Рішення

від 10.02.2021 по справі 922/4031/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4031/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвій Л.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ЦІМЕКОНІНВЕСТ", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр", м. Харків про визнання права власності на знак для товарів та послуг за участю представників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" (позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр" (відповідач), в якій просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" (ідентифікаційний код 34916617), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах Пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "Цімеконтранс" (Код ЄДРІСІ 233749), право власності на знак для товарів і послуг, включаючи майнові та немайнові права, які випливають із Свідоцтва України №65473 від 15.08.2006, з моменту внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 21.12.20р. залишено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр" без руху. Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр" протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки та надати суду докази сплати судового збору в розмірі 2102,00грн.

24.12.20р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати судового збору в сумі 2102,00 грн.

Ухвалою суду від 29.12.20р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/4031/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

06.01.21р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому визнає обставини справи викладені позивачем в позовній заяві, проте не погоджується з правовою оцінкою викладених обставин.

11.01.21р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

18.01.21р. від позивача надійшла відповідь на відзив.

25.01.21 від відповідача надійшли письмові заперечення.

01.02.21р. від позивача надійшли додаткові пояснення по справі.

05.02.21 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи по суті одразу після закриття підготовчого провадження по справі.

05.02.21р. від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи по суті одразу після закриття підготовчого провадження по справі та просить провести судовий розгляд справи по суті без участі представника відповідача.

Частиною першою ст. 195 ГПК України передбачено, що суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку.

У зв`язку з закінченням строку на проведення підготовчого провадження за правилами загального позовного провадження, суд приходить до висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

У відповідності до ч. 6 ст. 183 ГПК України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, за письмовою згодою всіх учасників справи, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Приймаючи до уваги подачу сторонами клопотань про розгляд справи по суті у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання, суд вважає за можливе дані клопотання задовольнити та розпочати розгляд справи по суті.

Представник позивача в судове засідання 10.02.21р. не з`явився.

Представник відповідача в судове засідання 10.02.21р. не з`явився.

Враховуючи те, що одним з принципів судочинства є свобода в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, судом встановлено наступне.

27 травня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр" був укладений договір №1 (надалі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ "КУА Траст Центр", як власник торгової марки, передав всі майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг, які випливають із Свідоцтва України № 64473 для всього переліку послуг, для яких зареєстровано знак, тобто для послуг 36-го класу МКТП, а ТОВ "КУА "Цімеконінвест", як правонаступник, - їх прийняв.

28 травня 2020 року сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору, якою були уточнені сторони Договору. Власником торгової марки було зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр", що діє в інтересах та за рахунок ЗАКРИТОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ВЕНЧУРНОГО ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ЦЕНТР 1", а правонаступником торгової марки було зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС".

21 липня 2020 року Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України було прийнято рішення №27079 опублікувати в офіційному бюлетені "Промислова власність" та внести до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомості про передачу прав власності на знак, відповідно до яких право власності на знак для послуг класу 36, на які зареєстровано знак, та свідоцтво України № НОМЕР_1 , передаються Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест".

10 серпня 2020 року в офіційному бюлетені "Промислова власність" №15/2020 відбулась публікація відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України №65473.

10 серпня 2020 року до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг були внесені відомості про передачу права власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України №65473.

10 серпня 2020 року сторони уклали Акт прийому передачі до Договору, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв всі майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України №65473 для всього переліку послуг, для яких зареєстровано знак.

03.09.2020р. позивач сплатив відповідачу десять тисяч гривень - плату за передання майнових прав власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 65473, яка була передбачена пунктом 3.1 Договору.

Таким чином, за твердженнями позивача, ним в повному обсязі виконані всі умови Договору.

Незважаючи на це, 03.09.2020р. позивач отримав від відповідача претензію, в якій останній стверджує, що в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відсутня інформація про перехід права власності до позивача, відтак право власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 65473 до позивача не перейшло, тому він, як належний власник цього свідоцтва, керуючись статтею 495 Цивільного кодексу України, забороняє будь-яке використання торговельної марки.

