскільки спірний договір припинився у зв`язку з закінченням терміну його дії, то вимога про його розірвання є нікчемною; оскільки відповідач фактично не користується майном, що позивачу достеменно відомо, відтак відсутні підстави для задоволення вимоги про повернення майна.

В судовому засіданні 08.02.2021 судом завершено розгляд справи №910/12954/20 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

02.02.2017 між Івано-Франківською обласною радою (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем (орендар) та Прикарпатським військово-спортивним ліцеєм-інтернатом Івано-Франківської обласної ради (балансоутримувач) укладено договір оренди майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (надалі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 856,8 кв.м. за адресою: м. Надвірна, вул. Сірика, 1А, що перебуває на балансі Прикарпатського військово-спортивного ліцея-інтерната Івано-Франківської обласної ради.

У пункті 1.2 Договору зазначено, що об`єкт оренди передається орендарю з метою використання таким чином:

- приміщення площею 849,7 кв.м. - розміщення складу;

- приміщення площею 7,1 кв.м. - розміщення побутової кімнати.

Орендар вступає у строкове платне користування об`єктом оренди з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі. Термін оформлення акту приймання-передачі об`єкта оренди не може перевищувати трьох календарних днів з дня підписання цього Договору (п. 2.1 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що після закінчення дії цього договору, у тому числі у разі його припинення у зв`язку з відмовою орендодавця від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, або у випадку іншого розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин (ст. 652 Цивільного кодексу України), набрання законної сили рішенням суду про визнання цього договору недійсним, неукладеним, або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає балансоутримувачу об`єкт оренди за актом приймання-передачі у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20 календарних днів із дня припинення дії договору.

Згідно пункту 2.4 Договору оформлення акту приймання-передачі здійснює сторона, яка передає об`єкт оренди іншій стороні Договору.

У пункті 4.1 Договору зазначено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області та пропорції її розподілу, затвердженої рішенням обласної ради №207-5/2016 від 10.06.2016, і становить 6 975,63 грн. з ПДВ за базовий місяць.

Орендна плата перераховується на рахунок орендодавця і вноситься орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції. До орендної плати не включаються витрати за комунальні послуги, пов`язані з використанням та утриманням об`єкта оренди (п. 4.2 Договору).

У пункті 4.5 Договору сторонами погоджено, що своєчасно не перерахована або перерахована не в повному розмірі орендна плата стягується за весь період заборгованості на рахунок орендодавця з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, із заборгованої суми за кожен день прострочення (включаючи день оплати), визначеної Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Цей договір діє з 02.02.2017 по 28.01.2020 (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору умови цього договору зберігають силу протягом всього строку договору, в тому числі, у випадках, коли після його укладення законодавством установлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобов`язань орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов`язань.

Пунктом 7.8 Договору визначено, що договір оренди підлягає продовженню при умові, що орендар належним чином виконував умови цього договору, у тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, і не пізніше як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору подав орендодавцеві письмову заяву про продовження терміну його дії.

02.02.2017 Івано-Франківською обласною радою передано, а Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем прийнято у орендне користування приміщення загальною площею 856,8 кв.м. за адресою: м. Надвірна, вул. Сірика, 1А, про що орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем складено акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.02.2017.

Листом від 11.02.2020 (вхідна дата 17.02.2020) Фізична особа-підприємець Стешенко Олександр Леонідович звернувся до Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради, в якому просив погодити продовження дії договору оренди нежитлового приміщення загальною площею 856,8 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Надвірна, вул. Сірика, 1А.

Листом вих. №112/08-04/009 від 05.05.2020 Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради звернулось до Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича із вимогою протягом 10 днів сплатити заборгованість по орендній платі за користування у січні-березні 2020 року приміщенням у розмірі 28 060,00 грн., а також пеню у розмірі 836,44 грн. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7600402738769 дана претензія була одержана Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем 15.05.2020.

