Рішення

від 19.02.2021 по справі 120/6339/20-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

19 лютого 2021 р. Справа № 120/6339/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Віятик Наталії Володимирівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Фермерського господарства Вікторія-Агро-ВК про стягнення адміністративного - господарських санкцій та пені

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2020 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) про стягнення з Фермерського господарства Вікторія-Агро-ВК на користь позивача адміністративно-господарських санкцій в розмірі 105224,54 грн за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та пені за їх несвоїчасну сплату.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в порушення приписів Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" відповідач не забезпечив визначеного нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 101235,29 грн. Відтак, з урахуванням нарахованої пені в розмірі 3989,54 грн, позивач звертається до суду з позовом про стягнення з відповідача спірної заборгованості в загальній сумі 105224,54 грн.

Ухвалою суду від 09.11.2020 відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

01.12.2020 від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній заперечує щодо задоволення адміністративного позову. Зазначає, що обов`язок підприємства щодо створення робочих місць для осіб з інвалідністю не супроводжується його обов`язком підбирати та працевлаштовувати осіб з інвалідністю на створені робочі місця, а такий обов`язок покладається на органи працевлаштування. Відповідач вважає, що не має обов`язку сплачувати адміністративно-господарські санкції за 2019 рік, оскільки норматив працевлаштування осіб з інвалідністю не був виконаний не з його вини.

Ухвалами суду від 02.12.2020 витребувано у Вінницького обласного центру зайнятості та Вінницького міського центру зайнятості звітність Фермерського господарства Вікторія-Агро-ВК (код ЄДРПОУ 34313823) форми № 3 - ПН за 2018,2019, 2020 роки та відомості про направлення на працевлаштування на робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю до Фермерського господарства Вікторія-Агро-ВК за 2019 рік.

04.12.2020 від Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

11.12.2020 на адресу суду надійшли витребувані судом документи та пояснення.

14.12.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечує щодо доводів відповідача та просить задовольнити адміністративний позов.

В період з 21.12.2020 по 11.01.2021 головуючий суддя Віятик Н.В. перебувала у відпустці.

Ухвалою суду від 18.01.2021 судом витребувано у Фермерського господарства Вікторія-Агро-ВК штатні розписи господарства за 2018,2019 та 2020 роки та відомості про наявність протягом 2019 вакантних посад із наданням підтверджуючих доказів.

Вищевказана ухвала отримана відповідачем 22.01.2021, однак станом на день розгляду справи витребувані судом докази не надходили .

Так, суд керуючись ч. 9 ст. 80 КАС України розглядає справу за наявними в ній доказами.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності, оцінивши доводи сторін, суд виходив з наступного.

Відповідач до Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів подав звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою 10-ПІ , згідно з яким самостійно визначив середньооблікову кількість штатних працівників в кількості 17 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", також самостійно розрахована відповідачем і становить - 1 особа, фонд оплати праці штатних працівників становить - 1721 грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника - 10101235,29грн.

Позивач звернувся до Вінницького обласного центру зайнятості із запитом на отримання інформації щодо подання відповідачем звітів форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)".

Листом за № 03-13/3398-20 від 04.09.2020 центр зайнятості повідомив Фонд, що ФГ Вікторія-Агро-ВК протягом 2019 року звіти про працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" не подавало.

Відтак позивач зазначає, що відповідач не виконав нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості двох робочих місць і, як наслідок, зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції в розмірі одної середньорічної заробітної плати на підприємстві, що становить 101235,29 грн.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці України № 223 від 15.05.2007 (далі - Порядок), порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені, яка обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

В силу положень п. 3.4, 3.7 Порядку орган контролю нараховує пеню з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу) по день подання позовної заяви за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином, оскільки відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції в сумі 101235,29 грн., позивач також просить стягнути з відповідача пеню за період з 15.04.2020 до 04.11.2020 в сумі 3989,54 грн.

Несплачені адміністративно-господарська санкція та нарахована у зв`язку з цим пеня слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли суд зважає на таке.

Відповідно ч. 1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (далі - Закону № 875-ХІІ) підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте такою особою.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Зі змісту частини другої статті 218 Господарського кодексу України вбачається, що вказана норма встановлює підстави для звільнення від відповідальності, як за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання (за що встановлено відповідальність у вигляді відшкодування збитків, штрафні санкції, або оперативно-господарські санкції), так і за порушення правил здійснення господарської діяльності (за що встановлено відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій).

Отже, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення

Відповідно до ч. 4 ст. 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Як видно з матеріалів справи, ФГ "Вікторія-Агро-ВК" подало до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2019 рік за формою № 10-ПІ, згідно з яким кількість осіб з інвалідністю, які повинні працювати на підприємстві становить 1 особа, тоді як у 2019 році середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - нуль осіб.

Таким чином, суд вважає підтвердженим факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в кількості 1 (одна) особа.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - Закон № 5067) роботодавці зобов`язані: своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії); заплановане масове вивільнення працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання за два місяці до вивільнення.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону № 5067 наказом Міністерства соціальної політики України № 316 від 31 травня 2013 року затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" (далі - Наказ № 316). В контексті прийнятого Закону № 5067 та затвердженого Порядку подання форми звітності № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" на роботодавців покладено обов`язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми № 3-ПН за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через 3 робочі дні з дати відкриття вакансії.