Ознайомившись із інформацією про нового власника Свідоцтва України № 65473, в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 15/2020 від 10.08.2020р. та в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг, позивач з`ясував, що його найменування в цьому реєстрі вказано не повністю. Так, за умовами Договору "правонаступником" є Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС",в той час як в офіційному бюлетені "Промислова власність" № 15/2020 від 10.08.2020р. та в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг новим власником вказано Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест", - без зазначення того, що позивач діє від власного імені, за рахунок та в інтересах пайового інвестиційного фонду. Тобто новим власником Свідоцтва України № 65473 була зареєстрована Компанія з управління активами (як самостійна юридична особа), а не пайовий інвестиційний фонд, за рахунок та в інтересах якого діє Компанія з управління активами.

Така невідповідність, за твердженнями позивача, створює невизначеність щодо особи - власника торговельної марки, та дозволяє іншій особі - колишньому власнику оспорювати та не визнавати наявність у позивача права власності та ставити під сумнів факт переходу права власності до позивача, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Взаємовідносини, що виникли між сторонами цього спору, регулюються Законом України "Про інститути спільного інвестування", Законом України "Про охорону прав на торговельні марки" та Цивільним кодексом України, в редакціях, чинних на момент виникнення та існування цих взаємовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Закону України "Про інститути спільного інвестування", компанія з управління активами - господарське товариство, створене відповідно до законодавства у формі акціонерного товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, яке провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів на підставі ліцензії, що видається Комісією.

Компанія з управління активами здійснює управління активами інституту спільного інвестування.

Судом встановлено, що TOB "КУА "Цімеконінвест" є особою, яка провадить професійну діяльність з управління активами інституційних інвесторів, тобто є господарським товариством - компанією з управління активами, яке створено та проводить свою діяльність у відповідності до вимог чинного законодавства, в тому числі у відповідності до вимог Закону України "Про інститути спільного інвестування".

В управлінні TOB "КУА "Цімеконінвест" перебувають активи пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "ЦІМЕКОНТРАНС", зареєстрованого у встановленому порядку в Єдиному державному реєстрі інститутів спільного інвестування 21.08.2007р. за номером 233749.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України "Про інститути спільного інвестування", пайовий інвестиційний фонд - це активи, що належать інвесторам на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються останньою окремо від результатів її господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України "Про інститути спільного інвестування", активи інституту спільного інвестування можуть складатися з цінних паперів, коштів, у тому числі в іноземній валюті, банківських металів та інших активів, передбачених законодавством.

Пунктом 1 розділу 2 "Положення про склад та структуру активів інституту спільного інвестування", затвердженого Рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 10.09.2013р. № 1753, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.10.2013р. за № 1689/24221, передбачено, що активи інститутів спільного інвестування можуть складатися в тому числі з майнових прав.

Судом встановлено, що предметом договору №1 від 27.05.2020р. є майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг, які випливають із Свідоцтва України № 65473 для всього переліку послуг, для яких зареєстровано знак, тобто для послуг 36-го класу МКТП.

Матеріалами справи підтверджено, що укладаючи договір №1 від 27.05.2020 TOB "КУА "Цімеконінвест" діяв від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС". Це зокрема підтверджується укладеною додатковою угодою № 1 від 28.05.2020, в якій прямо вказано, що правонаступником є "Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС"; Актом приймання-передачі від 10.08.2020, в якому вказано, що майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг згідно Свідоцтва України № 65473 прийняті Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест", що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС"; квитанціями про оплату за договором № 1 від 28.05.2020, з яких вбачається, що оплата за договором проведена за рахунок грошових коштів ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС"; отриманими в судовому засіданнями поясненнями директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест".

Таким чином, суд приходить до висновку, що майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг згідно Свідоцтва України № 65473 є майном інституту спільного інвестування - пайового венчурного недиверсифікованого закритого інвестиційного фонду "ЦІМЕКОНТРАНС".