Листом вих. №163/08-04/009 від 22.06.2020 Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради звернулось до Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича із вимогою протягом 10 днів сплатити заборгованість по орендній платі за користування у січні-травні 2020 року приміщенням у розмірі 47 033,00 грн., а також пеню у розмірі 1 395,06 грн. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7601866099498 дана претензія була одержана Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем 25.06.2020.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для розірвання спірного Договору та зобов`язання відповідача повернути спірне майно у зв`язку з порушенням останнім своїх зобов`язань із сплати орендної плати за користування спірним майном у січні-жовтні 2020 року (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).

Укладений сторонами Договір є договором оренди комунального майна, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі нерухомого майна від 02.02.2017) підтверджується факт передачі в оренду, прийняття відповідачем та користування ним спірними приміщеннями за Договором.

Також сторонами не заперечується факт користування відповідачем згідно Договору об`єктом оренди у період з 02.02.2017 по 31.12.2019 та відповідно відсутність у Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича заборгованості за сплати орендних платежів у вказаний період.

Натомість спір у даній справі стосується правовідносин сторін, які виникли на підставі спірного Договору, щодо користування спірним нерухомим майном у період з січня по жовтень 2020 року.

1) Щодо вимоги позивача про розірвання договору оренди.

У своїй позовній заяві Івано-Франківська обласна рада в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області, посилаючись на систематичне та триваюче порушення відповідачем своїх зобов`язань із сплати орендної плати, просить суд розірвати Договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Зазначеною правовою нормою законодавець поділяє підстави для розірвання договору у судовому порядку на законні та договірні. Так, підставами для розірвання договору, що випливають зі змісту закону є істотне порушення договору винною стороною та інші випадки, передбачені законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України).

Отже, приписи ст. 651 Цивільного кодексу України пов`язують можливість розірвання договору у зв`язку з порушенням стороною його умов лише у разі, якщо внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення договору визначається за об`єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору.

Як вбачається із пункту 7.1 Договору цей договір діє з 02.02.2017 по 28.01.2020.

Статтею 631 Цивільного кодексу України та частиною 7 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

У статті 252 Цивільного кодексу України закріплено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Отже, згідно п. 7.1 Договору строк його дії договору припинився 28.01.2020.

У суду відсутні підстави вважати, що сторонами було продовжено дію Договору, оскільки умови Договору не передбачаються автоматичної пролонгації.

Так, пунктом 7.8 Договору визначено, що договір оренди підлягає продовженню при умові, що орендар належним чином виконував умови цього договору, у тому числі своєчасно та в повному обсязі сплачував орендну плату, і не пізніше як за 30 календарних днів до закінчення терміну дії цього договору подав орендодавцеві письмову заяву про продовження терміну його дії.

Тобто, для продовження терміну дії Договору відповідач повинен був звернутись до позивача із письмовою заявою про продовження терміну його дії до 30.12.2019 включно.

Матеріали справи не містять доказів реалізації відповідачем свого права на пролонгацію Договору у визначений ним строк.

В той же час, відповідач стверджує, а позивачем не заперечувались такі твердження, що він звернувся до Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради із листом від 11.02.2020 про продовження дії договору лише у лютому 2020 року, який одержаний позивачем 17.02.2020 (підтверджується вхідним штампом на листі), тобто після закінчення терміну дії Договору.

Таким чином, не реалізувавши своє право на продовження дії Договору у визначених п. 7.8 Договору порядку та строку, Фізична особа-підприємець Стешенко Олександр Леонідович втратив таке своє право та не міг його реалізувати після закінчення дії договору.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Зважаючи на те, що Договором не передбачалась автоматична пролонгація дії договору оренди, а навпаки - п. 2.3 Договору встановлено обов`язок орендаря повернути майно орендодавцю після припинення дії договору оренди, в той час як відповідачем не виконано визначених п. 7.8 Договору умов для пролонгації цього договору - направлення орендодавцю письмової заяви про продовження терміну дії договору за 30 днів до закінчення його терміну дії, суд приходить до висновку, що Договір припинився 28.01.2020.

