Рішення

від 17.02.2021 по справі 914/2754/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2021 справа № 914/2754/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Долінської О.З., за участю секретаря судового засідання Муравець О.М., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фішмаркет" м. Львів

про: стягнення заборгованості в розмірі 105 187,12 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

23.10.2020 р. на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фішмаркет" про стягнення заборгованості в розмірі 105 187,12 грн.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 28.10.2020 року відкрито провадження у справі № 914/2754/20 за правилами спрощеного позовного провадження і розгляд справи по суті призначено на 25.11.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.11.2020 р. розгляд справи по суті призначено на 14.12.2020 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.12.2020 р. судом постановлено перейти від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 914/2754/20 за правилами загального позовного провадження за ініціативою суду, розгляд справи почати зі стадії відкриття провадження у справі. Підготовче засідання у даній справі призначено на 20.01.2021 р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.01.2021 р. судом постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу № 914/2754/20 до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 17.02.2021 р.

17.02.2021 р. представник позивача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, хоча належно був повідомлений про час, дату та місце судового засідання (докази містяться в матеріалах справи).

15.02.2021 р. від позивача на адресу суду надійшло клопотання за вх. № 3463/21, в якому позивач просить суд здійснювати розгляд справи № 914/2754/20 без участі представника позивача за наявними у матеріалах справи документами у зв`язку з неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання.

17.02.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 28.10.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно судом повідомлявся про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79039, м. Львів, вул. Бортнянського, 4/4 (докази містяться в матеріалах справи).

Крім того, ухвала Господарського суду Львівської області від 20.01.2021 р. направлялась судом на адресу засновника відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413690024 відправлення вручено 23.01.2021 р.

Враховуючи ч.3 ст.222 ГПК України, відповідно до якої, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Відтак, фіксування судового процесу під час судового засідання 17.02.2021 р. не здійснюється.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не поступало.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.18р. у справі № 921/6/18.).

Відтак, з огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, про належне повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду даної справи.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст.202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст.202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач, будучи належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду даної справи, що підтверджується наявними у справі доказами, не скористався своїм правом на подання відзиву, не заперечив у визначеному Законом порядку проти розгляду справи за його відсутності, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог ГПК України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів.

Враховуючи те, що норми ст.81 ГПК України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом учасників справи подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції у справі.

Отже, судом було забезпечено принцип змагальності сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору.

В силу приписів ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Одним із основних принципів (засад) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи.

Крім того, суд враховує, що пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справ упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суд з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Водночас, необґрунтоване відкладення розгляду справи призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

Враховуючи те, що подані у цій справі докази дозволяють суду встановити та оцінити конкретні обставини (факти), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та які мають суттєве значення для вирішення цього спору, а отже, розглянути та вирішити спір й здійснити розподіл судових витрат у цій справі, що в свою чергу, вказує на можливість виконання завдань господарського судочинства та з урахуванням необхідності дотримання розумних строків розгляду справи, суд вважає, що в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення у справі № 914/2754/20.

В судовому засіданні 17.02.2021 р., відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (надалі - Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фішмаркет" (Відповідач) було укладено договір купівлі-продажу № 1316/07зр від 02.07.2019 р. (надалі Договір), відповідно до умов якого Продавець протягом терміну дії чинного Договору зобов`язується передавати у власність, а Покупець зобов`язується приймати Товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах визначених цим Договором (п. 2.1. Договору). Пунктом 2.2. Договору визначено, що найменування, асортимент, кількість і вартість Товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною Договору. Згідно з п. 4.3. Договору оплата за отриманий товар здійснюється протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної. На підставі Договору і згідно видаткових накладних № 0430792 від 12.02.2020 р., № 3600386 від 26.12.2019р., № 0240207 від 24.01.2020 р., № 0290761 від 29.01.2020 р., № 0300330 від 30.01.2020 р. Позивач відвантажив Відповідачу товар (рибну продукцію та морепродукти) на загальну суму 328 740,82 грн. Як зазначає позивач, за товар, поставлений Відповідачу згідно зазначених у даній позовній заяві видаткових накладних, Відповідач розрахувався лише частково, сплативши грошові кошти в сумі 246 279,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 13.02.2020 р. Також Відповідач частково повернув товар за видатковими накладними № 0290761 від 29.01.2020р., № 0300330 від 30.01.2020р. на суму 12 336,77 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 01.04.2020 р. Таким чином, у зв`язку із тим, що Відповідачем не в повному обсязі оплачено поставлений Позивачем товар, у Відповідача виникла заборгованість перед Позивачем за Договором в розмірі 70 124,75 грн. В разі прострочення платежів за переданий товар більше ніж на 25 календарних днів, відповідно до п. 4.5. Договору, Відповідач зобов`язаний сплатити на користь Позивача штраф в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару, що станом на дату подання позовної заяви становить 35 062,37 грн., відповідно до розрахунку, який долучений позивачем до матеріалів справи. Отже, загальна сума боргу із врахуванням суми штрафу в розмірі 50 % від несплаченої вартості переданого товару становить 105 187,12 грн. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Позиція відповідача.

17.02.2021 р. представник відповідача в судове засідання з розгляду справи по суті не з`явився, вимог ухвали суду від 28.10.2020 р. не виконав, письмового відзиву на адресу суду не подав, хоча належно повідомлявся про час, місце та дату судового засідання за адресою відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 79039, м. Львів, вул. Бортнянського, 4/4 (докази містяться в матеріалах справи). Згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта щодо результатів пошуку поштового відправлення ухвала Господарського суду Львівської області про відкриття провадження у справі № 914/2754/20 від 28.10.2020 р. отримана відповідачем 02.11.2020 р. Також ухвала Господарського суду Львівської області від 14.12.2020 р. у даній справі згідно відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413631664 отримана відповідачем 19.12.2020 р. та за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413631710 доставка відповідачу - 21.12.2020 р. Тобто відповідач був обізнаний про розгляд справи № 914/2754/20 в Господарському суді Львівської області, однак проти позову у визначеному Законом порядку не заперечив, не скористався своїми процесуальними правами як відповідач у даній справі.

