Рішення від 22.02.2021 по справі 924/1307/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2021 р. Справа № 924/1307/20

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Заверухи С.В., за участю секретаря судового засідання Тлусти У.О., розглянувши у залі судового засідання № 207 справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К", м. Хмельницький

про стягнення 261767,50 грн основної заборгованості, 709,99 грн 3% річних, 2839,99 грн пені, 2867,67 штрафу,

представники сторін:

позивача: Лущай Р.І. - представник згідно ордеру;

відповідача: не з`явився.

У судовому засіданні 22.02.2021р. відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 08.12.2020р. роз`єднано позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" до товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" про стягнення 458096,68 грн заборгованості за договором поставки № 64080-2301 від 24.09.2020р. та за договором поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р., виділивши в самостійні провадження позовні вимоги.

Ухвалою суду від 09.12.2020р. відкрито провадження у справі № 924/1307/20 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, надано строк для подання відзиву та відповіді на відзив.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 02.02.2021р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" звернулося з позовом до суду про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" 261767,50 грн основної заборгованості, 709,99 грн 3% річних, 2839,99 грн пені, 2867,67 штрафу на підставі договору поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на виконання договору поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р., видаткової накладної № КПУ-001291 від 01.10.2020р. позивач здійснив поставку товару на суму 286767,50 грн. Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" 30.09.2020р. перераховано позивачу попередню оплату в розмірі 25000,00 грн, однак своїх зобов`язань щодо сплати решти суми вартості товару у розмірі 261767,50 грн не виконано. На претензію-вимогу від 13.11.2020р. товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" відповідач не відреагував. Крім того, на суму основної заборгованості позивачем нараховано 709,99 грн 3% річних, 2839,99 грн пені за період з 01.11.2020р. по 03.12.2020р. та 2867,67 штрафу відповідно до п. 6.5. договору.

Листом від 13.01.2021р. № 2 позивач повідомив, що відповідач заборгованості не погасив по даній справі.

Відповідач в підготовче засідання 18.01.2021р. з`явився та просив суд надати час для викладення своєї позиції щодо позовних вимог, однак в судове засідання 22.02.2021р. не з`явився, відзиву на позов не подав, причин неявки та неподання доказів не повідомив. Суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Перелік обставин, які є предметом доказування; та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" зареєстровано за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Староміська, 52/2 А, офіс 7 А, ідентифікаційний код 41209218.

28.09.2020р. між товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" (замовник) укладено договір поставки № 64186-2305, відповідно до п. 1.1. якого відповідно до цього договору постачальник зобов`язується здійснити поставку товару згідно додатку А (товар) на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку передбаченому цим договором.

Відповідно до п. 2.2. договору загальна сума договору складає 286767,50 грн, що еквівалентно 8660,37 євро на день підписання договору.

Як передбачено п. 3.1. договору, розрахунки проводяться в національній валюті України у безготівковому вигляді поетапно шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: замовник оплачує аванс у розмірі 30%, що складає 86030,25 грн загальної суми договору, що визначена в п. 2.2. цього договору, протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору (пп. 3.1.1.); замовник оплачує 70% загальної суми договору, що складає 200737,25 грн, що визначена в п. 2.2. цього договору, протягом 30 календарних днів відвантаження матеріалу.

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п. 3.2. договору).

У відповідності до п. 4.5. договору приймання-передача товару за кількістю та якістю здійснюється представниками сторін згідно з накладною, шляхом зовнішнього огляду.

Пунктом 4.7. договору передбачено, що право власності на товар переходить до замовника в момент поставки товару, який фіксується підписанням уповноваженими представниками сторін видаткових накладних.

Відповідно до п. 6.3. договору у випадку порушення замовником грошових зобов`язань згідно із п. 3.1. договору замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно п. 6.5. договору одностороння відмова від виконання зобов`язань за договором не допускається. За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує штраф у розмірі 1% від загальної суми договору.

Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31 грудня 2020, а в частині розрахунків та гарантійних умов, зазначених у розділі 5 цього договору, до виконання сторонами усіх своїх зобов`язань за договором (п. 9.1. договору).

Відповідно до додатку А до договору № 64186-2305 від 28.09.2020р. сторонами погоджено поставку позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" товару (спортивна трава Bellinturf Bellin-Stem, клей двокомпонентний, стрічка біла для швів штучної трави) на загальну суму 286767,50 грн.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" (постачальник) виставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" (одержувач) рахунок-фактуру № КПУ-02145 від 28.09.2020р. на суму 286767,50 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 39 від 30.09.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" сплачено товариству з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" 25000,00 грн попередньої оплати по рахунку № 02145.

Згідно підписаної сторонами видаткової накладної № КПУ-001291 від 01.10.2020р. товариством з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" поставлено відповідачу товар (спортивна трава Bellinturf Bellin-Stem, клей двокомпонентний, стрічка біла для швів штучної трави) на загальну суму 286767,50 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" звернулося до директора товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" із претензією-вимогою № 144 від 13.11.2020р. про сплату заборгованості за поставлений товар в загальній сумі 447814,74 грн.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем не виконано свої зобов`язання щодо повної оплати вартості товару згідно договору поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р., позивач звернувся з позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів (визнання більш вірогідними), аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 ГК України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень статті 509 ЦК України, яку розширює стаття 173 ГК України, вбачається, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до норм статей 6 та 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини, що виникли між ними, носять характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін - постачальник зобов`язується здійснити поставку товару згідно додатку А (товар) на умовах, визначених цим договором, а замовник зобов`язується прийняти і здійснити оплату за поставлений товар в порядку передбаченому цим договором .

Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до пункту 3.1. договору розрахунки проводяться в національній валюті України у безготівковому вигляді поетапно шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок постачальника в наступному порядку: замовник оплачує аванс у розмірі 30%, що складає 86030,25 грн загальної суми договору, що визначена в п. 2.2. цього договору, протягом 3 банківських днів з дати підписання цього договору (пп. 3.1.1.); замовник оплачує 70% загальної суми договору, що складає 200737,25 грн, що визначена в п. 2.2. цього договору, протягом 30 календарних днів відвантаження матеріалу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р. поставив відповідачу товар на суму 286767,50 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № КПУ-001291 від 01.10.2020р.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" згідно платіжного доручення № 39 від 30.09.2020р. частково здійснено оплату за поставлений товар шляхом перерахування попередньої оплати в сумі 25000,00 грн згідно виставленого позивачем рахунку-фактури № КПУ-02145 від 28.09.2020р.

Таким чином, сума боргу за поставлений товар складає 261767,50 грн (286767,50 грн - 25000,00 грн).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як встановлено судом, матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів сплати товариством з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" за договором поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р. 261767,50 грн заборгованості в погоджені сторонами у договорі строки, тому суд дійшов висновку, що вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.

Окрім того, позивачем на суму основної заборгованості нараховано відповідачу 709,99 грн 3% річних, 2839,99 грн пені за період з 01.11.2020р. по 03.12.2020р. та 2867,67 грн штрафу відповідно до п. 6.5. договору.

За положеннями ч. 1 ст. 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України

У відповідності до приписів ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з п.п. 1, 2, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони у п. 6.3. договору погодили, що у випадку порушення замовником грошових зобов`язань згідно із п. 3.1. договору замовник сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який виплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Судом здійснено перерахунок пені у системі "Законодавство", відповідно до якого суд вважає підставним до стягнення суму пені в розмірі 2832,24 грн (за період з 01.11.2020р. по 03.12.2020р. на суму боргу 261767,50 грн). У задоволенні 7,75 грн. пені суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2867,67 грн штрафу із розрахунку 1 % від загальної суми договору (286767,50 грн).

Відповідно до п. 6.5. договору одностороння відмова від виконання зобов`язань за договором не допускається. За односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов`язань винна сторона сплачує штраф у розмірі 1% від загальної суми договору.

Судом враховується, що статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Статтею 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. Законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобов`язань, зазначених у частині другій цієї статті. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов`язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов`язань, визначається відповідним суб`єктом господарювання - господарською організацією.

Тобто сторони передбачили можливість нарахування штрафу у разі невиконання замовником своїх зобов`язань за договором у розмірі 1 % від загальної суми договору поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р., що узгоджується із приписами ст.ст. 230, 231 ГК України.

За таких обставин з огляду на п. 6.5. договору позивачем правомірно нараховано 2867,67 грн штрафу (286767,50 грн * 1%), який підлягає стягненню.

Щодо нарахування одночасно штрафу та пені судом відзначається наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 Конституції України передбачено що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Предметом даного спору є стягнення заборгованості та штрафних санкцій згідно укладеного між сторонами договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК та статті 549 ЦК унормовано, що видами штрафних санкцій є штраф та пеня.

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено частиною 3 статті 549 ЦК, частиною 6 статті 231 ГК та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", а право встановити у договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 статті 231 ГК України.

При цьому, в інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З урахуванням викладеного, одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто, не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 09.02.2018р. у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018р. у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018р. у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018р. у справі № 922/1720/17, 09.07.2018р. у справі № 903/647/17. Суд по даній справі не вбачає підстав для відступу від вказаної правової позиції.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок 3% річних у системі "Законодавство", відповідно до якого суд вважає підставним до стягнення суму 3% річних в розмірі 708,06 грн (за період з 01.11.2020р. по 03.12.2020р. на суму боргу 261767,50 грн). У задоволенні 1,93 грн 3% річних суд відмовляє з підстав необґрунтованості.

Таким чином, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів та керуючись проведеними розрахунками, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 261767,50 грн основної заборгованості, 2832,24 грн пені, 2867,67 грн штрафу, 708,06 грн 3% річних на підставі договору поставки № 64186-2305 від 28.09.2020р. У задоволенні 7,75 грн. пені, 1,93 грн 3% річних суд відмовляє.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст.ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Сума витрат на правову допомогу позивачем не заявлялась.

Керуючись статтями 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна", м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К", м. Хмельницький про стягнення 261767,50 грн основної заборгованості, 709,99 грн 3% річних, 2839,99 грн пені, 2867,67 штрафу задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Вей К" (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Староміська, 52/2 А, офіс 7 А, ідентифікаційний код 41209218) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Контрактпол Україна" (м. Київ, вул. в. Сосюри, 6 А, оф. 202, ідентифікаційний код 41386378) 261767,50 грн (двісті шістдесят одну тисячу сімсот шістдесят сім гривень 50 коп.) основної заборгованості, 2832,24 грн (дві тисячі вісімсот тридцять дві гривні 24 коп.) пені, 2867,67 грн (дві тисячі вісімсот шістдесят сім гривень 67 коп.) штрафу, 708,06 грн (сімсот вісім гривень 06 коп.) 3% річних, 4022,63 грн (чотири тисячі двадцять дві гривні 63 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

В решті позову в частині стягнення 7,75 грн. пені, 1,93 грн 3% річних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22.02.2021 року.

Суддя С.В. Заверуха

Віддрук. 4 прим.:

1- до справи;

2 - позивачу (02090, м. Київ, вул. В. Сосюри, 6 А, офіс 202);

3, 4 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Староміська, 52/2 А, офіс 7 А; 29027, м. Хмельницький, вул. Кармелюка, 10, кв./офіс 143).

Всім рек. з пов. про вручення.