В той же час, із вимогою про розірвання Договору позивач звернувся до суду 26.08.2020 (дата передання позову до установи поштового зв`язку), тобто після припинення дії Договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом зазначених норм розірвано може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та прийняття відповідного судового рішення) договір. В іншому разі буде відсутній предмет спору, яким і виступає у такому разі договір.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 12.05.2020 у справі №911/991/19 та від 07.08.18 у справі №910/7981/17.

Оскільки предмет спору в частині вимоги про розірвання Договору був відсутній і до порушення провадження у справі №910/12954/20, то відповідна вимога Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області, є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

2) Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача звільнити приміщення шляхом його повернення за актом приймання-передачі.

Івано-Франківська обласна рада в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області також просить суд зобов`язати Фізичну особу-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича звільнити приміщення площею 856,8 кв.м. по вул. Сірика, 1А, у м. Надвірна шляхом їх повернення за актом приймання-передачі.

Судом встановлено, що Договір припинився 28.01.2020.

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що після закінчення дії цього договору, у тому числі у разі його припинення у зв`язку з відмовою орендодавця від договору в порядку ст. 782 Цивільного кодексу України, або у випадку іншого розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин (ст. 652 Цивільного кодексу України), набрання законної сили рішенням суду про визнання цього договору недійсним, неукладеним, або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає балансоутримувачу об`єкт оренди за актом приймання-передачі у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20 календарних днів із дня припинення дії договору.

Згідно пункту 2.4 Договору оформлення акту приймання-передачі здійснює сторона, яка передає об`єкт оренди іншій стороні Договору.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України такою умовою є виконання, проведене належним чином. При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов`язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі №910/16750/18, від 12.05.2020 у справі №911/991/19 та від 07.08.18 у справі №910/7981/17.

У разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (частина 1 статті 785 Цивільного кодексу України).

Частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України встановлено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

Отже, законодавство у сфері орендних правовідносин пов`язує припинення обов`язків орендаря з фактом повернення об`єкта оренди, тобто з моментом підписання акта приймання-передачі.

Судом встановлено, що орендоване приміщення за Договором станом на дату звернення з позовом у цій справі, повернуто з орендного користування не було, відповідного акта приймання-передачі приміщення від орендаря до орендодавця (балансоутримувача) між учасниками справи підписано не було.

Такі висновки суду підтверджуються самим відповідачем, який у засіданні, яке фіксувалось технічними засобами, повідомив, що ним було змінено замок на спірному приміщенні, однак не було передано ключі від такого замка орендодавцю або балансоутримувачу.

Крім того, у своєму відзиві відповідач також повідомив, що після запровадження карантину по всій території України, пов`язаного із запобіганням розповсюдженню коронавірусної хвороби COVID-19, не мав можливості прибути до Івано-Франківської області.

При цьому, судом враховано, що позивачем двічі (у травні та червні 2020 року) направлялись відповідачу листи із вимогою сплатити орендні платежі, однак матеріали справи не містять, а відповідачем суду не надано, доказів заперечень Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича як з приводу користування спірним майном у січні-травні 2020 року, так і з приводу наявності у його володінні такого майна.

В свою чергу, зважаючи на правовідносини сторін з приводу ініціювання відповідачем продовження строку дії Договору після припинення його дії та наявність у відповідача обов`язку з повернення орендодавцю орендованого майна після припинення дії Договору, ігнорування Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем таких листів позивача не може вважатись добросовісною поведінкою суб`єкта господарювання, а відтак наслідки такого ігнорування тлумачаться судом на користь Івано-Франківської обласної ради, а саме - що відповідачем фактично не було повернуто спірне майно, останнє знаходилось у спірний період та знаходиться станом на дату розгляду даної справи у його володінні (в незалежності від того, чи використовувалось відповідачем дане майно за призначенням).