При цьому періодичність подачі звітності за формою № 3-ПН законодавством не встановлено, а лише визначено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Отже, якщо роботодавець подав звітність форми № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)" у вказаний строк, то вважається, що він виконав обов`язок щодо звітування своєчасно та в повному обсязі. Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив один із залежних від нього, передбачений законодавством, захід для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто дію для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 в справі № 806/1368/17.

Однак судом встановлено, що протягом 2019 року відповідач не подавав звіти про працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 3-ПН "Інформація про попит на робочу силу (вакансії)", що підтверджується листом Вінницького обласного центру зайнятості № 03-13/3398-20 від 04.09.2020 та листом № 03-13/4747-20 від 10.12.2020 (на виконання вимог ухвали суду від 02.12.2020.)

Відтак суд доходить висновку, що неналежне інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, а саме неподання звіту за формою № 3-ПН є порушенням вищезгаданих норм та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 812/579/17 (провадження № К/9901/18289/18).

Разом з тим, відповідач наголошує, що для стягнення передбачених статтею 20 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні адміністративно-господарських санкцій обов`язковою умовою є наявність вини особи. Так, оскільки доказів, які б свідчили про те, що ФГ Вікторія-Агро-ВК відмовляло у прийнятті на роботу осіб з інвалідністю, позивачем не надано, тому відсутність підстави для покладення на відповідача відповідальності за непрацевлаштування осіб з інвалідністю у населеному пункті, де відповідач здійснює свою діяльність.

Також відповідач додає до матеріалів справи лист Оратівської районної філії Вінницького обласного центру занятості № 03-13/553 від 11.12.2020, який наданий на запит ФГ Вікторія-Агро-ВК , згідно якого інформацію про попит на робочу силу (вакансії) для працевлаштування інвалідів за формою З-ПН за 2019 відповідачем не подавався. В Оратівській районній філії Вінницького обласного центру зайнятості протягом 2019 року осіб з інвалідністю із с. Стрижаків та с. Синарна на обліку не перебувало.

За правилами, визначеними статтею 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі на підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайняте такою особою, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій осіб з інвалідністю інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

До обов`язків роботодавців щодо забезпечення працевлаштування інвалідів в силу приписів частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ фактично віднесено укладання трудового договору з особою з інвалідністю, яка самостійно звернулася до роботодавця або була направлений до нього державною службою зайнятості.

Системний аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, зобов`язані:

- виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації;

- надавати центру зайнятості необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю інформацію в порядку, передбаченому Законом № 5067 та Наказом № 316;

- звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю в порядку, встановленому Законом № 875-ХІІ та Порядком № 70;

- у разі невиконання такого нормативу - щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі П/811/693/17, від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 13.06.2018 у справі № 819/639/17.

Водночас передбачена частиною першою статті 20 Закону № 875-XII юридична відповідальність у вигляді виникнення обов`язку щодо сплати адміністративно-господарської санкції на користь Фонду настає або 1) у разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII, зокрема не виділення та не створення робочих місць, не надання центру зайнятості інформації, що має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування осіб з інвалідністю, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п`ятої статті 19 Закону № 875-XII, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні особи з інвалідністю, яка звернулась до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 817/650/17.

Суд зазначає, що відповідач не позбавлений можливості самостійно здійснювати пошук осіб з інвалідністю для працевлаштування у тому числі шляхом подання оголошень на відповідних сайтах, в той же час це не звільняє підприємство від обов`язку не тільки створити робочі місця для осіб з інвалідністю, а й своєчасно, достовірно та в повному обсязі проінформувало відповідні установи про створення таких робочих місць.

З огляду на вищезазначене, звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення на підприємство для працевлаштування.

За таких обставин не інформування центру зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю, а саме неподання звітів за формою №3-ПН про наявність вакансій для осіб з інвалідністю державній службі зайнятості є порушенням вищезгаданих норм матеріального права та підставою для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Отже, зібраними та дослідженими під час розгляду справи доказами підтверджено, що відповідачем не вжито передбачених чинним законодавством заходів, спрямованих на забезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2019 році та недопущення правопорушення у сфері господарювання.

З огляду на викладене суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову Фонду в повному обсязі.

Щодо клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду, то судом питання щодо пропуску строків звернення до суду не вирішувалось, оскільки такий строк не пропущено.

В силу положень ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача адміністративно-господарські санкції в розмірі 101235,29 грн. та пені в сумі 3989,25 грн. є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами, а тому підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак сплачений при зверненні до суду судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фермерського господарства Вікторія-Агро-ВК (код ЄДРПОУ 34313823) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції в розмірі 105224,54 грн. (сто п`ять тисяч двісті двадцять чотири гривні п`ятдесят чотири копійки).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул. Пирогова, 135-А, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 13308892)

Відповідач: Фермерське господарства Вікторія-Агро-ВК (вул. Миру, 17, с. Стрижаків, Оратівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 34313823)

Рішення в повному обсязі складено: 19.02.2021 р.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна