Рішення

від 11.02.2021 по справі 912/4098/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2021 рокуСправа № 912/4098/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Вавренюк Л.С., за участю секретаря судового засідання Олійник В.В., розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл"

до відповідача: Фермерського господарства "Віра Вікторія"

про стягнення 162 680,82 грн.

Представники:

від позивача - Ковальчук Ю.М., адвокат, ордер ВА №1007735 від 12.10.20

від відповідача - участі не брали.

Встановив: до Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл" (далі - ТОВ "Депот - Ойл") до Фермерського господарства "Віра Вікторія" (далі - ФГ "Віра Вікторія") про наступне:

- стягнути з ФГ "Віра Вікторія" на користь ТОВ "Депот - Ойл" 162 680, 82 грн з яких: сума основного боргу - 133 454, 16 грн, інфляційні збитки - 3 082,79 грн, відсотки за користування грошовими коштами - 12 601,56 грн, пеня за прострочення Покупцем оплати товару - 4 200,52 грн, штраф за прострочення Покупцем оплати товару більш ніж на 30 календарних днів - 9 341, 79 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідачем в порушення умов Договору поставки № 86 від 06.03.2020 не здійснено своєчасно розрахунок за поставлений товар на загальну суму 133 454,16 грн.

Разом з позовною заявою, 22.12.2020 позивачем подано до суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якого позивач просить:

- витребувати у Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Маловисківської ДПІ: інформацію щодо включення до складу податкового кредиту у вересні-листопаді 2020 року ФГ "Віра Вікторія" суми податку на додану вартість, виписану ТОВ "Депот Ойл" для ФГ "Віра Вікторія", зокрема за видатковими накладними N РН-0000909 від 02.09.2020 на суму поставки 44 964,72 грн (податкова накладна N 910 від 02.09.2020) та N РН-0000939 від 14.09.2020 на суму поставки 88 489,16 грн (податкова накладна N 933 від 14.09.2020); податкові декларації з податку на додану вартість, разом з додатками, що подані ФГ "Віра Вікторія" за період вересень-листопад 2020 року до контролюючого органу).

- витребувати у ФГ "Віра Вікторія" податкові декларацій з податку на додану вартість, разом з додатками, що подані ним за вересень-листопад 2020 року до контролюючого органу (а.с. 49-50).

Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №912/4098/20, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 26.01.2021. Клопотання позивача про витребування доказів від 22.12.2020 задоволено. Витребувано у строк до дня судового засідання у Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Маловисківської ДПІ:

- інформацію щодо включення до складу податкового кредиту у вересні - листопаді 2020 року ФГ "Віра Вікторія" (код: 37153835) суми податку на додану вартість, виписану ТОВ "Депот Ойл" (код: 41745454) для ФГ "Віра Вікторія" (код: 37153835), зокрема за видатковими накладними №РН-0000909 від 02.09.2020 на суму поставки 44 964,72 грн (податкова накладна №910 від 02.09.2020) та №РН-0000939 від 14.09.2020 на суму поставки 88 489,16 грн (податкова накладна №933 від 14.09.2020);

- податкові декларації з податку на додану вартість, разом з додатками, що подані ФГ "Віра Вікторія" за період вересень-листопад 2020 року до контролюючого органу. Витребувано у Фермерського господарства "Віра Вікторія" податкові декларацій з податку на додану вартість, разом з додатками, що подані ним за вересень-листопад 2020 року до контролюючого органу.

19.01.2021 засобами електронного зв`язку від позивача надійшло клопотання про приєднання додаткових доказів до матеріалів справи (а.с. 58-67).

21.01.2021 на адресу господарського суду, на виконання ухвали суду від 28.12.2020, надійшли пояснення з додатками від ГУ ДПС у Кіровоградській області, в яких відмічено про те, що ФГ Віра Вікторія включено до податкового кредиту податкові накладні ТОВ "Депот Ойл" №910 від 02.09.2020 (загальна сума 44 964,72 грн, у тому числі ПДВ 7 494,12 грн) та №933 від 14.09.2020 (загальна сума 88 489, 44 грн, у тому числі ПДВ 14 748,24 грн) в декларацію з податку на додану вартість у повному обсязі (а.с. 68- 81).

25.01.2021 через систему Електронний суд надійшла заява про вступ у справу як представника відповідача, з проханням визнати причини неявки представника відповідача у судове засідання, яке призначено на 26.01.2021 повноважними та відкласти розгляд справи на іншу дату та час.

Протокольною ухвалою від 26.01.2021, господарський суд, враховуючи клопотання відповідача, постановив, на підставі ч. 2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України, оголосити перерву в судовому засіданні до 11.02.2021.

У судовому засіданні 11.02.2021 брав участь представник позивача, який підтримав у повному обсязі позовні вимоги.

11.02.2021 у судовому засіданні представник відповідача участі не брав, про дату, час та місце повідомлений належним чином, що підтверджується, зокрема, електронним повідомленням про отримання ухвали суду від 26.01.2021 (а.с. 90).

Відповідач відзив на позов суду не подав.

На підставі ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з неподанням відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, спір вирішено за наявними в справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами п. п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка в засідання суду обов`язковою не визнавалась, та є правом, а не обов`язком учасників справи, господарський суд, з огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу в судовому засіданні за відсутності представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши подані докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.

06.03.2020 між ТОВ "Депот Ойл" (Постачальник) та ФГ "Віра Вікторія" (Покупець) укладено договір поставки №86 (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого Постачальник зобов`язався в порядку і строки, встановлені Договором або додатковими домовленостями передати у власність Покупця товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а останній прийняти товар та сплатити його вартість на умовах, визначених у даному Договорі або додатках до нього (а.с. 9-10).

Згідно п. 1.2 Договору предметом поставки за цим договором можуть бути (але не виключно): паливно-мастильні матеріали (далі - ПММ), дизельне паливо, бензин марок А-92, А-95, оливи, мастила, тощо.

Відповідно до п. 1.3. Договору номенклатура товару, що поставляється, його кількість, ціна, обумовлюються сторонами або в цьому договорі та в додатках до цього договору, або в специфікаціях, або у видаткових накладних, які прирівнюються сторонами до специфікації в розумінні вимог Господарського кодексу України.

Пунктом 1.4. передбачено, що загальна вартість Договору складається із загальної вартості поставленого товару в період дії Договору.

У відповідності до п. 2.1. Договору поставка товару здійснюється партіями на підставі заявок-доручень Покупця. Заявки подаються Покупцем у письмовій формі або усній формі, у тому числі засобами електронного зв`язку.

Постачальник може здійснювати поставку Товару на будь-якій із наступних умов (відповідно до офіційних правил тлумачення торгівельних термінів ІМСОТЕКМ5 в редакції 2010 року), зокрема, у відповідності до умов СРТ- склад Покупця (п. 2.2 Договору).

Як зазначено позивачем, поставка Товару за Договором здійснювалась на умовах СРТ - шляхом доставки товару на склад Покупця.

У відповідності до п. 2.5. Договору право власності на товар і ризик випадкового його ушкодження (псування) переходить від Постачальника до Покупця з дати, яка зазначена у видатковій накладній на товари (товарно-транспортної накладної або акту прийому-передачі). Дата одержання товару Покупцем зазначається у видатковій накладній (товарно-транспортній накладної або в акті прийому-передачі).

У відповідності до п. 3.2. Договору Покупець здійснює оплату у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника на умовах 100% попередньої оплати затовар.

Згідно п. 3.3. Договору у разі поставки Товару з відстроченням оплати, Покупець зобов`язаний здійснити оплату поставленої партії Товару протягом трьох календарних днів з дня поставки партії Товару (підписання видаткової накладної на товар або товарно-транспортної накладної).

Пунктом 3.7. Договору визначено, що у випадку наявності заборгованості по оплаті поставленого Товару в рамках дії цього Договору зі сторони Покупця, Постачальник зараховує грошові кошти, отримані в рамках Договору, незалежно від призначення платежу першочергово на погашення наявної заборгованості по Договору і оплату штрафних санкцій (відповідно до п. 6 цього Договору), залишок зараховується в рахунок оплати погодженої між сторонами партії Товару.

Пунктом 5.5. Договору встановлено, що покупець має право пред`явити претензію відносно невідповідності фактично отриманої кількості та якості Товару, що вказаний у товарно-супровідних та/або накладних документах на Товар, при наявності відповідного акту експертизи, а також за умови дотримання Покупцем вимог, які встановлені цим Договором і положеннями Інструкції.

Пунктом 5.5.1 Договору претензії по кількості та якості Товару можуть бути пред`явлені Постачальнику, зокрема, при поставці Товару на умовах СРТ або інших умовах, при яких Постачальник здійснює доставку Товару покупцю - до зливу в ємкості Покупцю.