До того ж, у підготовчому засіданні 18.01.2021, в якому здійснювалась фіксація технічними засобами, Фізична особа-підприємець Стешенко Олександр Леонідович визнав наявність у нього заборгованості зі сплати орендних платежів за Договором у лютому-березні 2020 року, однак вже у своєму відзиві (поданому у наступному засіданні) відповідач повністю заперечує наявність у нього обов`язку зі сплати орендних платежів.

Посилання відповідача на повідомлення позивача про звільнення орендованих приміщень та невикористання даних приміщень з дати закінчення терміну дії Договору не підтверджені жодними доказами.

Суд не виключає, що Фізична особа-підприємець Стешенко Олександр Леонідович, перебуваючи у невизначеному стані у правовідносинах із позивачем щодо користування спірним майном, після запровадження карантину на всій території України втратив інтерес у користуванні спірним майном та звільнив приміщення, однак з огляду на приписи законодавства та умови Договору останній зобов`язаний був повернути дане приміщення орендодавцю (або балансоутримувачу) на підставі акту приймання-передачі та передати екземпляр ключів від даного приміщення, тим більше з огляду на те, що, як сам повідомив відповідач, він замінив замок у приміщенні.

При цьому, відповідач не був позбавлений здійснити таке повернення майна без особистого прибуття до Івано-Франківської області шляхом направлення відповідного листа з двома примірниками акту приймання-передачі та ключем орендарю та/або балансоутримувачу.

В свою чергу, у відповідності до ст. 68 Конституції України незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, а відтак і не звільняє відповідача від обов`язку повернути спірне майно позивачу.

У зв`язку з відсутністю доказів повернення (в тому числі, фактичного) відповідачем об`єкта оренди позивачу, суд приходить до висновку по наявність підстав для задоволення позовної вимоги Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області про зобов`язання Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича звільнити приміщення площею 856,8 кв.м. по вул. Сірика, 1А, у м. Надвірна шляхом їх повернення за актом приймання-передачі.

3) Щодо стягнення орендної плати за користування спірним майном у період з січня по жовтень 2020 року, а також нарахованої на неї пені.

Як встановлено судом 02.02.2017 Івано-Франківською обласною радою передано, а Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем прийнято у орендне користування приміщення загальною площею 856,8 кв.м. за адресою: м. Надвірна, вул. Сірика, 1А, про що орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем складено акт приймання-передачі нерухомого майна від 02.02.2017.

Також судом встановлено, що станом на дату розгляду даної справи, відповідачем не було повернуто позивачу майно за актом приймання-передачі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України передбачено, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

При цьому, зобов`язання відповідача сплачувати орендну плату за весь час фактичного користування майном, яке виникло з договору оренди, не припинилось у зв`язку з припиненням дії Договору оренди, оскільки його припинення у розумінні ст. 795 Цивільного кодексу України пов`язано не з закінченням строку, на який було укладено договір, а з моментом підписання сторонами відповідного документу (акту) про повернення орендарем предмета договору оренди.

Таким чином, у відповідача наявний обов`язок сплатити орендні платежі за весь період користування фактичного користування майном до його повернення позивачу за актом приймання-передачі.

Приписами ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1 та 4 статті 285 Господарського кодексу України передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

За розрахунками позивача, правильність здійснення яких не заперечувалась відповідачем у відзиві, Фізична особа-підприємець Стешенко Олександр Леонідович повинна сплатити орендну плату за користування орендованим майном за січень 2020 року кошти у розмірі 9 055,06 грн., за лютий 2020 року - 9 048,06 грн., за березень 2020 року 9 120,44 грн., за квітень 2020 року - 9 193,40 грн., за травень 2020 року - 9 220,98 грн., за червень 2020 року - 9 239,42 грн., за липень 2020 року - 9 183,98 грн., за серпень 2020 року - 9 165,61 грн., за вересень 2020 року - 9 211,41 грн., за жовтень 2020 року - 9 303,55 грн., що разом складає 91 741,94 грн.