Крім того, ухвала Господарського суду Львівської області від 20.01.2021 р. направлялась судом на адресу засновника відповідача ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 . Відповідно до відстеження з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта щодо результатів пошуку поштового відправлення за номером штрихового кодового ідентифікатора № 7901413690024 відправлення вручено 23.01.2021 р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані суду документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, здійснивши огляд документів, суд встановив наступне.

02.07.2019 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (продавець за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фішмаркет" (покупець за договором, відповідач у справі) укладено договір купівлі продажу № 1316/07 зр. У п.п. 2.1, 2.2 договору купівлі продажу № 1316/07 зр від 02.07.2019 р. сторони погодили, що ПРОДАВЕЦЬ на протязі терміну дії чинного договору зобов`язується передавати у власність, а ПОКУПЕЦЬ зобов`язується приймати Товар та сплачувати його вартість у порядку і на умовах, визначених цим договором. Найменування, асортимент, кількість і вартість Товару визначаються відповідною видатковою накладною, яка є невід`ємною частиною даного договору. Відповідно до п. 4.3 договору купівлі продажу № 1316/07 зр від 02.07.2019 р. ПОКУПЕЦЬ зобов`язується повністю сплатити вартість отриманого Товару на поточний рахунок ПРОДАВЦЯ протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної. Згідно з п.п. 6.1, 6.2 договору купівлі продажу № 1316/07 зр від 02.07.2019 р. даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Даний договір укладено на невизначений строк. Сторона, яка бажає розірвати цей договір повинна письмово сповістити про таке іншу сторону за 30 діб до моменту такого розірвання.

На виконання умов договору купівлі продажу № 1316/07 зр від 02.07.2019 р., позивачем згідно з видатковими накладними поставлено товар на загальну суму 328 740,82 грн. Відповідач частково розрахувався за поставлений товар. Поставка товару здійснювалась позивачем за наступними видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № 0290761 від 29.01.2020 р. на суму 9 124,50 грн., видаткова накладна № 0240207 від 24.01.2020 р. на суму 67 615,37 грн., видаткова накладна № 3600386 від 26.12.2019 р. на суму 2 372,70 грн., видаткова накладна № 0300330 від 30.01.2020 р. на суму 3 348,95 грн., видаткова накладна № 0430792 від 12.02.2020 р. на суму 246 279,30 грн. Вказані видаткові накладні, згідно з якими відповідач отримував товар, долучені позивачем до матеріалів справи, підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Відповідач частково розрахувався за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученням № 27 від 13.02.2020 р. на суму 246 279,30 грн., яке позивачем долучено до матеріалів справи.

Крім того, відповідачем здійснено повернення товару на суму 12 336,77 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 01.04.2020 р. на суму 12 336,77 грн., яка долучена до матеріалів справи.

Відтак, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 70 124,75 грн. (328 740,82-246 279,30-12 336,77).

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч.2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості відповідачем не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 70 124,75 грн., яка підлягає до стягнення на користь позивача.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 4.5 договору купівлі продажу № 1316/07 зр від 02.07.2019 р. у випадку порушення ПОКУПЦЕМ п. 4.3. чинного ДОГОВОРУ більше ніж на 25 (двадцять п`ять) календарних днів, ПОКУПЕЦЬ сплачує ПРОДАВЦЕВІ штраф в розмірі 50 % (п`ятдесят відсотків) несплаченої вартості переданого ПОКУПЦЕВІ Товару.

Сума штрафу в розмірі 35 062,37 грн. розрахована позивачем згідно долученого до матеріалів справи розрахунку.

Судом встановлено порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору купівлі продажу № 1316/07 зр від 02.07.2019 р., перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що вимога позивача в частині стягнення з відповідача штрафу підлягає до задоволення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати зі сторони відповідача проведених позивачем нарахувань штрафу та доказів в спростування наведених обставин суду не надано.

На час ухвалення рішення у справі у суду відсутні належні і допустимі докази того, що договір купівлі продажу № 1316/07 зр від 02.07.2019 р., укладений між сторонами у даній справі, визнавався судом недійсним чи неукладеним.

Видаткові накладні, які долучені позивачем до матеріалів справи та відповідно до яких здійснювалась поставка товару відповідачу, підписані повноважними представниками сторін та підписи засвідчені печатками юридичних осіб.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

Враховуючи вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, які є предметом доказування у справі судом визнаються встановленими та позовні вимоги до відповідача щодо стягнення 70 124,75 грн. - основної заборгованості та 35 062,37 грн. штрафу є обґрунтованими на час ухвалення судом рішення у даній справі, не спростованими, підтвердженими належними і допустимими доказами, а відтак позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Судовий збір в розмірі 2 102,00 грн., відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, так як спір виник з його вини і не погашено суму заборгованості на час ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 2 , 13, 46, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202, п.1 ч. 3 ст. 202, ч. 3 ст. 222, ст.ст. 236-241, 327 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фішмаркет" (79039, м. Львів, вул. Бортнянського, 4/4; код ЄДРПОУ № 42969679) на користь позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Флагман Сіфуд" (07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, вул. Броварська, буд. 152; код ЄДРПОУ № 39369112) 70 124,75 грн. - основної заборгованості, 35 062,37 грн. штрафу та 2 102,00 грн. понесених втрат на сплату судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 22.02.2021 р.

Суддя О.З. Долінська