Пунктом 5.7. Договору визначено, що безпідставна відмова від отримання поставленого товару не допускається.

Розділом 6 Договору встановлено відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання умов Договору.

У відповідності до п. 6.1. Договору у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню в розмірі 0.5% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більше ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 6.7. Договору сторони погодили збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років і дня прострочення. Пеня нараховується на весь час прострочення до повного погашення заборгованості.

Сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків не звільняє винну сторону від виконання своїх обов`язків (п. 6.8 Договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє по 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до повного виконання (п. 8.1. Договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов Договору у період з 02.01.2020 по 21.05.2020 Постачальник поставив, а Покупець отримав товар на загальну суму 775 168, 62 грн, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 11-20):

- №РН-0000284 від 17.03.2020 на суму 103 937,70грн.;

- №РН-0000301 від 19.03.20 на суму 96 293,88 грн.;

- №РН-0000302 від 19.03.20 на суму 50 796,72 грн.;

- №РН-0000381 від 13.04.20 на суму 46 417,14 грн.;

- №РН-0000463 від 04.05.20 на суму 74386,20грн.;

- №РН-0000489 від 15.05.20 на суму 25 534,08 грн.;

- №РН-0000728 від 10.07.20 на суму 81 342,00 грн.;

- №РН-0000757 від 17.07.20 на суму 63 234,96 грн.;

- №РН-0000834 від 04.08.20 на суму 62 861,28 грн.;

- №РН-0000867 від 17.08.20 на суму 29 686,80 грн.;

- №РН-0000909 від 02.09.20 на суму 44 964,72 грн.;

- №РН-0000939 від 14.09.20 на суму 88 489,44 грн.

02.09.2020 згідно усної заявки ФГ "Віра Вікторія" та видаткової накладної №РН-0000909 від 02.09.20 ТОВ "Депот Ойл" поставлено відповідачеві чергову партію Товару, а саме паливо дизельне ДП-Л- Євро5-ВО, 3, III у кількості 2430,00 л. на загальну суму 44 964,72 грн (а.с. 19).

Товар згідно вказаної видаткової накладної отримано представником ФГ "Віра Вікторія" - Ткач Володимиром Анатолійовичем згідно довіреності №21 від 02.09.2020 (зворотній бік а.с. 19).

Факт поставки ТОВ "Депот Ойл" та прийняття ФГ "Віра Вікторія" дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО,3,III у кількості 2430,00 л., окрім виданої відповідачем довіреності № 21 від 02.09.2020 підтверджується товарно-транспортною накладною на відпуск нафтопродуктів від 02.09.2020, що підписана представником ФГ "Віра Вікторія" та скріплена печаткою організації (а.с. 21).

Видаткова накладна №РН-0000909 від 02.09.20 на суму 44 964,72 грн складена ТОВ "Депот Ойл" та направлена на поштову адресу Покупця, однак, за твердженням позивача, від підпису накладної Покупець відмовився.

Разом з тим, на виконання вимог Податкового кодексу України, Постачальником на поставлену, згідно видаткової накладної №РН-0000909 від 02.09.20, Покупцю партію товару, складено та зареєстровано:

- акцизну накладну №1237 від 02.09.2020, яку прийнято 02.09.2020 та зареєстровано за реєстраційним номером 9218771439 (підтверджується квитанцією №2 від 02.09.2020 №9218771439) (а.с. 22);

- податкову накладну №910 від 02.09.2020, яку прийнято та зареєстровано за реєстраційним номером 9241290639 від 24.09.2020 (підтверджується квитанцією №1 від 24.09.2020 № 9241290639) (а.с. 23).

Позивач у позові вказав, що вказані документи Покупцем не відхилялись та прийняті без будь-яких коригувань.

14.09.2020 згідно усної заявки Покупця, ТОВ "Депот Ойл", згідно видаткової накладної №РН- 0000939 поставлено відповідачеві чергову партію Товару, а саме паливо дизельне ДП-Л- Євро5-ВО, 3, III у кількості 4890,00 л. на загальну суму 88 489, 44 грн (а.с. 20).

Товар згідно вказаної видаткової накладної отриманий представником ФГ "Віра Вікторія" - Ткач Володимиром Анатолійовичем згідно довіреності №22 від 12.09.2020 (зворотній бік а.с. 20).