Частиною 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Попри наведене, загальновідомою обставиною є те, що у період з 12.02.2020 по всій території України було запроваджено карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19.

При цьому, самі жорсткі обмеження у сфері господарської діяльності припадали на період з 12.03.2020 по 22.06.2020.

Зокрема, згідно постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" у період першого "локдауну" було заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім роздрібної торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, засобами зв`язку, провадження банківської та страхової діяльності, а також торговельної діяльності і діяльності з надання послуг з громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту; регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у приміському, міжміському внутрішньообласному і міжобласному сполученні (крім перевезення легковими автомобілями); перевезення пасажирів залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення (приміському, міському, регіональному та дальньому) тощо.

Тобто, у вказаний період використання відповідачем, який проживає у м. Києві, спірних приміщень, навіть, як складських для привезення та вивозу товару, було унеможливлене через встановлені державою обмеження під загрозою застосування штрафів за порушення таких обмежень.

В свою чергу, Івано-Франківська область за весь час пандемії мала чи найбільший показних кількості захворювань на добу (за інформацією Міністерства охорони здоров`я України) з поміж інших областей України.

Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає (ч.ч. 4, 5, 6 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Пунктом 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України встановлено, що з моменту встановлення карантину, введеного Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року №211 (із наступними змінами і доповненнями), і до його відміни (скасування) в установленому законом порядку, плата за користування нерухомим майном (його частиною) підлягає зменшенню за вимогою наймача, який здійснює підприємницьку діяльність з використанням цього майна, впродовж усього часу, коли майно не могло використовуватися в підприємницькій діяльності наймача в повному обсязі через запроваджені обмеження та (або) заборони.

У випадку, визначеному абзацом першим цього пункту, розмір плати за користування майном не може перевищувати сукупний (пропорційно до орендованої площі) обсяг витрат, які наймодавець здійснив або повинен буде здійснити за відповідний період для внесення плати за землю, сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, і сплати вартості комунальних послуг.

Зазначені витрати покладаються на наймача як плата за користуванням майном за відповідний період пропорційно площі нерухомого майна, яку він наймає відповідно до договору, якщо договором не передбачений обов`язок наймача самостійно сплатити ці витрати повністю або частково.

Ця норма не поширюється на суб`єктів господарювання, які впродовж дії карантину фактично здійснювали діяльність з використанням цього майна в своїй господарській діяльності в повному обсязі, а також на договори найму майна, яке належить територіальній громаді.

Також при вирішенні питання щодо наявності правових підстав для звільнення відповідача від сплати орендної плати за період дії першого "локдауну", судом враховано правову невизначеність статусу Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича у спірних правовідносинах, що, в тому числі, зумовлена самим позивачем.

Так, у лютому 2020 року відповідач звернувся до позивача із заявою про продовження дії Договору, в свою чергу матеріали справи не містять доказів повідомлення Івано-Франківською обласною радою в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області відповідача як про припинення договору, так і про втрату права на пролонгацію Договору у зв`язку з недотриманням визначених даним договором умов пролонгації.

Натомість у травні 2020 року на підставі листа відповідача про продовження дії Договору розпорядженням Івано-Франківської обласної ради №333-р від 25.05.2020 було зобов`язано Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області укласти договір оренди з Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем.

Тобто, з дати припинення дії Договору - 28.01.2020 по 25.05.2020 позивачем фактично ігнорувався факт припинення такого Договору, не вживалось жодних заходів з повернення майна з орендного користування, та проігноровано одержану 17.02.2020 від Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича заяву про продовження дії Договору.