Доводи відповідача про відсутність державної реєстрації позивача в Державному реєстрі свідоцтв України на знаки для товарів і послуг в якості власника Свідоцтва України № 65473 судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1113 ЦК України, за договором про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності одна сторона (особа, що має виключні майнові права) передає другій стороні частково або у повному складі ці права відповідно до закону та на визначених договором умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1114 ЦК України, ліцензія на використання об`єкта права інтелектуальної власності та договори, визначені статтями 1109, 1112 та 1113 цього Кодексу, не підлягають обов`язковій державній реєстрації.

Їх державна реєстрація здійснюється на вимогу ліцензіара або ліцензіата у порядку, встановленому законом.

Відсутність державної реєстрації не впливає на чинність прав, наданих за ліцензією або іншим договором, та інших прав на відповідний об`єкт права інтелектуальної власності, зокрема на право ліцензіата на звернення до суду за захистом свого права.

Таким чином, відсутність державної реєстрації договору та будь-яких додаткових угод, які є невід`ємними частинами договору, - не впливає на чинність переданих майнових прав інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг за Свідоцтвом України № 65473.

Відповідно ч. 9 ст. 16 Закону України "Про охорону прав на торговельні марки", договір про передачу права власності на торговельну марку і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони укладені у письмовій формі і підписані сторонами.

Сторона договору має право на інформування невизначеного кола осіб про передачу права власності на торговельну марку або видачу ліцензії на використання торговельної марки. Таке інформування здійснюється шляхом публікації в Бюлетені відомостей в обсязі та порядку, встановлених Національним органом інтелектуальної власності з одночасним внесенням їх до Реєстру.

З вказаної норми вбачається, що внесення до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг відомостей про передачу права власності на торговельну марку є правом, а не обов`язком сторони договору. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

За таких обставин, суд вважає доводи відповідача необґрунтованими.

Також, не приймаються до уваги посилання відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 18.03.15 у справі № 922/1208/15, оскільки цим рішенням встановлено і підтверджено, що станом на дату його ухвалення право власності на торговельну марку належало відповідачу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до п.1, ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна.

Відповідно до приписів ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

З матеріалів справи вбачається, що 27.05.2020 між позивачем та відповідачем був укладений договір №1, за умовами якого відповідач передав, а позивач прийняв всі майнові права інтелектуальної власності на знак для товарів і послуг згідно Свідоцтва України №65473 для всього переліку послуг, для яких зареєстровано знак.

Таким чином, відповідач, як власник майна (майнових прав інтелектуальної власності), вже після ухвалення рішення господарського суду Харківської області у справі № 922/1208/15 розпорядився ним на власний розсуд, зокрема, відчужив майно у встановленому порядку, що свідчить про припинення права власності відповідача на це майно.

Доводи відповідача щодо нікчемності договору №1 від 27.05.2020 суд вважає надуманими, оскільки вони не підтверджені жодним наявним в матеріалах справи доказами.

Факт невизнання відповідачем права власності на знак для товарів і послуг, які випливають із Свідоцтва України № 65473 підтверджений матеріалами справи.

Статтею 431 ЦК України передбачено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.

Статтею 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Суб`єкт прав інтелектуальної власності, права якого порушено, має право вимагати визнання та поновлення своїх прав, та вчиняти інші дії. передбачені законодавством.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 129 ГПК України. Судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 12, 16, 319, 326, 431, 432, 1109, 1112-1114 Цивільного кодексу України; ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 73, 74, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати за ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "ЦІМЕКОНІНВЕСТ" (ідентифікаційний код 34916617), що діє від власного імені, за рахунок та в інтересах ПАЙОВОГО ВЕНЧУРНОГО НЕДИВЕРСИФІКОВАНОГО ЗАКРИТОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ "ЦІМЕКОНТРАНС" (Код ЄДРІСІ 233749), право власності на знак для товарів і послуг, включаючи майнові та немайнові права, які випливають із Свідоцтва України №65473 від 15.08.2006 року, з моменту внесення змін до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами Траст Центр" (61072, м.Харків, пр.Науки, буд.56, код 33606246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Цімеконінвест" (49000, м.Дніпро, вул.Троїцька, буд.21-Г, код 34916617) 2102,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, або до суду першої інстанції відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 22.02.2021р.

Суддя Л.В. Шарко