Факт поставки ТОВ "Депот Ойл" та прийняття ФГ "Віра Вікторія" дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО, 3, ІІІ у кількості 4890,00 л. на загальну суму 88 489,44 грн, підтверджується виданою відповідачем довіреністю № 22 від 12.09.2020 (зворотній бік а.с. 20).

Видаткова накладна на вказану партію товару (на суму 88 489,44 грн) складена ТОВ "Депот Ойл" 14.09.2020 за №РН-0000939 та направлена на поштову адресу Покупця, однак, за твердженням позивача, від підпису накладної Покупець відмовився.

Разом з тим, на виконання вимог Податкового кодексу України, позивачем, як Постачальником, на поставлену згідно видаткової накладної №РН-0000939 від 14.09.20 відповідачу, як Покупцю, партію товару, складено та зареєстровано:

- акцизну накладну №1303 від 14.09.2020, яку прийнято 14.09.2020 та зареєстровано за реєстраційним номером 9231650112 (підтверджується квитанцією № 2 від 14.09.2020 №9231650112) (а.с. 25);

- податкову накладну №933 від 14.09.2020, яку прийнято та зареєстровано за реєстраційним номером 9241350628 від 24.09.2020 (підтверджується квитанцією №1 від 24.09.2020 № 9241350628) (а.с. 26).

Позивачем у позові зазначено, що вказані документи Покупцем не відхилялись та прийняті без будь-яких коригувань.

ТОВ "Депот Ойл" свої зобов`язання за договором поставки №86 від 06.03.2020 виконало своєчасно та в повному обсязі та в період з 06.03.2020 по 14.09.2020 поставило ФГ "Віра Вікторія" товару на загальну суму: 767 944,92 грн.

Разом з тим, в порушення умов Договору, ФГ "Віра Вікторія" не здійснило розрахунок за поставлений 02.09.2020 та 14.09.2020 на його користь товар на загальну суму 133 454, 16 грн.

З метою досудового врегулювання спору, ТОВ "Депот Ойл" направлено претензію №78 від 29.10.2020 про сплату боргу за Договором у розмірі 133 454, 16 грн, яка залишена відповідачем без розгляду (а.с. 28).

Станом на час звернення з позовною заявою, сума основного боргу за Договором ФГ "Віра Вікторія" на користь ТОВ "Депот Ойл" не погашена, що зумовило необхідність звернення позивача до суду за захистом його порушених прав.

Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує наступні норми права.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення зобов`язання, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію, зокрема, господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов`язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено в ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ч. 1 ст. 656 Цивільного кодексу України).

Згідно з положеннями ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За змістом ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Момент виконання обов`язку продавця передати товар визначено ст. 664 Цивільного кодексу України, згідно з якою обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено виконання ТОВ "Депот Ойл" зобов`язань за Договором з поставки ФГ "Віра Вікторія", а останній здійснив розрахунок за товар на загальну суму 641 714, 46 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №186 від 17.03.2020, №1 від 30.03.2020; №6 від 14.04.2020; № 209 від 07.07.2020; № 4 від 10.07.2020; № 3 від 10.07.2020; №14 від 04.08.2020; № 230 від 01.09.2020 (а.с. 37-44).

Як відмічено позивачем, станом на 01.09.2020 заборгованість за поставлений товар ТОВ "Депот Ойл" на користь ФГ "Віра Вікторія" відсутня.

Однак, на виконання умов Договору, згідно з видатковими накладними №РН-0000909 від 02.09.20 на суму 44 964,72 грн, №РН-0000939 від 14.09.2020 на суму 88 489,44 грн, позивачем поставлено ФГ "Віра Вікторія" товар, за який останнім не сплачено його вартість на користь позивача (а.с. 19, 20).

29.10.2020 ТОВ "Депот Ойл" направлено претензію №78 від 29.10.2020 про сплату боргу за Договором у розмірі 133 454, 16 грн. Вказана претензія разом з актом звірки взаємних розрахунків станом на 29.10.2020 направлена на адресу ФГ "Віра Вікторія" (накладна № 2503004085450 від 29.10.2020) та отримана особисто представником ФГ "Віра Вікторія" 30.10.2020, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 2503004085450 (а.с. 28 - 29).

Докази перерахування суми боргу за поставлений товар позивачу в матеріалах справи відсутні.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем видано довіреності № 21 від 02.09.2020 на отримання дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО,3,III в кількості 2430 л., №22 від 12.09.2020 на отримання дизельного палива ДП-Л-Євро5-ВО,3,III в кількості 4890 л. Довіреності містять відтиск печатки відповідача та підпис особи (зворотній бік а.с. 19, 20).

Відповідачем не спростовано видачу такої довіреності, доказів повідомлення про втрату печатки до правоохоронних органів суду не подано, а також п. 2.7. Договору передбачено видачу відповідної довіреності з зазначенням кількості товару.

Як зазначено позивачем, від підписання вищевказаних накладних відповідач відмовився. На підтвердження щодо отримання товару відповідачем за вказаними видатковими накладними, ТОВ "Депот Ойл" надало суду наступні докази:

- договір про надання транспортних послуг № 1 від 20.08.2018 укладений між позивачем (Замовник) та ФОП Гладкий М. О. (Перевізник), за умовами якого Перевізник зобов`язується надати Замовикові транспортні послуги автотранспортом Виконавця, пов`язані з прийманням та доставленям довірений йому Замовником вантаж до пункту призначення визначеного Замовником та видавати вантаж особі, яка має право на одержання вантажу (а.с. 30-31);

- рахунок-фактура №87 від 02.09.2020 виставлений ТОВ "Депот Ойл" на оплату транспортних послуг на загальну суму 1 950,00 грн;

- акт здачі-прийняття робіт №ОУ-0000087 на суму 1 950,00 грн підписаний між ТОВ "Депот Ойл" та ФОП Гладкий М. О.;

- платіжне доручення №350 від 03.09.2020 - оплата за транспортні послуги на суму 4 290,00 грн;

- рахунок-фактура №106 від 14.09.2020 виставлений ТОВ "Депот Ойл" на оплату транспортних послуг на загальну суму 1 950,00 грн;

- акт здачі-прийняття робіт №ОУ-00000106 на суму 1 950,00 грн підписаний між ТОВ "Депот Ойл" та ФОП Гладкий М. О.;

- платіжне доручення №419 від 15.09.2020 - оплата за транспортні послуги на суму 6 110,00 грн.

Окрім зазначених документів факт поставки товару підтверджується і іншими документами, такими як (зворотній бік а.с. 19, 20, а.с. 21-27):

- Довіреність № 21 від 02.09.2020;

- Довіреність № 22 від 12.09.2020;

- Товарно-транспортна накладна на відпуск нафтопродуктів від 02.09.2020;

- Акцизна накладна №1237 від 02.09.2020, яку прийнято 02.09.2020 та зареєстровано за реєстраційним номером 9218771439 (підтверджується квитанцією № 2 від 02.09.2021) №9218771439);

- Податкова накладна №910 від 02.09.2020, яку прийнято та зареєстровано за реєстраційним номером 9241290639 від 24.09.2020 року (підтверджується квитанцією №1 від 24.09.2020 № 9241290639);

- Довіреність №22 від 12.09.2020;

- Акцизна накладна №1303 від 14.09.2020, яку прийнято 14.09.2020 та зареєстровано за реєстраційним номером 9231650112 (підтверджується квитанцією № 2 від 14.09.2020 №9231650112);

- Податкова накладна №933 від 14.09.2020, яку прийнято та зареєстровано за реєстраційним номером 9241350628 від 24.09.2020 (підтверджується квитанцією №1 від 24.09.2020 № 9241350628).

Крім того, у листом Головного управління ДПС у Кіровоградській області №16284/10/11-28-04-09 від 16.12.2020, останній повідомляє, що згідно за даними Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ "Депот Ойл" зареєстрована 23.09.2020 податкова накладна № 910 від 22.09.2020 на суму 44 964,72 грн в т.ч. ПДВ 7494,12 грн на відвантаження 2430 л. палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО, 3 ІІІ та податкову накладну №933 від 14.09.2020 на суму 88 489,94 грн, в т.ч. ПДВ 14748,24 грн на відвантаження 4890 л. палива дизельного ДП-Л-Євро5-ВО, 3 ІІІ, що відповідає даним податкової декларації з ПДВ за вересень 2020 року ФГ Віра Вікторія. Теж саме підтверджується наданими поясненнями від Головного управління ДПС у Кіровоградській області на виконання вимог ухвали суду від 28.12.2020 (а.с. 64-67, 68-78).

Частинами 1 та 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 88 від 24 травня 1995 року, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Господарський суд приймає до уваги факт не підписання відповідачем видаткових накладних, що може бути розцінено як невизнання відповідачем факту постачання спірного товару, отже позивач не позбавлений можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Відповідно до підпункту "а" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Матеріали справи містять податкові накладні, де позивачем відображено проведення господарських операцій за спірними видатковими накладними №РН-0000909 від 02.09.20 на суму 44 964,72 грн, №РН-0000939 від 14.09.20 на суму 88 489,44 грн на підставі договору №86 від 06.03.2020 (а. с. 23, 26).

Відповідно до ч.ч. 201.1, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно до ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Тобто, самостійне занесення особою, як покупцем товару, суми податку за видатковими накладними до податкового кредиту в порядку ст. 198 Податкового кодексу України, здійснюється за наслідками завершення такою особою операції з придбання товарів, та є за свою суттю підтвердженням його прийняття.

Отже, з наявних у справі листів Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 21.01.2021 (також лист Головного управління ДПС у Кіровоградській області 16284/10/11-28-04-09 від 16.12.2020) вбачається, що уповноваженими особами ФГ "Віра Вікторія" включено до податкового кредиту суму податку за видатковими накладними №РН-0000909 від 02.09.20 на суму 44 964,72 грн, №РН-0000939 від 14.09.20 на суму 88 489,44 грн, що в свою чергу свідчить про наявність у такої особи податкових накладних на відповідну поставку та є підтвердженням прийняття ФГ "Віра Вікторія" товару та визнання завершення господарської операції в розумінні ст. 198 Податкового кодексу України (а.с. 64, 68).

Наведені вище обставини підтверджуються наданими до суду податковим органом податковими деклараціями та відповідними до них додатками (розшифровками), підписаними самим відповідачем в особі його керівника - директором Ткач В.С. (а.с. 68-78).

Розглядаючи спір по суті судом враховано також позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду викладену у постановах від 04.11.2019 у справі №905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18, від 29.01.2020 у справі №916/922/19.

Господарським судом встановлено, що строк виконання обов`язку відповідача зі сплати за поставлений йому товар настав, проте, відповідач товар не сплатив, в зв`язку з чим, заборгованість відповідача становить 133 454,16 грн.

Доказів проведення попередньої оплати згідно п. 3.2. Договору сторонами суду не подано.

Факт поставки товару позивачем відповідач не заперечив. Докази оплати отриманого за накладними товару (№№ РН-0000909, РН-0000939 від 02.09.2020 та 14.09.2020) в матеріалах справи відсутні, відповідачем до суду не надано.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 133 454,16 грн є обґрунтованою та підтвердженою належними доказами, а отже підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляційні збитки - 3 082,79 грн, відсотки за користування грошовими коштами - 12 601,56 грн, пеня за прострочення Покупцем оплати товару - 4 200,52 грн, штраф за прострочення Покупцем оплати товару більш ніж на 30 календарних днів - 9341, 79 грн.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами ст.ст. 549-552, 611, 625 ЦК України.

Статями 216, 230 Господарського кодексу України передбачено відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язання у вигляді сплати штрафних санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Згідно правил ч.ч. 4, 6 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За визначенням, наведеним в ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто вони не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

В силу вимог ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У відповідності до п. 6.1. Договору у випадку прострочення оплати товару Покупець зобов`язаний сплатити Постачальникові пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більше ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Згідно п. 6.7. Договору, сторони погодили збільшити строк позовної давності по вимогам про стягнення пені та інших штрафних санкцій до трьох років з дня прострочення. Пеня нараховується на весь час прострочення до повного погашення заборгованості.

Остання поставка партії товару згідно Договору здійснена ТОВ "Депот Ойл" на користь ФГ "Віра Вікторія" 14.09.2020.

Враховуючи положення п. 3.3. Договору граничний термін оплати товару настав 17.09.2020.

Станом, на 17.09.2020 (граничний день оплати за Договором) за відповідачем рахувалась заборгованість розмірі 133 454,16 грн, а тому, господарський суд вважає, за правомірне розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну оплату поставленого згідно Договору товару здійснювати, виходячи з наступного дня граничної дати оплати за поставлений товар, а саме з 18.09.2020 та суми боргу, що сформувалась станом на таку дату -133 454, 16 грн.

Позивачем на суму заборгованості 133 454,16 грн нараховано інфляційні втрати за період з 18.09.2020 по 22.12.2020 у розмірі 3 082,79 грн.