В свою чергу, 25.05.2020 позивачем приймається рішення про укладення з відповідачем договору про оренду приміщення (при цьому, із вказаного рішення вбачається, що мова йшла саме про укладення договору оренди, а не додаткової угоди про продовження терміну його дії), однак в подальшому Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради зверталось до Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича з вимогами про сплату орендної плати за Договором оренди майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ, міст, області від 02.02.2017.

Отже, через запроваджені державними органами та органами місцевого самоврядування обмеження як в частині здійснення господарської діяльності, так в частині можливості пересування по території України, відповідач був позбавлений можливості використовувати (повноцінно) спірне приміщення.

В той же час, як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування, встановивши певні обмеження у здійсненні господарської діяльності, мають нести ризики, пов`язані із неможливістю осіб вільно здійснювати свою господарську діяльність.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від сплати орендної плати за період першого "локдауну" (з 12.03.2020 по 22.06.2020) в силу приписів ст. 762 та п. 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Відтак, правомірним є нарахування орендної плати за січень 2020 року у розмірі 9 055,06 грн., за лютий 2020 року у розмірі 9 048,06 грн., за березень 2020 року у розмірі 3 236,29 грн. (9 120,44 грн. нарахованої позивачем орендної плати / 31 календарний день березня х 11 днів), за червень 2020 року у розмірі 2 463,85 грн. (9 239,42 грн. нарахованої позивачем орендної плати / 30 календарних днів червня х 8 днів), за липень 2020 року у розмірі 9 183,98 грн., за серпень 2020 року у розмірі 9 165,61 грн., за вересень 2020 року у розмірі 9 211,41 грн., за жовтень 2020 року у розмірі 9 303,55 грн., що разом складає 60 667,84 грн.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.2 Договору визначено, що орендна плата перераховується на рахунок орендодавця і вноситься орендарем щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції. До орендної плати не включаються витрати за комунальні послуги, пов`язані з використанням та утриманням об`єкта оренди.

Позивач стверджує, а відповідач не скористався своїм правом на спростування таких тверджень, що Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем не виконано своїх зобов`язань зі сплати на користь Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області орендних платежів за користування у період з січня 2020 року по жовтень 2020 року орендованим згідно Договору майном.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Зазначене також кореспондується з нормами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За таких обставин, позовна вимога Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області до Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича в частині стягнення орендних платежів за користування у період з січня по жовтень 2020 року (з урахуванням встановленого судом періоду, в який відповідач звільняється від сплати орендної плати) орендованим майном підлягає задоволенню частково, а саме - у розмірі 60 667,84 грн.

Крім того, позивач стверджує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 2 297,00 грн., нарахованої за порушення Фізичною особою-підприємцем Стешенком Олександром Леонідовичем своїх грошових зобов`язань у період з 21.02.2020 по 20.08.2020.

Судом встановлено, що відповідач обов`язку по сплаті грошових коштів у визначений Договором строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов`язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

Пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання зобов`язання.

Пунктом 4.5 Договору встановлено, що своєчасно не перерахована або перерахована не в повному розмірі орендна плата стягується за весь період заборгованості на рахунок орендодавця з врахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, із заборгованої суми за кожен день прострочення (включаючи день оплати), визначеної Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За приписами статті 1 Закону України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Тобто, законодавством визначено механізм нарахування та сплати пені, однак залишено на врегулювання сторін лише питання про встановлення такого обов`язку та розміру пені в договорі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №911/1189/19.

Відтак, за змістом наведених положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідний правовий висновок був сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

З пункту 4.5 Договору вбачається, що сторонами було визначено розмір пені (подвійна облікова ставка Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня), порядок нарахування пені (із заборгованої суми за кожен день прострочення), проте не визначено строк такого нарахування, а відтак в силу приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України період нарахування штрафних санкцій обмежено піврічним терміном.

