Рішення

від 18.02.2021 по справі 912/4166/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2021 рокуСправа № 912/4166/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Бестаченко О.Л., за участю секретаря судового засідання Буніна О.В., розглянув у підготовчому засіданні справу № 912/4166/20

за позовом Фермерського господарство ОСОБА_1, 26110, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Кам`янече,

до відповідача Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області, 26100, Кіровоградська область, Новоархангельський район, смт Новоархангельськ, вул. Слави, 44,

про визнання права постійного користування земельною ділянкою,

представники:

від позивача - ОСОБА_2, ордер від 28.12.2020 ВА № 1008986;

від відповідача - участі не брали.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Фермерського господарства ОСОБА_1, яка містить вимоги до Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області про наступне:

- визнати за Фермерським господарством ОСОБА_1 право постійного користування земельною ділянкою площею 39,77 гектарів, державний акт на право постійного користування землею серії КР №000086 від 27 квітня 2000 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86, для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастрові номера земельних ділянок 3523681800:02:000:1222 площею 15,8516 га та 3523681800:02:000:1223 площею 19,9968 га, що розташовані на території Кам`янецької сільської ради Новоархангельською району Кіровоградської області.

- визнати недійсним та скасувати рішення Новоархангельської селищної ради №1017 від 22.12.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер засновник фермерського господарства - громадянин ОСОБА_1 , на ім`я якого було видано Державний акт на право постійного користування землею (серія КР 000086 від 27.04.2000 року, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 86), відповідно до якого, останньому було надано у постійне користування земельну ділянку площею 39,77 га в межах згідно з планом, для ведення селянського (фермерського) господарства. Відповідно до витягів з державного земельного кадастру, кадастрові номера земельних ділянок 3523681800:02:000:1222 площею 15,8516 га та 3523681800:02:000:1223 площею 19,9968 га розташовані на території Кам`янецької сільської ради Новоархангельського району Кіровоградської області.

22.12.2020 голова господарства звернувся до власника земельної ділянки (Новоархангельської селищної ради) із заявою розділити належну фермерському господарству на праві постійного користування земельну ділянку площею 15,8516 га, кадастровий номер 3523681800:02:000:1222 на 2 (дві) земельні ділянки площею по 7,9258 га та земельну ділянку площею 19,9968 га, кадастровий номер 3523681800:02:000:1223 на 2 (дві) земельні ділянки площею по 9,9984 га згідно з кадастровим планом, розробити відповідну документацію та зареєструвати право постійного користування земельними ділянками за Фермерським господарство ОСОБА_1. Однак, рішенням Новоархангельської селищної ради від 22.12.2020 № 1017 відмовлено у задоволенні вище зазначеної заяви. Зазначена відмова обґрунтована тими обставинами, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 припинилось право постійного користування за відповідним Державним актом, а Фермерське господарство ОСОБА_1 втратило право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, тому відповідачем не визнано право постійного користування земельною ділянкою Фермерським господарством ОСОБА_1.

Враховуючи вище викладені обставини, Фермерське господарство ОСОБА_1 звернулося до господарського суду з даним позовом.

Ухвалою від 30.12.2020 позовну заяву Фермерського господарства ОСОБА_1 до Новоархангельської селищної ради про визнання права постійного користування земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування рішення залишено без руху.

04.01.2021 на адресу господарського суду від Фермерського господарства ОСОБА_1 надійшов лист від 04.01.2021 № 04/01-1 про усунення недоліків.

Ухвалою від 11.01.2021 відкрито провадження у справі № 912/4166/20 за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 08.02.2021 на 11:00; встановлено учасникам провадження строки для подання заяв по суті справи.

08.02.2021 до суду надійшла заява Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області від 04.02.2021 № 186 про проведення розгляду справи за відсутності представника селищної ради та про визнання позовних вимог у повному обсязі.

08.02.2021 господарський суд відкрив підготовче засідання.

Протокольною ухвалою від 08.02.2021 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 18.02.2021 на 15:30 год.

18.02.2021 господарський суд продовжив підготовче засідання.

У підготовчому засіданні брав участь представник позивача. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, представника до суду не направив.

У підготовчому засіданні представником позивача надано суду клопотання про долучення до матеріалів справи адвокатського запиту № 10/02-1 від 10.02.2021, копії листа Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області № 29-11-0.2-1115/2-21 від 16.02.2021, копії наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.12.2020 № 44-ОТГ, копії акту приймання-передачі земельних ділянок від 11.12.2020.

Крім того, представником позивача подано до суду заяву від 17.02.2021 № б/н про відмову від позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області № 1017 від 22.12.2020 року. Інші позовні вимоги залишаються без змін, просить суд залишити судові витрати на боці позивача.

Ухвалою від 18.02.2021 задоволено клопотання Фермерського господарство ОСОБА_1 від 18.02.2021 № б/н та долучено до матеріалів справи копії письмових доказів; прийнято заяву Фермерського господарство ОСОБА_1 від 17.02.2021 № б/н про відмову від частини позовних вимог; закрито провадження у справі № 912/4166/20 в частині позовної вимоги про визнання недійсним та скасування рішення Новоархангельської селищної ради №1017 від 22.12.2020 року на підставі пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитись від позову, відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Частинами 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Господарський суд встановив, що заява відповідача від 04.02.2021 № 186 (а.с. 52) не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, підписана головою Новоархангельської селищної ради Кіровоградської області - Шамановським Ю.П.

У підготовчому засіданні 18.02.2021 представник позивача підтримав позицію Фермерського господарства ОСОБА_1, викладену у позовній заяві.

Враховуючи викладене, беручи до уваги визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення в підготовчому засіданні 18.02.2021.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

На підставі рішення сесії Новоархангельської районної ради Новоархангельського району Кіровоградської області від 27.04.2000 № 84 ОСОБА_1 надано у постійне користування земельна ділянка прощею 39,77 гектарів, розташована на території Кам`янецької сільської ради, для ведення селянського (фермерського) господарства, про що 22.05.2000 видано державний акт на право постійного користування землею серії КР 000086, зареєстрований в Книзі записів державних актів за № 86 (а.с. 18).

27.07.2000 проведено державну реєстрацію юридичної особи Фермерського господарства ОСОБА_1, що підтверджується копіями свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, витягу та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 12-16).

Згідно статуту Фермерського господарства ОСОБА_1, в редакції від 24.07.2020, засновником господарства є ОСОБА_1 (а.с. 7-13).

Відповідно до свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 помер (а.с. 30).

За наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 10.12.2020 № 44-ОТГ (п. 33 та 34 додатку до наказу) та актом приймання-передачі від 11.12.2020 земельні ділянки кадастровий номер 3523681800:02:000:1222 площею 15,8516 га та кадастровий номер 3523681800:02:000:1223 площею 19,9968 га, що перебувають у постійному користуванні ОСОБА_1 згідно Державного акту на право постійного користування землею серія КР № 000086 від 22.05.2000, передано Новоархангельській селищній раді Новоархангельського району Кіровоградської області у комунальну власність.

22.12.2020 голова Фермерського господарства ОСОБА_1 звернулася до власника земельної ділянки (Новоархангельської селищної ради) із заявою розділити належну фермерському господарству на праві постійного користування земельну ділянку площею 15,8516 га, кадастровий номер 3523681800:02:000:1222 на 2 (дві) земельні ділянки площею по 7,9258 га та земельну ділянку площею 19,9968 га, кадастровий номер 3523681800:02:000:1223 на 2 (дві) земельні ділянки площею по 9,9984 га згідно з кадастровим планом, розробити відповідну документацію та зареєструвати право постійного користування земельними ділянками за Фермерським господарство ОСОБА_1 (а.с. 31).

Листом Новоархангельської селищної ради від 22.12.2020 № 1017 повідомлено господарство про відмову в задоволенні вище зазначеної заяви (а.с. 32). Зазначена відмова обґрунтована тими обставинами, що у зв`язку зі смертю ОСОБА_1 припинилось право постійного користування за відповідним Державним актом, а Фермерське господарство ОСОБА_1 втратило право постійного користування зазначеною земельною ділянкою, тому відповідачем не визнано право постійного користування земельною ділянкою Фермерським господарством ОСОБА_1.

Позивач вважає, що з моменту створення Фермерського господарства ОСОБА_1 відбулася фактична заміна постійного землекористувача, і обов`язки останнього перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. Державна реєстрація права постійного користування земельною ділянкою для ведення фермерського господарства за його засновником не змінює вказаний висновок, оскільки після державної реєстрації такого господарства саме воно, як суб`єкт підприємницької діяльності, могло використовувати відповідну ділянку за її цільовим призначенням, тобто бути постійним користувачем. Відповідно, з часу державної реєстрації цього господарства, воно повноважне зареєструвати за собою право постійного користування земельною ділянкою, яку раніше для ведення фермерського господарства отримав його засновник, у зв`язку з чим, просить визнати за ним право постійного користування спірною земельною ділянкою.

Наведені обставини стали причиною звернення позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є наявність підстав для визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 39,77 га за позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 та ч. 1 ст. 14 Конституції України земля, її надра, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням селянських (фермерських) господарств регулюються, Земельним кодексом України, Законом України "Про селянське (фермерське) господарство", Законом України "Про фермерське господарство" та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно частини 1 статті 51 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно частини 1 статті 23 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент реєстрації державного акта на право постійного користування) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

З наведеного нормативного регулювання вбачається, що на момент надання земельної ділянки ОСОБА_1 , земельна ділянка на праві постійного землекористування для ведення СФГ надавалася не як громадянину України, а як спеціальному суб`єктові - голові створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2009-ХІІ "Про селянське (фермерське) господарство" (у редакції Закону на день реєстрації ФГ ОСОБА_1; втратив чинність 29 липня 2003 року - з моменту набрання чинності Законом України від 19 червня 2003 року № 973-ІV "Про фермерське господарство") після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Звідси законодавством, чинним на момент створення ФГ ОСОБА_1, було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової умови для набуття правосуб`єктності ФГ як юридичної особи. Водночас одержання громадянином державного акта, яким посвідчувалося право на земельну ділянку для ведення СФГ, зобов`язувало таку фізичну особу в подальшому подати необхідні документи до відповідної місцевої ради для державної реєстрації СФГ. Тобто Закон не передбачав права громадянина використовувати земельну ділянку, надану йому в користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ.