При перевірці заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат в сумі 3 082,79 грн, господарським судом встановлено, що розраховані позивачем інфляційні не перевищують розрахованих судом сум, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 3 082,79 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки.

За змістом ч. 2 ст. 217 ГК України вбачається, що одним із видів господарських санкцій у сфері господарювання є штрафні санкції, які в силу ч. 1 ст. 230 ГК України визначаються у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченим) договором розмірі.

Пеня як вид забезпечення виконання зобов`язання та її розмір визначена ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено ч. 2 ст. 231 ГК України.

При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із принципом свободи договору, встановленим ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст. 61 Конституції України оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а в силу ст. ст. 217. 230 ГК України штраф та пеня визначені як види штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. Відтак, в межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Така правова позиція викладена у Постановах Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі №20/246-08 та від 27.04.2012 у справі №06/5026/1052/2011 та у Постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №911/2813/17 та від 22.03.2018 у справі №911/1351/17 у подібних (господарських) правовідносинах.

Крім того, із системного аналізу наведених норм права вбачається, що неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а в разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Як зазначалося, у п. 6.1. Договору сторонами передбачено господарсько-правову відповідальність за порушення його умов Покупцем у вигляді сплати Постачальникові пені в розмірі 0,5 % від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення більше ніж на 30 календарних днів додатково сплачує штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми.

Позивачем нараховано штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми станом на дату виникнення такого права - 16.09.2020, з відповідної суми боргу 133 454,16 грн, що існувала на день такого нарахування.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що прострочення виконання зобов`язання в розмірі 133 454,16 грн більше ніж на 30 календарних днів, у відповідності до п. 6.1 Договору відповідач має додатково сплатити штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від простроченої суми, отже позовні вимоги в частині стягнення 9 341,79 грн штрафу згідно п. 6.1. Договору, заявлено обґрунтовано.

ТОВ "Депот Ойл" здійснено нарахування пені на суму боргу 133 454,16 грн за період з 18.09.2020 по 22.12.2020, що становить 4 200,52 грн.

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача в частині вимог про стягнення 4 200,52 грн - пені, нарахованої за період з 18.09.2020 по 22.12.2020 та 9 341,79 грн - штрафу 7%, нарахованого за період з 16.09.2020 по 21.12.2020, дійшов висновку, що він є правильним, заявлений розмір сум відповідає вимогам законодавства та Договору, тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Пунктом 6.3. Договору визначено, що на підставі ст. 625 ЦК України сторони погодили, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання боржник на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 36 (тридцять шість) відсотків річних від простроченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 12 601,56 грн - 36 % річних на суму боргу 133 454,16 грн за період з 18.09.2020 по 22.12.2020, господарський суд зазначає, що такий розрахунок відповідає вимогам законодавства, умовам Договору та здійснено арифметично правильно, у зв`язку з чим підлягає задоволенню в цій частині.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Окрім того, позивачем у попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат від 29.09.2020 (доданому до позову) заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України (а.с. 47).

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд, вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 126, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фермерського господарства "Віра Вікторія" (26213, Кіровоградська обл., Маловисківський р-н., село Миролюбівка, вул. Набережна, будинок 74, ідентифікаційний код 37153835) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл" (25030, Кіровоградська обл., місто Кропивницький, вул. Бєляєва, будинок 25, корпус 1, ідентифікаційний код 41745454) 162 680, 82 грн, з яких: сума основного боргу - 133 454, 16 грн, інфляційні збитки - 3 082,79 грн, відсотки річних - 12 601,56 грн, пеня - 4 200,52 грн, штраф - 9 341, 79 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 440, 22 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Судове засідання для вирішення питання щодо судових витрати на професійну правничу допомогу призначити на 25.02.2021 о 14:30 год.

Засідання провести в приміщенні господарського суду Кіровоградської області за адресою: м. Кропивницький, вул. В. Чорновола, 29/32, зал судових засідань №204.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл" у строк до 16.02.2021 подати суду докази щодо розміру понесених позивачем судових витрат із доказами їх направлення відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати:

Товариству з обмеженою відповідальністю "Депот Ойл" на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1;

Фермерському господарству "Віра Вікторія" за адресою: 26213, Кіровоградська обл., Маловисківськнй р-н, с. Миролюбівка, вул. Набережна, буд. 74.

Дата складення повного рішення 22.02.2021.

Суддя Л.С. Вавренюк