В той же час, суд вбачає за доцільне скористатись своїм передбаченим статтею 233 Господарського кодексу України та статтею 551 Цивільного кодексу України правом на зменшення пені, яке може бути реалізоване судом у кожному конкретному випадку за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі №913/89/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 14.01.2020 у справі №911/873/19, від 10.02.2020 у справі №910/1175/19.

Вирішуючи питання про зменшення нарахованої відповідачу пені, суд враховує:

- ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором - сторонами не заперечувалось виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань зі сплати орендних платежів за користування майно до припинення терміну дії Договору;

- триваючу бездіяльність позивача в частині повідомлення позивача про правові наслідки закінчення терміну дії Договору у відповідь на лист відповідача про продовження терміну дії Договору, а в подальшому прийняття розпорядження, яке є неоднозначним з точку зору закону (в тому числі, з огляду на те, що з 01.02.2020 було запроваджено нову процедуру та порядок укладення договорів оренди Законом України "Про оренду державного та комунального майна" №157-ІХ від 03.10.2019);

- відповідач почав допускати прострочення здійснення розрахунків за Договором з останньої декади лютого 2020 року, тобто вже під час збільшення в Україні кількості захворювань на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2 та напередодні запровадження карантину на всій території України;

- фактичну неможливість відповідача здійснювати свою господарську діяльність у період першого "локдауну" після запровадження на всій території України постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (зі змінами) карантину з 12.03.2020;

- позивачем не надано доказів, які б підтверджували наявність у Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області збитків саме у зв`язку з порушенням відповідачем строків виконання зобов`язання за договором, в той час як прострочення грошових зобов`язань відповідача компенсується за рахунок стягнення 3% річних та інфляційних втрат;

- суб`єкти владних повноважень повинні сприяти приватному сектору економіки у здійсненні їхньої господарської діяльності в умовах встановлення самими ж суб`єктами владних повноважень обмежень.

З огляду на всі фактичні обставини справи та виходячи із загальних засад цивільного законодавства, а саме, справедливості, добросовісності, розумності, суд дійшов висновку про наявність підстав для реалізації свого права щодо зменшення розміру пені та вважає обґрунтованим нарахування пені за визначений позивачем період без врахування періоду дії першого "локдауну".

Тобто, фактично звільнити відповідача від сплати пені, нарахованої за прострочення свого обов`язку зі сплати орендної плати у період з 12.03.2020 по 22.06.2020.

Здійснивши розрахунок пені з урахуванням визначеного позивачем періоду нарахування - з 21.02.2020 по 20.08.2020 з виключенням із даного проміжку часу періоду з 12.03.2020 по 22.06.2020, та встановленого судом розміру орендної плати, яка підлягає стягненню з відповідача, суд прийшов до висновку, що правомірним є стягнення з Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича пені у розмірі 507,66 грн.

У п. 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 (заява №63566/00) "Проніна проти України" зазначено, що п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Інші доводи учасників справи №910/12954/20 судом не досліджуються, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За таких обставин позовні вимоги Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 129, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Івано-Франківської обласної ради в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області задовольнити частково.

2. Зобов`язати Фізичну особу-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича ( АДРЕСА_1 , приватний будинок; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звільнити приміщення площею 856,8 кв.м. на вул. Сірика, 1А, у м. Надвірній шляхом повернення їх за актом приймання-передачі. Видати наказ.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Стешенка Олександра Леонідовича ( АДРЕСА_1 , приватний будинок; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Івано-Франківської обласної ради (76004, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, буд. 21; ідентифікаційний код 00022510) в особі Управління об`єктами спільної власності територіальних громад області (76004, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. М. Грушевського, буд. 21; ідентифікаційний код 34844218) заборгованість у розмірі 60 667 (шістдесят тисяч шістсот шістдесят сім) грн. 84 коп., пеню у розмірі 507 (п`ятсот сім) грн. 66 коп. та судовий збір у розмірі 3 469 (три тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн. 42 коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 19.02.2021.

Суддя Р.В. Бойко