19 червня 2003 року було прийнято новий Закону України № 937-ІV "Про фермерське господарство" (далі - Закон № 937-ІV), яким Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" № 2009-ХІІ визнано таким, що втратив чинність.

У статті 1 Закону № 937-ІV вказано, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Закону України "Про фермерське господарство" право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою (ст. 8 Закону України "Про фермерське господарство").

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) такій фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

З аналізу приписів статей 1, 5, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" можна дійти висновку, що після отримання земельної ділянки фермерське господарство має бути зареєстроване у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому надавалася відповідна земельна ділянка для ведення фермерського господарства.

Відповідно до положень частини 1 статті 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об`єднання), установи та організації (частини 2 статті 92 цього Кодексу).

Пунктом 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України, який діяв з 01.01.2002 року (момент набрання чинності названим Земельним кодексом України) до 22.09.2005, було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві повинні до 01.01.2008 року переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Проте, Конституційний Суд України рішенням № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або на право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Звідси громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

З моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постанові від 23.06.2020 у справі № 922/989/18.

Велика Палата Верховного суду вже звертала увагу, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа (постанова Великої Палати Верховного суду від 20.03.2019 року у справі № 615/2197/15-ц (провадження № 14-533цс18).

Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

Так, за приписами статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є: 1) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; 2) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; 3) припинення діяльності релігійних, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; 4) використання земельної ділянки способами, які суперечать економічним вимогам; 5) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; 6) систематична несплата земельного податку або орендної плати; 7) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; 8) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини; 9) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії.

Відповідно до приписів частини 1 статті 27 Земельного кодексу України (у редакції Закону від 13.03.1992 року), яка діяла до 01.01.2002 року, право користування земельною ділянкою або її частиною припиняється у разі: 1) добровільної відмови від земельної ділянки; 2) закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; 3) припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; 4) використання землі не за цільовим призначенням; 5) нераціонального використання земельної ділянки; 6) використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості ґрунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; 7) використання землі не за цільовим призначенням; 8) невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і двох років - для несільськогосподарського виробництва; 9) вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства, є припинення діяльності такої юридичної особи як селянське (фермерське) господарство.

Таким чином, одержання громадянином - засновником правовстановлюючого документа на право власності чи користування земельною ділянкою для ведення СФГ є необхідною передумовою державної реєстрації та набуття СФГ правосуб`єктності як юридичної особи. Підставою припинення права користування земельною ділянкою, яка була отримана громадянином для ведення СФГ і подальшої державної реєстрації СФГ як юридичної особи, виступає припинення діяльності відповідного фермерського господарства.

Станом на день вирішення спору позивач Фермерське господарство ОСОБА_1 продовжує здійснювати фермерську діяльність та використовувати земельну ділянку на праві постійного користування.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до вимог статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач аргументи позивача не спростував, позов визнав, господарський суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими, такими, що відповідають фактичним обставинам справи, господарський суд вважає порушеним право позивача, тому позовна вимога про визнання за Фермерським господарством ОСОБА_1 права постійного користування земельною ділянкою площею 39,77 гектарів, державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000086 від 22 травня 2000 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86, для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастрові номера земельних ділянок 3523681800:02:000:1222 площею 15,8516 га та 3523681800:02:000:1223 площею 19,9968 га, що розташовані на території Кам`янецької сільської ради Новоархангельською району Кіровоградської області, має бути задоволена.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак у судовому засіданні 18.02.2021 представник позивача просив суд судові витрати залишити за позивачем. Господарський суд, керуючись принципом диспозитивності господарського судочинства, покладає судовий збір на позивача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 185, 191, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за Фермерським господарством ОСОБА_1 (26110, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Кам`янече, код ЄДРПОУ 31120977) право постійного користування земельною ділянкою площею 39,77 гектарів, державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000086 від 22 травня 2000 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №86, для ведення селянського (фермерського) господарства, кадастрові номера земельних ділянок 3523681800:02:000:1222 площею 15,8516 га та 3523681800:02:000:1223 площею 19,9968 га, що розташовані на території Кам`янецької сільської ради Новоархангельською району Кіровоградської області.

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачею) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень можна за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати Фермерському господарству ОСОБА_1 (26110, Кіровоградська область, Новоархангельський район, с. Кам`янече), Новоархангельській селищній раді (26100, Кіровоградська область, Новоархангельський район, смт Новоархангельськ, вул. Слави, 44).

Повне рішення складено 22.02.2021.

Суддя О.Л. Бестаченко