Ухвала

від 16.02.2021 по справі 160/16067/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

16 лютого 2021 року Справа № 160/16067/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. за участі секретаря судового засіданняСітайло О.В. за участі: представника відповідача представника третьої особи Ховрич О.А. Федорова О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОФТ СМАРТ про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

02.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ЛОФТ СМАРТ , в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради у нездійсненні покладених на даний суб`єкт владних повноважень щодо державного архітектурно-будівельного контролю спрямованого на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, охорони культурної спадщини під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва громадської будівлі з житловими приміщеннями, на території, яка відноситься до історичного ареалу Центральний міста Дніпра за адресою : вул. Шевченка, 9, АДРЕСА_1 , 9б на земельній ділянці з кадастровим номерами 1210100000:03:309:0062 та 1210100000:03:309:0073;

- зобов`язати Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради вчинити дії спрямовані на дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю ЛОФТ СМАРТ , вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, охорони культурної спадщини під час виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва комплексу багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення і паркінгом та офісними будівлями на території, яка відноситься до історичного ареалу Центральний міста Дніпра за адресою : АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , 9б на земельній ділянці з кадастровим номерами 1210100000:03:309:0062 та 1210100000:03:309:0073.

04.02.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- заборонити ТОВ ЛОФТ-СМАРТ , підрядним та субпідрядним організаціям, іншим особам проведення будь-яких підготовчих та будівельних робіт на території, яка відноситься до історичного ареалу Центральний міста Дніпра, за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 на земельних ділянках з кадастровими номерами: 1210100000:03:309:0062 та 1210100000:03:309:0073. Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що через бездіяльність Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради на території, яка відноситься до історичного ареалу Центральний міста Дніпра розпочалося незаконне будівництво.

Ухвалою суду від 08.02.2021 року призначено заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову до розгляду у судовому засіданні.

16.02.2021 року до суду від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради надійшов відзив на заяву про забезпечення позову, в якому представник Управління проти задоволення заяви про забезпечення позову заперечував, просив відмовити у задоволенні такої заяви та зазначив, що посилання позивача, що будівельні роботи незаконні є необґрунтованими. Крім того, вказав, що будь-яка дія може бути визнана незаконною лише якщо на це прямо вказує Закон, або якщо є рішення суду про його незаконність. На сьогоднішній день відсутні будь-які відомості у вищезазначеному реєстрі щодо виконання дій з будівництва за адресою: АДРЕСА_3 на земельних ділянках з кадастровими номерами 1210100000:03:309:0062 та 1210100000:03:309:0073.

Також представник відповідача звернув увагу, що в заяві про забезпечення позову не зазначено, які саме дії можуть унеможливлювати виконання майбутнє рішення суду і яким чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Частина 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України визначає види забезпечення позову, згідно з якою позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року № 9 та постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про практику застосування адміністративним судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ" від 06.03.2008 року № 2, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З викладеного слідує, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Слід зазначити, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що на час розгляду заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Так, суд вказує, що позивачем, не зазначено відповідних підстав та не надано належних доказів, які б підтверджували ті обставини, які ним зазначено у заяві про забезпечення позову.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем у своїй заяві про забезпечення позову не доведено існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам і не підтверджено таких обставин належними та допустимими доказами.

Крім того, суд зазначає, що сам факт подання позову не може бути підставою для забезпечення позовної заяви. Водночас, при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про правомірність дій чи бездіяльності відповідача, що є предметом спору. Оцінка діям чи бездіяльності відповідача буде надана під час розгляду справи по суті.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150, 151, 154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складений 19.02.2021 року.

Суддя В.В. Горбалінський